Втопити у вині: Кризовий стрес може підняти виноробство

Бізнес
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Вітчизняні виробники тихих вин мають використати кризу, що накрила європейську виноробну галузь, та потіснити імпортерів на внутрішньому ринку

Нажахані коронавірусом? Ваш порятунок — у вині! Своє твердження харківський лікар і популяризатор медицини Євген Комаровський аргументує тим, що поки людство ще не вигадало противірусної таблетки з доведеною ефективністю. Що стосується вина, то слід сподіватися на його славнозвісні антиоксидантні властивості та чудову здатність знімати стрес, що неминуче виникає на тлі пандемії та супутнього їй карантину. “Вам точно не завадить випити 150-200 мл вина перед сном із коханою людиною”, — запевняє лікар. Ми, звичайно, далекі від думки, що він навмисно “грає на руку” українським виробникам алкоголю. Але вважаємо, що медичну й економічну кризу останні цілком здатні обернути собі на користь.

Зростання онлайну

Треба сказати, що порятунок в алкоголі шукають не тільки шанувальники пана Комаровського з теренів СНД. Ним рятуються від вірусу і стресу майже по всьому світу. В деяких (звісно, не мусульманських) країнах фіксується просто запаморочливе зростання продажів алкоголю в цілому й тихих вин зокрема. Наприклад, мешканці США, за даними маркетингової компанії Nielsen, з початком карантину купили майже на 70% більше вина, ніж за аналогічний період минулого року. Британські ритейлери кажуть, що весняне зростання споживання вина можна порівняти зі сплеском продажів алкоголю, який там зазвичай спостерігається під час Різдва. При цьому з усіх боків летять повідомлення про рекордне, в рази, збільшення онлайн-продажів алкоголю. Наприклад, в Італії, яка переживає найсильніший спалах COVID-19 в Європі, говорять про зростання реалізації вин через інтернет на 220% (Флоренція) ба навіть на 240% (Рим).

Зовні все це, звичайно, виглядає більш ніж оптимістично. Але за фасадом пожвавлення онлайн-торгівлі алкоголем ховаються системні ризики, здатні поставити зарубіжну виноробну галузь буквально на грань виживання.

Ступор HoReCa

Низька порівняльна база — ось ключові слова. Так, поза всяким сумнівом, онлайн з його кур’єрською доставкою “під двері” споживачів у самоізоляції зараз на коні. Але в структурі каналів дистрибуції європейських вин традиційно превалює HoReCa, яка, не побоїмося цього слова, зараз мертва. Онлайн-ритейл забезпечував близько 10% продажів, і, зрозуміло, навіть кратне зростання цієї частки аж ніяк не здатне нівелювати факт “просідання” продажів через тотальне закриття ресторанів, кафе і туристичного сектору.

Ось і “La Stampa”, одна з найвідоміших щоденних газет Італії, у своїй передовиці так характеризує ситуацію в італійській винній галузі: “Навіть ті, хто не платить, більше не роблять замовлень”. Журналісти пояснюють, що в Італії понад 70% висококласних вин продавалися в закладах громадського харчування і барах. Схожу структуру мала і реалізація італійського вина за кордоном. Місцеві дистриб’ютори порівнюють цей час з періодом тридцятирічної давнини: туризму немає, відвідувачів мало, телефон мовчить, життя і бізнес ідуть ніби у сповільненій зйомці. “Скільки ресторанів і клубів відкриється після цієї кризи? — запитує “La Stampa”. — За скільки купуватимуть наші вина? І хто захоче сісти за стіл, ризикуючи опинитися поруч з незнайомцем?”.

Системна криза

Ще один сигнал тривоги пролунав від Національної конфедерації італійських фермерів Coldiretti на підставі прогнозів OIV (Міжнародна організація виноградарства та виноробства). Закриття ресторанів та обнулення туристичного потоку не компенсується збільшенням обсягів не лише продажів онлайн, а й торгівлі у супермаркетах. Адже там пропозиція більше зорієнтована на низькі ціни та масові продукти споживання. Крім того, локаут цілих регіонів європейських країн створив проблеми з поставками комплектуючих. Скажімо, багато італійських скляних заводів знаходяться у проблемних Венето та Ломбардії. Зрозуміло, що вони якщо і працюють, то в дуже повільному темпі. Також є складнощі з виробництвом етикеток і коробок, сировина для яких імпортується. При цьому негативні тенденції накривають як Італію, так і Францію з Іспанією, що разом задовольняють 25% світового споживання виноградного напою.

Але ситуація з коронавірусом є лише частиною складних проблем, від яких потерпає європейське виноробство. Нагадаємо, що в жовтні минулого року США здобули перемогу в суперечці щодо недобросовісної торгової практики проти Європейського Союзу, що розглядалась Світовою організацією торгівлі. Тоді СОТ визнала субсидії, які ЄС надала авіабудівній компанії Airbus, надмірними і дала “добро” на контрзаходи щодо європейських товарів на суму $7,5 млрд. “Під роздачу” потрапили й винороби з п’яти країн ЄС (щоправда, Італія до списку не увійшла). Вашингтон запровадив додаткове мито у розмірі 25% на європейські тихі вина.

Напередодні різдвяних сейлів це стало серйозним ударом під дих. Зараз у європейських виробників жевріє надія на те, що США переглянуть санкції на початку літа. В іншому випадку, скажімо, третина французьких виноробних компаній втратить більше половини обороту.

Не варто забувати і про загальне уповільнення економіки Китаю (нагадаємо, що Піднебесна — один з головних імпортерів європейських тихих вин). Плюс своя, рідна європейська напруженість. Вихід Великобританії з ЄС зруйнував звичний порядок життя, логістичні ланцюжки і торговельні зв’язки. Роблячи дуже приблизну оцінку та беручи до уваги попередній результат двох місяців глобальних труднощів, у Національній конфедерації італійських фермерів кажуть, що під загрозою може опинитися експорт на $1 млрд.

Однак не слід залишати поза увагою і той очевидний факт, що в серпні почнеться новий збір врожаю. Він, з огляду на поточну ринкову ситуацію, може виявитися критичним для винних підвалів, адже ємність сховищ, зрозуміло, обмежена. Влада вже закликає виноробів добровільно призупинити виробництво вина та почати гнати винний спирт, забезпечуючи спиртозаводи сировиною для виробництва дезінфекторів.

Український вектор

Власне, чому так багато про Італію? Справа в тому, що ця європейська країна є найбільшим постачальником вина на терени України.

Скажімо, впродовж січня — березня українські імпортери ввезли до країни вина майже на $34 млн. Це на 50% більше обсягів імпорту цієї продукції за аналогічний період 2019 р. І майже третину відвантажень імпортного вина цього року забезпечила саме Італія ($9,5 млн у грошовому еквіваленті). У свою чергу, Франція та Німеччина продали нам вина на $5,5 млн і $5,4 млн відповідно.

Треба зазначити, що таке суттєве збільшення імпорту алкоголю навряд чи можна пояснити різким зростанням попиту на винні напої. Імовірніше, в очікуванні подальшої кризи як в Україні, так і в ЄС та можливої більш суттєвої девальвації гривні імпортери створили товарний запас продукції на кілька місяців. Власне, уповільнення споживання європейських вин прогнозують і в самому Євросоюзі. Скажімо, Європейська комісія офіційно передбачає скорочення експорту вин за підсумками 2020 р. на 14% (у порівнянні з обсягами 2019 р.).

Й українські реалії, швидше за все, підтвердять ці побоювання європейців. Зрозуміло, що цього року гривня зазнає чергового послаблення курсу, що матиме очевидні наслідки для утворення цін на товари з-за кордону. Наприклад, в аналітичній агенції ProConsulting стверджують, що знецінення гривні на 15% з початку року автоматично призведе до відповідного подорожчання імпортного алкоголю. Звісно, треба врахувати й велику емісію доларів у США, на тлі якої гривня може дещо зміцніти. Але подальше продовження карантину разом із його негативними наслідками для економіки “з’їсть” це зміцнення дуже швидко.

Заради справедливості слід додати і той факт, що вітчизняні виробники та постачальники тихих вин так і не змогли перебудувати канали дистрибуції алкоголю за європейським зразком (попри чесні намагання). Тобто продовольчий мережевий роздріб був і є локомотивом серед каналів реалізації вітчизняних вин. Як виявилось, на щастя. Натомість HoReCa залишилась лише перспективним напрямком, через який розходились здебільшого колекційні вина високого цінового сегмента. Зараз цей канал повністю “ампутовано”, а виробники намагаються вибудувати онлайн-продажі своєї продукції.

І не забуваймо, що останні роки виробництво українських вин значно скоротилося. Криза розпочалась ще 2014 р., коли втрата Кримського півострова та руйнування торгових відносин з РФ завдали болісного удару по сировинній базі вітчизняного виробництва та по експорту. Відлуння цих подій відчувається досі. Наприклад, випуск тихих вин у І кварталі 2020 р. у порівнянні з показником відповідного періоду минулого року зменшився на 37%. У міцних вин справи трохи кращі — там падіння склало 22%. Це, звичайно, сумно, але під час “ковідної кризи” дає надію на те, що низька порівняльна база не дозволить обсягам виробництва українських виноробів завалитись у відверте піке.

Інша справа, що конкуренти на світових ринках, але товариші по нещастю, — винороби Італії, Франції та Іспанії — вже об’єдналися та гучно вимагають від Європейського Союзу вжити термінових заходів для порятунку сектору. Для початку йдеться про допомогу в розмірі $35 млн.

Щодо українських виробників, то поки чути лише поодинокі голоси представників окремих брендів, які наголошують на життєвій необхідності державних дотацій для виноробної галузі України.

Однак на тлі вищезгаданих проблем є і промінчик надії. Ми, українці, здебільшого купуємо саме вітчизняний продукт. Наприклад, за підсумками минулого року, українські виробники продали нам своєї продукції на 4,1 млрд грн. Обсяг роздрібних продажів імпортного вина натомість склав 3,8 млрд грн. Отже, навіть відносно слабкий долар і толерантні ціни на імпортний алкоголь не спромоглися відчутно переформатувати споживчі звички українців.

До того ж наші постачальники, попри всі свої намагання, так і не змогли перетворити HoReCa на головний канал збуту вина за прикладом Європи. Як виявляється, і добре, адже зараз втрати були би суттєвішими. Тому є надія, що і з цієї, чергової, кризи українське виноробство вийде переможцем, а ми продовжимо насолоджуватись автентичними напоями південних та західних теруарів нашої країни.