Боротьба за інвестиції – це боротьба з собою

Блог
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Володимир Полевий, головний редактор журналу БІЗНЕС

Коли мова заходить про інвестиції, уява малює, насамперед, якогось поважного іноземного інвестора, який розповідає про рівний доступ і правила, про захист власності та гарантії. Великі гроші чекають на порозі і диктують умови входу. Чиї гроші, того й правила. Цю убивчо просту аксіому, сподіваюсь, знають президент та прем’єр, які очікують економічного зростання за рахунок, насамперед, зовнішніх інвестицій.

Наш обов’язок нагадати, що чужі правила, попри їхню ліберальність, у "деталях" не завжди на користь українському бізнесу. Податок на виведений капітал, наприклад, все ще залишається передвиборчою обіцянкою, яку переможці виборів відклали на далеку полицю. Іноземному інвестору невигідно обмежувати себе у виведенні прибутків.

У цьому номері ми спробували зробити акцент на інвестиціях внутрішніх як головному факторі зростання економіки. Направду, іноземний капітал чекає на виконання нами "домашнього завдання". Найкращий показник для старту інвестування — економічне зростання, зумовлене внутрішніми факторами. Ба більше, ми самі чудово знаємо вади економіки України, що заважають розвитку.

У розрізі залучення фінансового ресурсу це "схематозність" державного сектору економіки (приватизація тому панацея); імпортозалежність і величезний тіньовий сегмент “сірого” імпорту; відсутність підтримки експорту тих виробників, які вижили та показали власну ефективність і можуть стати локомотивами економіки; інфра­структура, яка все ще зорієнтована на єдину "союзну" економіку; високі кредитні ставки та банківський сектор, якому наново слід відновлювати довіру бізнесу після "банкопаду" 2015-2016 рр. та історії з виведенням коштів через "ПриватБанк".

Окрема тема — "незалежний та ринковий" курс НБУ, який за три місяці просів більш ніж на 10%, при цьому регулятор тримає облікову ставку на захмарних 16,5%. Щось більш убивче для виробничого сектору, орієнтованого на експорт, уявити важко.

За таких умов найвідданішим зовнішнім інвестором в Україну залишається заробітчанин, який ще не асимілювався за кордоном, а тому, попри усі ризики та застарілі проблеми, висилає гроші в єдине місце, де його чекають, — додому. Вдома, якщо відверто, не так уже й погано. Третій рік поспіль економіка, попри війну та ворожу РФ, вперто зростає. Під тиском революції, підприємців, реформаторів та МВФ Україна рухається ліберальними рейками. Новий парламент засвідчив неабияке завзяття в законодавчому забезпеченні старту реформ (пригадав Віктора Пинзеника з його влучним "законодавча діарея").

Нарешті зроблено перші важливі кроки зі зняття мораторію на продаж землі. В України знову є шанс. В економіці маємо скористатися ним, створюючи додану вартість у своїй державі та пропорційно стимулюючи внут­рішній попит і залишаючи робочу силу тут.


Читайте у цьому номері БІЗНЕСа про інструменти запуску інвестицій, закони, які для цього потрібні, про міжнародний досвід та потреби інвестора. І не забудьте проінвестувати у ваш БІЗНЕС!

Передплатіть нас на рік, щоб чути пряму мову внутрішнього інвестора!