Український дім-2

Бізнес
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Про Давос без шапок, політики та канабісу

 Тисячі бізнесменів і лідерів — політиків, науковців, бізнесменів — й дещиця мільярдерів складають список гостей Все­світнього економічного форуму (ВЕФ) у Давосі. Основна тема цьогорічного ВЕФ — “Глобалізація 4.0: Формування нової архітектури в епоху четвертої промислової революції”.

Це щорічна можливість для лідерів бізнесу та урядів зібратися разом, щоб обговорити рішення найгостріших економічних і соціальних проблем світу. Попит на відвідування Форуму настільки високий, що потрапити на нього надзвичайно складно, тому деякі люди тут з’являються перший і останній раз. Відбирають учасників Форуму за одним критерієм: чи впливає кандидат на свою країну.n21

Україна з новим обличчям

Вже другий рік поспіль поза рамками офіційного Форуму працює “Український дім у Давосі”. Цьогоріч він переїхав за новою адресою, щоб не стояти навпроти “Російського дому”. Український прапор прикрасив будинок на одній з центральних вулиць Форуму Променада. Поточного року наш Дім зібрав понад 5 тис. гостей та організував 10 панельних дискусій зі спікерами з 10 країн.

Журнал БІЗНЕС та платформа БІЗНЕС 100 мали свої плани на ВЕФ. Готуватися до цієї події ми почали за кілька місяців. Уся команда згадувала перемоги українського бізнесу, які змінювали країну протягом останніх п’яти років. Ми поставили собі на мету показати, що за перемогами системи держзакупівель ProZorro, реформами НАК “Нафтогаз України” та Ощадбанку, бурхливим розвит­ком ІТ-індустрії, агросектора, ринку промислових дронів, за проектами імпакт-інвестування Urban 100 та Urban 500 стоять конкретні бізнесмени. Що один з найамбітніших проектів атомної генерації в Україні — це також приватна ініціатива. Ми розповіли про Україну для бізнесу словами бізнесу і через історії бізнесу.

Адже переважно картинка, яку бачить світ, не відповідає реальності. Україну знають як корупційну країну, що загрузла в конфлікті з Росією, але інформацію про Україну черпають з російських ресурсів. У таких не інвестують... У спеціальному англомовному виданні ми розповіли про Україну для інвесторів, розкрили її економічний та культурний потенціал для міжнародних гостей.n22

Що ми побачили у Давосі

“Український дім у Давосі” відкрив свої двері в понеділок, 21 січня, розпочавши тиждень з панельної дискусії “Провідні активісти: жіночі профілі в мужності”. І недарма ми розпочали саме з цього, адже однією з гострих тем ВЕФ була гендерна рівність. До речі, цікаво, що серед членів організаційного комітету “Українського Дому” було четверо жінок: Алекса Чопівська (виконавчий директор “Українського Дому в Давосі”), Олена Кошарна (Horizon Capital), Ярослава Джонсон (WNISEF), Ольга Афанасьєва (UVCA) та Світлана Гриценко (Фонд Віктора Пінчука). Пані Алекса зауважила, що цього року “Український дім у Давосі” відвідали вдвічі більше людей, ніж торік.

Звісно, всі учасники та гості “Українського дому” хотіли побачити хедлайнерів — Президента України Петра Порошенка, легенд боксу — братів Кличків, міністра фінансів України — та відвідати “Український сніданок” Віктора Пінчука.

Говорили про глобалізацію та її вплив на розвиток країн, про соціальну відповідальність загалом та корпоративну відповідальність бізнесу зокрема. Одним з ключових питань було: “How to make people to share?”. Що змушує бізнесменів долучатися до соціальних проектів, що робить цю взаємодію ефективною?n23

Порятунок нашої планети, економіки та соціуму через колаборацію бізнесу та створення соціально важливих проектів — це спільний знаменник, який об’єднував дискурс Форуму. “Бізнесмени повинні консолідовуватися та разом створювати сприятливе середовище для їхнього розвитку. Щоб його створити, необхідно лобіювати інтереси через громадські організації. Ми співпрацюємо з журналом БІЗНЕС, щоб самим будувати середовище, в якому нам буде комфортно. Ми самі відповідаємо за це середовище і маємо бути проактивними”, — пояснив Тарас Кицмей, співвласник та керівник компанії SoftServe та співінвестор платформи “БІЗНЕС 100”.

Загалом, усі глобальні світові теми розглядалися з урахуванням українського порядку денного. “Світ очікує нову турбулентність. Це звучить з різних країн. Ми бачимо, що різні причини не дали приїхати керманичам провідних країн. І цим користується Схід. Китай набирає обертів, пропонує свою адженду, і недарма XXI сторіччя називають “азіатським”, — розповів Юрій Пивоваров, голова оргкомітету Київського міжнародного економічного форуму. При цьому він зазначив, що на ВЕФ багато уваги приділяють новим технологіям та Індустрії 4.0, яка встановлює нові способи мислення, нові бізнес-моделі. Ще один тренд, про який говорять на цьому Форумі, — те, що у багатьох країнах політичні рішення не завжди сприяють розвитку бізнесу та економіки. Ці вектори часто розходяться. Проте лише синхронні дії влади та бізнесу можуть дати поштовх економічному розвитку всіх країн.n24

І якщо ми вже зачепили політику, то не можна не згадати, що на “Українському сніданку” Віктора Пінчука виступали аж три кандидати на пост Президента України: Петро Порошенко, Юлія Тимошенко та Анатолій Гриценко. І як би не намагалися організатори приховати цю тему, політика й досі домінує над економікою. “На “Сніданку” було три кандидати у Президенти, включно з чинним. І, звичайно, вони більше говорили про політику, аніж про економіку. Це сигнал, що 2019 року для усіх цікавішою буде політика, аніж економіка”, — зауважив Віктор Андрусів, директор Українського інституту майбутнього. І хоч інвесторів мали б лякати майбутні вибори й наша політична нестабільність, це не завадило прямо в Давосі підписати угоди про інвестиції в Україну загальною вартістю $450 млн.

Свій статус візіонера України як надзвичайно привабливої країни для інвестицій підтвердила один з співінвесторів БІЗНЕС 100 — Олена Кошарна, співорганізатор “Українського дому”, засновник і головний виконавчий директор Horizon Capital, провідної компанії прямого інвестування в Україні: “Ми вже знайшли шість інвестицій, куди входять IT-галузь, харчова та легка промисловість. Ми зробимо навіть більше інвестицій. Ми зацікавлені у заснов­никах, у візіонерах, у тих, хто навіть дивитися на IT: всі чули, що Amazon викупив Ring”. Нагадаємо: американська компанія Amazon уклала угоду про купівлю стартапу Ring — розробника “розумних” дверних дзвінків, який нещодавно залучив $160 млн інвестицій при оцінці, близькій до $1 млрд.n25

До речі, про Ring. Операційний директор Ring Ukraine Кіра Рудик розповіла нам про сучасний стан IT-індустрії і про те, куди варто спрямувати інвестиції: “Зараз хороший час для інвестування завдяки новим тенденціям — це machine learning, блокчейн. В інших країнах не так багато людей у цих напрямах для найму. В Україні ж ці напрямки потужно розвиваються. Зараз такий час, що можна “зайти” і досить легко забезпечити швидке зростання”.

Кульмінаційним моментом для платформи БІЗНЕС 100 стала проведена в “Українському домі” панельна дискусія на тему “Україна: родюче поле для відповідального інвестування?”. Учасники дискусії обговорили інвестиційно привабливі країни, які поважають закон, про ненайкраще сприйняття України в міжнародних ЗМІ та про колосальний людський ресурс, яким володіє Україна. До кінця дискусії залишалося 10 хвилин, коли із зали прозвучало запитання про низьку мотивованість української молоді, яка тікає за кордон або започатковує власний бізнес.n26

Слово для відповіді взяв Віктор Іванчик, засновник та генеральний директор агропромхолдингу “Астарта-Київ” та співінвестор БІЗНЕС 100: “Насамперед робітникам потрібно платити гідну заробітну плату, яка дозволить реалізувати себе в Україні та не виїжджати за кордон у пошуках кращого життя. Безумовно, ми давно перейшли на прозору систему оплати, ніяких “конвертів”, це вже “дрімуча”, але реальність, якої не має бути зараз. Але цього замало. Потрібно думати про підготовку робітників на ранніх стадіях”. Тому підходи бізнесменів, які входять до

БІЗНЕС 100, полягають в інвестуванні у підготовку людей, які працюватимуть на тих робочих місцях, які створюють компанії. За словами пана Іванчика, важливою є допомога університетам України зі створення дієвої системи й бази з підготовки високоосвічених професіональних кадрів. Однак мало платити студентам стипендії, треба створити для них інфраструктурні умови, які дозволили б вчитися в сучасних умовах. “Я і мої колеги йдемо працювати у наглядові ради університетів, як, наприклад, Тарас Кіцмей та Василь Хмельницький. Ми бачимо свою місію соціальної відповідальності в тому, щоб принести свої бізнес-підходи в освітні процеси”, — зазначив Віктор Іванчик. Досвідn27

БІЗНЕС 100 у цьому допомагає. Нещодавно Андрій Ставніцер увійшов до платформи, а його брат, Єгор Гребенніков, вже давно є членом БІЗНЕС 100. Єгор створив Impact Hub в Одесі, через який пройшли десятки тисяч молодих людей. Вони інвестують й у стартапи, й у соціальні проекти, вчаться працювати разом на користь суспільства. “Я впевнений, що БІЗНЕС 100 може бути хорошим прикладом об’єднання зусиль українців. Кожен з нас окремо успішний у своєму бізнесі. Звісно, ми конкуруємо, але водночас бачимо величезний потенціал у спів­праці та просуванні України на зовнішніх ринках”, — пояснив пан Гребенніков.

Підсумувала дискусію Олена Кошарна, яка зауважила, що Віктор Іванчик має чудову репутацію за кордоном: “Уоррен Баффет казав, що потрібні 20 років, щоб створити репутацію, і п’ять хвилин, щоб її зруйнувати. Ми вже маємо понад 50 учасників БІЗНЕС 100, в кожного з яких є свої бізнес-інтереси. І що вони роблять? Лобіюють ці інтереси у політиці? Ні, вони мають інший концепт. Платформа БІЗНЕС 100 — це проект, насамперед, про людей, які цінують свою репутацію, він створений для лідерів, які піклуються про визначення нового набору цінностей”.

За лаштунками ВЕФ

“Український дім” — лише одна з тисяч локацій, де відбувалися комунікації бізнесменів впродовж роботи ВЕФ. Окрім публічної активності учасники платформи БІЗНЕС 100 провели десятки закритих зустрічей та перемовин у двосторонньому форматі, а також кілька спільних обговорень за зачиненими дверима у форматі Chatham house. До нас приєднуються нові учасники, яких “драйвить” майбутнє, бізнес, розвиток, безпека. Говорили про майбутнє, про роль бізнесу та творців-лідерів у ньому, про їхню відповідальність та про проекти, які об’єднують та створюють нову Україну. У нас багато планів. У цих планах є Давос-2020 — правильне місце, де повинен звучати голос українського бізнесу.