Кормова поправка: чому не діє закон про корми

Бізнес
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Новий закон “Про безпеку та гігієну кормів” повинен покращити їхню якість, але поки що його виконання викликає купу проблем у виробників, імпортерів та споживачів.

Аграрії-тваринники ризикують втратити доступ до світових розробок у сфері кормовиробництва. Таке майбутнє експерти малюють у разі, якщо автори закону “Про безпеку та гігієну кормів” не допрацюють його в найкоротший термін.

Імпортери, котрі займаються ввезенням до України кормових компонентів та інгредієнтів, готових кормів, а також виробники комбікорму внаслідок відсутності реєстру та чітких вимог до маркування все ще не можуть на законних підставах ввозити і використовувати той чи інший кормопродукт.

Закон — є, штрафи — теж, але інструментів для його виконання немає. Не допоміг навіть адаптаційний період в цілих два роки, який влада дала кормовиробникам. БІЗНЕС розбирався, що ж не так із законом.

Реєстрація без реєстру

Відповідно до норм закону, оператори ринку зобов’язані використовувати тільки внесені до реєстру кормові компоненти. Донедавна державній реєстрації підлягали усі кормові добавки, премікси, готові корми, але згідно з новим законом, — лише незареєстровані раніше кормові добавки та компоненти. Проте в Україні немає спеціального реєстру кормових добавок, у процесі розробки й кошторис на послуги з реєстрації.

Тож, якщо діяти за законом, виробник або імпортери готового корму для сільськогосподарських тварин не можуть використовувати у виробництві та продавати жодної нещодавно завезеної добавки.

“Нам, виробникам і продавцям готових кормів, це створює безліч проблем, бо ми намагаємось вводити до рецептур найновітніші та найефективніші компоненти, але наразі не можемо цього робити через неможливість їх придбати, адже імпортери, не маючи можливості зареєструвати нові компоненти, не ввозять їх в Україну. У підсумку це робить українських фермерів-тваринників неконкурентними по відношенню до їхніх закордонних колег, у яких є доступ до ефективних компонентів та кормів, ми ж змушені годувати тварин тим, на що у нас є реєстрація”, — розповідає Олександр Правілов, власник компанії з виробництва кормів “Профімікс”.

До того ж, поки створюється реєстр, втратив юридичну силу наказ #624 “Про затвердження Каталогу кормових матеріалів”, а нового переліку кормових компонентів оператори ринку не отримали. Тому, навіть якщо реєстр запрацює найближчим часом, це нічого не вирішить, кажуть гравці ринку, бо немає нового переліку компонентів, також незрозуміло, що саме потрібно реєструвати.

Не вистачає кормовикам й ще одного важливого компонента. Щоб виготовляти та реалізовувати готовий комбікорм, закон зобов’язує отримати експлуатаційний дозвіл на потужності для виробництва чи обігу кормових добавок, преміксів, сумішей. Але у якій формі та до якого органу з цим звертатись, ні закон, ні будь-які підзаконні акти не роз’яснюють. 

«З формального погляду, цю норму можна тлумачити як завгодно широко. Виходить, наприклад, що підприємство, яке годує корів травою, скошеною на власному полі, має отримати експлуатаційний дозвіл на таке поле. З практичного боку це, звісно, не має особливого сенсу, але такий на сьогодні закон», — коментує Юрій Бурило, експерт проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні».

Наука тут безсила

Новий закон вимагає, щоб інформація у маркуванні кормів та сумішей мала наукове обґрунтування, підкріплене реальними виробничими дослідами. Більш конкретизувати це положення нині чиновники не можуть, розповідають гравці ринку. Проте оператор ринку, відповідальний за маркування, зобов’язаний надавати таке наукове обґрунтування на запит Держпродспоживслужби.

“Наприклад, раніше виробники грішили вживанням слова “профілактичний”, а от тепер цього писати по відношенню до кормових добавок не можна, бо профілактичним може бути тільки ветеринарний засіб, але ніяк не кормова добавка. Або ще писали, що добавка екологічна чи органічна, хоча підтверджень цьому не мала, тож відтепер писати отаку нісенітницю буде неможливо”, — пояснює пан Правілов.

Цю, на перший погляд, справедливу вимогу закону нівелює непрописана процедура. Деталізувати положення мало б Міністерство аграрної політики та продовольства України, але його ліквідували. У сухому залишку в держави залишається лише загроза штрафами, кажуть експерти.