1920х310n1

Вівторок, 29 травня 2018 14:24

“Ми почали більше інвестувати у дослідження”

Ексклюзивне інтерв’ю головного виконавчого директора Syngenta Еріка Фірвальда для журалу БІЗНЕС

Торік стало відомо про те, що китайська державна сільськогосподарська компанія ChemChina купує швейцарську агрокомпанію Syngenta. Ціна питання — $43 млрд. Злиття ChemChina та Syngenta призвело до створення корпорації з капіталізацією понад $100 млрд і найбільшим в світі бізнесом в сфері сільськогосподарських хімікатів. Про те, як змінюється Syngenta після угоди, які виклики стоять перед її керівництвом і чого очікує компанія від українського ринку, — в ексклюзивному інтерв’ю головного виконавчого директора Syngenta Еріка Фірвальда

— Ви в компанії Syngenta достатньо недавно. І прийшли саме в період купілі її китайською ChemChina. Яким для вас був цей період?

 — За освітою я інженер-хімік. Багато років працював у DuPont. П’ять років обіймав посаду президента DuPont Agriculture, але згодом перейшов на позицію СЕО до іншої компанії з іншої індустрії. Коли мені запропонували роботу СЕО у Syngenta, я був дуже радий повернутися до сільського господарства. Мені дійсно подобається ця галузь, подобається працювати з фермерами, я захоплююсь новими технологіями та інноваціями в агробізнесі, а також мене приваблюють історія Syngenta та її можливості. Тож я приєднався до команди компанії 1 червня 2016 р. І це був період, сповнений викликів і хвилювань, адже саме тоді ми оголосили про угоду між ChemChina та Syngenta.

Ми мали отримати від регуляторних органів у всіх країнах, де працюємо, схвальні рішення щодо здійс нення покупки Китайською національною хімічною компанією (ChemChina) компанії Syngenta. На це пішов увесь мій перший рік на цій посаді. Я був дуже радий завершити угоду з ChemChina, оскільки вважаю її надзвичайно стратегічно важливою для нашої компанії та сільського господарства в цілому.

Китай — дуже важливий ринок для аграрної продукції. Ця країна є найбільшим світовим імпортером. Тому я гадаю, що вони націлені на довгострокове співробітництво, оскільки підтримують інвестиції у нашу компанію і зацікавлені не лише у прибутках, а й у подальшому розвитку Syngenta. Вони хочуть бути впевненими, що ми інвестуємо у новітні технології, а також що для жителів Китаю завжди буде вдосталь їжі за будь-якого сценарію. Тому вони хочуть, щоб ми і надалі впроваджували власні передові технології та пропонували фермерам по всьому світу продукцію, що підвищує продуктивність сільського господарства і є безпечною для навколишнього середовища.

 — Що нового ви дізнались про цю країну і на що звертає увагу новий власник?

 — Китайці, як і ми, серйозно піклуються про довкілля. Тому за допомогою нашої глобальної програми The Good Growth Plan та підходів до роботи з фермерами ми маємо на меті підвищити продуктивність основних сільгоспкультур, аби впевнитися, що для кожного в світі буде достатньо доступної й якісної їжі, і при цьому зменшити негативні наслідки для навколишнього середовища у зв’язку зі змінами клімату та зберегти воду та інші природні ресурси по всьому світу. Наші технології дозволяють фермерам зменшити шкідливий вплив на екологію. Відомо, що 30% парникових газів виробляють сільське господарство та харчова промисловість, 70% запасів прісної води використовується у сільському господарстві. Тож наші технології дозволяють значно зменшити викиди парникових газів та використання води для зрошення. Китай дуже підтримує поліпшення екологічної ситуації як всередині країни, так і по всьому світу.

Тож ми вкрай задоволені тим, що саме ChemChina є нашим власником.

50 photo

Досьє БІЗНЕСа
Ерік Фірвальд,
Головний виконавчий директор компанії Syngenta
Народився: 1959 р.
Освіта: Делаверський університет (м. Ньюарк, США), спеціальність — хімічна інженерія; Гарвардська школа бізнесу, вища програма управління.
Кар’єра: 27 років працював у компанії DuPont, три роки на керуючих посадах у компанії Nalco, п’ять років на керуючих посадах у компанії Univar, з 2016 р. — головний виконавчий директор компанії Syngenta.

 — Які зміни вже відчутні після початку співпраці з ChemChina?

 — За цей час ми вже зробили чотири важливих придбання та почали більше інвестувати у дослідження. Раніше ми витрачали на власні науково-дослідницькі проекти $1,3 млрд на рік. Зараз ми збільшили ці витрати до $1,4 млрд. Ми придбали чотири інноваційних компанії, серед яких Nidera Seeds, Strider, Abbott and Cobb та FarmShots. Остання компанія розробляє цифрові продукти для аналізу знімків сільгоспугідь за допомогою супутників та дронів.

Під час мого перебування в Україні я мав декілька зустрічей з нашими партнерами з аграрної та хімічної промисловості. Також я зустрівся з українською командою, щоб обговорити, як ми в подальшому будемо розширювати власні можливості та збільшувати бізнес в Україні.

Так, зараз непрості часи для фермерів по всьому світу. Але наше завдання — принести більше користі агровиробникам, продовжуючи вдосконалювати технології, засоби захисту рослин і насіння, виводити на ринок нові продукти для підвищення врожайності та збільшення прибутковості. Також ми надаємо консультаційні послуги, на кшталт агрономічної експертизи, технологічної підтримки, розробляємо фінансові рішення, щоб розширити можливості аграріїв.

Все лише починається. Але я гадаю, що за п’ять-десять років в Україні побачать багато удосконалень сільського господарства за допомогою цифрових інструментів.

— Останнім часом на ринку відбулося декілька цікавих угод зі злиття, поглинання та придбання. Багато китайських інвесторів також зацікавлені у таких угодах. Але маржа у цьому бізнесі не росте, тому задля отримання прибутку потрібно або зменшувати видатки, або підвищувати дохід. Хоча урізання видатків може знизити якість продукту. Що ви думаєте з цього приводу?

 — Що ми зобов’язані зробити, так це більше витрачати на розробку нових продуктів задля впевненого майбутнього агробізнесу — як в Україні, так і в інших країнах. Так, зараз індустрія стикнулася з проблемами щодо маржинальності та рентабельності. Але така турбулентність в індустрії неминуча, натомість треба вчитися перетворювати виклики на можливості, що здатні зміцнити бізнес. Ми витрачаємо більше на продуктові технології та сервісні можливості, ми збільшуємо штат спеціалістів для обслуговування і підтримки фермерів в Україні.

Водночас ми шукаємо можливості для підвищення продуктивності, оптимізуємо діяльність та функціонал бек-офісів, а також штаб-квартири. Вона знаходиться у Швейцарії, а як ви знаєте, це дуже дорога країна. Крім того, ми переглядаємо продуктивність ланцюжків поставок, впровадили багато елементів систем Six Sigma та LEAN, покращуємо процеси закупівлі, логістику, виробничі процеси та продовжуємо підвищувати їхню ефективність.

Тож наша відповідь полягає у тому, щоб допомогти фермерам бути прибутковішими, надаючи їм кращий сервіс та кращі продукти. Але ми й надалі працюватимемо над зниженням витрат, щоб наш прибуток зростав.

— Екологічні технології доволі дорогі. Ваші китайські партнери теж позитивно ставляться до їх впровадження?

 — Китайський уряд зараз дуже агресивно підвищує екологічні показники у своїй країні. Вони підтримують наше прагнення привносити сучасні технології у сільське господарство, щоб зменшити обробку ґрунтів, покращити їхній стан, позбутися усіх “поганих” технологій захисту рослин та замінити їх новітніми, в тому числі передовими технологіями селекції насіння. Це допоможе покращити ґрунти, підвищити врожайність та зберегти воду. Китайці дуже опікуються станом землі та водних ресурсів.

Але дуже важливо впроваджувати ці технології по всьому світу. В цьому нам допомагає The Good Growth Plan, у рамках якого ми зобов’язалися сприяти поліпшенню врожайності за допомогою наших технологій. Адже чим вище врожайність, тим менше потреба у додаткових площах, отже, зменшується і вирубка лісів, наприклад, у Бразилії, Індонезії та інших країнах. Крім того, це дозволяє знижувати викиди парникових газів. За нашою статистикою, покращення урожайності зафіксовано в середньому на 15% та поліпшення показників викидів парникових газів на 11% глобально, що означає скорочення викидів парникових газів на 26% на одиницю зерна. В Україні ініціативи з підвищення врожайності згідно з The Good Growth Plan впроваджені з 2016 р. У виробництві соняшника ми бачимо збільшення урожайності більш ніж на 10%. І протягом наступних двох років сподіваємося підвищити цей показник в Україні до 15%.

— Яка частка України у глобальному бізнесі Syngenta?

 — Трохи менше 5%. Але Україна дуже важлива для компанії, адже ринок тут розвивається досить динамічно.

 — Які виклики стоять перед компанією в Україні? Які ваші плани на найближчий час?

 — На мій погляд, існує декілька викликів. Перший — це можливості фермерів щодо доставки їхньої продукції на ринки, до портів задля експорту. Необхідно покращувати логістичні умови в країні — продовжувати розвиток залізниці, доріг. Другий, і це дуже важливо, — робота регуляторної системи. Вона має добре працювати, щоб ми могли швидко виводити на ринок нові продукти, нові технології, корисні українським фермерам. Адже ми продовжуємо розробляти кращі гібриди і засоби захисту рослин. Ще один виклик пов’язаний з контрафактними продуктами. Хоча така проблема існує не лише в Україні. Але все одно треба продовжувати боротися з підробками, від яких страждають і компанії-оригінатори, і агровиробники, і екологія.

Але я не хочу зосереджуватися на проблемах, варто фокусуватися на великих можливостях. Я гадаю, що є величезні перспективи для збільшення експорту з України до Китаю. І ми раді відкрити двері до цієї країни для української сільгосппродукції. Ми — експерти у таких переговорах.

 — Китайська бізнес-культура доволі специфічна...

 — Я маю великий досвід роботи у цій країні. Потрібно багато часу на побудову стосунків, на те, щоб знайти точки дотику і можливості, аби укласти угоду win-win. Але слід пам’ятати, що це величезний й дуже важливий ринок.

 — Ви багато говорите про цифрові технології в аграрному бізнесі. Як вони працюють?

 — Їх впровадження тільки-но починається в Україні, і на це знадобиться певний час. Ми зараз активно працюємо у цьому напрямку в США та Бразилії, на двох величезних ринках. Наприклад, у Штатах ми працюємо з компанією AgriEdge. Також ми нещодавно придбали бразильську компанію Strider. Щодо AgriEdge, то вона розробляє цифрову систему управління сільським господарством. За її допомогою фермер має доступ до інформації про те, яке насіння він сіє, які засоби захисту, добрива, схеми поливу використовує. Крім того, збирається інформація щодо стану ґрунту сільгоспугідь. Усі дані, у тому числі і про врожай, акумулюються в одному місці. Тому фермеру зручно відслідковувати водночас безліч параметрів: який урожай він отримав, використовуючи такі засоби і агротехніку, за таких-то погодних умов тощо. Агрономи нашої компанії аналізують ці дані і можуть рекомендувати фермеру, які продукти використовувати наступного року, щоб підвищити урожайність. За допомогою цієї системи фермер також зможе зрозуміти, скільки прибутку він отримує від вирощування різних культур та скільки коштів на це витрачатиме.

Зараз відбувається ще один цікавий процес: великі виробники продуктів харчування мають власні екологічні стандарти, і вони звертаються до AgriEdge, щоб отримати підтвердження використання фермерами технологій стійкого землеробства. Наприклад, це можуть бути дані про використання меншої кількості води, пестицидів, зменшення викидів парникових газів, показники якості та безпечності вирощеної продукції.

До речі, фермери зацікавлені у тому, щоб надавати таку інформацію, адже зараз існує масштабний рух на підтримку стійкого землеробства, до якого входять виробники продуктів харчування, великі ритейлори, ресторанний бізнес тощо.

Це і є майбутнє. Пройде зовсім трохи часу, і ми побачимо чудові результати.

“Україна займає менше 5% у глобальному бізнесі Syngenta. Але ваша країна дуже важлива для нас, адже ринок тут розвивається досить динамічно”

— Розкажіть про інвестиції в Україну. Можливо, у вас є плани щодо відкриття нових заводів?

 — Ні, ми поки не збираємося відкривати нові заводи в Україні. Наразі маємо довготривале партнерство з французькою компанією Maisadour Semences, 40% акцій якої належить Syngenta. Ця компанія — наш надійний партнер у виробництві насіннєвого матеріалу за нашим замовленням, що працює за нашими стандартами і за міжнародними виробничими стандартами якості. Але на землі ми — конкуренти, адже вони виробляють й свою насіннєву продукцію. Розробляючи нові засоби захисту рослин, впроваджуючи передову селекцію кукурудзи, соняшнику і овочевих культур, ми уважно дивимося на український ринок та визначаємо потреби місцевих агровиробників у цих напрямках. Для того ми інвестуємо частину наших $1,4 млрд у технології в цій країні, зокрема на наукові розробки для локального ринку. Наш топ-менеджмент особливо сфокусований на Україні. Тому це визначальна частина нашого глобального бюджету.

Ми продовжуємо розбудовувати наш Інститут захисту насіння в Україні, торік інвестували майже $1 млн у розвиток нашого науково-дослідницького центру із селекції гібридів кукурудзи та соняшнику в Дніпропетровській області. Наразі продовжуємо ще один проект, у рамках якого інвестуватимемо у дослідницький центр у Білій Церкві.

 — Що змінилося у вашому житті після приходу до Syngenta?

 — Я керував аграрним напрямком у DuPont, це дуже схоже на роботу у Syngenta. Але то був лише один з численних підрозділів великої компанії. Мені дуже подобається бути частиною компанії Syngenta, тому що це фокус-компанія — 28 тис. людей прокидаються щодня, аби допомогти аграріям. Ми маємо спільну мету. Це по-перше.

По-друге, я регулярно буваю в Китаї з 1990 р., іноді тричі і більше разів на рік. І я мав змогу спостерігати, як потужно розвивається ця країна. Але в мене ніколи не було стільки можливостей для того, щоб вивчити Китай, дійсно сфокусуватися на цій країні, як зараз. Це захоплююча культура, захоплююча система управління.

Лишень подумайте, з 1990 р., коли я приїхав туди вперше, 600 млн людей перейшли з бідності до середнього класу. Колись там було дуже мало сучасних будівель, усі їздили на велосипедах, майже не було нових авто. А зараз у Китаї є один з найсучасніших у світі аеропортів, одна з найсучасніших залізниць, ультрасучасна дорожня система та архітектура. Країна розвивається, а разом із нею і технології. Китайські вчені зараз одні з кращих у цифрових та біологічних дослідженнях. Але сільське господарство не встигає за цими темпами розвитку. Тому в нас є хороша можливість підняти сільське господарство в цій країні, а також розвити технології, що допоможуть не лише Китаю, а й Україні також. Більше того, побудувати місток між цими двома країнами.

“В ChemChina хочуть бути впевненими, що ми інвестуємо у новітні технології, а також що для жителів Китаю завжди буде вдосталь їжі за будь-якого сценарію”

— Які обов’язки головного виконавчого директора компанії Syngenta?

 — Моя робота у Syngenta передусім полягає у тому, щоб впевнитися, що ми маємо чітку стратегію, сильну культуру, реалістичні візію та місію. Їх мають поділяти 28 тис. наших співробітників, адже саме це робить нас єдиним цілим. Також я маю бути впевнений, що в нас правильна управлінська команда.

Я багато подорожую світом, відвідую наші головні ринки. США та Канада — дуже важливі для нас. Бразилія та Аргентина, Китай, Україна та Росія — теж. Вони всі мають високу пріоритетність. Тому я провів багато часу з місцевими командами, слухаючи їх, намагаючись зрозуміти, почути, що відбувається на ринку, які є специфічні потреби у тому чи іншому регіоні і як ми можемо бути успішними, щоб піднімати свої позиції на ринку та розуміти потреби споживачів. Я приділяю велику увагу відгукам клієнтів і партнерів.

Моя роль полягає у тому, щоб забезпечити рух у стратегічно правильному напрямку і надійну команду.

 — Чи відрізняються стратегії продажів у різних країнах? Напевно, щоб продати щось в Україні, США чи Бразилії, потрібні різні підходи?

 — Це дуже важливе питання. Коли я прийшов до компанії, побачив, що нам потрібні дві речі.

По-перше, щоб бути лідером у насіннєвому бізнесі, нам потрібна сильна чітка стратегія у даному бізнес-напрямку — цього дещо бракувало. Нам також необхідно було удосконалити стратегію з розвитку захисту рослин.

По-друге, ми мали занадто сильну централізацію, зав’язану на штаб-квартирі у Швейцарії. На мою думку, це нездоровий підхід, адже я вірю, що фермери всюди мають різні потреби і є різна динаміка на кожному ринку. Тому все більше рішень переходить від штаб-квартири на місця. Так, певні рішення мають прийматися у штабквартирі. Наприклад, глобальна стратегія, рівень інвестицій чи придбання. Але щоденні операції має виконувати місцевий менеджмент безпосередньо на своїх ринках.

 — Що ви зараз думаєте про Бразилію? Яка наразі ситуація на цьому ринку?

 — Останні три роки для нас в Бразилії були недуже вдалими. Ринок сповільнювався, було багато викликів. У IV кварталі 2017 р. в нас з’явився новий регіональний керівник. Взагалі, він працював у компанії до того і покинув команду на кілька років, через те що ми були надто бюрократизовані та централізовані. Але він почув, що ситуація змінилася, та повернувся. Він дійсно сильний лідер, його команда дуже енергійна. В I кварталі цього року вони збільшили і частку ринку, і наш бізнес більш ніж на 10% після трьох років постійного спаду.

 — Український та бразильський ринки доволі схожі. Яким досвідом, на ваш погляд, можна обмінятися країнам?

 — Обидві країни потребують кращої інфраструктури. Для них обох дуже важливе сільське господарство. Тому їхні уряди мають приділяти увагу цим напрямкам, аби підвищувати конкурентоспроможність. Варто й надалі розвивати аграрну інфраструктуру, щоб мати можливість доставляти продукцію до експортних портів. У цьому напрямку обидві країни мають простір для поліпшення.

Я б відзначив і одну велику відмінність. Бразилія впроваджує аграрні біотехнології, ГМО, і це посприяло величезному підвищенню урожайності та продуктивності. Це те, що Європа, Україна та Росія ще не зробили. Хоча Канада, США, Мексика, Бразилія й Аргентина вже запровадили ці технології. Китай рухається у цьому напрямку. В’єтнам, Таїланд, ПАР, Австрія — список можна продовжувати — також впроваджують біотехнології. Водночас я абсолютно впевнений, що ми маємо дуже потужне портфоліо продуктів не ГМО-походження, і це добре для українських фермерів. Але біотехнології — це перевага, яку мають бразильські фермери.

Зазначу, що обидві країни мають надзвичайно професійних агровиробників, величезний масштаб аграрного виробництва. Можливо, це прозвучить занадто політично, але, на мою думку, вже прийшов час для земельної реформи в Україні. Її відсутність може стати потенційною перепоною у подальшому розвитку української аграрної індустрії, з якою не стикається Бразилія. Втім, українські фермери дуже продуктивні, і ми продовжуємо допомагати їм збільшувати врожаї та покращувати якість продукції без завдання шкоди навколишньому середовищу.

 

Дополнительная информация

  • Автор: Ірина Чернявська, Валентина Дудко
Прочитано 517 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.