Пусті обіцянки: Чому антикризова підтримка бізнесу не діє

Блог
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Галина Хейло, голова правління АТ "Айбокс Банк", фундатор Фінансово-аналітичного центру "Трансформація"

Весь світ героїчно бореться з коронавірусом, у більшості країн діють карантинні обмеження різного ступеня жорсткості, світова економіка йде в глибоке піке. За прогнозами МВФ, світовий ВВП цього року скоротиться на 3% замість очікуваного раніше зростання на ті самі 3%, а президент Європейського центрального банку Крістін Лагард заявила, що кожен місяць блокування економіки обходиться єврозоні в 2-3% обсягу виробництва. Відповідно до прогнозу Міжнародної організації праці через пандемію коронавірусу близько 25 млн людей можуть залишитися без роботи.

Розуміючи економічні проблеми від карантинних заходів, багато країн починають знімати обмеження.

На цьому тлі уряди всіх країн намагаються рятувати ситуацію, вливаючи у підтримку бізнесу та населення колосальні кошти.

Так, сусідня Польща виділила для стабілізації економіки $52 млрд, які підуть на виплати самозайнятим особам до 80% щомісячного доходу та до 40% — співробітникам підприємств, оборот яких скоротився через пандемію.

Великобританія надала 330 млрд фунтів стерлінгів у вигляді кредитів і гарантій, 20 млрд фунтів у вигляді податкових пільг і субсидій, співробітники постраждалих від пандемії підприємств і самозайняті особи отримають 80% щомісячного доходу. Також понад 1 млрд фунтів отримають орендарі. До речі, я нещодавно спілкувалася зі своїм знайомим з Великобританії, то він каже, що англійці із задоволенням дотримуються карантину, сприймаючи його як оплачуваний відпочинок.

В Італії уряд затвердив декрет, що передбачає виділення €25 млрд для покриття збитків від коронавірусу та спеціальних заходів для порятунку економіки. На фінансування системи охорони здоров’я спрямують не менше €3,5 млрд. Виплати за позиками та іпотечними кредитами бізнесу та населення будуть призупинені — їх покриють державні гарантії для банків. Для італійців, які не можуть працювати через карантин, передбачені спеціальні виплати. Працюючим батькам пропонується спеціальний ваучер на €600 для компенсації послуг няні. Батьки, що працюють у приватному секторі, можуть іти в оплачувану відпустку й отримати до 50% надбавки, якщо в сім’ї є дитина віком до 12 років. Усі працівники із загальним доходом не більше €40 тис. на рік, які продовжували працювати в березні в умовах карантину та надзвичайного стану, зможуть отримати невеликий бонус — до €100. Загалом на підтримку сімей і підприємців передбачено €10 млрд.

У Чехії одна з найдетальніших програм допомоги. Державним коштом покриють 80% заробітної плати працівників магазинів, ресторанів та інших підприємств, які змушені призупинити роботу через карантин. Крім цього підтримають і ті бізнеси, які не закривались на період карантину, але все-таки постраждали від епідемії. Це підприємства, які мають обмежений доступ до необхідних матеріалів через карантинні заходи, і компанії, які стикнулися зі зниженням попиту і зараз виплачують працівникам 60-80% заробітної плати без державної допомоги. Чеська Республіка обіцяє покрити половину зарплати працівників у постраждалому бізнесі. Держава також виплачуватиме допомогу всім працюючим не за наймом з дітьми у віці до 13 років. Пільги складуть 424 крони на день, або близько 14 тис. крон на місяць (близько €500). Весь пакет Мінпраці Чехії розрахований на шість місяців і його вартість може досягти 17 млрд крон (близько €630 млн).

Безпрецедентну підтримку бізнесу та громадянам у період пандемії надають у США.

А що в Україні? У нас пообіцяли додати по 1 тис.грн пенсіонерам, які отримують пенсію менше 5 тис.грн. Мені невідомо, додали чи ні фактично — у нас зазвичай обіцяти не означає одружитися.

Також змінили деякі правила постановки на облік по безробіттю, ввели поняття “тимчасове безробіття”. Знову ж таки не знаю, чи допомогло це комусь, але одна моя знайома, залишившись без роботи, стала на облік в службу зайнятості, і їй сказали, що допомогу платитимуть після карантину. Якщо так буде з усіма безробітними, то надана державою допомога — дуже “актуальна”.

Що ще? Начебто ФОПам дозволили не платити ЄСВ, але при цьому співробітники податкових інспекцій чомусь не знають про це і радять всім про всяк випадок заплатити. Та й скасування ЄСВ ФОПів у разі втрати джерела доходу не врятує. ФОП навіть не може стати на облік по безробіттю, не припинивши підприємництво.

А ще надали кредитні канікули, щоправда, кожен банк сам розробляє комфортний для себе режим. І канікули — це не прощення боргу, а лише відстрочення сплати, яку після карантину позичальник повинен погасити. Таким чином, у разі можливості відновлення свого бізнесу на позичальника ляже додаткове навантаження відразу після зняття карантинних обмежень.

Крім того, повідомили про заплановані зміни в програмі “доступних” кредитів і виділення під програму додаткового фінансування. Буде встановлена ставка в 0%, розширене цільове призначення та визначена можливість рефінансування наявних кредитів. Ідея непогана й у разі втілення в життя може реально допомогти знизити витрати бізнесу в цей непростий час. Але! Мій банківський досвід підказує мені, що видані за цією програмою кредити здебільшого будуть використані саме на рефінансування поточної заборгованості. А це означає, що ніяких нових грошей бізнес не отримає, що не дозволить вижити в нинішніх умовах.

Було вжито ще низку заходів, але я би сказала, що напівзаходів. Наприклад, законодавчим актом скасували оплату оренди приміщень у разі неможливості їх використання, при цьому мер Києва заявив про знижку на оплату оренди об’єктів комунальної власності в 50%.

Я вважаю, що ті дії, які в нас здійснюються, абсолютно недостатні, вони розбиваються об бюрократичні перепони і допомагають приблизно як мертвому припарка.

Нещодавно прем’єр-міністр запропонував для подолання безробіття будувати дороги, як сто років тому за часів Великої депресії. Ну що сказати, креативно. Але мені дуже сумно.

Як ви гадаєте, порівнюючи турботу держав про своїх людей і оцінюючи перспективи в Україні, що зроблять насамперед “заробітчани”, коли відкриються кордони? Я думаю, що поїдуть навіть ті, хто раніше залишати країну не збирався.

Єдиний шлях і єдино можливий спосіб підтримати малий і середній бізнес в Україні — це влити в нього реальні “живі” гроші та максимально переорієнтуватися на продукти вітчизняного виробництва! Мені незрозуміло, навіщо зустрічати літаки з масками з Китаю, якщо можна підтримати українську легку промисловість. Та й вартість доставки масок буде нижче, що означає економію бюджетних коштів.

Напевно, в мене зараз полетять камені. Мовляв, що я порівнюю нас і розвинені країни? Хіба я не знаю, що у нас дірявий бюджет і грошей не вистачало і без коронавірусу? Звичайно ж, це для мене не новина. Але! Ми всі щомісяця платимо податки. Малий і середній бізнес — це взагалі фундамент наповнення бюджету. Хіба не для того ми платимо податки, щоб у важкій ситуації держава надала нам підтримку?

А ще мене дуже цікавить питання: чому малий і середній бізнес у даній ситуації мовчить, чому не вимагає від держави підтримки? Точніше, багато хто з власників бізнесів, які постраждали внаслідок карантинних заходів, скаржаться на свою ситуацію, але кожен окремо. При цьому ніхто ніяких загальних вимог уряду не висуває.

Я думаю, що доти, доки ми не змінимо наш менталітет з позиції “моя хата з краю” і “краще мовчки терпіти, а то гірше буде”, наші податки йтимуть на будівництво доріг, а не на реальну допомогу бізнесу.