Українське тваринництво: Чим експортери можуть похвалитись

Бізнес
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Українські експортери тваринної продукції нарощують обсяги, активно шукаючи виходи на ринки Близького Сходу, Азії та Африки

 Не секрет, що тваринництву в нашій країні і в роки незалежної України, і навіть у радянські часи приділялося набагато менше уваги, ніж рослинництву. Як зазначає заступник директора Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Микола Пугачов, наша держава має яскраво виражену експортну орієнтацію на продукти рослинного походження та їхньої переробки, а потенціал тваринної галузі залишається невикористаним. Це підтверджують і цифри офіційної статистики. “За результатами 2018 р. експорт тваринницької продукції становив $1,4 млрд, або лише 7,4% у загальному експорті агропродовольчої продукції. Це, як бачимо, дуже низький показник на тлі обсягів вивозу рослинної продукції. Проте експортні можливості тваринництва країни в нашу епоху світової продовольчої кризи, як її нещодавно охрестили деякі відомі економісти, є невикористаними”, — наголошує пан Пугачов.

Проте на внутрішньому ринку України такі можливості майже вичерпано, сформувалася чітка картина “пропозиція — попит”. Та слід враховувати “золоте” правило маркетингу — виробляється те, що можна продати. А більше продуктів тваринництва, ніж зараз, українське населення купувати навряд чи зможе.

Тому нинішні та потенційні експортери продукції тваринництва мають усвідомлювати, що повинні збільшувати обсяги вивезення цих товарів, підшукуючи нові та закріплюючись на старих ринках світу.

Ревуть воли

Марія Колесник, заступник директора консалтингової компанії ProAgro Group, вважає, що торік у галузі вітчизняного тваринництва утворились деякі позитивні тенденції, але для їхнього подальшого розвитку необхідно передовсім покращити ситуацію з АЧС (африканська чума свиней) в країні. “Варто також швидше впроваджувати на місцях нові стандарти на молоко (Україна ніяк не може впровадити до широкої практики виробництво “чистого” молока та молокопродуктів з незначними показниками забрудненості антибіотиками та іншими речовинами. — Авт.)”, — зазначає пані Колесник.

Щодо загального поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ), то станом на 1 січня поточного року воно скоротилося на 4,3% — до 3,4 млн голів, а корів — до 1,97 млн голів. При цьому у сільгосппідприємств ми бачимо зворотну тенденцію: поголів’я корів у них протягом минулого року зросло з 466,6 тис. до 467,9 тис. голів.

Аналогічна ситуація спостерігалась і зі свинями. Так, загальне поголів’я цієї худоби в країні за підсумками 2018 р. скоротилось на 2% — до 5,99 млн голів, натомість у корпоративному секторі воно зросло на 2,1% — до 3,374 млн голів.

Причина такого стану речей очевидна. Спостерігається збільшення реалізації худоби на забій на 1% в цілому по Україні та на 2,5% — у корпоративному секторі. Українцям дуже дорого обходиться утримання ВРХ, тому ті, хто має худобу у своїх приватних господарствах, часто вирощують тварин до певного, не дуже великого віку і забивають.

Пташина історія

Найкращі справи серед усіх підгалузей тваринництва — у птахівництві. Так, приріст поголів’я свійської птиці в цілому склав 2,9%, у корпоративному секторі — 4,9%. Такий самий тренд притаманний і виробництву яєць. За підсумками минулого року його приріст склав 4,1% в цілому по Україні та 6,4% — у сегменті товарного виробництва (тобто на підприємствах підгалузі).

Птиця на злеті

У зовнішньоекономічної діяльності найбільший прогрес очікувано спостерігався на ринку м’яса птиці, де обсяг експорту торік збільшився порівняно з показником 2017 р. на 22,2% — до 303,9 тис.т. Важливо зазначити, що обсяги поставок до Європи збільшились на 62,4%, а їхня частка в загальному експорті — з 25% до 33,3%.

n0111Поставки української птиці до країн Азії та Близького Сходу зросли на 37,6%, при цьому питома вага регіону в загальному експорті збільшилась несуттєво — з 34,5% до 38,8%. Основними країнами-споживачами в регіоні залишаються Ірак, Саудівська Аравія, ОАЕ, В’єтнам та Гонконг.

Найбільшими експортерами курятини та взагалі м’яса птиці в Україні вважаються агрохолдинг “Миронівський хлібопродукт” (2018 р. він забезпечив до 88% загального українського експорту), запорізький “М’ясопереробний комплекс ЛТД.” (до 2,7%), птахокомплекс “Губін” (2,5%), комплекс “Дніпровський” (1,8%), компанія “Агро-Овен” (до 1,8%). Взагалі флагман експорту — МХП — торік експортував 286,8 тис.т курятини, збільшився обсяги експорту порівняно з показниками 2017 р. на 30%.

Микола Пугачов підкреслює, що за підсумками минулого року Україна встановила абсолютний рекорд щодо експорту м’яса птиці — 329 тис.т, де “левова” частка припадає на курятину. Виручка від його реалізації перевищила $0,5 млрд.

Торік м’ясна продукція стала однією з визначальних у товарній структурі вітчизняного агропродовольчого експорту. “Оскільки основ­ними зовнішніми ринками збуту м’яса птиці є країни Євросоюзу та Близького Сходу, де завдяки високій платоспроможності населення існує значний попит, постійне зростання ціни на внутрішньому ринку відображає прагнення виробників та експортерів не втрачати свої стабільні прибутки”, — зауважує пан Пугачов.

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, поточного року курятина знову стане одним з основних експортних товарів, причому існує велика ймовірність оновлення рекордних обсягів її вивозу.

У цьому також упевнена й Ольга Мозгова, експерт консалтингової компанії “Укр­АгроКонсалт”, яка додає, що 2018 р. Україна вийшла на нові цікаві ринки: Гібралтар, Хорватія, Лаос, Малі, Марокко та Гаїті. “Обсяги поставок туди курятини були незнач­ними. Їх я би назвала, радше, пробними. Адже українські експортери вивозили товар невеликими партіями (до 250 т), радше, з метою вивчення специфіки споживання на цих ринках. Проте майбутнє в експорту курятини в ці країни поточного року непогане. Адже наша продукція там користувалася непоганим попитом”, — зазначає пані Мозгова.

Африку, де мешкають вже понад 1 млрд людей, також слід вважати доволі перспективним ринком щодо постачання туди не лише курятини (курятина там, до речі, користується чималим попитом), а й іншої продукції тваринництва. Континент з кожним роком потребує все більше продуктів харчування. Проте опитані БІЗНЕСом підприємці скаржаться на великі ризики, пов’язані з можливою несплатою африканською стороною грошей за поставлені товари. Адже переважна більшість країн континенту дуже бідні. Саме тому основними ринками збуту м’яса птиці цьогоріч залишатимуться країни ЄС та Близького Сходу.

Проте дирекція холдингу МХП впевнена в тому, що африканський ринок є вельми перспективним і планує поточного року нарощувати обсяги поставок курятини до Північної Африки.

Полювання на живця

Незважаючи на загальне скорочення поголів’я ВРХ, експорт деяких видів м’яса, навпаки, впевнено зростає. Так, за даними компанії ProAgro Group, за підсумками січня — листопада 2018 р. експорт охолодженого м’яса ВРХ збільшився на 30% — до 14,3 тис.т. Як зазначає пані Колесник, це обумовлено головним чином нарощенням поставок нашої продукції до Туреччини. За підсумками аналогічного періоду 2017 р. 99,1% загального експорту товару даної категорії припали на Білорусь. Торік ситуація дещо змінилась: при збільшенні обсягів поставок до Білорусі на 18%, їхня частка у загальному обсязі експорту охолодженого м’яса ВРХ зменшилась до 89,7%, тоді як частка поставок до Туреччини збільшилась до 10%.

n0112На думку Ірини Паламар, голови Асоціації тваринників України (АТУ), зараз одним з найперспективніших напрямків у тваринництві є експорт яловичини та живця ВРХ у країни Близького Сходу, оскільки для великої кількості ринків вона є бажаною з огляду на цінову політику та якість. “Ця наша продукція екологічно чиста, бо вирощена на кормах без додавання ГМО, адже в Україні на законодавчому рівні заборонено вирощувати генетично модифіковані зернові, тому наші тварини годуються екологічно чистими кормами”, — наголошує пані Паламар.

Якщо порівняти Україну з країнами ЄС, то, скажімо, у Франції м’ясний бичок порід “лімузин” або “шароле” коштує близько €8 за 1 кг живої ваги, а в Україні такий самий бичок таких самих порід — лише $2 за 1 кг. Тому за українською яловичиною дійсно вишиковується мало не черга покупців, особливо з мусульманських країн Близького Сходу та з Туреччини, про яку йшлося вище.

Додамо, що минулого року Україну відвідало керівництво однієї з ключових турецьких компаній, яка цього року буде основним покупцем ВРХ в Україні. Було погоджено ветеринарний сертифікат між Держспоживслужбою та турецькою стороною.

В АТУ впевнені, що наміри Туреччини щодо співпраці з нашими виробниками та експортерами м’ясної продукції та живця ВРХ дуже серйозні. Фахівці кажуть, що наразі потужності наших виробників навіть не здатні задовольнити попит цього величезного ринку.

Є цікаві випадки, що демонструють велику зацікавленість в експорті українських живців ВРХ та яловичини до Саудівської Аравії. Торік навіть було проведено спільне розширене засідання Українсько-Саудівської ділової ради при ТПП України, де висловлювався інтерес саудівської сторони в інвестуванні в проекти з відгодівлі в нашій країні бичків для експорту та будівництва м’ясопереробних заводів.

Проте, як вважає пані Паламар, Україна не зацікавлена в нарощуванні обсягів експорту живців, адже вони продаються за кордон за значно нижчими цінами, ніж перероблене м’ясо. До того ж транспортування живих тварин, тим більше на дуже далекі відстані, призводить до значної втрати ними ваги.

Також можна відзначити зацікавленість іноземних покупців у придбанні в Україні нетелей (корів, які ще не отелилися). Особливо великий інтерес до цього питання приділяли країни Середньої Азії, зокрема, Узбекистан, куди й було реалізовано велику партію нетелей. Фахівці вважають їхній експорт доволі перспективним й очікують 2019 р. пожвавлення у цьому напрямку.

Що ж стосується замороженої яловичини, то обсяги її поставок на зовнішні ринки скоротилися на 12%. 79,1% цього товару скеровувалось до країн СНД. Скорочення відбулось за усіма напрямками. Так, експорт замороженої яловичини до азійських країн скоротився на 21,2%, переважно через зменшення поставок до В’єтнаму (–35,8%), Гонконгу (–8,2%) та Іраку (–44%). Натомість наші товаровиробники минулого року “прорвалися” на ринки Китаю, Йорданії й Оману. За словами Миколи Пугачова, основними споживачами української мороженої яловичини залишаються країни СНД, зокрема Казахстан, Азербайджан та Білорусь, на які разом припадає понад 70% експорту в грошовому вираженні. “За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, поступовий процес диверсифікації і пошуку нових ринків збуту для української яловичини триватиме і поточного року. Проте суттєвого збільшення експорту яловичини до мусульманських країн цьогоріч не очікується”, — зазначає експерт.

Свині самим потрібні

На відміну від експорту яловичини, експорт свинини 2018 р. виявився просто-таки провальним. Натомість обсяги імпорту свіжої, охолодженої та мороженої свинини торік склали 28,6 тис.т на $52 млн, що у 5 разів більше за обсяги 2017 р.

n0113Експорт свинини минулого року скоротився до 1,8 тис.т. За словами Марії Колесник, це сталося через значне зменшення вивезення продукції до Грузії (скорочення обсягів поставок 2018 р. порівняно з 2017 р. склало 89,9%). Варто зазначити, що частка Грузії в загальному обсязі українського експорту свинини за підсумками січня — листопада 2017 р. становила 60%.

Нові ринки, на яких Україна збільшила свою присутність 2018 р., — це В’єтнам та, як не дивно, ОАЕ. Однак минулого року практично повністю були відсутні поставки української свинини на ринки СНД.

В Асоціації свинарів України вважають, що небажання вітчизняних компаній експортувати свинину можна пояснити тим, що середня митна вартість експортованого кілограму цього товару з 2017 р. практично не змінилася. При цьому витрати на утримання свиней та транспортування м’яса за рік зросли. Представники одного з донедавна найбільших експортерів свинини ТОВ “Ексім-Фуд” визнали, що торік не експортували жодного кілограму свинини.

Молочний шлях

Українські виробники молочної продукції також мають чималі експортні очікування на 2019 р. та вже непогані підсумки освоєння ринків світу 2018 р. На початку цього року на світовому ринку склалася доволі сприятлива ситуація для українських виробників та експортерів молочної продукції (цей тренд був притаманним для ринку й 2018 р.).

Власне, такий товар, як сухе молоко, що завжди користувався на зовнішніх ринках особливим попитом, продовжив свій рух до нових вершин. Обсяги експорту сухого молока 2018 р. порівняно з показниками 2017 р. збільшились на 49,3% і склали 19,2 тис.т. Суттєва деталь — обсяги поставок сухого молока до країн ЄС збільшились майже в 4 рази! На противагу цьому поставки до азійських держав, де дуже полюбляли українське сухе молоко, дещо скоротилися. На думку експертів, це може бути тривожним дзвіночком. Питома вага експорту сухого молока до цих країн 2017 р. склала 31,8% загального обсягу експорту цього продукту.

Depositphotos 4518405 xl 2015Торік порівняно з показниками 2017 р. загалом на 23,5% скоротились обсяги експорту молока, вершків, згущеного молока — переважно через зниження поставок до країн СНД (на 44,7%). Проте на 3,6% було збільшено експорт вершкового масла. Тут є свої особливості: експорт до держав Європи та Африки, навпаки, зріс. Ці показники, відповідно, становлять 17,7% та 18,7%, або 3,06 тис.т та 8,93 тис.т.

І тут, як то кажуть, знову перспективною виявилася Африка. Збільшення присутності української молочної продукції на Чорному континенті стало досить відчутним. Особливо це стосується ПАР та Марокко.

Цікавинкою 2018 р. (що дає великі сподівання на збереження цього тренду й цьогоріч) є активізація експорту українських молочних продуктів до Китаю. Слід зазначити, що молочні продукти у цій країні (серед китайської нації) багато віків не користувалися попитом. Сучасні дослідження довели, що зрілі китайці не здатні успішно засвоювати молочні продукти. Тому вони не пропонували молоко та молочні продукти навіть дітям. Тепер ситуація змінюється: поступово китайська малеча та й дорослі пристосовуються до цих продуктів, їхня популярність, а також виробництво й імпорт значно зростають. Для Україні в цьому сенсі надвеликий китайський ринок, який лише почав освоювати молочні продукти, виявляється досить привабливим з точки зору потенційних обсягів експорту.

За словами Ольги Мозгової, тепер споживання молока на душу населення в Китаї складає 36 кг на рік, а за програмою “Шкільне молоко” було охоплено 21 млн школярів. “Для України цей ринок дуже перспективний. Проте нашим експортерам треба враховувати його специфіку, а саме смакові та візуальні вподобання китайців щодо товару. Так, вони дуже прискіпливо ставляться до форми та розміру упаковки молочних продуктів, певних наповнювачів. Все це треба ретельно вивчати та враховувати при виробництві та експорті українських молочних продуктів до Китаю”, — наголошує експерт.

Деякі українські компанії працюють у китайському “напрямку” вже не перший рік. Наприклад, компанія “Терра Фуд”. За словами її генерального директора Фортунато Гуадалупі, 2018 р. компанія нарощувала обсяги поставок своєї продукції (в основному сухої сироватки, спредів та казеїну) як у грошовому, так і у фізичному вираженні.

Схід-Захід

Не можна не сказати декілька слів про особливості експорту продукції тваринництва українського виробництва до ЄС та Росії.

Так, квоти на поставки цих товарів до країн Європейської Спільноти, що діють та змінюються кожного року, вичерпуються швидко з двох причин: перша — вони не такі великі, аби задовольнити всіх бажаючих, друга — вони діють за принципом “перший прийшов — перший пішов”. Марія Колесник пояснює: “Тобто хто першим зі своїм товаром приїде на кордон і подасть митну декларацію, тому першому і буде виділено квоту. Отже, якщо довго чекати та планувати провести поставку в другому півріччі, то квоти на тебе може не вистачити”.

І дійсно, чимало квот вичерпуються українськими експортерами мало не за перший місяць року. Найбільшою популярністю в європейців користуються мед, курятина та яйця українського виробництва. Так, основні свої доходи виробники та експортери меду отримали саме від поставок товару до ЄС. Проте збільшення обсягів квот — це питання, радше, не бізнесу, а українського уряду, який має робити для цього все можливе протягом поточного року. Без постійних активних перемовин щодо збільшення квот для українських товарів тваринного походження до Євросоюзу саме по собі це питання не вирішиться, адже керівництво країн ЄС захищає своїх виробників.

А от що стосується Росії, то останнім часом, за свідченням експертів ринку, експорт м’ясної та молочної продукції до країни-агресора майже відсутній. Фахівці наводять цікавий приклад: за їхньою інформацією, експорт вершкового масла до РФ впродовж січня — листопада минулого року склав лише 56,6 кг.

Микола Пугачов наводить інший приклад: 2018 р. до РФ поставили живих тварин (ВРХ) на відносно відчутну, проте не таку вже й велику суму. Вона склала $2 млн. За словами експерта, поточного року збільшення обсягів експорту продукції тваринницт­ва до Росії не очікується.

Взагалі, говорячи про підсумки 2018 р. та прогнози на 2019 р., можна зробити такі висновки:

  • невелике зростання поголів’я ВРХ та свиней. Проте експортним товаром поточного року залишиться яловичина, а свинина здебільшого споживатиметься на внутрішньому ринку;
  • подальше активне зростання виробництва та експорту курятини. Зменшення внутрішнього споживання цього товару;
  • збільшення обсягів експорту молочних продуктів, особливо в нові та призабуті “старі” країни. Однак товари здебільшого вивозитимуться до азійських та африканських країн, а також до Китаю. ЄС і досі вважає переважну більшість українських молочних продуктів суттєво забрудненими.