Четвер, 07 березня 2019 10:41

Бізнес хоче відновити практику створення вільних економічних зон

Бізнес виступив за відновлення практики створення в Україні вільних економічних зон (ВЕЗ), які ще називають спеціальними (СЕЗ).

Про це представники ділових кіл, місцевих адміністрацій та чиновники говорили 8 лютого під час “круглого столу” в одному з фешенебельних столичних готелів. Організатором заходу виступив Інститут вільних економічних зон (ІВЕЗ), зареєстрований у середині минулого року.

Результати та перспективи

За словами засновника та директора ІВЕЗ Павла Климця, народного депутата України 5-го та 6-го скликань, в Україні вже давно назріла необхідність відновити використання таких спеціальних інструментів, як СЕЗ та ТПР (території пріоритетного розвитку), для залучення інвестицій, створення нових підприємств та робочих місць, соціально-економічного розвитку регіонів.

“За умови врахування недоліків функціонування окремих територій доцільно розглянути питання подовження термінів існування чинних ВЕЗ та ТПР із відновленням пільгових режимів діяльності (враховуючи сучасну ситуацію) та створення нових СЕЗ з використанням досвіду Польщі, Туреччини, Китаю, Південної Кореї, ОАЕ та інших країн”, — запевнив учасників заходу пан Климець.

Нагадаємо, що пільги для інвесторів, які працювали у ВЕЗ, були скасовані Законом #2505 від 25.03.05 р. “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”. Причина — зловживання у окремих ВЕЗ. Як зазначено в аналітиці ІВЕЗ, “з 225 підприємств, що працювали у СЕЗ і ТПР, вибірково перевірених податковою інспекцією у 2003 р., на 201 підприємстві були виявлені факти порушення податкового й митного законодавства”.

n0223Внаслідок подання лише негативної інформації про СЕЗ і ТПР в окремих регіонах, 2005 р. у суспільстві було сформовано негативне ставлення до всіх СЕЗ і ТПР, навіть до тих, які дали великий поштовх для розвитку регіонів та економіки України в цілому. Наслідком цього стало виключно негативне сприйняття (без розгляду аргументів та вивчення світового досвіду) всіх законодавчих ініціатив щодо створення чи відновлення СЕЗ на території України.

За даними ІВЕЗ, на початок 2005 р. загальна площа території, на яку поширювався спеціальний режим господарювання у СЕЗ і на ТПР, становила 10,5% (6360 тис.га) території України. Цим режимом користувалися 5,8% (554) підприємств із загальної кількості підприємств України, вони реалізовували 632 проекти. 2004 р. суб’єктами СЕЗ і ТПР було залучено $129,2 млн іноземних інвестицій (5,7% загального обсягу залучених в Україну прямих іноземних інвестицій). При цьому обсяг інвестицій в основний капітал впродовж 2000-2004 рр. у СЕЗ і на ТПР склав близько 22% загального обсягу інвестицій в основний капітал по Україні.

Обсяг реалізації промислової продукції суб’єктами СЕЗ і ТПР 2004 р. склав 22,9 млрд грн (зокрема на експорт — 7 млрд грн), що становило 5,7% загального обсягу реалізації промислової продукції в Україні (400,8 млрд грн). Водночас відповідно до даних Мінфіну за 2004 р. суб’єкти СЕЗ і ТПР отримали податкових пільг на 4,7 млрд грн, сплатили до бюджетів усіх рівнів 1,2 млрд грн, тобто вчетверо менше обсягу отриманих пільг.

В аналітичній записці ІВЕЗ зазначається, що впродовж 2005-2018 рр. було зареєстровано 32 законопроекти, якими пропонувалося створити 11 нових СЕЗ і ТПР та внести зміни до діючих законів про СЕЗ і ТПР, зокрема і стосовно збільшення їхніх меж, відновлення пільг тощо. Наразі на розгляді ВР знаходиться вісім законопроектів: стосовно ТПР у Чернігівській, Волинській, Житомирській областях, стосовно створення СЕЗ “Одеса — європейське вікно України” та внесення змін до законів про СЕЗ “Порто-франко” (зокрема й у частині запровадження режиму вільної митної зони) та СЕЗ “Закарпаття”.

Бізнес — “за”!

Учасники “круглого столу” зібралися, аби напрацювати план дій задля відродження ВЕЗ. Зокрема, Олег Боярин, директор компанії “Єврокар”, яка завдяки СЕЗ побудувала на Закарпатті відомий завод з виробництва (зборки) автомобілів Skoda, зазначив: “СЕЗ — це чудовий інструмент для залучення інвестицій, підняття економіки регіону, вирішення соціальних задач. Закарпаття — один з найкращих прикладів роботи цього інструменту”. Він також додав, що ця СЕЗ дозволила досягти зростання промисловості регіону та залучити майже $1 млрд інвестицій. Бізнесмен підкреслив, що СЕЗ мають сприяти створенню виробництва, якого ще немає в Україні й яке не виникне без пільгового режиму. За його словами, впроваджуючи такі зони, Україна могла б конкурувати за інвестиції з сусідніми країнами, такими як Словаччина, Угорщина тощо. Наразі ж ми просто не маємо, що запропонувати інвесторам… “Думки про те, що СЕЗ ставлять вітчизняний бізнес у нерівні умови, просто абсурдні”, — резюмував Олег Боярин.

Присутній на зустрічі Віктор Галасюк, народний депутат від Радикальної партії, голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва, поділився досвідом просування такого інструменту, як індустріальні парки (ІП). Це — спеціальні промислові території, зазвичай з підготовленою інженерно-транспортною інфраструктурою, набором необхідних сервісів, спрощеними регуляторними процедурами та пакетом інвестиційних стимулів для виробничих та науково-дослідних підприємств. За словами депутата, від самого початку ідея сприймалася парламентарями важко. Але, незважаючи на це, ще восени 2016 р. відповідний законопроект було прийнято у першому читанні. Преференції розповсюджуватимуться лише на новостворені підприємства або виробництва. Є обмеження за видами діяльності. Міститься вимога створити мінімум 30 робочих місць та платити високу зарплатню. “За такого підходу бюджетні втрати неможливі”, — запевнив учасників “круглого столу” пан Галасюк. За його словами, наразі законопроект пройшов слухання у профільному комітеті та готовий до голосування у другому читанні та в цілому. Також дана ініціатива міститься серед 35 пріоритетів уряду.

Водночас депутат зазначив, що створити ВЕЗ набагато складніше (кожна голосується окремим законом). Крім того, під час застосування механізму ВЕЗ є значні ризики “розмивання” податкової бази. Доповідач запропонував екстраполювати вимоги до ІП на ВЕЗ. Резюмуючи, пан Галасюк зауважив, що до парламентських виборів планувати якісь активні дії не варто, краще зосередитися на підготовці.n0224

Мер міста Славутич Юрій Фомичев підтримав впровадження пільгових інструментів, але констатував, що далеко не всі території здатні створити ІП “з нуля”: “Наприклад, наше місто все одно сприймається потенційними інвесторами, як забруднене Чорнобилем”. І додав, що подібним депресивним регіонам важко конкурувати навіть з містами-супутниками мегаполісів.

Руслан Іллічов, генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ), у свою чергу, навів приклад, коли одне з потужних вітчизняних держпідприємств вимушене було придбати імпортні (турецькі) компресори, бо вони дешевші за вітчизняні! За словами пана Іллічова, аналіз собівартості показав: у турків вона виявилася нижчою, тобто вони є конкурентоздатнішими! Для виправлення ситуації і треба впроваджувати інструменти на кшталт ВЕЗ й ІП.

Присутній за “круглим столом” Олександр Москаленко, директор департаменту митної політики Міністерства фінансів, нагадав, що пільги можна отримати й без СЕЗ, використовуючи існуючі митні пільгові режими. “Переважна більшість обладнання завозиться в Україну з нульовим митом. Запрошуйте нас, будемо пояснювати бізнесу, як працюють інші інструменти”, — сказав чиновник. До речі, за його словами, міжнародні кредитори України, зокрема МВФ, не проти створення ВЕЗ, а проти надавання нових податкових пільг. У свою чергу, Руслан Іллічов на конкретних прикладах пояснив, чому механізми, згадані представником Мінфіну, на практиці не працюють та є дуже обмеженими.

Заступник голови Миколаївської облдержадміністрації з питань фінансів, економічного розвитку та децентралізації Олександр Кушнір вважає, що головне для інвесторів — це не привілеї та преференції, а незмінні правила гри. “Під прапором ВЕЗ та ІП кожен хоче протягти власну вигоду, — наголосив чиновник. — Преференції, якщо й надавати, то експортерам”. До речі, за словами пана Іллічова, наразі розглядається можливість будівництва у Миколаєві корабля вартістю $80-120 млн. Інвестори чекають на заманливі пропозиції, але таких не надходить!

Держава — проти…

Представник Міністерства економічного розвитку і торгівлі Андрій Мельник у цілому висловився проти пільгових режимів: “З 2010 р. зробили дві митні зони. Проблема з “євробляхами” — один із наслідків цього”. І запевнив, що більшість бізнесу також проти СЕЗ та ІП. Це обурило Руслана Іллічова: “Можу зараз навести перелік з 50 компаній, які виступають “за”! А ви можете сказати, хто проти?”. Риторика чиновника роздратувала й Павла Климця. “Ви говорите абстрактно, — звернувся організатор зустрічі до пана Мельника. — Країна залучила лише $1,5 млрд інвестицій, тоді як заробітчани переказали $12 млрд! Хто в нас відповідає за залучення інвестицій? Вас треба звільнити за неефективну роботу!”. Пан Климець констатував, що наразі Україні нема чого запропонувати інвесторам, бо “ми боїмося втратити те, чого нема…”.

На початок 2005 р. загальна площа території СЕЗ і ТПР становила 6360 тис.га, або 10,5% території України

Під час кава-брейку Руслан Іллічов продовжував сипати конкретними прикладами (кейсами) недолугої державної політики щодо залучення інвестицій та підтримки національного виробника. Зокрема, коли на тендерах із закупівлі обладнання перемагають постачальники, що мають дешевші пропозиції, але подальше обслуговування діаметрально змінює цінове співвідношення.

Олексій Жилін, начальник управління економіки виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, розповів про досвід створення ІП у Коростені. Була проблема з підключенням комунікацій. Три міністерства мали створити відповідні умови, але не впорались з цим завданням. Проте зараз ТОВ “Коростенський індустріальний парк” (засноване 2005 р.) є першим і єдиним у Східній Європі виробником на базі сучасної технології Тwin Press. Дана технологія дозволяє виробляти унікальний керамограніт, який відповідає європейським стандартам якості та стилю.

Павло Климець звернув увагу на те, що внаслідок децентралізації місцеві органи самоврядування, зокрема об’єднані територіальні громади, мають великі залишки вільних коштів, що зберігалися переважно на банківських депозитах. Ці ресурси можна було б використовувати в якості “стартового” капіталу для запуску СЕЗ.

бсяг реалізації промислової продукції суб’єктами СЕЗ і ТПР 2004 р. склав 22,9 млрд грн, в тому числі на експорт 7,0 млрд грн

Пролунала також думка про те, що головне питання, що потребує вирішення, — це скасування необхідності голосування у ВР з питань створення кожної окремої СЕЗ!

Віктор Лисицький, голова Асоціації суднобудівників України “Укрсудпром”, який з’явився на заході незадовго до його завершення, зазначив, що усі розумні країни використовують СЕЗ, окремо підкресливши успіхи Польщі та Туреччини. У свою чергу, президент Української Бізнес Асоціації Володимир Чеповий на завершення зазначив, що бізнесу варто об’єднуватися, виробляти єдину позицію щодо відновлення практики створення ВЕЗ, озвучувати її та втілювати у життя.

Дополнительная информация

  • Автор: Дмитро Гриньков
  • Платний матеріал: 0
Прочитано 471 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.