Володимир Чеповий
спільно інвестувати
 
Володимир Полевий
захистити свій бізнес
 
Юрій Гусєв
розповісти про свій бізнес
 
Світлана Власова
розвивати свій бізнес
 
Олексій Чуєв
включитися у бізнес-події
Четвер, 01 листопада 2018 16:25

Зернятко до зернятка. Про український ринок насіння

Фото: Depositphotos Фото: Depositphotos

Україна нарощує потужності з виробництва насіння і в середньостроковій перспективі може стати потужним його експортером.

Український ринок насіння продовжує розвиватися. Зміни на ньому відбуваються як внаслідок кон’юнктури внутрішнього аграрного ринку, так і під впливом міжнародних інтеграційних процесів. Нагадаємо: останні три роки на світовому ринку агрохімії й насіння ознаменувалися глобальними змінами: злилися гіганти Dow і DuPont, ChemChina поглинула Syngenta, Bayer придбав Monsanto, а компанія BASF — частку бізнесу та активів Bayer. Всі угоди були націлені на досягнення синергетичного ефекту.
Активізацію укладання угод на глобальному ринку експерти пояснюють як жорсткішими умовами на аграрному ринку, обумовленими зниженням цін на основні сільгоспкультури, так і посиленням інноваційного спрямування в агробізнесі. “Гравці об’єднуються, щоб знизити витрати, спростити операційні процеси, вивільнити кошти для R&D, оскільки цей напрям є двигуном галузі, яким не можна нехтувати”, — зазначає П’єр Кохадон, нещодавно призначений генеральним директором компанії Syngenta в Україні. За словами Сюзани Григоренко, виконавчого директора Насіннєвої асоціації України, зміщення центру міжнародної конкуренції до сектора високотехнологічних товарів і послуг зумовлює збільшення витрат на науково-дослідні розробки й рішення, тому укрупнення дозволяє компаніям розвиватися в умовах жорсткої конкуренції та збільшувати видатки на наукові дослідження й розробки.

БІЗНЕС. Азотна завіса. Про вітчизняний ринок азотних міндобрив

 

Можна припустити, що пік M&A-угод пройдено. Хоча деякі компанії заявляли про свої подальші наміри щодо злиттів і поглинань. Наприклад, після купівлі Китайською національною хімічною корпорацією ChemChina компанії Syngenta керівництво останньої говорило про плани придбання додаткових активів за підтримки інвестицій нового власника, в тому числі у сфері насіннєвого бізнесу — зокрема, на важливих для себе ринках США і Китаю. Але деякі аналітики вважають, що процес консолідації на глобальному рівні сповільниться, оскільки кількість гравців на ринку агрохімії й насіння скорочується. Проте, зрозуміло, це не виключає можливості активної зміни структур локальних ринків. Наприклад, серед тенденцій останніх років пані Григоренко назвала також розвиток європейських компаній (сербських та ін.), орієнтованих на постачання насіння зернових культур. Це компанії, які раніше в Україні не були популярними. Крім того, виконавчий директор Насіннєвої асоціації не виключає продовження “проникнення” китайських інвестицій в європейські компанії та подальшу реорганізацію, оскільки для насіннєвої галузі характерні тенденції, які існують в усіх галузях економіки, — розмивання кордонів, скорочення життєвого циклу продукту, уніфікація споживчого попиту.

Активність гравців

Злиття та поглинання міжнародних компаній так чи інакше поступово відображатиметься на українському ринку насіння. Принаймні, цьогоріч з повідомленнями про зміни і подальші плани виступили практично всі згадані великі гравці. Наприклад, в рамках угоди, яка завершилася буквально в серпні, серед активів Bayer компанія BASF в Україні придбала Науково-дослідний насіннєвий центр по роботі з зерновими колосовими у селі Центральному (Київська обл.). Як сказав Тіберіу Діма, керівник департаменту BASF Agricultural Solutions в Україні, Молдові і країнах Кавказу, центр закриватиме повний цикл виробництва насіння пшениці: від селекції нових сортів до їх розмноження та комерціалізації. Крім того, пан Діма наголосив, що керівництво BASF має намір активно розвивати насіннєвий напрямок і на глобальному рівні, про що свідчить майже подвоєний розмір інвестицій у наукові дослідження та розробки компанії, який тепер складатиме майже €900 млн на рік.

БІЗНЕС. “Ринок землі без всіляких обмежень — це неприпустимий сценарій”

 

У компанії Syngenta свої великі плани. За даними П’єра Кохадона, найближчі рік-два компанія має намір представити ринку нову генетику насіння. Крім того, спрямована на інноваційний розвиток Syngenta 4 жовтня відкрила в Україні Лабораторію цифрових інновацій, яка стала шостим закладом у глобальній мережі лабораторій компанії. У компанії очікують, що діяльність київської Лабораторії буде спрямована як на забезпечення цифровими інноваціями українських агровиробників, так і на обслуговування запитів аграріїв в інших країнах Європи.
Зі свого боку, Corteva Agriscience, сільськогосподарський підрозділ DowDuPont (поєднує бізнеси DuPont Pioneer, DuPont Crop Protection та Dow AgroSciences), у липні цього року представив мультибрендову стратегію розвитку насіннєвого бізнесу та анонсував вихід глобального насіннєвого бренда Brevant на український ринок. У компанії зауважили, що новий мультибрендовий підхід дозволить Corteva Agriscience значно розширити доступ до інноваційної генетики та насіннєвих технологій. “Бренди Brevant та Pioneer служитимуть основою для нашого насіннєвого бізнесу. Вони відрізнятимуться у різних аспектах, включаючи портфоліо продуктів, команду відділу продажів та індивідуальні рішення для дистриб’юторів. Ми впевнені, що такий підхід в найближчі роки забезпечить стабільне зростання нашої присутності на українському насіннєвому ринку”, — пояснив Сергій Харін, керівник бізнесу Corteva Agriscience в Україні.

БІЗНЕС. Що буде з українською землею? Поле варіантів

 

Наймасштабнішою подією на ринку цього року було відкриття насіннєвого заводу компанії Bayer, яка з червня стала одноосібним власником компанії Monsanto. Як кажуть у Bayer, новий завод у Житомирській області, в який було інвестовано $200 млн, став найбільшим підприємством такого типу в Україні й одним з найбільших у Європі. Потужність заводу — 750 тис. посівних одиниць насіння кукурудзи щорічно. За словами Лідії Озерової, генерального директора “Монсанто Україна”, близько 30% загального врожаю насіння кукурудзи в країні буде забезпечено насінням саме з цього заводу.

1 10


Як сказав Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”, те, що компанія Bayer, ставши власником Monsanto, побудувала виробничі потужності в Україні і те, що всі основні міжнародні гравці — виробники насіння організують своє виробництво в нашій країні, свідчить про те, що наш ринок стає дуже конкурентним. “Завдяки вирощуванню насіння в Україні міжнародні компанії можуть робити продукцію доступнішою для агровиробників. Порівнюючи динаміку по роках, стає очевидно, що в доларовому еквіваленті насіння дешевшає, а асортимент для агровиробників — ширшає. Наявність гібридів, які оптимально підходять для природно-кліматичних умов господарств України, можна забезпечити, лише інвестуючи у будівництво заводів в Україні. Забезпечити створення оптимального гібриду для конкретних природно-кліматичних умов можна, лише вирощуючи його на місці, а для цього потрібно інвестувати у виробництво в країні. Завдяки кращому районуванню сортів та гібридів, середня урожайність зернових продовжуватиме зростати”, — підсумував експерт.

БІЗНЕС. Імпорт чи власне виробництво? Пестициди в стресі

 

Насправді компанії, які вже мають виробничі потужності в Україні, налаштовані міцно закріплюватися тут і посилювати інноваційні напрямки. Зокрема, на початку літа компанія MAS Seeds, яка має насіннєвий завод на Дніпропетровщині, відкрила науково-дослідну станцію в Київській області. Це друга станція компанії в Україні. “Зараз ми використовуємо французьку генетику — батьківські компоненти, привезені з Франції, а насіння вирощуємо в Україні. За п’ять років наші селекціонери створять повністю українські гібриди, адаптовані до місцевих кліматичних умов та ґрунтів”, — сказав на відкритті станції Ромен Дестйо, генеральний директор компанії “MAS Seeds Україна”. Інвестиції у R&D-станцію склала $1 млн. Компанія планує активно розвиватися на українському ринку насіння, адже, за словами пана Дестйо, ставить собі за мету протягом наступних 10 років зайняти 10% ринку (зараз частка компанії менше 5%).

Зміна курсу
Нарощування виробничих потужностей в Україні в середньостроковій перспективі сприятиме розвитку експортного напрямку в насінництві. Поки імпорт насіння в країну значно перевищує експортні поставки (див. “Імпорт…” та “Експорт…”). Наприклад, за словами Сюзани Григоренко, щорічна потреба у насінні соняшнику в Україні становить близько 30 тис.т, при цьому майже 70% зазначеного обсягу покривається імпортом.
Але в подальшому ситуація змінюватиметься.

“Якщо 5-10 років тому насіння закордонних компаній здебільшого імпортувалося, тепер вже багато вирощується і фасується в Україні. Такими темпами за п’ять років Україна може стати потужним експортером посадкового матеріалу в світі”, — зауважив Тарас Висоцький.

Наприклад, згадуваний новий завод Bayer збудовано таким чином, щоб нарощувати потужності в майбутньому. “Насамперед ми покриватимемо потреби внутрішнього ринку, а на майбутнє, сподіваємося, наростимо власні виробничі потужності й почнемо експортувати насіння до Західної Європи”, — зазначив Ремі Дей-То, директор з виробництва насіння в Україні компанії Bayer.
До речі, іноземні компанії не лише нарощують виробництво, а й, реагуючи на запит аграріїв, активно виводять на ринок нові сорти насіння. І по основних культурах співвідношення “вітчизняне — іноземне” за останні п’ять років на користь іноземної селекції. Зараз з 10 тис. зареєстрованих в Україні сортів 60% іноземної селекції. Причому, як зауважила пані Григоренко, в період 2010-2017 рр. оновлення сортів іноземної селекції відбувається удвічі швидше, ніж вітчизняних. А кількісний показник у кілька тисяч сортів української селекції формується здебільшого завдяки довготривалій підтримці сортів у Реєстрі. Власне, з 4 тис. українських сортів близько 2 тис. зареєстровано у період до 2010 р.

Цьогорічні реалії
Поки імпорт насіння в Україну значний, тому й ціни на нього змінюються під впливом валютного курсу. Крім того, ціни на насіння зростають відповідно росту цін на товарних ринках, а також під впливом ринкового попиту. Цього року, за оцінками експертів, насіння іноземної селекції подорожчало в середньому на 10-15%.

1 11


В осінній період, зрозуміло, зростає попит на насіння озимих зернових. Як завжди, цього року в структурі площ під озимими культурами лідерські позиції зберігає озима пшениця (70%).
Як зауважила Сюзана Григоренко, особливістю цього сезону є інтерес сільгоспвиробників до озимого ріпаку, що зумовлено рентабельністю цієї культури та сприятливими погодними умовами. До речі, у структурі використання насіння 90% насіння озимого ріпаку — це іноземна селекція. “Для цього сезону зернових характерне засмічення і накопичення хвороб. Тому виробникам потрібно приділити увагу якісному протруєнню та обробці насіння препаратами для підвищення схожості та розвитку”, — підкреслила пані Григоренко. За її словами, зі змінами агрокліматичних умов гостро постає питання підвищення врожайності та стресостійкості культур до різкої зміни умов. Тому, обираючи сорти, виробникам слід орієнтуватися на потенціал урожайності гібриду (сорту), адаптивність і пластичність, генетично закладені зимо- та посухостійкість, а також стійкість до ураження хворобами. Це допоможе зберегти і підвищити урожайність вирощуваних культур.

Текст Алла Силивончик

Журнал БІЗНЕС: ПЕРЕДПЛАТА ТРИВАЄ

Дополнительная информация

  • Платний матеріал: 0
Прочитано 262 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
NOT ROOT---counter < 0 ---not Root, not-buy, counter fail---9---0

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.