Андрій Максимець: За діджиталізацією — майбутнє

Бізнес
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Андрій Максимець, генеральний директор Phoenix Contact в Україні

Українське представництво німецької групи Phoenix Contact, яка є лідером та новатором у галузі електротехніки вже майже сто років, займається постачанням компонентів для енергетики на вітчизняний ринок. У компанії розповіли, чому в сегменті діджиталізації Україна відстає від розвинених країн та які рішення наразі затребувані енергетиками.

Якими темпами рухається діджиталізація енергетичного сегмента в Україні? Україна відстає від розвинених країн, зокрема Європи?

— Передусім діджиталізація енергетичного сегмента передбачає оцифровування технологічних параметрів підстанцій, внаслідок чого обмін даними відбувається виключно в цифровому вигляді на основі стандарту МЕК 61850. Простіше кажучи, це єдина система управління й обміну технологічними даними між центральним диспетчерським пунктом й усіма підстанціями, що дозволяє перерозподіляти навантаження та контролювати процеси в реальному часі. Через певну консервативність сегмента та відсутність спеціалістів, його діджиталізація в Україні відбувається досить повільно. Застарілі стандарти інколи заважають і гальмують впровадження інновацій, адже люди схильні довіряти стандартам 30-річної давності, а не новим технологіям.

Що саме гальмує впровадження нових стандартів?

— У 1970-х роках в Європі розробили простий та надійний стандарт Modbus для організації зв’язку між електронними пристроями. Згодом з’явився стандарт МЕК 60870-103 для реле, а після того вже розробили МЕК 61850. В Україні стандарт Modbus почали використовувати на 20 років пізніше, ніж в Європі, й вітчизняним спеціалістам він дуже сподобався. Цей стандарт і досі активно використовують, однак це вже технології “учорашнього дня”.

При цьому Україна могла б перескочити стандартизацію МЕК 60870-103 й одразу переходити до використання МЕК 61850. Однак у нас немає своїх фахівців, ми не встигаємо за європейськими спеціалістами. Поки в Україні розбираються із запровадженням однієї запозиченої технології, в розвинених країнах вже з’являються нові, й ми знову відстаємо.

Що може прискорити цей процес?

— Важливо змінювати ідеологію й образ мислення. На жаль, вітчизняні виробники часто не мають можливості вкладати ресурси в нові технології та розробки. Та й сертифікація обладнання — досить довгий та недешевий процес. Тому на допомогу приходять імпортні компоненти та рішення, що відповідають усім стандартам і вимогам. Зокрема, наша компанія постачає серію продуктів, спеціально розроблених відповідно до вимог і стандартів енергетичної галузі. Ми також докладаємо багато зусиль і ресурсів у навчання фахівців в енергетичній галузі країни відповідно до вимог і стандартів сучасності.

Які рішення діджиталізації та інновацій наразі затребувані енергетиками?

— Що стосується промисловості, то найзатребуваніше рішення — це діджиталізація підстанцій на основі стандарту МЕК 61850. Один з таких проектів вже реалізовано на підстанції “Київська 750”. Там впроваджена автоматизована система моніторингу й управління, що дозволяє дистанційно контролювати основні режими роботи. У випадку виходу показників за межі заданих значень система автоматично реагує відповідними групами сигналів.

Зазначу, що власники великих підприємств усе більше уваги приділяють діджиталізації та цифровим технологіям на своїх об’єктах, адже це дозволяє оптимізувати витрати і зробити підприємство енергоефективнішим та конкурентнішим. Наприклад, наші рішення з діджиталізації можна зустріти і в АПК, і в харчовій галузі, і в машинобудуванні. Активно використовуються інноваційні рішення й у ЖКГ — житлові комплекси впроваджують автоматизацію будівель, вуличного освітлення, систем безпеки і відеоспостереження. Для них це суттєва конкурентна перевага.

Ми впевнені, що за діджиталізацією — майбутнє.