Володимир Чеповий
спільно інвестувати
 
Володимир Полевий
захистити свій бізнес
 
Юрій Гусєв
розповісти про свій бізнес
 
Світлана Власова
розвивати свій бізнес
 
Олексій Чуєв
включитися у бізнес-події
Вівторок, 17 липня 2018 09:46

Хімія розбрату

“Кислотне” протистояння українських металургів і хіміків завершилось перемогою останніх

Проте “війна” за сірчану кислоту триває. Якщо хіміки виправдають довіру металургів у найближчі місяці, то у найближчі роки вони отримають реальний шанс повернути собі вітчизняний ринок збуту

На початку липня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) завершила спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну сірчаної кислоти та олеуму незалежно від країни виробника. Це розслідування розпочалося близько року тому і охоплювало п’ятирічний період (з 01.07.12 р. до 30.07.17 р.). Його ініціювала група вітчизняних виробників — ДП “Східний ГЗК”, ПАТ “Сумихімпром”, ТОВ “НВП “Зоря” та ТОВ “Перше хімічне об’єднання”, які фактично заявили: “Імпорт в Україну сірчаної кислоти міг заподіяти значну шкоду національному товаровиробнику”. БІЗНЕС розбирався, до чого призведуть спецзаходи у вигляді квоти.

В чому правда

Представники МКМТ визнали наявність заподіяної національному виробникові шкоди і дещо прояснили ситуацію на ринку. Згідно з їхніми висновками обсяги імпорту сірчаної кислоти в Україну за останню ’ятирічку зросли більш ніж уп’ятеро — з 13 тис.т до 68 тис.т. При цьому ціни імпортованого товару були нижчими від цін продажу українського аналогу. Окрім цього, імпортна ціна постійно зменшувалася і протягом усього періоду розслідування знизилася на 47%. Такий тренд потягнув донизу й українські ціни, які в результаті зменшилися на 37%. Внаслідок цього обсяги вітчизняного виробництва скоротилися на 27%, а частка виробників на внутрішньому ринку — до 37%. Адже, як зазначили у Союзі хіміків України (СХУ), відпускна ціна кислоти українського виробництва стала суттєво нижчою за собівартість, а продажі — збитковими.

2018 р. дефіцит сірчаної кислоти на ринку складає 35-40% і покривається імпортом

Однак у розслідуванні МКМТ немає жодного слова про те, що потреба в імпорті сірчаної кислоти виникла внаслідок форс-мажорних обставин 2014-2016 рр. У зв’язку з анексією АР Крим з українського ринку зник “Кримський титан”, а через воєнний конфлікт на Донбасі припинив роботу і, врешті, збанкрутував Костянтинівський хімзавод. 2013 р. ці два підприємства виробляли 70% сировини для вітчизняного товарного ринку сірчаної кислоти. Як наслідок, 2014 р. внутрішня пропозиція сірчаної кислоти склала лише 23 тис.т, а 2016 р. зросла до 32 тис.т. Однак на тлі незмінного попиту в 100-110 тис.т сірчаної кислоти на рік сформувався гострий дефіцит, компенсувати який споживачі змушені були імпортом. Його забезпечили російський “Середньоуральский мідноплавильний завод” та білоруські Гомельський хімзавод і компанія “Нафтан”.

Тому спершу імпорт зайняв нішу, що звільнилася, а далі завдяки низькій ціні став вдало конкурувати на українському ринку. Як пояснили в НВП “Зоря”, для більшості іноземних виробників сірчана кислота є побічним продуктом та методом утилізації відходів виробництва основного продукту. Така кислота має мінімальну собівартість, оскільки фактично вона є відходами нафтопромислового виробництва та кольорової металургії. Тоді як технологія українського виробництва сірчаної кислоти має чітку структуру собівартості, а саме вартість придбання сировини (сірки), вартість переробки сировини, а також збутові витрати.fgyt65

Спецзаходи

Компроміс у вигляді квоти на імпорт сірчаної кислоти, яку на три роки запровадила МКМТ, не надто влаштовує обидві сторони конфлікту. Як зазначає президент СХУ Олексій Голубов, з одного боку, спецзаходи у вигляді квоти дозволять зберегти економічну та оборонну безпеку держави та створити відповідні конкурентні умови для внутрішнього ринку. Власне, як сподівається пан Голубов, це розширить можливості для нарощення вітчизняного виробництва і продажу сірчаної кислоти, а також покращить їх фінансово-економічний стан. З іншого боку, зазначає пан Голубов, “для імпортної продукції встановлений такий обсяг квоти, що навіть перевищує його значення за деякі попередні роки, що не може не турбувати вітчизняного виробника”. За його словами, в разі подальшого зростання імпорту сірчаної кислоти і, відповідно, скорочення обсягів вітчизняного виробництва український хімпром постане перед загрозою повного припинення виробництва цієї продукції, а отже, абсолютної імпортної залежності.

Водночас, за словами Олександра Каленкова, президента ОП “Укрметалургпром”, будь-які обмеження на ринку неминуче призведуть до зростання цін. “Незважаючи на те що частка сірчаної кислоти у собівартості готової продукції металургів незначна, зростання цін все одно впливатиме на кінцеву вартість. В той час коли металурги борються за кожну копійку в собівартості, ми вважаємо рішення про квотування імпорту сірчаної кислоти неправильним і несправедливим. Головний ризик криється в тому, що на ринку взагалі може фізично не знайтися сірчаної кислоти за будь-якою ціною, — прогнозує пан Каленков. — В такому разі металурги будуть змушені скорочувати виробництво коксу та металопродукції”. А за такого сценарію точно спрогнозувати рівень збитків досить важко. Так, “Укрметалургпром” оцінює їх у сотні мільйонів доларів. На Авдіївському коксохімічному заводі підрахували, що відсутність сірчаної кислоти призведе до значних фінансових збитків: штраф за забруднення повітря викидами аміаку, сірководню, бензолу, нафталіну складе близько 24 млн грн. на добу, штраф за припинення біологічної очистки стічних вод та за викиди неочищених стічних вод — 6,5 млн грн. на добу.

Натомість, як зазначають виробники, спецзаходи мають захистити вітчизняного виробника від масованого імпорту, а не створити дефіцит на ринку. “Ці дії сприятимуть створенню добросовісної конкуренції та розвитку українського виробника, тому розглядати питання дефіциту на ринку не є доцільним”, — повідомили у прес-службі НВП “Зоря”.

В цілому, щоб задовольнити річні потреби українських споживачів у кислоті, працюючи в режимі “квотування імпорту”, вітчизняним хімікам потрібно, як мінімум, подвоїти випуск цієї продукції — з 30 тис.т до 60 тис.т. І для цього вони мають достатньо потужностей, що дозволяють виготовляти близько 1,1 млн т кислоти на рік. Нині ці потужності завантажені не більш ніж наполовину, що негативно впливає на економіку четвірки “кислотних” підприємств.

Внаслідок різкого збільшення імпорту сірчаної кислоти обсяги вітчизняного виробництва скоротилися на 27%, а частка виробників на внутрішньому ринку — до 37%

Вітчизняні виробники запевняють: вони зможуть забезпечити “кислотний” попит на внутрішньому ринку. Наприклад, представники “Сумихімпрому” пообіцяли запустити в серпні ще одну систему сірчанокислотного цеху, що дозволить додатково продавати на ринок 6 тис.т кислоти щомісяця.

Що стосується ДП “Східний ГЗК”, то, як зазначено на сайті компанії, “впродовж 2017-2021 рр. заплановано будівництво нової високоефективної енергозберігаючої установки з виробництва сірчаної кислоти у сірчанокислотному цеху підприємства”. Потужності нової установки складуть 240 тис.т сірчаної кислоти на рік, а введення її в експлуатацію заплановано на травень 2021 р. На якому етапі реалізації перебуває даний проект, спрямований він на заміну чи розширення діючих потужностей — незрозуміло. Запит БІЗНЕСа на підприємство залишився без відповіді.

Спецвідстрочка

Підсумуємо: новими ринковими можливостями, які МКМТ надав українським хімікам на найближчі три роки, треба вміло скористатися. Ці можливості можуть “прикритися” найближчим часом, якщо виробники сірчаної кислоти не справляться з очікуваннями з боку споживачів. Режим квотування для імпортної сірчаної кислоти починає діяти 1 вересня. До цього часу моніторити реальну ситуацію на ринку буде комісія, що спеціально створена Державною регуляторною службою. Результати цього моніторингу надаватимуться МКМТ. І якщо ринок відчуватиме гострий дефіцит, Комісія вимагатиме скасування режиму квот для імпортної сірчаної кислоти.

 

Дополнительная информация

  • Автор: Наталія Шевченко
Прочитано 2939 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.