Володимир Чеповий
спільно інвестувати
 
Володимир Полевий
захистити свій бізнес
 
Юрій Гусєв
розповісти про свій бізнес
 
Світлана Власова
розвивати свій бізнес
 
Олексій Чуєв
включитися у бізнес-події
П'ятниця, 26 жовтня 2018 14:55

Здоровий оптимізм. Чи є майбутнє у приватної медицини

Фото: Depositphotos Фото: Depositphotos

Приватні клініки пильно придивляються до просування медичної реформи та шукають нові можливості розвиватися в умовах жорсткої конкуренції

В Україні активно реформується первинна ланка медичної допомоги. Укладаються договори між пацієнтами і сімейними лікарями, терапевтами, педіатрами. В свою чергу, створена цьогоріч Національна служба здоров’я України (НСЗУ) укладає договори з лікувальними установами. Вже з цього року заклади первинної медичної допомоги, що уклали контракт з НСЗУ, почали отримувати фінансування за новою моделлю — щорічну фіксовану виплату за обслуговування кожного пацієнта, з яким лікарі цього закладу підписали договір. Тобто, незважаючи на протидію й інерцію, поступові зміни в українській системі охорони здоров’я відбуваються. І це не може не викликати нехай стриманий, але оптимізм в гравців приватного ринку медичної допомоги.

Кредит довіри

За словами Павла Ковтонюка, заступника міністра охорони здоров’я України, з Нацслужбою уклали договори вже 85 приватників, половина з яких ФОПи — сімейні лікарі, половина — клініки. Причому з НСЗУ почали співпрацювати такі відомі гравці приватного ринку, як клініка “Борис”, одеський “Медичний дім Odrex”, клініка Ilaya та інші.

Керівництво МОЗ не приховує, що не очікувало такої активності гравців приватного ринку на першому етапі реформи. Власне, й самі приватні медики вважають, що це великий показник, який демонструє певний рівень довіри до держави. Так, Ярослав Заблоцький, керівник “Академії Заблоцького” та власник ТМ “Клініка Заблоцького”, ТМ “Dental Care Office”, зауважив: “Я назвав би це кредитом довіри до держави”. Як пояснив пан Заблоцький, взагалі у приватному секторі медицини по-різному ставляться до реформи, але здебільшого з пересторогою. Проблема в комунікаціях. “В цілому, загальна підтримка реформи обумовлена тим, що міністерство нарешті почало говорити з людьми: як з пацієнтами, так і з лікарями. Але цього ще недостатньо, адже багато людей ще не здогадуються про те, що відбувається у системі охорони здоров’я. І поки всі в очікуванні. Пересторога приватників полягає в тому, що ніхто не знає, чим це для них обернеться: новими можливостями чи загрозою втратити якусь частину своїх клієнтів”, — зазначив Ярослав Заблоцький.

Передплата на журнал «Бізнес» триває

Власне, приватні клініки, які уклали договір з НСЗУ, визнають, що вони, можливо, до кінця не розуміють, що буде далі, але наважилися на експеримент. “Загалом наша клініка є новатором у розбудові медичного бізнесу світового рівня в Україні, і було б неправильно залишитися осторонь великих змін в системі охорони здоров’я країни. Не чекаючи комерційного ефекту, але підтримуючи ідеологію, ми вирішили бути в цьому процесі”, — сказав Тигран Арутюнян, генеральний директор Медичного дому Odrex (м.Одеса).

Для керівника приватної клініки “Борис” підписання декларацій з пацієнтами — це вже відчутний результат, те, що можна порахувати і навіть продемонструвати інвесторам. “До нашої клініки за 25 років приїжджали різні фонди та інвестори. І всі ставлять одне запитання: як порахувати ваш бізнес? Адже, щоб в бізнес вкласти гроші, його треба порахувати. І жоден стратегічний інвестор не розуміє, як порахувати в Україні медичний бізнес, якщо немає обов’язкового медичного страхування. “Борис” уклав 5 тис. декларацій з пацієнтами, і це те, що ми можемо зараз показати інвесторові”, — підкреслив Михайло Радуцький, президент клініки “Борис”.

Взагалі, більшості приватних клінік цікаво, як відбуватимуться зміни у вторинній (спеціалізована амбулаторна) і третинній (високоспеціалізована) ланках медичної допомоги, де послуги коштують дорожче, ніж у первинній ланці. Тому багато гравців спостерігають за реформою, щоб, за можливості, в подальшому долучитися до процесу. На думку керівника клініки “Борис”, яка уклала договір з НСЗУ, багатофункціональним закладам здоров’я варто спробувати співпрацювати зі Службою для отримання досвіду. “По-перше, вже зараз клініка буде мати “плече” від держави — якісь гроші, на які може доукомплектуватись, підвищити зарплатню лікарям, які працюють в первинній ланці. По-друге, у 2019-2020 рр. буде реформа другої і третьої ланок. І якщо клініка напрацює досвід з НСЗУ вже зараз, то на другий і третій рівні вийде краще підготовленою”, — зауважив пан Радуцький.

Деякі керівники спеціалізованих закладів вже готуються до співпраці з державою, очікуючи, коли почнеться реформа другої і третьої ланок медичної допомоги, деякі ще зважують можливості й ризики. “В нашому закладі є всі напрямки планової невідкладної хірургії для дорослих і дітей. І для нас є важливими зміни на третьому рівні медичної допомоги, які дозволять отримати фінансування. Тому коли укладатимуться договори з НСЗУ на другому і третьому рівнях, ми, швидше за все, візьмемо участь”, — розповів Ростислав Валіхновський, засновник Інституту хірургії Valikhnovski surgery institute (м.Київ).

Кредитування агросектора переживає бум. Пропозицій більшає, умови покращуються

А заступник генерального директора пологового будинку “Лелека” Вадим Зукін вважає, що співпраця буде вигідною, якщо держава забезпечить однакові суми, одержувані з бюджету за послуги, незалежно від обраної медичної установи. А також якщо медичні установи зможуть брати доплату з пацієнтів. “Наприклад, згідно з розрахунками пологового будинку “Лелека” якісне надання пакета з ведення пологів, з включеним покриттям можливих ризиків й ускладнень, в Україні не може коштувати менше 65-70 тис.грн. Якщо виключити ускладнення і їх оплачувати окремо — тоді пакет може бути на 30-40% дешевшим”, — зауважив Вадим Зукін.

Спеціалісти ще розраховують тарифи на послуги у вторинній ланці. У МОЗ відштовхуються від того, щоб ці тарифи були вигідними як державним, так і приватним закладам. Таким чином, зміни в українській системі охорони здоров’я тривають, приватні гравці загалом відкриті для співпраці з державою. І як для чиновників, так і для медиків, пропри всі перешкоди і нерозуміння, попри всі розмови про те, знімуть Супрун з посади чи ні, зрозуміло, що назад дороги вже немає й українська система охорони здоров’я не повернеться до радянських часів.

Поступальний рух

Незважаючи на те що у когось більше оптимізму у зв’язку зі змінами, які відбуваються в українській медицині, а у когось — менше, в цілому ці зміни вносять певне пожвавлення у сферу приватної медицини і прямо або опосередковано впливають на розвиток цього сегмента.

За даними компанії Pro-Consulting, якщо 2016 р. частка приватних медичних установ у галузі в грошовому вираженні становила 12%, то 2017 р. — вже 14%. Спеціалісти зауважують, що останні рік-півтора на ринок приватної медицини виходили нові гравці. Наприклад, за словами Ярослава Заблоцького, у вересні лише в Києві відкрилося 20 нових стоматологічних клінік. Крім цього, як зазначив Вадим Зукін, деякі старі гравці активно розвивають існуючі відділення та відкривають нові. Наприклад, у Києві відкрила свою філію Клініка професора Феськова з Харкова. Пологовий будинок “Лелека” відкрив свою філію на столичному Печерську. Деякі багатопрофільні гравці посилюють окремі напрямки своєї практики. Наприклад, цього року Медичний дім Odrex відкрив однойменну Клініку серця. Деякі — будують нові клініки. Зокрема, клініка “Оберіг” торік розпочала будівництво нової лікарні площею 25 тис.кв.м. У медустанові буде три стаціонари, відділення інтенсивної терапії, денний стаціонар і понад 30 кабінетів для лікарів. Як сказав Віктор Рибчук, генеральний директор і один з інвесторів клініки, введення в експлуатацію лікарні заплановано на кінець 2019 р. — початок 2020 р. Орієнтовний обсяг інвестицій в цей проект складе $40 млн.

В компанії Pro-Consulting зауважують, що за останні два роки загальний обсяг інвестицій у приватну медицину склав $55-60 млн. “Медицина досі залишається новим і цікавим напрямком для інвесторів. Це абсолютно незайнятий ринок, він ще формується”, — підсумував Тигран Арутюнян.

В перспективі

Учасники ринку й експерти не прогнозують сплеску розвитку ринку приватних медпослуг. Але реформування української системи охорони здоров’я й надалі стимулюватиме поступальний розвиток приватного сектора. За словами пана Зукіна, на найближчі рік-два заплановано будівництво кількох великих приватних медичних центрів. Існуючі медичні центри розвиватимуть перелік послуг і підвищуватимуть рівень надання медичної допомоги. Крім того, все більше медичних центрів в Україні оголошують про наміри отримати акредитацію JCI (Joint Commission International), яка є найоб’єктивнішою і престижною міжнародною сертифікацією в галузі охорони здоров’я.

Час для розвитку

Приватний сектор вітчизняної медицини поступово стає професійнішим і обізнанішим у питаннях ведення бізнесу. Про це свідчать асоціації й об’єднання приватних гравців, що 28 вересня зібралися в Києві на 5-му Міжнародному форумі, який цьогоріч мав назву “Медичний бізнес: між льодовиковим періодом і глобальним потеплінням”. На заході обговорювали різні питання: і нюанси державно-приватного партнерства, і можливості залучення інвестицій, і проблеми з кадрами. Байдужих в аудиторії не було, і практично всі поставлені питання викликали бурхливі дебати. Запрошені керівники приватних клінік обговорювали також питання: чи зручний зараз час для розвитку, розширення бізнесу і залучення інвестицій. “Вважаю, що немає поганих і добрих часів для інвестування. Є лише той час, в який ми зараз живемо, — зазначила Тетяна Міхнова, співзасновник і директор “Клініки Святої Параскеви”. — Успішний запуск клініки можливий за умови хорошої моделі бізнесу. Щоб отримати інвестиції від міжнародних структур, потрібно відповідати високим критеріям”. За її словами, треба мати хорошу модель бізнесу, перспективи, бути прозорим. Крім цього важливо ще мати амбіції і готовність щось робити і конкурувати з міжнародними гравцями. “Дуже скоро прийдуть інші часи. Досить буде увійти на український медичний ринок одному-двом потужним міжнародним гравцям зі своїми інвестиціями й технологіями. Шанси до виходу таких гравців високі. І ми повинні до цього готуватися”, — наголосила пані Міхнова.

"Питання захисту права власності набуло загальнодержавного значення"

На думку Михайла Радуцького, розвиток приватної медицини в регіонах на даному етапі може бути привабливим тоді, коли там створюватимуться допоміжні медустанови з первинним і вторинним рівнем допомоги. “У компанії є один глобальний, високотехнологічний центр з потужними кадрами у Києві, Львові чи Одесі й допоміжні медзаклади в регіонах. Вважаю, що за такої моделі медичного бізнесу інвестиції будуть виправданими і вкладення рентабельними”, — пояснив пан Радуцький. Що стосується фінансування, то зараз, на думку Михайла Радуцького, єдиний виправданий варіант залучення грошей у медичний бізнес — це залучати невеликі ресурси для старту (на рівні 30% загальної вартості проекту), а решта — це фінансування від компаній, що постачають медичне обладнання. Він нагадує, що зараз постачальники медичного обладнання, пропонують різні лізингові програми. “Якщо облікова ставка НБУ складає 18%, а нормальна рентабельність в медичному бізнесі — 17-22%, то нинішній шлях розвитку — це лізинг, оренда і розширення за рахунок допоміжних медустанов”, — зазначив Михайло Радуцький.

При цьому власники медзакладів закликають колег не забувати про якість персоналу. “Зараз, наприклад, у Києві побудовано більше клінік, ніж успішних медичних бізнесів, — зауважив Євген Шагов, керівник і власник Shagov Aesthetic Medicine. — Оскільки ми не девелопери, а лікарі, то маємо створювати сильну команду професіоналів. У тому ж Києві є маса майданчиків, які можна використовувати для синергії, щоб не вкладати гроші в зайві метри і дизайнерські рішення, а інвестувати в людей і в розвиток бізнесу”. І з огляду на це маленькі клініки мають шанс зберегти свою нішу. “Я прихильник маленьких компаній, адже часто практика показує, що розширення негативно впливає на якість надаваних послуг”, — сказав Максим Лєснухін, керівник Naturelle Dental Clinic. При цьому, на його думку, немає поганих часів для відкриття нового бізнесу. “Що стосується зручного часу для бізнесу, то, дійсно, кращі часи можуть настати, а можуть і не настати. Ми відкривали свою клініку восени 2008 р., а за два місяці курс гривні обвалився в два рази. Але повірте: 2009 р. став найкращим поштовхом для розвитку нашого бізнесу, в тому числі і завдяки тому, що багато уваги ми приділили персоналу”. Отже, бачимо, що, незважаючи на економічні кризи, ринок приватної медицини готовий брати участь у реформуванні системи охорони здоров’я, створювати нові й розвивати існуючі клініки.

Іллюстрації — Depositphotos.com

Дополнительная информация

  • Платний матеріал: 0
Прочитано 407 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
NOT ROOT---counter < 0 ---not Root, not-buy, counter fail---9---0

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.