Безпечний режим: як IT-сфері вистояти в кризу

Блог
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Володимир Прокопчук, менеджер з розробки програмного забезпечення в Nomis Oy, випускник МВА-програми Единбурзької бізнес-школи

Глобальна діджиталізація та провідна роль онлайну у період коронакризи ще не означає бума IT-сфери. IT-компанії така ж частина глобальної економіки, як й всі інші: нині вони втрачають позиції та призупиняють проекти. І тому є декілька причин.

Єдині і різні

Індустрія IT дуже диференційована. Є компанії, які безпосередньо займаються розробкою програмного забезпечення, інші — пропонують сервіси, пов’язані з цифровими технологіями: надають обладнання і щоденну операційну підтримку бізнесу. Досить потужним є сектор телекомунікаційних послуг. Ситуація в кожній сфері різна. Але, якщо дивитись в глобальному сенсі, то IT — це все ж таки найчастіше саме операційна сфера, яка допомагає бізнесу, надає інструменти, але не є самодостатнім виробником кінцевого продукту.

Коли трапляється велика економічна криза — це криза для всіх учасників ринку.

Сучасний світ є дуже глобалізованим і взаємопов’язаним. Тому навіть ті компанії, бізнес яких зараз активно працює та приносить прибутки, часто вимушені “заморожувати” IT-проекти через нинішні обмеження міжнародних авіаперельотів.

Наша компанія працює у сфері програмного забезпечення та IT-консалтингу, і ми на практиці бачимо вплив COVID-кризи на економічну активність. Багато європейських замовників “заморозили” інвестиційні проекти до кращих часів. Наприклад, ми співпрацюємо з компанією — світовим лідером у сфері duty-free продажів. Зараз вони опинилися у досить скрутному становищі: авіатрафік суттєво знизився, пасажирів-потенційних покупців у магазинах duty-free набагато менше, тому їхній бізнес зазнає значних втрат. Інший наш партнер — компанія, яка володіє круїзними лайнерами, — також призупинив усі проекти.

Навіть продуктові IT-компанії, які не надають послуги, а створюють і реалізують власні продукти, несуть втрати через падіння рівня платоспроможності їхніх кінцевих клієнтів — як бізнесу, так і фізічних осіб.

Непогано зараз почуваються хіба що онлайн-сервіси — комунікаційні продукти, стрімінгові сервіси, платформи для навчання. Внаслідок карантину люди багато часу проводять вдома, мають більше вільного часу, тож вони почали цікавитися цими послугами. До того ж компанії у всьому світі перевели співробітників на віддалену роботу, тож їм потрібні інструменти для цього. Так, на цих ринках є певний рівень зростання, але це далеко не вся IT-індустрія.

Свій-чужий

Для того щоб будь-яка компанія була успішною на ринку, в неї має бути успішна бізнес-модель. IT для таких компаній — інструмент, який підвищує ефективність, відкриває нові можливості та збільшує конкурентоспроможність. Але якщо бізнес-модель неробоча, тоді навіть впровадження найсучасніших технологій не матиме суттєвого впливу. Тож стверджувати, що в кожній компанії обов’язково має бути IT департамент — некоректно. Втім, будь-який бізнес, що вийшов на певний масштаб діяльності, зазвичай має у своїй структурі такий відділ. Навіть банальна офісна робота пов’язана з використанням хоча б мінімального технічного та програмного обладнання.

Нерідко виникає питання: чи варто створювати власний IT-відділ, можливо, ефективніше було б використовувати зовнішніх постачальників? Зараз є дуже багато сервісів, які надають операційну технічну підтримку бізнесу, а для розробки та впровадження нових систем зручно співпрацювати з профільними IT-компаніями.

Проте, якщо технічне обладнання або інформаційні технології є ключовими для бізнесу, добре б мати власний штат спеціалістів для їхнього обслуговування. Це дозволить суттєво мінімізувати ризики для критично важливих процесів в компанії. Втім, слід розуміти, що таки спеціалісти будуть вузькопрофільними і сфокусованими тільки над вирішенням певних задач. Під будь-яку нестандартну задачу, що вимагатиме інших технічних навичок, доведеться залучати зовнішніх експертів.

Якщо говорити про тенденції в Україні, то найчастіше компанії створюють власний департамент — щоб мати більше контролю. З іншого боку, однією з сучасних світових тенденцій є перекладання непрофільних функції на спеціалізованих постачальників сервісів. В IT-сфері це включає активне використання cloud-сервісів, перенесення технічного обладнання в спеціалізовані дата-центри.

Технарі-управлінці

Українські IT-спеціалісти на світовому ринку праці є брендом з хорошою репутацією. Попит на наших спеціалістів призвів до високого рівня міграції персоналу, внаслідок чого ми маємо нестачу кваліфікаційних кадрів. І цей дефіцит зростатиме, оскільки рівень діджиталізації бізнесу постійно збільшується, навіть за умов нинішньої кризи.

В Україні ми маємо дуже цікаву ситуацію з технічною освітою. З одного боку, рівень підготовки випускників технічних вишів недостатній для практичного вирішення актуальних задач. З іншого — вітчизняна модель вищої освіти готує спеціалістів, які спроможні до подальшого практичного навчання. Через великий попит на нових спеціалістів та брак досвідчених кадрів IT-компанії створюють власні навчальні центри, аби in-house підготувати потрібних спеціалістів. Цей підхід дає чудові результати і забезпечує стабільний приплив “свіжої крові” в українську IT-індустрію.

Не варто забувати і про навчання менеджменту для IT-сфери. Це стає особливо важливим у кризових ситуаціях. Для України це є вкрай важливим, оскільки переважна більшість людей на керівних посадах в IT-компаніях має технічний бекґраунд. Часто це люди з сильними навичками у вирішенні технічних проблем і водночас великими проблемами з soft skills та people management.

Сучасна освіта для менеджменту, наприклад МВА-програми провідних світових бізнес-школ, дозволяє не тільки зрозуміти мотивацію і потреби підлеглих, але й побачити принципи роботи компанії як єдиного механізму. Адже для успіху IT-компанії критично важлива синергія технічних відділів з маркетингом, фінансами, HR та іншими сферами життєдіяльності будь-якого бізнесу.