Понедельник, 23 апреля 2018 16:23

Підводна течія

Захоплення вирощуванням масових культур не дозволяє деяким бізнесменам побачити цікаві ніші у вітчизняному сільському господарстві. Але вони існують. Саме такою нішею є, наприклад, вирощування водоростей

Ідея вирощування спіруліни для особистого споживання виникла у запорізького підприємця Аліма Кунаха, який займався торгівлею та переробкою зернових та олійних культур. Він почав експериментувати з розведенням спіруліни буквально в домашніх умовах. Своєю ідеєю Алім поділився з другом Володимиром Іщуком, з яким вони на той час спільно проводили експерименти з вирощування рослин у закритому просторі за технологією гідропоніки.

 Разом вони продовжили експериментувати, домоглися позитивних результатів, а ідея переросла у проект, до якого пізніше приєднався Вадим Киричко, який мав досвід організації фінансування та розвитку аграрних бізнеспроектів. Експериментатори не побоялися зайнятися виробництвом продукту, до кінця не розуміючи, яким може бути на нього попит.

 Від загального до приватного

 До ідеї поринути у нішевий бізнес партнерів підштовхнув досвід торгівлі масовими культурами. Проаналізувавши перспективи розвитку українського сільського господарства, вони дійшли висновку, що майбутнє в цій сфері — саме за виробництвом нішевих культур. Адже згодом, на їхню думку, на ринку залишаться п’ять-шість великих виробників, конкурувати з якими у вирощуванні традиційних культур буде важко. Крім того, бізнесмени задумали випускати не сировину, а готовий продукт з тривалим терміном життя і високою доданою вартістю.

 Щоб дистанціюватися від висококонкурентного зернового ринку, вони спробували себе у вирощуванні льону, маку, конопель, розторопші, вивчили виробництво грибів, гідропоніку та аквакультуру. І зрештою зупинилися на водоростях. Півтора року за допомогою вчених і фахівців бізнесмени вивчали спіруліну, її властивості та способи вирощування. Як розповів один із засновників Вадим Киричко, “ми зрозуміли, що в усьому світі спіруліна відома і застосовується, а в Україні її немає, і побачили в цьому можливості”. 2016 р. партнери створили у Запоріжжі компанію “Фуд Факторі” і стали вирощувати спіруліну під ТМ Spirulinka.32

 Процес занурення

 У дослідження і організацію першого майданчика з виробництва спіруліни бізнесмени вклали $100 тис. Для них цей проект став досить привабливим. На відміну від інших сільгоспкультур, спіруліна росте дуже швидко — буквально за місяць після засіву вже можна збирати врожай. Теплолюбну культуру вирощують як відкритим, так і закритим способами. У “Фуд Факторі” обрали закритий метод вирощування у біореакторах — ємностях, де створюється та підтримується спеціальне середовище для водоростей. “Завдяки вченим ми відпрацювали технологію вирощування спіруліни, яка базується на старих знаннях з використанням нових технологічних розробок”, — зауважив Володимир Іщук.

 Для отримання продукту без специфічного болотного запаху і смаку на підприємстві були створені близькі до лабораторних умови. На початковому етапі розробки в компанії зрозуміли, що продукт буде мати вищі цінність і корисність, якщо його заморожувати і продавати в такому вигляді.

 Після розгляду різних варіантів розвитку компанії в засновників виникла ідея будувати мережу локальних фабрик по країні. Але від такого проекту партнери відмовилися, оскільки при “розкиданому” виробництві складно контролювати якість продукції. Тому вирішили, що ефективніше буде забезпечити споживачам якісну доставку замороженого товару. Разом з експертами з охолоджувальних технологій розробили і організували виробництво спеціальної упаковки і холодоелементів (їстівних, нетоксичних) за авторською технологією, які можуть підтримувати температуру від –21оС до –5оС і дозволяють зберігати спіруліну замороженою протягом трьох діб.

 Впродовж 2017 р. компанія тестувала продажі спіруліни, вийшовши на щомісячне виробництво 216 кг заморожених водоростей. До речі, до виходу на ринок “Фуд Факторі” сезонним (з травня по жовтень) вирощуванням спіруліни займалася одна харківська компанія (ТМ Spirulina Live). Харків’яни розвивають виробництво з 2010 р., випускаючи в сезон близько 14,5 т замороженої продукції, яку реалізують в тому числі на зовнішньому ринку — в Чехії, Молдові, Росії.

 Поширення

 Поки основний канал продажів продукції ТМ Spirulinka — інтернет. Виробник розвиває свої сторінки в соцмережах і замовлення здебільшого приймає через сайт, а також співпрацює зі спеціалізованими магазинами корисної й функціональної їжі. Намагалися налагодити продаж в аптечних мережах. Але через специфіку таких продажів і недотримання правил зберігання товару від ідеї співпраці з фармацевтами поки довелося відмовитися.

 У компанії розуміють, що кардинально збільшити обсяги реалізації продукції без торговельних мереж досить складно. Водночас вони усвідомлюють, що, співпрацюючи з магазинами, виробникам-початківцям важко заробляти на розвиток. За словами Аліма Кунаха, зараз “Фуд Факторі” веде переговори про постачання продукції з мережею “Сільпо”, яка тестує в своїх магазинах відділ “Суперфуд”. Для цього компанія розробила нову упаковку зі спеціальним індикатором розморожування продукту. При цьому в компанії не прагнуть зробити торговельні мережі найголовнішим каналом продажів. Про свій продукт виробник розповідає на спеціалізованих виставках, форумах, через лідерів думок. “У перевантаженому інформацією світі способи донесення меседжів змінюються, люди більше довіряють лідерам думок — блогерам, спортсменам, “телезіркам”, тому треба використовувати ці канали”, — пояснив Вадим Киричко.

 Натхненні результатами роботи, з літа минулого року бізнесмени почали розробку лінійки продуктів з новими мікроводоростями. Спіруліна — не єдина мікроводорість, яку можуть вживати в їжу люди і тварини. Вже за рік — в середині 2019 р. — “Фуд Факторі” планує розширити свій асортимент.

 Співзасновники “Фуд Факторі” запланували поступальний розвиток і розширення бізнесу за п’ять років. “Будь-який аграрний бізнес можна організовувати, не вкладаючи відразу багато грошей. Треба поетапно розвивати виробництво і, домагаючись певних результатів, показувати історію успіху. Такі проекти надихають і зацікавлюють інвесторів і партнерів”, — зазначив пан Киричко.

 В планах на поточний рік — будівництво в Запорізькій області нового виробничого майданчика, що дозволить збільшити потужності на 3 т спіруліни на місяць. Інвестиції в проект складуть близько $500 тис. Після початку роботи над створенням нового виробництва стало зрозуміло, що потужностей все одно недостатньо, адже фактичне споживання зростає і потенційно обсяг продажів може бути в 20 разів вищим. Тому компанія вже веде переговори про будівництво під Києвом наступного виробничого кластера (потужність — приблизно 60 т продукції на місяць). Реалізація цього проекту обговорюється з українськими та міжнародними інвесторами.

 У найближчі роки “Фуд Факторі” планує нарощувати виробництво в 3-4 рази на рік, щоб досягти обсягів виробництва і продажів у 100 т замороженої спіруліни та інших водоростей на місяць. Незважаючи на те що компанія докладає певних зусиль для просування продукції на внутрішньому ринку, в цілому вона не вважає український ринок цільовим через його низьку маржинальність, слабку купівельну спроможність та переконання українців, що здоровими їх може зробити виключно медицина. До речі, роздрібна ціна 20-грамового пакетика замороженої спіруліни ТМ Spirulinka (половина денної норми для міського жителя) зараз складає 25 грн.

 Ставка на експорт

 У перспективі бізнесмени планують налагоджувати постачання продукції до США, Китаю та країн Близького Сходу. У вересні минулого року компанія пройшла реєстрацію в FDA (Food and Drug Administration — Федеральне управління США з нагляду за якістю харчових і лікарських препаратів) для поставок продуктів до США і вже зробила тестову поставку спіруліни в цю країну і в ОАЕ. За словами Вадима Киричка, в арабських країнах також розвивається тенденція здорового харчування, тому і цей ринок перспективний. Потенційно при освоєнні нових ринків збуту компанія буде відкривати свої виробництва на цих ринках, щоб зменшити логістичні витрати.

 Виробники замороженої спіруліни впевнені, що стрімкі зміни в світі змінюватимуть принципи, що лежать в основі харчування, і вважають, що в майбутньому необхідна буде їжа з іншими властивостями. Тому попит на їх продукцію лише збільшуватиметься.

 Фахівці компанії продовжують активні дослідження водоростей, аби відкрити їхні властивості для використання в різних сферах. Уже протестували кілька продуктів, що збільшують ефективність вирощування птиці та інших тварин. Вивчають інші види бактерій, за допомогою яких можна підвищувати родючість ґрунтів і врожайність певних культур.


 Факти про спіруліну

  • Хоча в Україні спіруліна широко не застосовується, в світі про неї відомо дуже давно. Перші письмові згадки з’явилися понад 500 років тому в записках іспанських конкістадорів. Її вирощували і збирали стародавні ацтеки і африканські племена.
  •  Ця одноклітинна бактерія (іноді вважається мікроводоростю, але остання думка вчених — бактерія), що відноситься до роду ціанобактерій, на 60-70% складається з білка, містить багато вітамінів, кілька антиоксидантів, поліненасичених жирних кислот, амінокислот і мінералів. Наприклад, у 20 г свіжої спіруліни стільки ж засвоюваного бетакаротина, скільки в 1 кг моркви.
  •  На конгресі ООН в 1974 р. її було визнано кращою їжею для майбутнього людства. ВООЗ вважає спіруліну одною з найкорисніших рослин на Землі, вона може бути використана при лікуванні 70% відомих захворювань. При цьому спіруліна не є ані лікарським засобом, ані біологічно активною добавкою.
  •  Дієтологи відносять цю водорість до категорії “Суперфуд” — природних продуктів з високою концентрацією корисних речовин, що захищають організм від хвороб. Японці вживають спіруліну в різних видах і в складі різних страв. У тому числі і через це японців в світі вважаються довгожителями. У США і Японії норма споживання сухої спіруліни становить 2,5-5 г (сухої речовини) на добу — еквівалент 40 г замороженої.
  •  Зараз промисловим вирощуванням спіруліни займаються в Африці, Китаї, США, Японії та інших країнах. В Україні продається переважно спіруліна іноземного виробництва — сушена чи в таблетках.
  •  Фахівці кажуть, що, на відміну від замороженої, корисні властивості сухої спіруліни на 60% нижчі через денатурацію молекул білків, вітамінів й антиоксидантів.

Дополнительная информация

  • Автор: Алла Силивончик
Прочитано 601 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.