Дефiцит навіяло: ринок сільгосптехніки в карантин значно скоротився

Бізнес
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Як “підкорегував” посівну-2020 COVID-19? Суттєво. Принаймні, оновити парк сiльгосптехнiки встигли не всі

У період посівної й усіх польових робіт ключовою умовою для агровиробників є постійна та безперебійна робота техніки. Проте пандемія відчутно вплинула на її дистрибуцію та продажi. І такі обставини склалися зараз у всьому світі. Але посівна кампанія невідворотна, і варто розуміти, з яким ринком техніки ми її зустрiли.

Продаємо з Хрещення

Перший квартал року — це період придбання аграріями техніки, оновлення парку, підготовки до польових робіт. Саме на цей час припадає чимала частка продажів виробниками і дилерами техніки. За даними Асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”, за ключовими позиціями у І кварталі цього року частково відбулось скорочення продажів у порівнянні з показниками аналогічного періоду 2019 р. Так, тракторів було продано на 19% менше, комбайнів — на 60%, самохідних обприскувачів — на 17%. Тоді як минулорічні показники порівняно з позаминулорічними мали позитивну динаміку: трактори “додали” в І кварталі 2019 р. 8%, комбайни — 43%, самохідні обприскувачі — 67%.

Якщо ж зануритись у статистику більш ранніх періодів, то побачимо, що найактивніші продажі сільськогосподарської техніки припали на другу половину 2016 р. і 2017 р. Тоді продажі стрімко зросли через відкладений попит у зв’язку з війною, економічною нестабільністю і невизначеністю. Цього ж року І квартал оптимізму не демонструє, попри хороші новини “з ланів” про купівлю техніки окремими компаніями.

Цієї зими та весни основними покупцями сільгосптехніки стали холдинги.

Зокрема, 56 новеньких тракторів New Holland поїхали працювати на полях ІМК. У березні зубові борони виробництва “Лозівські машини” поповнили парк найбільших сільськогосподарських підприємств, серед яких VITAGRO, “Агропросперіс” та інші. Актуальнi для аграріїв ротаційні борони БЗР-9 виробництва компанії “A3TechУкраїна” придбали “Астарта-Київ” (3 од.) та “Агропросперіс” (9 од).

Найбiльшою ж на ринку техніки стала угода між компаніями “Астарта-Київ” та “John Deere Україна” — агрохолдинг придбав 31 трактор потужністю 345 к.с. та 21 од. сiвалок та самохідних оприскувачiв.

“Ми відчували потребу в якісних нових сівалках і взяли кілька на випробування. Перед початком весняної посівної придбали 21 сівалку від різних виробників. Наразі компанія забезпечена просапними сівалками, і в найближчому році це питання буде не на часі, єдине, над чим будемо працювати, — це переобладнання на пневматичні системи висіву та precision planting”, розповідає Вадим Скрипник, директор з виробництва агропромхолдингу “Астарта-Київ”.

Перспективи ринку

Рекордний обсяг імпорту сільгосптехніки — $1,342 млрд — було зафіксовано у далекому 2008 р. Другий за обсягами результат — $1,144 млрд — 2017 р.

“Обсяги імпорту агротехніки 2019 р. — $769,2 млн — значно менші за досягнуті рекордні показники, що є свідченням низької купівельної спроможності сільгосптоваровиробників, особливо малих та середніх”, — зауважує д-р екон. наук Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Слід зазначити, що Україна — привабливий ринок для зарубіжних виробників хоча б через те, що зношеність сiльгосптехніки вітчизняних аграрних підприємств складає, за різними підрахунками, 50-80%.

“Варто розуміти, що за низкою позицій Україна є імпортозалежною: трактори, комбайни, самохідні обприскувачі. На жаль, внутрішнє виробництво не покриває потреби аграріїв за цими позиціями як у кількісному, так і в якісному вираженні. Відчутну частку ринку займають й іноземні виробники причіпної техніки — плугів, борон, сівалок тощо, — розповідає координатор комiтету агротехнологiй УКАБ Олег Нестеров. — Хоча варто зазначити, що вітчизняні бренди також показують хороші результати і добре закріпилися на ринку України. Але всі відчули низку проблем цьогоріч”.

Серед найактуальніших експерт називає зупинку чи обмеження роботи багатьох заводів, ускладнення логістики і транспортування, затримки й обмеження на кордонах. Комплексно це ускладнює роботу через:

  • збільшення термінів поставки продукції;
  • неможливість поставки;
  • зростання вартості комплектуючих.

Подальше скорочення обсягів продажів вітчизняної та й світової агротехніки прогнозується на рівні 15-20%. За словами Марата Мiнца, спiввласника “A3Tech Україна”, через це частина заводів можуть не пережити кризу. “Одна з причин зниження попиту — однотипність продукції, що випускається багатьма виробниками, — зауважує пан Мінц. — Дуже великий вибір. Наприклад, дискові борони виробляють більш ніж половина заводів, і тому продати їх складно. Тож слід очікувати на нових гравцiв ринку з принципово новими цікавими пропозиціями”.

Рахуємо грошi

У нинішніх обставинах стає зрозуміло, що подальший розвиток отримають лізингові схеми купівлі-продажу сільськогосподарської техніки. Ті аграрії, які раніше купували техніку за готівку, частіше обиратимуть різноманітні фінансові інструменти.

Наприклад, у компанії “OTП Лізинг” зазначають, що в них операційна діяльність під час карантину ніяк не змінилася. “І особливих проблем у роботі з клієнтами не спостерігається. Тільки 3% аграріїв попросили розглянути відстрочення платежів без штрафів, зазначає Вадим Кудрей, начальник відділу корпоративних продажів компанії “OTП Лізинг”. — Якщо у клієнта виникають труднощі з платежами, ми готові надати відстрочку до кінця карантину без штрафних санкцій. Зараз це до 11 травня, але якщо карантин буде продовжено, то спеціальні умови також діятимуть до того часу”. За його словами, аграрії взагалі майже не переглядають інвестиційні плани. Наразі більше за карантин та COVID-19 їх турбують погані кліматичні умови, які можуть вплинути на врожай.

defitsit naviyalo 2

Активiзували пропозиції операційного лiзингу (довготермiнова оренда, за умовами якої оплата здійснюється за реально відпрацьовані мотогодини) деякi дилери, які працюють з технікою відомих ліквідних брендів. За мотогодину вони просять від €16 до €30. I це впливає на продажi. Наприклад, IМК та “Кернел”вже декілька років віддають перевагу саме такій моделі роботи з технікою.

Ситуація, обумовлена вірусом COVID-19, та введення карантинних обмежень внесли свої корективи у виробничий ланцюжок і логістику. Це ті фактори, які аграрії та виробники техніки не могли врахувати, плануючи свою роботу на рік. Але агросектор — це сфера, яка працює навіть у таких умовах. А разом з нею працюють і супутні галузі.