Фіксія: система фіксації ДТП може обрушити потік судових позовів

Блог
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Олег Диващук, редактор автомобiльної рубрики журналу БIЗНЕС

Система фіксації адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху в автоматичному режимі на столичних дорогах вже більше місяця працює в тестовому режимі. По закінченні карантину в МВС обіцяють запустити її вже в штатному, доповнивши камерами в Київській області. Тож порушники швидкісного режиму почнуть отримувати перші “листи щастя”.

Однак подібні інформаційно-телекомунікаційні мережі повинні мати комплекс захисту інформації, відповідність якого підтверджена сертифікатом Держспецзв’язку, але наразі система таку спеціальну перевірку не проходила.

Тому ще до її запуску адвокати вже очікують на масові оскарження до українських судів адмінпостанов про порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі. Згадують навіть практику часів ДАІ, коли 2010 року Конституційний Суд України визнав неконституційним притягнення автомобілістів до відповідальності.

Для того щоб суд визнав виписаний штраф незаконним, необов’язково дійсно бути “білим і пухнастим”: навіть правильні свідчення несертифікованого приладу вважаються недійсними. Таке було в 2008-2009 роках з радарами російського виробництва — “Візирами”, що здатні фіксувати швидкість автомобіля в русі. Прилади закуповувалися без сертифіката, і в один прекрасний момент вони почали “барахлити”.

У ЗМІ тоді часто згадували ситуацію, коли “Візир” зафіксував перевищення швидкості не автомобілем під час руху, а автозаправною станцією. Анекдотичний випадок експерти пояснювали тим, що радар має досить великий радіус вимірювання, тому під його приціл зненацька можуть потрапити сторонні об’єкти. Втім, після технічної експертизи “Візири” визнали придатними для експлуатації, проте відтоді, в тому числі через відсутність початкової сертифікації комплексної системи захисту інформації (КСЗІ), суди почали масово ставати на бік обвинувачених “швидкісних” порушників.

У середині березня перші особи МВС провели презентацію запуску нової системи фіксації. Її демонстрували навіть першій особі держави. Володимиру Зеленському пояснювали, чому так важливо якомога швидше запустити систему, покликану знизити смертність на дорогах. За статистикою, щорічно в ДТП гинуть близько 3,5 тис. людей і в 10 разів більше калічаться.

За час презентації в офісі Центру обробки даних зафіксували шокуючу цифру: о 10.50 20 встановлених у столиці камер “назбирали” 32541 порушення ПДР. Однак юристи зазначають, що бій може закінчитися, так і не почавшись. Відповідно до Закону “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, дані мають оброблятися з використанням КСЗІ з підтвердженням відповідності.

Успішна “екзаменація” КСЗІ експертами Держспецзв’язку є обов’язковою вимогою до учасників тендера на держзакупівлю, але друга ланка системи сертифікат не отримала. Проте самі “камери” — комплексна автоматизована система контролю автомобільних доріг (КАСКАД) — сертифікат від Держспецзв’язку здобули ще 2 квітня. Тим часом Державне агентство інфраструктурних проєктів вже закупило в ТОВ “Інформаційні технології та інформаційна безпека” 50 систем КАСКАД на 203,18 млн грн, частину з яких вже встановлено.

Але без атестації КСЗІ вся система не буде вважатись легітимно сертифікованою. А це означає, що водії підуть оскаржувати штрафи до суду — і будуть праві. Таке оскарження в судах першої та апеляційної інстанцій може тривати рік. Стільки ж буде потрібно і суддям Конституційного Суду, якщо до нього дійде справа, щоб визнати незаконним функціонування всієї системи в цілому на державному рівні.