Понеділок, 26 лютого 2018 16:20

“На акселератор подано 184 заявок, і серед них більшість — вже працюючі продукти”

Юлія  Порошенко,  засновник  проекту  Agrohub  Юлія Порошенко, засновник проекту Agrohub

Минулого року був запущений проект Agrohub,  завдання якого — пошук і розвиток стартапів  в агросекторі. Ідея належить Юлії Порошенко.  БІЗНЕС розпитав про результати роботи проекту,  потреби бізнесу в інноваціях і чи може Україна  перетвориться з експортера аграрної сировини  на експортера технологій для аграрної галузі

— Коли і як виникла ідея створення проекту Agrohub?  Як були пов'язані з аграрною галуззю? Чому обрали  саме напрямок, пов’язаний із сільським господарством?

— Протягом 10 років я працювала в міжнародному бізнесі  — в McKinsey, до цього — в PwC, закінчила глобальну  лідерську програму General Electric. Там навчилася  бачити можливості й допомагати компаніям їх реалізовувати.  Коли я зробила кілька проектів в аграрній галузі,  то побачила її можливості, які багато в чому пов’язані з  впровадженням технологій.

Тому була задумана ініціатива, яка зводила б разом  агрокомпанії та інноваторів, сприяла проникненню  технологій в український агробізнес, об'єднувала зусилля  багатьох гравців для досягнення колективних  переваг.

— Що собою являє проект і які у вас цілі?

— Agrohub — організація, що сприяє проникненню інновацій  в український агросектор, об’єднує зусилля численних  гравців для досягнення колективних переваг. Це  команда експертів, менторів, консультантів, проектних  менеджерів.

Найближча мета — поєднати світ інноваторів і світ сільського  господарства.

Додатково це створення для українських стартапів умов,  в яких вони могли б розвиватися і реалізуватися тут. Це  можна назвати другою метою Agrohub.

— Як буде фінансуватися проект? Чи виявляють  інтерес до нього інші великі гравці?

— Проект є, по суті, соціальним підприємництвом. Він  отримує дохід передусім від агрокомпаній, вирішуючи  для них завдання розвитку інновацій всередині їхньої компанії.

Перший проект Agrohub — це акселератор аграрних інновацій,  організований спільно з Radar Tech і компанією “Миронівський  хлібопродукт”, яка його фінансує. За це “МХП”,  як великий вертикально інтегрований холдинг, що розуміє,  який ефект можуть дати йому технології, отримує доступ  до розробок в галузі агроінновацій з усієї країни. Зараз на  акселератор подано близько 184 заявок, і серед них більшість  — це вже працюючі продукти.

Наразі Agrohub запустив новий дослідницько-консультаційний  проект під назвою “Інноваційні пріоритети”.  Участь в ньому вже підтвердили агрохолдинг “ІMK” і агропромислова  група Agricom Group.

— Як реалізуватиметься цей проект?

— Це діагностика компаній: виявлення їх пріоритетних  потреб і побудова моделі системного впровадження інновацій  — як внутрішніх, так і в рамках концепції Open  Innovation. Ми проводимо його за підтримки міжнародної  компанії CIVITTA.

Проект допомагає сформувати і задокументувати запит на  технології, визначити точки поліпшень, побудувати процес  інтеграції нових технологічних рішень, почати практичну  взаємодію зі стартапами, підприємцями, науковими інститутами.  Це відправна точка системного розвитку інновацій  на будь-якому підприємстві. В результаті аналізу в компанії  з’являється документ, що відповідає на три запитання:  які інновації у нас у пріоритеті; як їх впроваджувати; якого  ефекту очікувати.

Крім того, аби системно впроваджувати інновації, треба  створити внутрішній процес для їх відбору та інтеграції,  розуміти, хто за цей процес в компанії відповідає. В розвинених  країнах у великих компаніях існує позиція CINO  (Chief Innovation Officer). В Україні лише в небагатьох організаціях  є така людина, така посада.

Ми допомагаємо компаніям описати роль і функціональні  обов’язки CINO, внутрішні процеси, заміряємо інноваційну  культуру.

— Agrohub був представлений в Давосі. Який результат  отримали?

 — По-перше, інтерес світових інвесторів до української  аграрної галузі. На нашу панель зареєструвалися  вчетверо більше людей, ніж міг вмістити зал. Сам  факт проведення тематичної панелі “Europe’s Agro  Superpower: Ukraine, Powered by Tech and Innovation”  під час Світового економічного форуму — вже важлива  річ. “Український дім”, як формат залучення уваги  світової еліти до інтересів країни, реалізований  в цьому році вперше, і важливо, що агробізнес був в  ньому представлений.

“Agrohub запустив дослідницько-консультаційний проект “Інноваційні  пріоритети”, участь в якому вже  підтвердили агрохолдинг “ІMK”  і група Agricom Group”

По-друге, ми показали, що говоримо зі світовими інвесторами  однією мовою. І буквально — англійською, і в переносному  сенсі, розуміючи їх систему цінностей і менталітет.

По-третє, на панелі виступили міжнародні спікери, “адвокати”  України: Тобіас Менн з Bayer AG і Майкл Хорш з Horsch  Machines. Вони обидва гаряче говорили, як швидко Україна  рухається шляхом прогресу, наскільки великий її потенціал.  Міжнародній аудиторії в залі це “зайшло”.

І, нарешті, нетворкінг. Це обов’язкова програма. Обмін візитівками,  який вже перетворився на реальні наміри і плани.

Зараз у світі точиться боротьба за увагу тих, хто володіє  ресурсом. Ресурсом впливу, інвестиційним ресурсом,  політичним. Україні — країні з безліччю можливостей —  просто необхідно бути активною в глобальному співтоваристві.  Активність, цивілізоване лобіювання своїх інтересів  — одні з шанованих цінностей в розвинених країнах.  Якщо ми хочемо процвітання, потрібно входити в цей  “клуб” на рівних і показувати ці можливості, свою відкритість,  знайомитися, діяти.

— Ви говорили, що в світі торік інвестиції в agritech-  проекти склали $9 млрд. Чи українські аграрні компанії  готові інвестувати в інновації для свого бізнесу? Яку  частку від загального обсягу інвестицій вони готові направляти  на впровадження інноваційних технологій?

— За оцінкою Організації економічного співробітництва та  розвитку, в середньому компанії витрачають 2% обороту  на інновації, для великих компаній ця частка становить 5%.  Але, говорячи про український агробізнес, потрібно врахувати  ще кілька чинників.

Перший. Ми стартуємо з низької точки. Зараз річний обсяг  інвестицій в українські agritech-проекти не перевищує  $4 млн (за оцінкою інвесткомпанії InVenture).

Другий. Стартапи теж лише почали виходити з пропозиціями  до аграріїв. Наприклад, історія багатьох локальних  агродронів почалася в 2013-2014 рр., як і розвиток точного  землеробства.

Третій. Інновації в Україні дають вищу рентабельність,  ніж в середньому в світі. Згідно з оцінкою World  Intellectual Property Organization, Україна посідає  11-е місце в світі за коефіцієнтом “Ефективність інновацій”.  Торік її віднесли до групи з 10 країн, інновації  в яких мають особливо хороший ROI.

Це все дає підстави думати, що український агросектор  буде готовий інвестувати трохи більше. Я гадаю, 3-7% прибутку.  Цей відсоток збільшиться, коли агрокомпанії розумітимуть,  з чого почати, який шлях потрібно пройти, що  очікувати від впровадження технологій. Наш проект “Інноваційні  пріоритети” має в цьому допомогти.

— Чи може Україна перетвориться з експортера аграрної  сировини на експортера технологій для аграрної галузі?

— Так, це можливо, передумови є. Український бізнес уже  пройшов етап задоволення базових потреб, коли необхідно  було відбудувати процеси — виробничі, фінансові,  логістичні, складські, кадрові — і виводити бізнес на траєкторію  сталого розвитку. Зараз саме починається етап переходу  до верхніх щаблів умовної піраміди Маслоу, в тому  числі до інновацій.

Багато великих українських агрокомпаній є прибутковими,  в них є ресурси. Тема інновацій в агро, технологізації, діджиталізації  все частіше з’являється в інформаційному просторі.  Зокрема з’являється інформація, що роз’яснює ,“хто є  хто” на ринку агроінновацій.

Водночас в Україні 120 тис. IT-фахівців. Так, більшість з них  залучені в кодуванні на замовлення західних компаній, але  ж з’являється бажання зробити і “щось своє”, кінцевий продукт.  Логічно почати його апробацію з внутрішнього ринку.  Особливо якщо мова про сільське господарство, де в  України  є великі можливості для тестування.

Це може статися в найближчі 10 років.

— Що для цього потрібно?

— Щоб агрокомпанії зрозуміли, що саме їм, кожній з них,  можуть принести технології, коли і скільки потрібно вкласти,  що саме робити, крок за кроком. І наявність людей,  CINO, які будуть пропонувати і впроваджувати інновації,  стане мотором. Адже більшість інновацій запрацює не за  рік, знадобляться терпіння і воля, компанії зіткнуться з відомим  феноменом “помилки планування”: час і витрати на  зміни майже завжди недооцінюються. Але коли вони побачать,  які прориви до нового рівня продуктивності можуть  дати технології, їхнє бажання працювати з інноваціями різко  зросте.

Дополнительная информация

  • Автор: Алла Силивончик
Прочитано 665 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
NOT ROOT---counter < 0 ---not Root, not-buy, counter fail---9---0

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.