Четвер, 20 грудня 2018 15:22

Підробний захист — як фальсифіковані пестициди захопили український ринок

Кожна п’ята каністра пестицидів, що продається на українському ринку, — підробка. Проте експерти очікують, що невдовзі запрацюють механізми, здатні докорінно змінити ситуацію на ринку

Фальсифікат традиційно займає чверть товарного ринку засобів захисту рослин (ЗЗР) та 50-90% ринку препаратів дрібного фасування. Досі боротьба з цим явищем нагадувала поєдинок донкіхотів з вітряками. Але ринок очікує на зміни.

 

Свідома економія

Всі без виключення компанії — виробники хімічних ЗЗР стикаються з фальсифікацією своєї продукції. Усі вони беруть активну участь у вилученні підробок з ринку, залучаючи до цього правоохоронні органи. А ще всі виробники систематично проводять “профілактику”: розробляють сучасний захист тари й етикетки, влаштовують навчальні тренінги для клієнтів. Однак ці заходи не дуже допомагають зменшити частку контрафакту на ринку. Розуміння того, як ідентифікувати оригінальну продукцію, закінчується на рівні регіональних представників офіційного дистриб’ютора. Тоді як аграрій продовжує шукати варіанти зменшення витрат на посівну, адже у системі вирощування сільгоспкультур на пестициди припадає близько третини капіталовкладень.

У I кварталі 2018 р. Держпродспоживслужба здійснила 136 перевірок і виявила 40-45% суб’єктів, що порушували норми діючого законодавства “про пестициди і агрохімікати”

“Поки сільгоспвиробник дозволятиме себе обманювати, він буде обманутий, — пояснює Сергій Бут, менеджер з продажів препаратів для захисту рослин Corteva Agriscience, сільськогосподарського підрозділу DowDuPont. — Тобто поки існуватиме попит на “дешевизну”, його задовольнятимуть ненадійні постачальники пестицидів”.

Здебільшого це стосується дрібних фермерів і власників присадибних ділянок. Великий бізнес більше захищений від підступів фальсифікаторів фінансовими та трудовими ресурсами. “Великі й середні гравці підходять до вибору та купівлі засобів для захисту рослин свідоміше”, — запевняє Олександр Лапа, директор комерційного департаменту ТОВ “Укравіт Агро”.

Водночас гравці зауважують, що сільгоспвиробники стали значно частіше запитувати ідентифікацію продукції, що свідчить про зростання свідомості ведення бізнесу. “Якщо цей тренд поширюватиметься, то у найближчі роки варто очікувати падіння споживчого попиту на підробки”, — зазначає пан Бут.

Часто самі аграрії допомагають фальсифікаторам, стаючи фактично співучасниками злочину. Замість того щоб віддавати порожню тару з-під пестицидів на утилізацію, фермери продають її невідомо кому за готівку. “Використані каністри з-під оригінальних препаратів знову потрапляють на ринок, однак заповнені вони незрозумілими сумішами”, — розповідає Віктор Погорілий, координатор Агрохімічного комітету Європейської Бізнес Асоціації. Подібна практика поширена також у Грузії, Казахстані та Росії. Водночас в Україні відсутня система збору та утилізації тари з-під пестицидів, і лише великі компанії-виробники приймають її назад.

Віктор Погорілий додає: “Цьогоріч лунало багато заяв фермерів, які скаржилися на “згорання полів” після обробки препаратами в оригінальній тарі”. Вони могли закупити як дешеві підробки, так і оригінальні пестициди з вичерпаним терміном придатності за акційними цінами.

І знову ж таки, як зазначають експерти, ці збитки цілком на совісті “економного” аграрія. Адже важко не помітити, що “нова” каністра вже була кимось відкрита. Чи те, що продавець на базарі з бочки з-під оригінального препарату стаканом наливає якусь хімічну речовину.

Тому ситуація на ринку досі залишається важкою. І чим біднішим стає фермер, тим з більшою охотою він купує підробку.

Звідки дрова

Шляхи надходження фальсифікату на ринок залишаються такими ж. “Гарячі точки” існують як на заході, так і на сході країни. Як розповів пан Погорілий, проблема на заході — це “сірий” імпорт, що у великих обсягах потрапляє з Польщі та Словаччини. Переважно це оригінальна продукція, що не призначена для українського ринку. Наприклад, це може бути будь-який офіційно зареєстрований препарат, що має різні препаративні форми. В Україні його продаж дозволено у вигляді рідини, а в Польщі — у вигляді порошку. Вони мають різну ціну, тому недобросовісні компанії завозять порошок в Україну, щоб отримати відшкодування ПДВ і заробити на ціновій різниці. “Відомий також механізм потрапляння такого “сірого” імпорту малим прикордонним рухом”, — розповідає пан Погорілий. Це коли до кордону з польської сторони під’їжджає фура з продукцією, до неї підходять українці й по дві каністри в руках переносять товар через кордон, завантажуючи іншу фуру.

Одеські “ворота” та зона ООС також є каналами потрапляння незрозумілої хімії — компонентів для виготовлення фальсифікату в Україні. До речі, за останні кілька років дещо змінилася “система фальсифікації”. Якщо раніше контрафакт переважно завозили у вигляді готових сумішей, то зараз імпортуються компоненти, які вже на місці “бадяжаться” у препарати.

Україна ускладнила роботу фальсифікаторам, перекривши потрапляння через митний кордон готових до вживання, але незрозумілих сумішей. “Фактично митниця вдосконалила механізм вилучення такого імпорту, — пояснює Віктор Погорілий. — Коли надходить незрозуміла хімічна речовина, розфасована в тару для ритейлу без етикеток, у митника виникають запитання”.

Хімічні компоненти для виготовлення підробок відстежувати важче. Та й до того ж в Україні немає контролю за ввезенням такої продукції. “В законодавстві навіть не прописано визначення діючої речовини. Тому її постачають під кодами технічних речовин (соди чи будівельної суміші тощо), і митники пропускають її через кордон”, — наголошує пан Погорілий. Як зазначає експерт, у митників бракує обладнання й методик визначення діючих речовин. Єдина митна лабораторія в Одесі, завантажена такою роботою, не в змозі взяти зразки, щоб перевірити кожну партію хімічного імпорту. В сезон, який починається наприкінці новорічних свят і закінчується в квітні, надходить величезний обсяг такої продукції.

Своїми силами

Окрім “економних” причин масове поширення підробок також обумовлене високим рівнем корупції, недостатнім розвитком законодавчої бази та відсутністю контролю з боку держави. “Війну з контрафактом повністю виграти неможливо, — зізнається Володимир Гаплік, директор відділу продажів компанії Syngenta в Україні, — але необхідно вести цілеспрямовану та послідовну боротьбу, об’єднуючи зусилля всієї індустрії за підтримки держави”. Чим, власне, й займаються виробники такої продукції.

У свою чергу, Syngenta тісно співпрацює з правоохоронними органами України. Так, за словами пана Гапліка, в результаті спільних антиконтрафактних заходів впродовж січня — жовтня вдалося заблокувати 1159 нелегальних онлайн-магазинів та рекламних оголошень на $3,37 млн в оціночному розмірі вартості контрафактної продукції. “За цей період також “заморожено” 78 рахунків інтернет-постачальників на $2,3 млн та порушено 32 кримінальні справи”, — розповідає пан Гаплік.

У штаті української компанії ALFA Smart Agro, виробницт­во якої розміщено у Білій Церкві (Київська обл.), є відділ протидії порушенню прав інтелектуальної власності та взаємодії з правоохоронними органами. Фахівці цього підрозділу оперативно реагують на всі повідомлення про можливу підробку продукції компанії. “Один з яскравих прикладів їхньої роботи — виявлення торік у Харківській області виробницт­ва пестицидів з протиправним використанням товарних знаків, що належать компанії”, — згадує Тетяна Мосендз, директор з маркетингу ALFA Smart Agro. За цим фактом порушено кримінальне провадження, і наразі злочинцям загрожує позбавлення волі на строк до шести років.

Водночас у компанії зазначають, що жоден виробник не має фізичної можливості проконт­ролювати існуючий стихійний обіг продукції на роздрібному ринку. Інструментами для вирішення масштабної проблеми володіє лише держава.

Що стосується оптового (товарного) ринку, то голов­ним інструментом виробника ЗЗР залишається правильна робота із дистриб’юторами. “Це компанії, з якими ми працюємо напряму і можемо відстежити шлях кожної каністри від нашого виробництва до поля”, — розповідає пані Мосендз.

Виробники одноголосно стверджують, що в разі будь-яких сумнівів аграрій може звернутися до них через контакт-центр чи до регіонального представника для отримання оперативної консультації щодо оригінальності того чи іншого препарату.

Українська компанія UKRAVIT, потужності якої знаходяться в Черкасах, просунулася значно далі. Цього літа компанія відкрила науково-дослідний інститут під назвою “Інститут здоров’я рослин”, де поряд з іншими сервісами вченим надається можливість перевірити продукцію контрагентів на наявність підробок. Як зазначив Віталій Ільченко, власник UKRAVIT, на відкритті Інституту, “відтепер кожен зможе перевірити своїх постачальників і зрозуміти, чи відповідають добрива, пестициди чи насіннєвий матеріал заявленій якості”.

В компанії розповіли, що ця послуга користується попитом, адже свідомий аграрій хоче бути певним, що використовує якісну та безпечну продукцію. “На запит клієнтів наші фахівці провели серію дослідів, проте підробок чи невідповідностей заявленому складу пестицидів не виявили”, — говорить Олександр Лапа. Він також вважає, що ця процедура має стати обов’язковою для кожного сільгоспвиробника, аби гарантувати йому щедрий і безпечний врожай та стабільний прибуток.

Ба більше, в Інституті планують створити базу добросовісних виробників та постачальників пестицидів, відділивши їх від недобросовісних, і сподіваються, що ці напрацювання переростуть у державні програми боротьби з контрафактом.

Сповнені оптимізму

Тепер про державні програми. Досі, зазначають експерти, держава не провадила системної роботи задля боротьби з контра­фактом пестицидів. Однак навесні Держпродспоживслужба оголосила про запуск інформаційної кампанії “Стоп нелегальні засоби захисту рослин”, що проходить в рамках проекту Twinning. Мета цієї акції — інформувати малі та середні фермерські господарства (і населення) про ризики та небезпеку використання фальсифікованих пестицидів. “Сподіваюсь, це дасть результати та сприятиме свідомому використанню ЗЗР українськими аграріями”, — зауважує Віктор Погорілий.

2018 р. Syngenta разом з правоохоронцями заблокували 1159 нелегальних онлайн-магазинів та рекламних оголошень, що продавали контрафакт на $3,37 млн

А вже влітку голова Держ­продспоживслужби Володимир Лапа повідомив, що завдяки скасуванню цього року мораторію на перевірку обігу пестицидів та агрохімікатів у I кварталі відомство здійснило 136 перевірок і виявило більше третини суб’єктів (40-45%), що порушували норми діючого законодавства. Водночас пан Лапа зазначив: “Україна зараз перебуває у міжчассі, коли стара система державного контролю зламана, а нової ще немає”.

Однак, як запевнив пан Погорілий, у нас є всі шанси побороти це негативне явище, і важливу роль в цій боротьбі відіграють напрацювання проекту Twinning (повна назва — “Наближення законодавства України до законодавства ЄС у сфері засобів захисту рослин та здоров’я рослин і посилення відповідних інспекційних та лабораторних служб”).

За реалізацію Twinning відповідає консорціум країн — членів ЄС (Латвія, Німеччина та Литва) і фінансується він коштами Євросоюзу.

Наразі завершився аудит діючих лабораторій Держ­продспоживслужби, за підсумками якого європейська сторона надала конкретні рекомендації щодо купівлі обладнання та впровадження методик аналізу препаратів. Однак “проти контрафактних пестицидів” ці лабораторії запрацюють не раніше 2020 р., адже відкритим залишаються питання забезпечення їх обладнанням та персоналом, а також проходження відповідної акредитації.

Окрім цього, як зазначає Райвіс Гросбардіс, постійний радник проекту Twinning, на фініші розробка нового законопроекту “Про захист та карантин рослин”. Він має з’явитися до кінця поточного року і буде направлений на обговорення та погодження із зацікавленими сторонами та відомствами.

“Документ передбачає європейську модель боротьби з фальсифікатом на основі державного контролю на ринку ЗЗР”, — пояснює Віктор Погорілий. Тобто має бути створена державна система простеження препарату впродовж усього ланцюга його життєвого циклу — з моменту імпорту (чи виготовлення, якщо йдеться про українську продукцію) до моменту внесення. Таким чином, держава розумітиме, хто є імпортером, дистриб’ютором, ритейлором, а хто — кінцевим споживачем, і відповідно до цього здійснюватиметься державний контроль (дозволи, ліцензії та техогляд обладнання і транспорту).

Що стосується покарання, то за розповсюдження контрафакт­них пестицидів у законопроекті буде передбачено адміністративну відповідальність. “Але це не буде штраф у розмірі 17 грн. за мільйонні оборудки, — наголошує пан Гросбардіс. — Він буде адекватним тяжкості злочину”. За виробництво фальсифікованих препаратів буде передбачено кримінальну відповідальність.

Для всіх гравців ринку, а також для упорядкування законодавства буде передбачено перехідний період строком на три-п’ять років.

 

Дополнительная информация

  • Автор: Наталія Шевченко
  • Платний матеріал: 0
Прочитано 1233 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.