Бізнес vs COVID-19: що зроблено та куди ми рухаємося

Бізнес
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Тетяна Сахарук, СЕО Мережі Глобального договору ООН в Україні

Hа початку глобального локдауну міжнародна спільнота визначила основні напрямки, якими повинен рухатися бізнес у боротьбі з вірусом та подоланні його наслідків:

  • турбота про співробітників;
  • створення штабу реагування 24/7;
  • підтримка ланцюга постачальників;
  • турбота про громаду.

У перші ж тижні карантину Глобальний договір ООН в Україні вирішив перевірити, як компанії — учасниці нашої мережі працюють з новими викликами і що з рекомендованого вище реалізують. Ми опитали 20 представників малого та великого бізнесу.

Персонал

Майже всі компанії перевели більше 95% співробітників офісів на дистанційний режим роботи, лишивши по кілька чергових, які вахтовим методом забезпечують певні офісні функції. Звісно, оперативне налагодження віддаленого доступу та перехід на електронний документообіг стали викликом. Проте 80% персоналу виробництв продовжили працювати у звичайному режимі.

Основною політикою бізнесу стало збереження персоналу. Опитані нами компанії звітували, що нікого зі співробітників не звільнили та не відправили у відпустку за власний рахунок. Всі працівники отримують заробітну плату в повному обсязі. І жодних змін у найближчі три місяці не планується. “Нова Пошта” навіть відкрила додаткові 2000 вакансій кур’єрів. Компанії забезпечили співробітників засобами захисту, дезінфекторами, вимірюють в них температуру та контролюють самопочуття.

Щоб оцінити обсяг потреб у засобах індивідуального захисту та дезінфікуючих засобах, наведемо деякі приклади. У перші тижні карантину лише на одному з металургійних підприємств (МКК ім.Ілліча) було видано 30 тис. масок та 100 тис. пар рукавичок. На Центральному ГЗК — 15 тис. масок, 40 тис. пар рукавичок та закуплено 1400 л антисептика.

На найвищому рівні управління компанії — учасниці ГД ООН в Україні створили штаби реагування, аби відстежувати ситуацію 24/7. Наприклад, штаб компанії ДТЕК Енерго за досвідом китайських енергетичних компаній прийняв рішення про капсулювання всіх дев’яти енергетичних підприємств, де ізолював понад 2000 осіб для забезпечення безперервної подачі енергії та убезпечення працівників від вірусу до закінчення карантину.

В кожній компанії найвище керівництво займається розробкою антикризового плану та впровадженням термінових заходів. Робота ведеться постійно, онлайн. До контролю за ситуацією долучаються керівники філій, HR-департаменти, ІТ-фахівці, юристи.

Ланцюг постачальників

Здебільшого ланцюги постачання працюють за звичайною схемою. Для виробництв, що працюють з імпортом, проблему склали лише затримки на митниці (пов’язані з додатковою перевіркою водіїв транспортних засобів).

Виробництва наших респондентів відреагували по-різному.

Компанії, робота яких базується на довготривалих контрактах, працюють у звичному режимі, і про зміни говорити зарано. Компанії з короткостроковими контрактами відчули певний спад замовлень (сфери, що не стосуються продовольчих товарів, виготовлення медичних препаратів, енергетичної галузі).

Щодо дій самого бізнесу відносно контрагентів, то рахунки оплачуються за попередніми зобов’язаннями, є спроби утримувати обсяг замовлень на попередньому рівні, компанії переводять замовлення на локальний малий та середній бізнес, намагаючись підтримати його (наприклад, UCG). З огляду на підвищений попит на продукцію “Сільпо” збільшує замовлення на певні групи товарів, у тому числі розширюючи перелік потенційних постачальників.Установи, що обслуговують клієнтів, подовжують ланцюжок за рахунок систематичних закупівель антисептичних засобів для забезпечення відділень. Аndreal Ltd. збільшила обсяг замовлення сировини. Дехто планує імпортозаміщення.

“Caparol Україна” забезпечує навчання компаній з усього ланцюжка постачальників та клієнтів — не лише першої ланки, а й наступних. Навчання проводиться з питань розвитку бізнесу, комплаєнсу та сталого розвитку. Додатково компанія створює систему економічної підтримки контрагентів через спрощення процедур закупівель та доставки і запроваджує знижки для клієнтів.

Допомога громаді

Сукупно компанії-респонденти заявили про надання допомоги більш ніж на 350 млн грн (приблизно $12,3 млн). Гроші пішли на закупівлю апаратів ШВЛ, засобів захисту для медиків, продуктів та дезінфікуючих засобів для лікарень.

Щоб зрозуміти, багато це чи мало, можемо звернутися до “Плану гуманітарного реагування з подолання пандемії коронавірусної інфекції COVID-19 в Україні”, представленого координаторкою системи ООН/координаторкою з гуманітарних питань в Україні Оснат Лубрані. Для його реалізації необхідно $165 млн.

Ми продовжуємо оновлювати інформацію щодо внеску комерційних структур у боротьбу з пандемією. За даними, отриманими з відкритих джерел, український бізнес вже виділив майже $60 млн на боротьбу з COVID-19: це пожертви “Нової Пошти”, Фонду Ріната Ахметова, “Сільпо”, “Епіцентру”, “Астарти”, “Кернелу”, “Nestle Україна” та інших.

Окрім закупівлі медичного обладнання та засобів захисту компанії надають непряму фінансову допомогу у вигляді профільних послуг.

“Нова Пошта” безкоштовно доставляє засоби індивідуального захисту та все необхідне для боротьби з вірусом лікарням, дитячим будинкам, військовим та незахищеним верствам населення. METRO надає благодійну допомогу у вигляді продовольчих та непродовольчих товарів для клінічних закладів, які лікують хворих на COVID-19. Компанія “Фармак” готова освоїти випуск нових для підприємства препаратів, які можуть бути ефективними в боротьбі проти пандемічного захворювання. InDevLab стала розробником та технічним партнером додатка DoctorOnline, що запустив безкоштовні онлайн-консультації на період карантину на території країни.

Свідомий бізнес України продемонстрував надзвичайну мобілізаційну спроможність у зустрічі з кризою. Карантин став серйозною перевіркою на міцність і принциповість. Для економіки країни, для сотень тисяч підприємств та мільйонів громадян наслідки COVID-19 відчуватимуться ще довго після того, як одужає останній хворий.

Єдиного сценарію для виходу з локдауну та відновлення попередніх потужностей немає. Кожна держава обирає власні механізми підстраховки бізнесу та осіб, що втратили роботу через пандемію. Багато підприємств, опинившись “на волі”, дійсно перебуватимуть на межі виживання, і їхня соціальна відповідальність буде обмежена збереженням та відновленням робочих місць, достойною оплатою праці. Тим, хто вцілів та адаптувався, важливо буде підтримати ланцюжки постачання. Нам лишається консолідувати всі можливі ресурси на період відновлення.

Глобальний договір ООН в Україні продовжує поєднувати запити про потреби та тих, хто може їх вдовольнити. Зараз час об’єднуватися та створювати партнерства! Не повинно бути тих, хто не вижив, та тих, хто отримує надприбутки на руїнах держави. Нині як ніколи бізнес повинен показати своє ЛЮДСЬКЕ обличчя. Допомогти слабкому, допомогти громаді, сприяти подоланню кризи.