Китайські аграрії використали карантин собі на користь

Блог
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Павло Карповський, Zhejiang Xipei Education and Technology Co. Ltd

Зі стану посткоронавірусної стагнації Китай виходить швидко. Більшість регіонів вже ожили. Лише в Ухані та інших містах провінції Хубей все відбувається значно повільніше, заводи та виробництва поки не працюють. Населення, яке було “законсервоване” карантином впродовж цілого місяця, все ще має серйозний дефіцит продовольства та медикаментів.

Це створило серйозні проблеми для китайських сільськогосподарських виробників, адже транспортні обмеження не дозволяли доставляти тваринницьким господарствам корми, зокрема соєвий та кукурудзяний шроти.

Наприклад, якщо раніше для ведення агро в порти Уханя було 72 прибуття продукції на тиждень, а відправок близько 47, то в період коронавірусу не більше 5 та 7 відповідно. Значно постраждали також далекобійники та перевізники, які перевозять у Китаї 73% товарів різного призначення.

А три великих прибережних портів Китая — Шанхай, Нінбо, Тяньцзинь — все ще, хоча вже й частково, забиті холодильними контейнерами з китайськими овочами, фруктами, замороженими м’ясом, морепродуктами, які чекали на експорт. Частину з них, звичайно, вже утилізовано, частина зіпсувалася сама.

Посилення контролю між членами екіпажів спричинило суттєві збитки китайським виробникам, котрі продають в США устриць, молюсків та крабів. Збитків зазнали також фермери, які вирощують та продають кукурудзу і сою як на внутрішньому ринку, так й на зовнішніх ринках.

Як відомо, Китай більше експортує, аніж імпортує. А коронавірус поставив під сумнів виконання китайської стороною термінів поставок та дотримання умов договорів. Адже більшість китайських заводів зупинили свою роботу ще у період святкування Нового року, збираючись, як завжди, після свят відновити її та здійснити поставки, але розгорівся коронавірус.

Але ж це — китайці, тож лише пандемію було подолано, усі підприємства миттєво включилися в роботу, тож поставки було відтерміновано максимум на місяць-два, між тим усіх інших умов договорів китайська сторона дотрималася попри все.

Нічого не було списано на форс-мажор чи ще щось подібне. Ба більше, більшість їхніх заводів та підприємств використали цей час на те, аби провести модернізацію, реконструкцію, ремонти тощо. Попри те що усі ці процеси були заплановані на літо, китайці вирішили використати час коронавірусу з користю.

Попри відчутний внутрішній дефіцит, Китай продовжує виконувати взяті на себе експортні зобов’язання. При цьому збільшує і відсоток імпорту, особливо сільськогосподарської продукції, з метою забезпечення нею свого населення.

Зокрема, Китай збільшив імпорт із США сої, м’яса домашньої птиці, свинини, яловичини, фруктів, овочів, горіхів. За прогнозами аналітиків, 2020 року поставки американської продукції зростуть з $3 млрд до $5 млрд.

Попри те що доля сільського господарства, включаючи лісний та рибний сектори, в ВВП країни щороку зменшується та становить близько 6,7%, агропродукції належить значна частина китайського експортного портфеля.

Отже, Міністерство сільського господарства (MARA) було змушене швидко відреагувати на завдані коронавірусом збитки цій галузі. Тож випустило інформаційну записку для фермерів щодо профілактики та боротьби з вірусом у сільській місцевості. А також записку щодо фінансової підтримки виробництва зимових та весняних продуктів харчування в період пандемії та після її закінчення.

Були надані рекомендації і щодо управління польовими культурами: озима пшениця, ріпак, а також фрукти і чай, підтримка механізації фермерів у районах, які особливо постраждали від епідемії та заходи щодо дефіциту робочої сили.

Аби послабити тиск на внутрішнього виробника, Головне податкове управління оголосило про доступ на ринки великої кількості країн та компаній, пришвидшене митне оформлення, “зелений шлях” для імпорту продукції сільського господарства через ключові порти.

Міністерство водних ресурсів оголосило про свою першу сільськогосподарську квоту на воду для зрошення пшениці, котра була спрямована на зменшення втрат води.

MARA затвердила “План роботи по посадці на 2020 рік”, де викладено мінімальні цільові показники для посівних площ, забезпечення виробництва та поставок зерна, покращення структури посадки, стимулювання екологічно чистого виробництва, контроль за використанням пестицидів та добрив у рослинництві.

Державна Рада випустила спеціальний програмний документ щодо ефективного використання плазми крові у свинарстві. Тобто Китай не просто вирішив швидко відновитися після пандемії, підтримати свого агровиробника, а ще й подивитися у бік більш відповідального перед природою сільгоспвиробництва.