Понедельник, 26 марта 2018 12:19

Технології, що нагодують людство

Дрони, “розумні” ферми та безпілотні комбайни… Які тренди панують у новітньому сільському господарстві та що пропонує український AgrіTech

Населення Землі вже перевищує 7,5 млрд людей. За різними експертними оцінками, до 2050 р. воно збільшиться ще на 2-3 млрд осіб. Питання продовольчої безпеки та підвищення ефективності сільського господарства стають дедалі актуальнішими. Але разом з цим зростаюча потреба людства у їжі стала одним із найпотужніших драйверів розвитку ринку інноваційних рішень для аграрного сектора. І наразі поєднання IT та сільгоспвиробництва вже мало кого дивує.

Гроші для агроінновацій

Ринок так званого точного землеробства, або ж Precision Farming, постійно збільшується. За даними консалтингової компанії Grand View Research, 2017 р. його об’єм складав $3,58 млрд. Аналітики прогнозують, що у наступні шість років цей ринок зросте майже вдвічі — до $7,3 млрд, а у 2025 р. перетне позначку у $10 млрд. Поки що найбільше до технологічної оптимізації сільського господарства схильні фермери з США та інших розвинених країн.

Природно, що разом із точним землеробством зростає і попит на розробку спеціалізованого програмного забезпечення. За розрахунками експертів компанії Data Bridge, ринок IT-рішень для AgriTech у 2016 р. оцінювався у $463 млн. У перспективі, до 2024 р., він може збільшитися на 15%. Останні роки також спостерігається збільшення інвестиційного інтересу до проектів, пов’язаних з новітніми аграрними технологіями. Наприклад, у 2016 р. у agritech-стартапи вклали $3,2 млрд. Згідно дослідження спеціалізованої інвестиційної платформи AgFunder, у першій половині 2017 р. інвестори активізувалися, а інвестиції у розвиток агропромислових технологій у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли на 6% — до $4,4 млрд.

Україна має значний потенціал для інтенсивного розвитку сільського господарства та IT-сектора. І хоча, на думку аналітиків інвестиційного фонду In Venture, інноваційні рішення зараз використовують лише близько 10% вітчизняних сільгоспвиробників, таке поєднання сприятливих факторів робить AgriTech більш ніж привабливою нішею. За розрахунками експертів платформи Agritech Unit, близько 70 стартапів, що знаходяться на різних стадіях розвитку, мають розробки для сучасного сільського господарства.

Вже зараз українські компанії продають за кордон GPS-обладнання (Bitrek, EPS, IT-lynx), автопілоти та системи паралельного водіння (FieldBee), дрони (Kray Technologies, Drone.ua), системи контролю висіву (Record, Monada), програмне забезпечення (eFarmer), бібліотеки для картографії (Leaflet) та різноманітні сенсори (SkokAgro). Вони надають послуги обробки даних (Cropio, AgriEye) та працюють над розробкою безпілотних тракторів і сервісів обробки геопросторових даних разом із великими міжнародними корпораціями.

Окрім того, минулого року відкрився акселератор, який займається розвитком і інвестуванням суто в агростартапи — AgroHub (заснований RadarTech і МХП). В Chernovetskyi Investment Group також є окремий напрямок, який займається інвестиціями в AgriTech.

Дрони

Світовий ринок дронів у 2017 р. досяг $85 млрд. На думку експертів компанії International Data Corporation, поточного року він збільшиться ще на 22,1%. І аграрна промисловість має великий простір для використання цієї техніки: від моніторингу ланів до розповсюдження добрив та захисних речовин.

Наприклад, нещодавно один з найбільших науково- дослідницьких інститутів Нової Зеландії AgResearch розпочав масштабний проект боротьби з рослинами-шкідниками. На трирічну програму досліджень, яку проводитимуть у партнерстві з американськими вченими, виділено $1 млн. У AgResearch планують розробити технологію, що дозволить знищувати шкідливі рослини за допомогою дрона зі спеціальним лазером.

Але це далеко не перший подібний проект для боротьби зі шкідниками. Український стартап Kray Technologies, заснований у 2015 р. як волонтерський проект, вже запустив у виробництво перший промисловий дрон для розповсюдження добрив, регуляторів росту та інсектицидів. Апарат має спеціальну систему, що дозволяє йому ухилятися від перешкод та ефективно обробляти лани. З моменту заснування стартап отримав близько $600 тис. інвестицій від чотирьох інвесторів, а також грант Фонду громадянських досліджень і розвитку США. У червні минулого року компанія підписала перші контракти на виготовлення агродронів для клієнтів із Канади та США.

За оцінками експертів, щорічний обсяг інвестицій в українські AgriTech-проекти не перевищує $4 млн

У схожому напрямку працює і стартап Aero Drone, що пропонує спеціальну повітряну техніку для точного землеробства. Компанія виробляє високоточні дрони для розповсюдження рідких добрив та засобів для захисту рослин, що здатні працювати у повністю автономному режимі. До того ж розробники заявляють, що їх продукт здатен суттєво зменшити витрати хімікатів — з 50-100 л до 1-3 л на 1 га.

Залучитися до аграрних розробок вирішив і один з найвідоміших українських виробників дронів — Drone.ua. Влітку 2017 р. компанія оголосила про заснування нового підрозділу Agroservice, націленого на розвиток доступних для аграріїв новітніх рішень. Фінансування проекту надали інвестори з Великобританії, Польщі та Молдови.

Доволі успішно розвивається і стартап Agrieye, який 2017 р. був включений у тримісячну акселераційну програму, отримавши $200 тис. від норвезького акселератора Katapult. На думку засновника стартапу Андрія Севрюкова, його проект вже вийшов за межі аграрної галузі.

Наразі компанія розробляє систему з машинним навчанням, що здатна аналізувати величезний масив даних про стан ланів.

“Розумні” системи моніторингу

Людство вдосконалює системи зрошення вже сотні років. Найбільших успіхів у цьому досягли країни з несприятливим сухим кліматом, зокрема Ізраїль. З розвитком AgriTech технології іригації вийшли на новий рівень. Наприклад, американська компанія Crop Metrics винайшла систему точного зрошення Variable Rate Irrigation. Вона дозволяє оптимізувати використання води, економити добрива та енергію. Система сама аналізує, скільки вологи і у якому режимі потрібно подавати на ту чи іншу ділянку поля. Для “розумного” управління поливом компанія також використовує інтелектуальну обробку даних, “хмарні” технології та віртуальні системи точного управління.

Ще одна розробка зі сфери “розумного” зрошення належить університету штату Небраска (США). Система Cropwater аналізує кількість вологи на декількох ділянках поля, обробляє отримані дані та видає рекомендації щодо поливу. Як стверджують автори проекту, таким чином можна зменшити використання води на 25% на рік.

Контролювати можна не лише зрошення, а й багато інших процесів. Наприклад, вітчизняна компанія GreenBe, що заснована у 2015 р., створила комплексну систему моніторингу угідь. Спеціальні датчики дозволяють слідкувати за вологістю та температурою ґрунту, вимірювати рівень освітленості та вологість повітря, а також аналізувати зібрані дані та робити прогнози для конкретного господарства. А студент Вінницького політехнічного інституту Роман Лозовий винайшов прилад, що вимірює глибину обробки ґрунту практично для будь-якої сільгосптехніки. Винахід, що отримав назву Craft Scanner, брав участь у декількох профільних виставках і вже зацікавив інвесторів.

Супутникові системи контролю

Рішення на основі GPS-навігації вже активно використовують для спостереження за станом сільгоспугідь, причому не лише великі агрохолдинги, але й середні фермерські господарства. Розробники подібних систем використовують супутники для моніторингу територій, управління сільгосптехнікою та прогнозування. Наприклад, український стартап еFarmer розробив комплексну систему для агробізнесу. Компанія була створена у 2015 р. і базується у Нідерландах. Один з найуспішніших продуктів eFarmer — навігаційна система паралельного водіння для агротехніки, що управляється за допомогою смартфону. 2014 р. стартап отримав $1,2 млн інвестицій від холдингу KM Core. Підхід, запропонований авторами проекту, дозволяє підвищити точність обробки ланів, а також вести облік та збирати дані про сільгоспоперації. Стартап розробив додаток, що допомагає дистанційно вивчати стан угідь. Найбільшою популярністю продукція eFarmer користується серед фермерів із країн ЄС.

Вертикальні ферми та гідропоніка

Лідерами з розвитку вертикальних ферм вважаються США та Азія. Подібні конструкції розповсюджені в урбанізованих або посушливих регіонах. До того ж така конфігурація дозволяє отримувати енергію з альтернативних джерел, наприклад, від розташованих на даху сонячних батарей, та економно використовувати воду.

Поштовхом до росту популярності такого виробництва стало суттєве здешевлення світлодіодних ламп та систем зрошення. Наприклад, американський стартап Plenty із Сан-Франциско, що отримав $26 млн інвестицій, у тому числі і від відомого фонду Bezos Expeditions, заявив про масштабну експансію. В Plenty стверджують, що на їхніх закритих фермах можна вирощувати продукції на 350% більше, ніж на традиційних ланах, і зі значно меншими витратами.

Схожі плани і у німецької компанії Infarm, що наразі має 50 модульних вертикальних ферм для вирощування листових овочів у Берліні. Деякі з них розташовані прямо у мережевих гіпермаркетах на кшталт Metro та Edeka. До кінця 2019 р. компанія планує відкрити більше тисячі ферм на території Євросоюзу.

За останні п’ять років інвестиції в АgriТech- стартапи виросли майже в десять разів і перевищили $3 млрд на рік

Українські здобутки у цій сфері дещо скромніші. Впровадженням “розумних” аграрних рішень займається стартап Cyber Grow, що спеціалізується на розробці конструкцій аеропонного вертикального озеленення різної складності. Окрім встановлення автономних фітомодулів та систем вертикального озеленення компанія зосереджена на розробці IT-рішень для сільськогосподарського виробництва.

Сучасне обладнання для агробізнесу розробляє і компанія Smartep. Стартап пропонує рішення для автоматизації, системи управління датчиками та моніторингу, що можуть використовуватися у теплицях, оранжереях або на відкритому ґрунті. Їх контролери підключають до “хмарного” сервісу, який дозволяє дистанційно контролювати усі процеси та аналізувати статистичну інформацію. Потенційно цікавою є і ідея компанії Alana-Eco, яка створила вже декілька поколінь автоматизованих тепличних комплексів. Система керує освітленням, підготовкою живильного розчину, контролює рівень вологості та температуру та “спостерігає” за ростом рослин у режимі онлайн.

За оцінками експертів, щорічний обсяг інвестицій в українські сільськогосподарські проекти поки не перевищує $4 млн, але цей сегмент дуже активно розвивається. І, як запевняють в асоціації AgTechUkraine, зараз Україна реально має шанси стати агротехнологічним хабом світового масштабу.

 

Дополнительная информация

  • Автор: Валентина Дудко
Прочитано 669 раз
Другие материалы в этой категории: « Мережа довіри Органіка в пляшці »
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.