Бізнес очікує радикальних змін у законодавстві про працю

Блог
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Микола Ганул, голова ГС "Національна організація роздрібної торгівлі" (НОРТ), член Української Ради Бізнесу

 Кодекс законів про працю був ухвалений в Україні майже півсторіччя тому (Закон № 322-VIII від 10.12.1971). Давайте згадаємо 70-ті роки минулого віку – зрозуміло, що тоді й гадки ніхто не мав про інтернет-мережу, ІТ-технології, електронні бази тощо. Внесення періодичних змін в КЗпП вже ніяким чином не вирішує проблем сьогодення.

Для розвитку бізнесу, зокрема й інноваційного, необхідно найшвидше позбавитися безлічі безглуздої паперової роботи. Ми маємо в Україні найкращих у світі ІТ-спеціалістів, а досі заповнюємо "від руки" паперові Автобіографії та копіюємо купу документів, які вже оцифровані у державних базах даних.

Кодекс настільки безнадійно застарів, що найкращим рішенням, на думку фахівців,  буде повне оновлення документу. Підприємці повинні, в першу чергу, мати можливість думати про розвиток свого бізнесу, а не про те, за який невкладений в "Особову справу" папірець вони можуть отримати догану від чергового перевіряючого.

Наскільки швидко це можливо зробити? За останнє десятиріччя вже кілька разів це питання поставало на порядку денному, але тонуло в численних обговореннях, а "віз і нині там". І ось що маємо у підсумку: непрозорі трудові відносини, купу величезних штрафних санкцій. Держава, не змінивши правила гри під сучасні умови, зосередилася, на жаль, на каральній функції.

Бізнес вже не може очікувати повного перезавантаження Кодексу законів про працю України. Тож з'явилися пропозиції про необхідність швидкого вирішення нагальних питань, а паралельно з цим вже проводити ревізію та осучаснення основного документу трудового законодавства.

Питання осучаснення трудового права увійшло у ТОП-10 пріоритетів бізнесу, вироблених Національною бізнес-коаліцією (НБК), до складу якої входять 87 бізнес-асоціацій. Ці пріоритети широко презентувалася під час виборів в рамках Національної адвокасі-кампанії бізнесу. Мова про наступні вимоги: запровадження сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору, спрощення адміністрування податків та звітності, спрощення документального оформлення працівника, зменшення штрафних санкцій за порушення трудового законодавства. Маємо надію, що представники влади приймуть ці пропозиції та реалізують їх найближчим часом. Продовження обговорень першочергових питань із ТОП-10 заплановано на 23 вересня 2019 р. в рамках форуму "Порядок денний нового парламенту: діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади".

Для реалізації зазначеного напряму експерти НБК запропонували встановити, що в сфері трудових відносин може діяти договірне трудове право, яке передбачає встановлення особливостей умов роботи на підприємстві шляхом перемовин та встановлення домовленостей між працівником і роботодавцем, що мають пріоритет над нормами КЗпП. Виключення складають соціальні гарантії, що встановлені Конституцією та міжнародними договорами, що ратифіковані Україною.

Доцільно визначити чіткі ознаки відсутності належним чином оформлених трудових відносин, а також відмінити обов’язкове ведення трудових книжок. В частині штрафних санкцій за неповідомлення роботодавцем про найманого працівника, доцільно введення законодавчої норми щодо їх не застосування, якщо інформація про працівника була відображена у відповідних податкових звітах, а податки на заробітну плату сплачені у повному обсязі.

Експерти та бізнес-асоціації НБК вважають за доцільне здійснити зниження розмірів штрафів за порушення з оформлення трудових відносин до розмірів, аналогічних штрафам за порушення у сфері додержання законодавства про працю (зміни до статті 365 Кодексу законів про працю України), а саме:

- за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) або оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час або виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків –знизити з 30 до 10 мінімальних заробітних плат;

- за недопущення до проведення перевірки з питань оформлення трудових відносин – знизити зі 100 до 30 мінімальних заробітних плат;

- за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – знизити з 10 до розміру мінімальної заробітної плати;

- за одноосібну працю без оформлення ФОП – встановлення штрафів у розмірі 10 мінімальних заробітних плат;

- у випадку, якщо зазначені порушення вчинено вперше протягом  календарного року, порушення тягне за собою профілактичне покарання - письмове попередження.

Щодо самого Кодексу – необхідно переглянути його норми та радикально спростити регулювання, зокрема:

- передбачити можливості звільнення працівника за кваліфікаційними ознаками;

- спростити процедури звільнення працівника у випадку, коли він не з’являється на робочому місці протягом встановленого періоду;

- додати можливості відсторонення працівників за певних обставин, зокрема підозри у крадіжці тощо;

- надати більш чіткі визначення грубим порушенням та багато іншого.

Чим швидше будуть вирішені питання, які заважають працювати підприємцям, тим більше уваги вони зможуть приділяти розвитку бізнесу, бо спроможний сектор малого та середнього бізнесу – основа зростання економіки країни.