Курсова робота: Як створити освітню платформу

Бізнес
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Створити Coursera в домашніх умовах і перетворити її на успішний проект? Легко!

 

Hинішня ситуація з карантинним режимом привернула увагу стартаперів та інвесторів до сфер бізнесу, які раніше “відлежувалися” на полицях, зокрема, до онлайн-освіти. На період тотальної самоізоляції Coursera надала . За звичних умов цей проект досить успішно монетизував ідею освіти без кордонів.

Під час карантину у вас з’явилося більше часу на самоосвіту? Чудово! Проте чи не замислювались ви над створенням власної освітньої платформи?

Алгоритм дій

Дієвим бізнесменам експерти радять створювати освітні платформи під егідою свого бренда, перед тим давши відповідь самим собі: чого ви можете навчати з вашою компетенцією? Якщо відповідь знайдена, далі дійте за алгоритмом:

  • Оберіть нішу та оцініть ємність ринку.
  • Визначте ЦА та дослідіть її (customer development).
  • Створіть структуру школи.
  • Розробіть сайт-візитівку та сайт-платформу.
  • Знайдіть колаборацію з лідерами думок та експертами галузі.
  • Створіть лід-магніт та заплануйте чотири ефіри.
  • Розробіть рекламну кампанію.
  • Створіть онлайн-курс.
  • Зафіксуйте KPI.

Цікавинки

За даними освітньої платформи Preply, 43% попиту на онлайн-навчання припадає на мовні курси, за ними йдуть підготовка до іспитів (21%) та професійне навчання (12%).

Директорка “Освітнього Хабу EduHub” Марія Богуслав розповідає, що на їхньому освітньому майданчику попитом користуються курси з менеджменту, особистої ефективності, управління персоналом. Проте найбільшу популярність мають лекції з розвитку емоційного інтелекту. На думку пані Марії, “непогано було б взяти нішу підприємництва, розкриваючи теми від податків до авторських прав. Скільки було розмов про навчальну онлайн-платформу для підприємництва, втім і досі жодної немає”. Засновник школи “Багаж” Максим Бурцев припускає, що найближчим часом популярністю користуватимуться дві великі теми: професійна орієнтація, що пов’язано з необхідністю зміни роботи, та soft skills.

Що запакувати

Як радять наші експерти, у будь-якому бізнесі роботу краще починати з продукту, а не з упаковки. “Почати треба насамперед з бачення продукту: теми, формати, процеси, ресурси. Після цього я почав би пошук лекторів і створення безпосередньо освітніх програм, — зазначає Максим Бурцев. — І тільки коли був би готовий продукт, зайнявся би його “упаковкою” — сайтом, промоматеріалами, створенням “воронки” тощо”.

coursera v domashnikh umovakh 1

Як і в більшості подібних бізнесів, ядро освітньої платформи — це не сама платформа, а контент, який на ній з’являється. А тому вам варто заручитися допомогою фахівців у розробці стратегії та пошуку спікерів. Деяким платформам пощастило — лектори долучаються до них на волонтерських засадах, виконуючи певну соціальну місію. Якщо ви — бренд, який хоче завдяки онлайн-курсам підвищити власну впізнаваність і рівень лояльності клієнтів, зверніться до ваших фахових співробітників, які можуть поділитися досвідом на курсах.

Створення платформи “з нуля” — розробка спеціалістами стратегії курсу та програми — вартуватиме близько $1500. Приблизно таку ж суму слід закладати на пошук спікерів та їхнє кураторство. Втім, зайнявшись цим самим самотужки, можна зекономити. З вас — інвестований час.

Камера, мотор!

Саме цими словами починається продакшн курсу. Андрій Шатирко, власник агенції відеомаркетингу SHATYRKO AGENCY, у межах Українського маркетинг-форуму порадив перед запуском курсу зацікавити аудиторію безкоштовними вебінарами чи уроками. “Створюємо план на чотири ефіри, підлаштувавши під тематику потреби та біль нашої цільової аудиторії. Проводимо перший ефір у вигляді Zoom-конференції та виставляємо його у соціальні мережі Facebook чи YouTube”, — радить пан Андрій.

За словами Марії Богуслав, у середньому розробка одного курсу обійдеться в $5-7 тис.

coursera v domashnikh umovakh 2

Візитівка та платформа

Landing page, або ж сайт-візитівка, потрібні вам в якості лід-магніту. Ним стануть ті перші чотири безкоштовних “гачки”. На цьому сайті треба викласти форму реєстрації на ефіри. Ось вам і база потенційних клієнтів. На основному сайті мають бути як “закриті” курси, так і доступні безкоштовні вебінари.

Створюючи сайт, Максим Бурцев радить відштовхуватися від існуючого бюджету. За “план-мінімум” згодяться конструктор Tilda Publishing та YouTube-трансляції. “План-максимум” — розробка власної повноцінної платформи, на програмну частину якої піде кілька тисяч доларів. Як, наприклад, зробила пані Богуслав: на створення високотехнологічного сайту з особистими кабінетами та CRM-системою в неї пішло близько $30 тис.

Рекламна кампанія

Маркетингові інструменти лишаються незмінними. Не нехтуйте нічим. Просувайтеся через онлайн-рекламу, через офлайн, залучайте лідерів думок для розкрутки курсу.

Наразі, в карантині, “вартість” потенційного клієнта значно зменшилась. “До карантину лід обходився в $1, а зараз в рази дешевше, ми не встигаємо виміряти, такий іде потік людей. У багатьох безліч вільного часу, який вони можуть присвятити освіті. Ваше головне завдання — встигнути, як мінімум, почати. Більше такого шансу для старту не буде, все зміниться, люди повернуться до звичного ритму життя”, — зауважує Андрій Шатирко. Він же закликає під час карантину створити базові профільні пробні курси на 4 заняття і дати їх у вільний доступ, і розповідає, що подібний крок додав йому більше 41 тис. лояльних клієнтів, які отримали безкоштовно курси, що до карантину обходилися більш ніж у $500.

Платна пропозиція

Чи готові українці платити за онлайн-освіту? Думки експертів з цього питання розділилися. Марія Богуслав вважає, що українці не готові платити за уроки онлайн, адже вважають їх безкоштовним контентом із соціальних мереж. “Споживач сприймає онлайн несерйозно, ніби відео з YouTube. Формат онлайн-освіти підходить для 4-5% мотивованих людей, які завершують курси, або для тих, кого загнали у рамки, як зараз. Тож більшість освітніх платформ переходять на модель змішаного навчання, поєднуючи офлайн- і онлайн-формати”, — говорить вона.

Натомість Максим Бурцев упевнений, що українці не відрізняються від користувачів в інших країнах і готові платити за інформацію: “Єдине, що в нас відмінного — рівень заробітку. Але це лише означає, що українці можуть підходити до вибору програми з великою увагою. А значить, важлива не лише якість самого продукту, а й уся частина, яка доносить цінність освітньої програми”.

Загалом, експерти погоджуються: зараз найкращий час для створення онлайн-школи.