Володимир Чеповий
спільно інвестувати
 
Володимир Полевий
захистити свій бізнес
 
Юрій Гусєв
розповісти про свій бізнес
 
Світлана Власова
розвивати свій бізнес
 
Олексій Чуєв
включитися у бізнес-події
Вівторок, 23 жовтня 2018 10:13

Особливості національної відповідальності

Автор Андрій Морозовський
Особливості національної відповідальності Depositphotos.com

Активність втілення бізнесом стратегії корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) багато в чому залежить від країни. Її географія, рівень економічного та соціального розвитку, ступінь залучення у світові процеси — все це впливає на стан КСВ та її прояви. Тому Україна має свою специфіку

Зрозуміло, що український бізнес почав використовувати КСВ як інструмент формування своєї репутації буквально декілька років тому. З одного боку, саме через це більшість проектів КСВ здійснюються епізодично та деколи виглядають, радше, як просто благодійність. Винятком будуть хіба що представництва іноземних корпорацій. З іншого боку, для українських компаній відкривається потужне “вікно можливостей”, щоб втілювати власні унікальні стратегії. 

 

Філантропія як пріоритет

Найпоширенішим підходом українського бізнесу у КСВ є філантропія — компанії виділяють кошти на суспільно важливі проекти. Це може бути як власна ініціатива, так і відповідь на запит від громади. Це абсолютно нормальна практика через недостатній рівень статків та доходів переважної більшості українських громадян та громад. І хоча деякі місцеві експерти вважають це базовим рівнем, що свідчить про недостатній розвиток КСВ, ця діяльність заслуговує на повагу. Особливо якщо зауважити, що такі проекти часто спрямовані на обладнання шкіл, сприяння освіті, допомогу вимушеним переселенцям або літнім людям, як, наприклад, проект “Життєлюб” Гаріка Корогодського. Вони абсолютно відповідають Глобальному договору та Цілям сталого розвитку ООН.

 

Виклики воєнного часу

Підтримка Збройних Сил — один з унікальних і суто українських напрямків КСВ. Збройні Сили України напередодні анексії Криму та втручання “заклятого друга” у Донбасі перебували в стані жорсткого недофінансування. Хто прийшов на допомогу армії? Малий та середній бізнес. Складно сказати, чи буде коли-небудь зроблена оцінка пожертв громадян у 2014 р., але, радше за все, йдеться про сотні мільйонів доларів. Адже підприємці віддавали на оборону і гроші, і споряд­ження, і продовольство, і автомобілі. Це не можна вважати чистою філантропією — йшлось про інстинкт самозбереження. На окупованих територіях багато бізнесменів втратили підприємства, які вони розбудовували роками. Тому підтримка ЗСУ стала для підприємців доброю інвестицією в безпеку власного бізнесу. 

Іноземці, хоч трохи знайомі з Україною, були шоковані рівнем допомоги Збройним Силам з боку суспільства. Вони вважають, що саме це врятувало країну 2014 р. Натомість представництва іноземних корпорацій не могли відверто надавати підтримку України, оскільки більшість з них робить бізнес і в Росії. Вони побоювались протидії з боку російської влади. Великі українські компанії брали участь у допомозі. Одним з показових прикладів є корпорація Roshen, яка, зокрема, допомагала відновити протиповітряний ракетний “щит” над Києвом 2014 р. та придбала 430 снайперських гвинтівок. За різними оцінками, корпорація витратила на закупівлі для ЗСУ 700-800 млн грн.

 

Флагмани КСВ

Вже у досить багатьох українських бізнесів практика КСВ досягла світового рівня. Наприклад, фармацевтична компанія “Фармак” впроваджує великі проекти в сфері КСВ за трьома пріоритетними напрямками: екологія, здоровий спосіб життя та корпоративне волонтерство. Компанія вдосконалює виробничі процеси для мінімізації шкідливих викидів та скорочення витрат електроенергії та води. Це важливо, тому що компанія експортує продукцію у понад 20 країн світу, в тому числі до Німеччини, Австралії, Швеції, США. Щорічно “Фармак” проходить 15 інспекцій і комісій з країн Європи, Азії та інших частин світу. А однією з найважливіших вимог інспекційних груп є дотримання екологічних норм та стандартів. 

У березні 2018 р. “Фармак” розпочав пілотний проект “Екошкола” — низку спеціальних тренінгів для учнів шкіл. На тренінгах можна дізнатись, як людина впливає на екосистему планети та що робити, щоб її зберегти. Цікаво також, що дітям розповідають, які вимоги висуваються до сталого бізнесу, та вчать їх проектному менеджменту на прикладі власної школи. 

У рамках корпоративного волонтерства працівники компанії “Фармак” проводять благодійні ярмарки, здають кров для переливання хворим та беруть участь у програмі “Чисте місто” — прибирають обрані міські зони. 

Також за найсучаснішими стандартами КСВ працює агропромисловий холдинг “Астарта-Київ”. Компанія приєдналась до Глобального договору ООН та проводить активну соціальну політику, в якій пріоритети визначено згідно Цілей сталого розвитку. У щорічному звіті, опублікованому на сайті холдингу, бюджет на КСВ у 2017 р. перевищив 40 млн грн.

Компанія виділяє чотири напрямки КСВ, в яких прагне бути найкращою. Особливої уваги варті програми в рамках напрямку “Кращий сусід”. Вони спрямовані на забезпечення населених пунктів у сільській місцевості об’єктами соціальної інфраструктури та рівного доступу мешканців сільської місцевості до медичних та освітніх послуг. “Астарта-Київ” працює в дев’яти регіонах України, взаємодіючи з 229 сільськими радами та об’єднаними громадами та 365 селами. Керівництво холдингу переконане, що завдання компанії полягає не лише у забезпеченні робочих місць для громад, але й у створенні гідних умов життя для співробітників та їхніх сімей. 

“Астарта” розробила “Карти сталого розвитку для регіонів присутності”, які дають змогу виявити області та проекти, що найбільш потребують підтримки. Наприклад, компанія запровадила в 19 школах проект тренінгів та занять “Гуманна педагогіка”. Особливо цікавим є пілотний проект “ІТ-освіта для сільських громад”, який “Астарта” започаткувала спільно з іншими компаніями. Проект дозволить мешканцям сіл не відставати від міст і отримати базову IТ-освіту. Холдинг також розвиває інфраструктуру населених пунктів, зокрема дороги та освітлення, та допомагає місцевим спортивним командам. 

 

Простір для реалізації

Хоча провідні українські компанії вже давно опікуються соціальною відповідальністю, у цій сфері маємо ще “непахане поле”. Наразі особливо неопрацьованим напрямком є екологія. Україна має низку надважливих проблем з довкіллям, для вирішення яких просто необхідне залучення бізнесу. Наприклад, неконтрольована вирубка лісів, безвідповідальне використання пластику, викиди шкідливих речовин підприємствами тощо. 

Деякі напрямки є очевидними й як елемент маркетингової стратегії. Наприклад, в Україні є реабілітаційний центр для бурих ведмедів “Домажир”. Там живуть тварини, які виросли в неволі в приватних зоопарках або цирках і які не можуть адаптуватись до життя на волі. Спонсора у центру немає. Проте це може бути чудовою можливістю для брендів, які використовують ведмедів у своїх логотипах. 

Інша проблема — зниження рівня та якості води у річках. Кожен на власні очі може побачити цвітіння синьо-зеленої водорості влітку. Та не всі знають, що річки втрачають воду. Наприклад, рівень Південного Бугу за останні пару десятків років впав майже вдвічі. А це означає менше води для домогосподарств, для зрошення полів, менше виробництво електроенергії та загрозу для врожаю. Все це позначиться як на прибутках бізнесменів, так і на добробуті громад. 

Всі ці комплексні проблеми не мають простого вирішення. Проте від їхнього подолання залежить як добробут громад, так і здоров’я й достаток майбутніх поколінь. А репутаційний капітал компаній, які об’єднаються для спільних зусиль в цих напрямках, значно зросте. 

Прочитано 275 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
NOT ROOT---counter < 0 ---not Root, not-buy, counter fail---9---0

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.