1920х310n1

Понеділок, 19 березня 2018 16:36

Корпорація щастя

Щастя більше не особиста справа. 20 березня світ вшосте відзначатиме Міжнародний день щастя, заснований Генеральною Асамблеєю ООН з метою просування ідеї прагнення до благополуччя кожного мешканця планети. Концепцію колективного щастя втілили близько 3 тис. компаній і 12 міжнародних організацій, а сім держав створили спеціальні органи, уповноважені “просувати щастя у маси”

Міжнародні організації

Першими вимірювати щастя, добробут і якість життя почали міжнародні організації — задля складення своєрідної “карти щастя”, визначення векторів розвитку країн, діагностування проблемних точок. Індекс Світового щастя (World Happiness Report) ОО Н розраховується з 2012 р. і включає шість показників: ВВП, соціальна політика, здоров’я та очікувана тривалість життя, свобода вибору, великодушність, довіра та рівень корупції (Україна посідає 132-е місце серед 155 країн). Міжнародний індекс щастя (Happy Planet Index), запропонований Фондом нової економіки, враховує чотири показники: очікувана тривалість життя, добробут, екологія і ступінь нерівності (Україна на 70-му місці серед 140 країн). Щастя і добробут людей оцінюють також Індекс людського розвитку (Human Development Index) ОО Н, Індекс якості життя (Better Life Index) ОЕСР, Індекс процвітання (Prosperity Index) Legatum Institute та інші рейтинги.

Вперше щастям на державному рівні почали займатися в Бутані. З 1971 р. замість ВВП у країні використовують показник валового національного щастя (Gross National Happiness; GNH), збільшення якого є офіційною метою держави, закріпленою в Конституції

Держави

Вперше щастям на державному рівні почали займатися в Бутані. З 1971 р. замість ВВП у країні використовують показник валового національного щастя (Gross National Happiness; GNH), збільшення якого є офіційною метою держави, закріпленою в Конституції. З 2008 р. в Бутані діє Міністерство щастя, що опікується нематеріальними складовими якості життя, проводить щорічні опитування населення, організовує конференції для представників західних країн щодо методики розрахунку GNH. Цей індекс враховує дев’ять сфер щастя (психологічне благополуччя, здоров’я, використання часу, освіта, культура, управління, життєздатність громад, екологічна стійкість, рівень життя), які базуються на чотирьох принципах: 1) стійкий та справедливий соціально-економічний розвиток; 2) збереження навколишнього середовища; 3) збереження культури; 4) ефективне державне управління.

За результатами останніх опитувань, більшість населення Бутану дійсно вважає себе щасливим (понад 96%), хоча за Рейтингом щастя ОО Н країна посідає лише 84-е місце. Бутан — найчистіша в світі країна, яка поглинає більше вуглецю, ніж продукує. Тут немає корупції, злиднів та замків на дверях, законом заборонені вирубка лісів, вбивство тварин і тютюнопаління. Бутанці сповідують тантричний буддизм, носять національні костюми і ретельно сортують сміття.

2005 р. вчені зі США визнали ефективність філософії колективного щастя. Незабаром індекси щастя почали розраховувати в США, Великобританії, Франції, Канаді, Китаї і Таїланді. 19 липня 2011 р. Генеральна Асамблея ОО Н за ініціативою Бутану у співавторстві з понад 50 державами ухвалила резолюцію під назвою “Щастя: цілісний підхід до розвитку”, згідно з якою щастя має стати показником розвитку країни.

Наслідуючи приклад Бутану, 2013 р. Віце-міністерство народного щастя заснувала Венесуела, призначивши цей орган відповідальним за всебічну допомогу особам похилого віку, дітям, інвалідам та безпритульним. Поки це відомство не змогло довести свою ефективність. Як свідчить World Happiness Report, Венесуела знаходиться на останньому місці у світі за динамікою щастя: з 2005 р. до 2016 р. індекс щастя в країні знизився на 1,6 п. (з 6,85 до 5,25).

Значно успішнішим є досвід Таїланду з його Центром валового національного щастя, а також Еквадору й Болівії, які на урядовому рівні затвердили концепцію Living Well (buen vivir), що дозволило трьом країнам підняти значення індексу щастя майже на 1 п. за останні п’ять років. Втіленням філософії buen vivir в Еквадорі опікується Державний секретаріат доброго життя, найбільшими досягненнями якого стали захист конституційних прав навколишнього середовища, впровадження в шкільну програму уроків “цінностей і чеснот” і реалізація програми здорового харчування. 2015 р. Держсекретаріат розробив Національний план досягнення добробуту з широким спектром цілей: від відновлюваних джерел енергії до спільного споживання і економіки взаємодопомоги.

У лютому 2016 р. про утворення Міністерства щастя оголосила країна, яка входить до двадцятки найщасливіших у світі, — Об’єднані Арабські Емірати. До повноважень двох жінок — міністра щастя й міністра толерантності — входить створення умов для стійкого розвитку, підтримка сім’ї та молоді, зниження рівня стресу для працюючих громадян. “Щастя окремих людей, сімей, працівників, їх задоволення життям, оптимізм, толерантність є критично важливими для нашої роботи, яка ведеться в усіх сферах влади”, — зазначив прем’єр-міністр ОАЕ Мохаммед ібн Рашид Аль Мактум.

Влітку 2016 р. Міністерство щастя з’явилося в індійському штаті Мадхья-Прадеш. Під гаслом “Створення усмішки на кожному обличчі” відомство вже запропонувало близько 70 соціальних програм, включаючи духовний розвиток, заняття йогою, медитації, курси з мистецтва, безкоштовні релігійні паломництва та фінансування освіти жінок.

Цього року тренд підхопила і Європа. 17 січня 2018 р. голова британського уряду Тереза Мей заснувала Міністерство з питань самотності з метою вирішення проблем самотніх людей різних вікових категорій, передусім літніх людей, осіб з обмеженими можливостями та людей, які втратили близьких.

Європа та США використовують показники щастя для оцінювання роботи міських адміністрацій. Наприклад, в містах США результати роботи муніципалітетів вимірюються за методологією Happathon.

Компанії

Вперше світ заговорив про щастя співробітників після публікації книги виконавчого директора Zappos Тоні Шея “Доставка щастя”, в якій він детально описує свою стратегію побудови бренда на основі створення корпоративної культури і просування співробітників. Разом із Zappos першими “ощасливлювати” своїх працівників почали Microsoft, Google, Apple, Ericsson, Patagonia, Toyota, Semco, Procter&Gamble, EY, Opel. Зараз департаменти щастя працюють у більш ніж 3 тис. компаній в усьому світі й їхня кількість щодня зростає.

За підрахунками вчених Уорвікського університету, щастя збільшує продуктивність праці приблизно на 12%, а кожна щаслива людина робить тих, з ким вона регулярно контактує, щасливішими на 9%. Американський психолог Шон Ейкор, автор книги “Перевага бути щасливим” і засновник Good Think Inc., стверджує, що щасливі співробітники на 31% ефективніші, забезпечують на 37% більші продажі, на 30% рідше хворіють, на 22% краще задовольняють своїх клієнтів і генерують у три рази більше творчих рішень.

Саме тому за останні п’ять років передові компанії світу відкрили численні департаменти щастя, запровадивши такі невідомі раніше посади, як Chief Happiness Officer, Feelgood Manager, Team Happiness Assistant, Team Ambassador. Головними обов’язками таких менеджерів є оцінка рівня щастя працівників, підтримка внутрішніх комунікацій, попередження конфліктів, створення сприятливої атмосфери та підвищення лояльності працівників.

Цього року понад половина британських роботодавців планують впровадити програми добробуту працівників. В Ірландії 500 компаній підписали угоду про корпоративне благополуччя, а 13 серпня країна вчетверте святкуватиме День благополуччя на робочому місці (National Workplace Wellbeing Day).

Поширюється практика щасливого бізнесу і в Україні, зокрема у компаніях DTEK, Interpipe, Watsons, StarLightMedia, “Баядера”, “Синево”. Незважаючи на це, результати опитування Gallup свідчать, що лише 10% українців щасливі на роботі.

В українській компанії відділ щастя можна сформувати, частково передавши йому функції HR-відділу (мотивація, івенти), PR-відділу, бренд- менеджерів та психологів. Управляючи корпоративним щастям, менеджери повинні розуміти його як “благополуччя” співробітника, коли він відчуває задоволеність роботою, комфорт, причетність до команди, і відрізняють його від “особистого щастя” та “щастя-емоції”. Помилковими є стратегії втручання в особисте життя працівників, навіть за бажання допомогти, а також зловживання розвагами, корпоративами, подарунками, які дають лише короткостроковий ефект.

Щасливі співробітники на 31% ефективніші, забезпечують на 37% більші продажі, на 30% рідше хворіють, на 22% краще задовольняють своїх клієнтів і генерують у три рази більше творчих рішень

Існує багато методів оцінки щастя на робочому місці. Популярними є метод InFlow психолога Михаї Чиксентмихаї, формула “мотиваційного потенціалу роботи” Річарда Хекмана і Грега Олдхема, Оксфордська анкета щастя, а також розрахунки індексу залученості персоналу за методологією організацій Gallup, Hey Group, Aon Hewitt, Towers Watson, які займаються масштабними дослідженнями корпоративного благополуччя. Деякі компанії самостійно розробляють анкети для працівників відповідно до мети і особливостей діяльності. Найпростіший метод вимірювання задоволеності роботою — запитати працівників, чи порекомендували б вони цю роботу своїм дітям, родичам, близьким (оцінити від 0 до 10 балів). Індикаторами щастя є також показники плинності кадрів, кількості лікарняних, швидкості закриття вакансій, задоволеності клієнтів.

Щодо способів підвищення рівня щастя — їх безліч, і практично жоден з них не вимагає фінансових витрат. Проте всі вимагають цілеспрямованих зусиль керівництва. Універсальними складовими щастя на роботі є відчуття власної важливості, свого вкладу в спільну справу, визнання і винагорода, можливість допомагати іншим, впевненість у майбутньому, чесні стосунки у колективі, дружня атмосфера, відкритий топ-менеджмент, складні і творчі завдання, культура лідерства. Якщо додати ще емоцій від командних завдань, толерантності і людяності, то щастя в компанії, безумовно, стане більше.

 

Дополнительная информация

  • Автор: Тетяна Буй
Прочитано 3694 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.