Четвер, 21 червня 2018 09:30

Фінтех-революція

Україна на порозі буму фінансових інновацій

Як не дивно, але, незважаючи на певну технологічну відсталість багатьох вітчизняних банків, банківський сектор у цілому не пасе задніх у галузі фінансових інновацій. Тобто поряд з фінустановами, в яких для проведення навіть примітивної операції потрібні стоси паперу, можна зустріти прогресивні банки, що активно використовують фінтех. І цей напрямок активно розвивається.

Фінтех-бум

Нині в Україні є понад 80 фінтех-компаній різного ступеня зрілості. “У вас практично в кожному кафе чи магазині можна розрахуватися за допомогою картки чи навіть додатку на смартфоні. Це наочно показує присутність інновацій на фінансовому ринку України”, — наголошує Катерина Говіна, представник Центробанку Литви. Поштовхами до розвитку фінтех стали мобільний інтернет, поширення смартфонів і можливість залучити фінансові ресурси для різних стартапів без зайвих посередників. Яскравим прикладом є нещодавній запуск так званих NFC-гаманців. Наприкінці минулого року — Google Pay, зараз — Apple Pay. Остання — це платіжна система від Apple, що була представлена 2014 р. Наразі вона працює в 28 країнах (включно з Україною), зокрема у США, деяких країнах Європи, Росії, Великобританії, Японії, Новій Зеландії, Гонконгу, Китаї, Сінгапурі тощо.

Нині в Україні є понад 80 фінтех-компаній різного ступеня зрілості

Безконтактна оплата за допомогою Apple Pay доступна лише для “яблучних” пристроїв, смартфонів і годинників за допомогою додатка Wallet, в які потрібно внести дані карти. Також Apple Pay дозволяє оплачувати покупки на сайтах через браузер Safari на пристроях Mac не старіше 2012 р. з OS Sierra. Аналогічну можливість анонсував Google для своєї платіжної системи, і схожим чином працює MasterPass від MasterCard. Крім платіжних карт Wallet зберігає карти програм лояльності, квитки і посадкові талони. З кожної транзакції Apple заробляє комісійні, які складають частки відсотка і коливаються залежно від країни. Тепер власники iPhone, як і власники Android-смартфонів з NFC, зможуть оплачувати покупки скрізь, де є POS-термінали з безконтактною оплатою: у торговельних точках, на АЗС, у різних закладах, у спеціальних “жовтих” терміналах в Київському метрополітені, на фунікулері, в деяких трамваях столиці й у львівському трамваї, де безконтактну оплату запустили 16 травня. “Зараз в Україні однозначно перемагає мобільність: ми спостерігаємо активний перехід у мобільні пристрої. Ми ще на самому початку цього шляху, але цифри вже вражають”, — зазначає Віра Платонова, CEO MasterCard в Україні, і додає, що після запуску Google Pay і Apple Pay кількість NFC-транзакцій зросла в 14 разів. Для порівняння: у світі торік цей показник збільшився лише вчетверо. За словами пані Платонової, у вересні минулого року MasterCard разом з Open Data Incubator за підтримки НБУ запустили інкубаційну програму для фінтех-стартапів “Fintech Master”. Учасники змогли знайти партнерів в особі Нацбанку і великих банків України, представити себе фінансовому сектору.

Водночас найяскравішим у класичному розумінні фінтех-прикладом в Україні лишається monobank, який торік запустила команда екс-менеджерів ПриватБанку на чолі з Дмитром Дубілетом. Вони створили перший в країні приклад діджитал-банку, що працює без відділень. В Європі є кілька таких успішних прикладів. Це банк Revolut у Великобританії та N26 у Німеччині. Останній, до речі, працює вже у 17 країнах Європи. Monobank дуже швидко набрав велику й активну аудиторію — 250 тис. карток. І це дійсно активні картки, адже середня кількість торгових транзакцій у загальному масштабі всіх операцій за картками банку — 95%.

Нацбанк — у долі!

Нещодавно НБУ почав лібералізувати свої жорсткі вимоги щодо документування найпростіших операцій. Зазначимо, що технологічна відсталість сектора в цілому — це “заслуга” саме регулятора, який вимагає безліч паперів для кожної операції. Хочеться сподіватися, що ситуація почала змінюватися.

Зокрема, відтепер клієнти банків (фізичні особи) зможуть подавати електронні копії документів під час здійснення транскордонних переказів. За повідомленням прес-служби регулятора, “Нацбанк створює можливості для застосування безпаперових технологій на ринку фінансових послуг та сприяє розширенню кола учасників цього ринку, у касах яких може бути виданий переказ з-за кордону”.

Крім того, Нацбанк спростив процес обміну валют в Україні. Відтепер, для того щоб купити або продати валюту, не обов’язково отримувати та підписувати квитанцію. Банки вже не зобов’язані зберігати фізичні копії квитанцій про обмін валют, що дозволяє запровадити обмінні операції через платіжні пристрої, такі як термінали та банкомати. Нагадаємо: наразі нетрадиційний, сучасний обмін валют пропонує лише ПриватБанк через свій інтернет-банкінг. “Інші фінансові установи (крім банків), що здійснюють обмін валют, наразі зобов’язані оформлювати два паперові примірники квитанції та два паперових розрахункових документи, що друкуються реєстратором розрахункових операцій”, — зазначають в НБУ. Правило діятиме для валютних операцій на суму до 150 тис.грн. “Після доопрацювання цими установами програмного забезпечення платіжного пристрою фізичні особи зможуть не лише продавати, а й купувати готівкову валюту з використанням таких пристроїв”, — ідеться у повідомленні.

Європейські приклади

В Європі є чимало прикладів цікавих старапів у галузі фінтеху, прототипи яких можуть незабаром з’явитись і в Україні. Наприклад, Spotcap — сервіс швидкого кредитування приватного бізнесу. Взявши на себе процедуру комунікації з клієнтом, онлайн-перевірки активів, попереднього узгодження, обліку та контролю клієнтського балансу, Spotcap використовує фонди одного з найбільших банків Австрії — BAWAG Bank — для надання фінансування малому приватному бізнесу.

В свою чергу, collectAI у межах співпраці з Hanseatic Bank (є дочірньою структурою Société Générale) надає послугу управління дебіторською заборгованістю завдяки забезпеченню онлайн-комунікації з клієнтами, насамперед через банківський додаток. Технологія, заснована на зборі та аналізі даних клієнтів, автоматично підбирає зручний для клієнта канал комунікації, щоб сприяти погашенню заборгованості.

Є інші цікаві приклади. KAS Bank, основними видами діяльності якого є операції з цінними паперами та управління пенсійними фондами, організував власний департамент інновацій і технологій — KAS Lab. Розроблений ними додаток KASPER дозволяє клієнтам максимізувати доходи від інвестицій і мінімізувати витрати на управління ними. У майбутньому такий додаток потенційно зможе нівелювати роботу інвестиційних банкірів і консультантів. Ще одна цікава ініціатива — стартап Moneyou, що був створений як сервіс-платформа, що дозволяє керувати своїми фінансами, а зараз, будучи дочірньою структурою ABN Amrobank, по суті, став самостійним мобільним банком, надаючи послуги іпотечних і ощадних рахунків і здійснюючи посередництво в поточних позиках. І незважаючи на те що будь-які інновації в банківському середовищі проходять “багатоповерхові” узгодження в департаментах (у Amrobank їх 14), банк залишається лідером інновацій і вже почав тестувати у клієнтів переносні пристрої оплати (wearables) — годинники, браслети, каблучки, які використовують замість кредитних карток. Так, клієнтам вже не потрібні ані гаманець, ані кредитки, оскільки всі інструменти прив’язані до єдиного акаунту. Встановивши денний ліміт на витрати, можна більше не турбуватися про контроль витрат і заощаджень. Нині банк навіть вивчає можливість автоматизації прийому голосових повідомлень для здійснення оплат.

 

Дополнительная информация

  • Автор: Дмитро Гриньков
Прочитано 790 раз
Другие материалы в этой категории: « З Туреччини з любов’ю Плюс індустріалізація »
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
NOT ROOT---counter < 0 ---not Root, not-buy, counter fail---9---0

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.