Питання виживання: влада має стати справедливим агентом перерозподілу суспільного добробуту

Блог
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Віталій Антонов, засновник OKKO Group

Економіка України перманентно знаходиться у кризовому стані. Я б сказав навіть, що це вже її природний стан. По-перше, це наслідки низки історичних подій. По-друге, результат управління державою з моменту незалежності й до сьогодні.

На довоєнні економічні проблеми нашарувалися проблеми війни. Зараз держава та бізнес стикнулися з новими реаліями — пандемія та її наслідки. Явища такого масштабу потребують централізованої державної відповіді. Влада, як ніколи, має виступати справедливим агентом перерозподілу суспільного добробуту не для олігархів чи корупціонерів, а на конкретні речі. У нашому українському випадку — на медицину та армію.

Смерть та сплата податків — дві невідворотні речі, які мотивують американців будувати комфортний життєвий простір тут і зараз. Смерть не дозволяє відкладати нагальні речі на потім. Податки дають можливість перерозподілити доходи для загального блага. Саме такий суспільний принцип дозволяє цій країні бути лідером економічного розвитку та долати глобальні виклики.

Справедливість такого перерозподілу надзвичайно актуальна і для України. Вважаю, що казну та суспільство слід підтримувати за трьома паралельними напрямами. По-перше, зменшити і спростити податки для тих, хто їх платить. І у такий спосіб стимулювати економічну активність. По-друге, можна прослідкувати таку тенденцію — криза завжди провокувала перехід бізнесу в тінь. Зараз черговий такий відкіт у тінь в Україні може технічно добити її. Отже, важливо суттєво посилити відповідальність за несплату податків та продовжити боротьбу з тіньовим сектором, тим самим збільшивши податкові надходження.

По-третє, зменшити кількість бюрократів та за рахунок цього підняти їм зарплатню, щоб менше було спокуси красти. Прикладом останнього може виступити досвід Грузії. Адже економічне зростання країни у свій час стримував у тому числі неефективний роздутий штат держапарату, який виконував функції, невластиві державі з ринковою економікою. Держава утримувала велику кількість міністерств з розмитими та пересічними функціями. Коли в результаті реформи державного апарату кількість міністерств було скорочено з 18 до 13, а кількість підвідомчих установ майже удвічі, це зробило систему більш результативною, зі зрозумілими зонами відповідальності.

Задовго до призначення нового голови Виконкому реформ я неодноразово говорив про необхідність застосування позитивного досвіду економічних та адміністративних реформ Грузії для України. Впевнений, що реальний український бізнес цілком підтримує даний курс Президента і це колосально оздоровить відносини всередині країні.

Криза — це не лише про драму, це ще й вікно можливостей. Звісно, одного оптимізму тут буде недостатньо. Під час загострення кризи потрібно “включати” мозок і шукати нові рішення. Кризові “квести” можуть стати навіть цікавими, вони розбурхують кров і допомагають генерувати безліч ідей. Це стосується як бізнесу, так і держави.

Тож, можливо, саме зараз, коли “чорна діра” невиконання державного бюджету України є зрозумілим для всіх фактом, час стратегічно змінити головний принцип нашого суспільного договору: від “я роблю вигляд, що сплачую податки, а бюрократи роблять вигляд, що працюють на мої інтереси (а насправді цинічно “пиляють” бюджет)” — до “я сплачую податки, бо довіряю державі, її прозорим правилам і знаю, що їх використають ефективно”.