Новий генплан Києва: що треба доопрацювати

Блог
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Олександр Насіковський, керуючий партнер групи компаній DIM.

Треба одразу зазначити, що завдання нового генплану Києва полягає не лише в тому, щоб окреслити перспективу розвитку столиці. Не менш важливою є і актуалізація, в тому числі, існуючої та розпочатої житлової забудови. Наприклад, самі автори проекту говорять про 2 тис. змін функціонального призначення земельних ділянок, які в старому неефективному генплані досі не відображені. І така актуалізація необхідна не лише задля упорядкування подальшого процесу міського планування, а й задля того, аби звільнитись від можливих спекуляцій на цю тему. Те саме стосується і необхідності прийняття нового історико-архітектурного опорного плану, передбаченого «у комплекті» з новим генпланом.

Один з цікавих моментів нового генплану – заплановані на наступні 20 років обсяги нового житла, які складуть 28,6 млн кв м. Це приблизно відповідає поточним темпам будівництва. За останні п’ять років у Києві щорічно вводили в експлуатацію 1,25-1,75 млн кв м. Також генпланом запланована ревіталізація застарілого житлового фонду, а це ще близько 7 млн кв м. Щоправда, не до кінця зрозуміло таке питання: в ході реконструкції «хрущовок» житловий фонд буде лише оновлено чи в процесі реновації з’являться додаткові нові метри за рахунок розширення площ? Наприклад, шляхом збільшення поверховості. Хай там як, в цьому напрямку не все залежить від київської влади, адже законодавча база залишається вкрай недосконалою і потребує оновлення Верховною Радою України.

Один з найбільш суперечливих моментів нового генплану – прогнозний розрахунок кількості населення столиці, яке може виявитися дещо заниженим. Автори документу вважають, що сьогодні в Києві фактично мешкають близько 3,36 млн людей, хоча інші джерела вже давно дають цифру близько 4 млн. Тому і прогнозне фактичне населення лише у 3,8 млн через цілих 20 років також викликає великі сумніви.

Важливо, що у новому генплані одним з пріоритетів є зменшення відставання інженерного забезпечення міста від житлової та громадської забудови – шляхом розвитку інфраструктури житлово-комунального господарства, забезпечення надійного постачання ресурсів, підвищення якості роботи систем та їх більш ефективного використання. Адже сьогодні незадовільний стан міських інженерних систем – це велика проблема, яка здебільшого лягає на плечі девелоперів.

Не менш важливими є пріоритети впровадження енергозберігаючих технологій та комплексний підхід в будівництві житла: разом з дитсадками, школами та іншою соціальною інфраструктурою. Одразу зазначу, що цих пріоритетів вже давно дотримується група компаній DIM. Кожен ЖК ми намагаємось зробити максимально енергоефективним, а всі свої проекти комплексної забудови забезпечуємо, в тому числі, школами та дитсадками.

Наостанок про транспортну інфраструктуру. Новим генпланом передбачено продовження існуючих та будівництво нових ліній метро і включення метро в одну систему із швидкісним трамваєм та залізницею. А також заплановане будівництво нових дорожніх розв’язок та великої окружної автомобільної дороги навколо Києва. Все це має підвищити привабливість для покупців нового житла, розташованого поряд із новими транспортними вузлами.