Середа, 06 березня 2019 11:36

Дрон посіє — дрон пожне: Як розумні технології змінюють агросектор

Спокуса збільшення прибутків завдяки автоматизації і роботизації процесів залучає до світу новітніх технологій все більше агровиробників

Робити більше з меншими витратами — мантра для сучасних організацій. Роботизація та автоматизація дійшли вже до сфери агровиробництва, з якою раніше слово “інновації” жодним чином не асоціювалося. Торік стартап із Сан-Карлоса (штат Каліфорнія) Iron Ox представив повністю автоматизовану ферму, де для посадки рослин, догляду за ними та збору врожаю використовуються всього два роботи. Ніякого вам “людського фактору”, помилок і неефективних результатів.

Штучний інтелект, польові датчики й аналітика даних є одними з передових систем, які використовуються фермерами та агрохолдингами. У “Robotics business review” писали, що сільськогосподарські роботи стають постійним інструментом на багатьох фермах: очікується, що обсяг цього ринку збільшиться до $12,8 млрд до 2022 р.

2018 р. Україна стала одним з п’яти найбільших експортерів аграрної продукції до країн ЄС. Попит на українську агропродукцію на світових ринках сприяє інвестуванню саме у цю галузь, і це стимулює впровадження технологій XXI ст. Але тут не все так просто.

Обсяг ринку сільського­с­подарських безпілотних літаків до 2024 р. досягне $1 млрд грн

Виявляється, що багато агрокомпаній поки до цього не готові або бояться нововведень. Вадим Остапенко, спеціаліст з точного землеробства, консультант компанії Smart Farming, розповів БІЗНЕСу, що агрохолдинги досі залишаються головними драйверами впровадження ІТ-рішень, проте його відсоток досі залишається низьким. “Вони мають як фінансові, так і людські ресурси, а голов­не — розуміння необхідності застосування сучасних технологічних рішень. Практично всі українські агрохолдинги тією чи іншою мірою використовують у своїй роботі інноваційні інструменти. Що стосується малих та середніх підприємств, то тут ситуація може значно різнитись, — пояснює пан Остапенко, — проте інноваційний тренд є очевидним, і підприємств, що не інвестують у технології, стає все менше: або їх поглинають конкуренти, або вони все-таки починають змінюватись самостійно”.

І все ж вже маємо багато прикладів використання інструментів точного землеробства, таких як паралельне водіння, точний висів, диференційоване управління внесенням засобів захисту рослин та добрив. Це технології, що прямо впливають на якість проведення операцій, дозволяють оптимізувати витрати та підвищити ефективність роботи в полі. Також агрохолдинги інвестують у розробки, пов’язані з технологічними процесами: логістика, збут, робота з клієнтами та безпека.

Поле з підключенням

Збирати та обробляти дані допомагають “хмарні” сховища, інтернет речей (IoT) і Big Data. Високий економічний ефект використання IoT вже доведений світовим досвідом. За словами Іллі Гандзейчука, генерального менеджера компанії Agro Core, технології IoT і Big Data, що нині бурхливо розвиваються в світі, найбільш застосовні в сільському господарстві України. Загалом, концепція IoT полягає у створенні мережі пристроїв, які взаємодіють через інтернет, що дозволяє оптимізувати процеси у різних сферах без втручання людини. Прогнозується, що до 2020 р. у світі буде створено 25 млрд віддалених пристроїв, а IoT допоможе з’єднати 4,4 млрд з них. Ця технологія спрощує та раціоналізує збирання, інспекцію та загальне розповсюдження сільгоспресурсів за допомогою датчиків в обладнанні та матеріалах. Зокрема, лише в МХП на комерційній основі вже використовують п’ять рішень. Серед них METEOTREK — IoT-продукт для моніторингу погодних умов, планування технологічних операцій в агровиробництві та моделювання ризиків виникнення захворювань рослин.

I believe I can fly

Все більшої популярності в агросекторі набуває використання дронів. Дрони — не нова технологія, але використовується, як мінімум, для шести напрямів: аналіз ґрунтів та полів, посадка, іригація, моніторинг урожаю, розпилення та оцінка здоров’я (органічності). Недавні дослідження показали, що безпілотники можуть збільшити швидкість обприскування в 5 разів у порівнянні з іншими типами машин. Валерій Яковенко, керівник проекту

Drone.ua, зауважує, що менші компанії утричі швидше, аніж великі агрохолдинги, впроваджують технології із застосуванням дронів. Вартість таких технологій складає $2-2,5 на 1 га. За словами пана Яковенко, технології дронів розвиваються навіть швидше, ніж свого часу ринок мобільних телефонів.

Політ цієї технології обіцяє бути безхмарним. За даними дослідницької компанії Global Market Insights, обсяг ринку сільськогосподарських безпілотних літаків до 2024 р. досягне $1 млрд.

Ціна питання

Вадим Остапенко запевняє, що інформаційні технології для агросектора на початковому етапі є фінансово доступними для будь-якого господарства: “Обладнати техніку паралельним водінням зараз вартує стількі ж, скільки й 10 т зерна, а вплив на якість проведення робіт це має колосальний. Тому це, радше, не питання фінансів. Багато виробників, особливо фермери старшого покоління, просто не готові змінюватись”. Проте навіть для цієї проблеми розробники знайшли рішення. Існує мобільний додаток М-Аgri, що містить декілька модулів та створений для малих фермерів.

Часто питання виникають стосовно рентабельності технологій точного землеробства. Насправді досить просто оцінити економічний ефект. Наприклад, технологія відключення секцій обприскувача дозволяє економити $10-12 на 1 га завдяки оптимізації внесення ЗЗР. Сівалка, обладнана технологією точного висіву, — це $10-15 економії на 1 га. Відсутність витоптування посівів завдяки використанню автопілотування — ще $5. Тобто це інвестиції, що неодмінно окупаються.

The future is exciting. Ready?

У майбутньому сільське господарство використовуватиме складні технології: роботів, датчики температури та вологості, системи аерофотозйомки та GPS. Вадим Остапенко вважає, що найперспективнішими напрямами для впровадження цифрових технологій є управління та обробка даних: “Зараз кожен процес в агровироб­ництві можна автоматизувати в тій чи іншій мірі. Сучасна техніка при цьому дозволяє отримувати величезні масиви даних про поле, стан посівів, роботу техніки тощо. Big Data та машинне навчання дають можливість використовувати зібрані дані для прийняття раціональних рішень”.

На думку Ольги Трофімцевої, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України, впровадження високих стандартів безпеки та якості продуктів харчування в рамках процесу євроінтеграції також вимагає від виробників впровадження нових технологій. “В цілому, я вважаю, обізнаність аграріїв у всіх сферах агротехнологій поступово зростає. Це відбувається, на мою думку, паралельно з процесом інтеграції вітчизняного АПК до глобальних ланцюжків доданої вартості”, — зазначає пані Трофімцева.

Дополнительная информация

  • Автор: Ольга Пташка
  • Платний матеріал: 0
Прочитано 226 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.