Благо і шкода: Про нові норми фінмоніторингу

Блог
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Анна Замазєєва, голова правління Всеукраїнської асоціації фінансових компаній

Наразі вся фінансова спільнота (як банківська, так небанківська) знаходиться на перехідному етапі підготовки до реорганізації фінансового моніторингу. Нові законодавчі вимоги набрали чинності 28 квітня поточного року. Додатково державним органам, що є регуляторами фінансового сектору з питань фінансового моніторингу, протягом трьох місяців з дати набрання чинності новими нормами Закону #361 необхідно привести у відповідність з ним свої профільні підзаконні акти.

В зв’язку з цим фінансові інституції, що мають статус суб’єктів первинного фінансового моніторингу, наразі готуються до впровадження нових та змінених АМL-процедур, враховуючи законодавчі зміни. При цьому вивчаються та аналізуються всі аспекти їхньої реалізації: технічні, методологічні та споживчі (наскільки вони прийнятні для клієнта).

Слід акцентувати увагу на тому, що новий Закон імплементував світові рекомендації та директиви у сфері легалізації та боротьби з тероризмом. Україна не має стояти осторонь міжнародних вимог та законодавства, тому має виконувати свої міжнародні зобов’язання щодо перевірки клієнтів, операцій, джерел походження ресурсів, виявлення кінцевих бенефіціарних власників тощо, у тому числі в частині гармонізації законодавства з нормами ЄС.

Разом з тим новий Закон може привнести у поточну діяльність фінансових установ окремі додаткові навантаження, що будуть пов’язані з практичною реалізацією норм, і донесення їхнього змісту до клієнтів. Так, положення нового Закону містять цілу низку термінів, які мають суто оціночний характер, а тому їх застосування як самими суб’єктами первинного фінансового моніторингу, так і контролюючими органами може бути неоднозначним та ґрунтуватися на суб’єктивних припущеннях. Наприклад, такими термінами є “підозріла операція”, “дієві процедури”, “ефективне управління” тощо.

Можливість неоднозначного тлумачення, враховуючи право на професійні судження представників регулятора, у поєднанні зі значними розмірами штрафних санкцій становить потенційну загрозу для фінансових установ. Важливо, щоб державні регулятори врахували ці нюанси та надали відповідні проекти підзаконних актів з питань фінмоніторингу для обговорення у професійному колі фахівців.

На моє професійне переконання, розробка та представлення практичних рекомендацій щодо застосування норм нового Закону дозволить досягти головної його мети — запобігання та протидії відмиванню грошових коштів і фінансуванню тероризму без створення механізму тиску, в тому числі бюрократичного, на фінансові установи та їхніх клієнтів.

Також одним з найпріоритетніших і найважливіших питань, яке має бути вирішено за участю всіх державних регуляторів, є способи віддаленої ідентифікації та верифікації клієнтів. Наразі це критично важливо, враховуючи світові зміни у реорганізації режимів роботи та необхідність розвитку digital-фінансів та cashless-економіки.

Окремо варто зазначити, що розмір штрафних санкцій, які можуть бути накладені не лише на банки, а й на компанії, що надають послуги з мікрофінансування, за недотримання вимог законодавства з питань фінансового моніторингу можуть досягати 135 млн грн (7950 тис. нмдг)! Це може призвести до банкрутства більшості фінансових компаній.

Враховуючи вищезазначене, першочерговим завданням у сфері фінмоніторингу є злагоджена робота фінансової спільноти та регуляторів задля напрацювання проектів підзаконних актів, які врегулюють всі прогалини та неоднозначності в роботі суб’єктів первинного та державного фінансового моніторингу, та запобігання великій кількості судових процесів.