business head ads

Нагляд для СБУ: служба по-новому

Блог
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Віктор Шульга, Compliance Officer, фахівець з управління корпоративною безпекою "Верітас Інвест Груп"

Чи готові співробітники служби безпеки бути об’єктом прослуховування? Багаторічна монополія скасована. "Старший брат, який слідкує за тобою" сам опинився під наглядом.

Законотворчі ініціативи нового парламенту не збавляють обертів. Так, 15 жовтня 2019 року повернуто черговий документ з підписом президента України. Серед основних положень закону № 1009 – "надання Національному антикорупційному бюро України та Державному бюро розслідувань права самостійно здійснювати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у рамках проведення негласних слідчих та розшукових дій.

Хто прослуховував до прийняття закону?

Особливість процесу прослуховування в тому, що він включає в себе два різних аспекти: юридичний і технічний. Де-юре, слідчий правоохоронного органу звертається до суду з мотивованим клопотанням, в якому доводить необхідність втручання у приватне спілкування, після чого суддя виносить відповідну ухвалу.

Далі відбувається найцікавіше – який би правоохоронний орган не отримав в суді дозвіл на прослуховування, про це знатиме Служба безпеки України. Адже на сьогоднішній день тільки ця служба володіє необхідним технічним оснащенням та має так звану ліцензію на зняття інформації в телекомунікаційних мережах. Це означає, що без технічної підтримки Служби безпеки будь-яке прослуховування в рамках кримінальних проваджень неможливе.

Три роки під контролем спецслужби

Незважаючи на те, що оперативно-розшуковою діяльністю займаються близько десяти правоохоронних відомств, законодавчо лише Нацполіція та СБУ мали право самостійно прослуховувати. Саме ці два органи були зазначені в статті кримінально-процесуального кодексу до внесення змін. Підписаний Президентом закон наділив аналогічними повноваженнями ще два відомства – Національне антикорупційне бюро та Державне бюро розслідувань.

Підступного замислу чи каверзи в таких діях не вбачається – це абсолютно логічне продовженням формування державної політики в правоохоронному секторі. Адже на теперішній час структури, які покликані розслідувати злочини, що вчинили вищі посадові особи, судді, працівники правоохоронних органів та місцевого самоврядування, робили це з процесуальними перешкодами, що суттєво знижувало оперативність та ефективність розслідування. Більше того, вже в найближчі місяці НАБУ та ДБР мають сформувати власну технічну базу з відповідним персоналом, що дозволить їм уже самостійно отримувати необхідну інформацію з каналів зв’язку. Без підконтрольності Служби безпеки.

До слова, в далекому 2016 році вже були спроби виносити законопроект про автономне прослуховування для НАБУ. Проте, на той час ініціатива була всіляко заблокована провладними силами, а законопроект так і не був винесений на голосування. Причиною такої поведінки експерти вбачали замах на монополію спецслужби, підпорядкованої Президенту, у використанні такого потужного інструменту.

До чого бути готовим?

Протягом 2017-2018 років офіційний сайт НАБУ майорів заголовками на кшталт НАБУ затримало співробітника СБУ на отриманні неправомірної вигоди". Одним із апогеїв протистояння СБУ та НАБУ став славнозвісний інцидент, пов'язаний з документуванням факту корупції в Державній міграційній службі та який, за словами тодішнього керівництва антикорупційного бюро, був зірваний службою безпеки. Причиною зриву називали доступ працівників СБУ до матеріалів НСРД (негласні слідчі розшукові дії), в тому числі записів прослуховування в онлайн-режимі.

Цікавий випадок із прослуховуванням стався також у вересні цього року. Директор Державного бюро розслідувань заявив, що в його службовому кабінеті виявлено професійновстановленіпрослуховуючі засоби. До заяви додав і підтверджуючі фото.

Стає зрозумілим, що ера повної підконтрольності прослуховування для СБУ завершується. Природньо, що в правоохоронних відомствах, як мінімум Генеральної прокуратури та Служби безпеки України, такому розвитку подій не дуже раді. Прослідковуючи лінію з 2016 року очікувано, що створюватимуться перешкоди по впровадженню та реалізації механізму Закону 1009 в дію. Автономність плюс двох відомств створить реальну загрозу корумпованим вищим ешелонам силових структур, які до цього відчували умовну недоторканність в розрізі притягнення до кримінальної відповідальності та формуванні належної доказової бази проти них.

Скоріше за все протистояння силовиків продовжаться та перейдуть в активну фазу. Що, в свою чергу, вимагатиме задіяння значних ресурсів у кожного з відомств і точно не сприятиме ефективності розслідування по інших значущих провадженнях.

Є і друга сторона медалі. Відомо, що правоохоронці доволі успішно поширюють практику прослуховування громадян, які не є фігурантами кримінальних проваджень. Судді часто не вчитуються в клопотання слідчих, посилаючись на завантаженість, а ті, в свою чергу дописують прізвища, по яких бажано отримати інформацію з каналів зв’язку, без належних на те підстав. Ризик подібних зловживань збільшується разом із збільшенням кількості органів, які мають доступ до інформації.

Що це означає для бізнесу?

Є і друга сторона медалі. Відомо, що правоохоронці доволі успішно поширюють практику прослуховування громадян, які не є фігурантами кримінальних проваджень. Судді часто не вчитуються в клопотання слідчих, посилаючись на завантаженість, а ті, в свою чергу дописують прізвища, по яких бажано отримати інформацію з каналів зв’язку, без належних на те підстав. Ризик подібних зловживань збільшується разом із збільшенням кількості органів, які мають доступ до інформації. Чи поширюватимуться ці зловживання на прибутковий бізнес? Хотілося б вірити, що ні. Бюро розслідувань та антикорупційне бюро ще не зарекомендували себе як безповоротно корупційний орган, в основі діяльності якого лежить комерційна складова, принаймні на рівні офіцерського складу. Проте, факти зловживань з ризиків не варто виключати.

Другий, але від того не менш важливий момент полягає в тому, що підслідні особи цих двох органів (високопосадовці, а також посадові особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) пов'язані з бізнесом. Це вітчизняний феномен, який історично склався. На жаль, влада та бізнес — це нероздільні поняття в Україні вже протягом більше 25-ти років. І, скоріше за все, холдингам та фінансово-промисловим групам, в першу чергу, варто очікувати трансформацій та несуттєвого перерозподілу ринку.