2806 b ua 3

Понеділок, 26 лютого 2018 10:15

“Треба вміти мріяти, але при цьому знаходити сили зробити перший крок до мрії. Часто люди мріють, але пливуть за течією в інший бік”

Ігор Ліскі,  голова ради  директорів  компанії  “Ефективні  інвестиції” Ігор Ліскі, голова ради директорів компанії “Ефективні інвестиції”

Компанія “Ефективні інвестиції” заснована в 2007 р. Є корпоративним центром підприємств різних галузей і сфер діяльності — вугільної галузі, машинобудування, сільського господарства, паперової промисловості, будівництва

— Які моменти в становленні вашого бізнесу були переломними?  

— Переломних моментів було багато. Робити в Україні бізнес, бути підприємцем або власником чогось — це завжди “маленький подвиг”. І кожного разу, як згадую, як усе було, не раджу комусь проходити ці випробування. Видно лише зовнішню картинку, моменти успіху, а за ними клопітка праця і безліч складнощів.

Дуже хочу, щоб креативним людям в Україні були створені умови і дане зелене світло для їхньої реалізації. Лише на таких особистостях тримається розвиток, якого досягають окремі країни і людство в цілому.  

Бізнес — це не лише гроші. Для мене це частина життя, адже я не вмію просто заробляти гроші. Якщо на початковому етапі бізнес є частиною виживання, то згодом він перетворюється на рушійну силу, що змушує вставати зранку, їхати у відрядження, проводити наради тощо. На першому етапі можна зустріти непотрібних чи неприємних людей. Наразі я вважаю одним з головних своїх досягнень можливість працювати з тими людьми, з якими комфортно та цікаво, які поділяють мої цінності та насичують ідеями. Час і відчуття комфорту — це найголовніше.

Непростим випробуванням є війна в Донбасі: багатьох моїх друзів з бізнесу, їх партнерів або просто земляків сильно “підкосило”. У багатьох опустилися руки, але намагаємося підбадьорювати один одного, жити не минулим, а майбутнім. Ми там втратили 70-80% активів. Шахти, фабрики… Це все є частиною нашого життя. Наразі маю навіть якусь спортивну злість, що дає відчуття головного, справжнього. Не варто витрачати час на заробляння грошей або прибуткові активи, треба робити щось особливе та справжнє, таке, що можна залишити після себе.  

— Чи погоджуєтесь ви з думкою, що роль бізнесменів зростає і саме вони здатні частково взяти на себе функції держави?

— Одного разу усвідомлюєш: бізнесмени живуть в парадигмі, що наше покликання — просто заробляти гроші, створювати робочі місця та платити податки. Є таке відчуття, що, заплативши податки, бізнес зробив свою справу, а решту повинен робити хтось інший. У мене чітке переконання, що цей “хтось”, виявляється, часто не виконує свою функцію. Виходить, що є унікальна країна, в якій ти, як бізнесмен, повинен робити трошки більше: думати на крок вперед, намагатися десь виконати функцію держави, десь зробити щось не тому, що в тебе є умови, а всупереч цим умовам, іміджу, неефективному управлінню. Коли це розумієш, з одного боку, стає ще важче, а з іншого — легше. Я закликаю усіх не сподіватися на інших, а об’єднуватись, ділитися досвідом та йти вперед. Не чекати, коли хтось побудує для нас середовище, інвестиційний клімат, державну підтримку, ефективне управління, а просто самим брати і робити. І частково допомагати самим собі вибудувати цю систему управління.  

— Гідна філософія — об’єднуватись, долати, діяти, створювати. Чи просто втілювати ці принципи на практиці?

— Філософія компанії “Ефективні інвестиції” така: ми інвестуємо в те, що може бути ефективним. В те, що може зрештою стати системоутворюючим та рухати Україну вперед — починаючи від класичних проектів, таких як сільське господарство, виробництво картону та паперу, упаковки, і закінчуючи амбітними новими проектами, такими як виробництво меду або анімаційна студія. Завжди має бути філософія творення.  

Зараз ми робимо ставку на експорт. Без нього Україна не може відбутися як країна, тому багато часу і сил витрачаємо на те, щоб наші проекти мали глобальну перспективу. Нещодавно голова Світового банку сказав, що Україна — #1 у виробництві соняшникової олії в світі. Але на полицях магазинів у світі ви не побачите глобального українського бренда. Припустимо, у нас є лідерські позиції по меду. 60-70% європейців смакують український мед, але не знають, що він український. Немає українського бренда. Для нас це виклик.

У нас є супермета — перебудувати цілі галузі. Наприклад, ми робимо ставку на бджільництво та виробництво меду. Я впевнений, що за 10 років Україна буде не просто лідером з експорту, а може стати законодавцем моди в цій галузі. Вона буде мати ту експертизу, якої немає в інших. Саме тут будуть проходити наукові конференції з бджільництва, саме звідси почнеться генетичне виведення нових видів тощо.  

Ми намагаємося підтримувати інноваційні проекти: анімаційна студія, стартап SolarGaps. Компанія “Енергія України” також дуже виросла. З маленької компанії вона перетворюється на інноваційну, яка спроможна виконувати рішення на рівні Siemens.

Або, наприклад, анімаційна студія. Який в неї потенціал у креативній економіці? Ми зараз навіть сперечаємося всередині компанії — має бути анімаційна студія чи навіть цілий центр, куди входитимуть і студія, і продюсерський центр, і багато чого ще. Коли немає індустрії, то цілий кластер або цілий клас креативних людей — художники, аніматори, 3D-модельєри, режисери, композитори — не можуть застосувати свій талант. Тому вони мріють виїхати з України. Коли створюєш індустрію і попит, народжується найголовніше — надія, конкуренція і магічна атмосфера, коли всі хочуть щось створювати. Звідси виростає те, що може прославити Україну. Я вірю, що за 10 років саме в Україні народжуватимуться супермультики або суперпродукти. Може бути щось настільки інноваційне, що вплине на цілі індустрії. Адже саме з креативом у нас все нормально.

“Є унікальна країна, в якій ти, як бізнесмен, повинен робити трошки більше: думати на крок вперед, намагатися десь виконати функцію держави, десь зробити щось не тому, що в тебе є умови, а всупереч цим умовам”  

— На яких інвесторів — внутрішніх чи зовнішніх — слід орієнтуватися?  

— Не знайшовши свого місця в міжнародній економіці, Україна не матиме майбутнього. Ми робимо багато міжнародних проектів, у нас багато партнерів й інвесторів. Але при цьому я б не недооцінював внутрішнього інвестора. Без нього, без його комфорту сюди ніколи не прийде інвестор міжнародний. Раніше у нас було локальне ставлення: міжнародні інвестори або компанії — це завжди добре, а наші — ну що тут наші можуть? Має бути зрозуміло, що Україна, як держава, повинна захищати свого виробника, свого інвестора, свій бізнес. Цьому потрібно вчитися.

Міжнародні корпорації мають чіткий інтерес, вони приходять на український ринок просто торгувати і конкурувати з вітчизняним виробником. Є така формула в багатьох інвесторів: ми, мовляв, готові вкласти у підприємство, якщо знаємо, що місцевий партнер вірить у цей бізнес та інвестує свої 20-30-40%. Тоді підвищується ступінь довіри, ступінь ефективності та можливості реалізації цього проекту. Цю маленьку особливість багато хто недооцінює. Зрозуміло, що побудувати дійсно великий бізнес, міжнародний, без фінансових інструментів, не спираючись на міжнародну систему, не розуміючи, як функціонують, як кажуть в Оксфорді, rules of the game (правила гри), просто нереально, неможливо.  

— БІЗНЕС активно розбудовує міст співпраці між регіоном Перської затоки та Україною. Ви часто бували в Дубаї та плануєте відвідати AIM та EXPO-2020. Що так приваблює в регіоні?

— Для мене і EXPO-2020, і власне Дубай — саме той приклад, коли дійсно “довга воля”, бачення майбутнього і важка робота, зосереджені в одній точці, можуть робити неможливе. Цей надихаючий приклад дуже корисний для України та українців. Адже ми багато говоримо про наш потенціал, який з кожним роком все зменшується. Зараз нам потрібно думати не просто в парадигмі психології виживання — треба уявити, спроектувати майбутнє і об’єднати навколо цього максимальну кількість людей.  

Нещодавно в нас була стратегічна сесія в компанії, і у мене було прозріння, коли мене запитували, хто ми такі, про що ми і що найцінніше в співробітниках компанії. Для мене “небайдужість” — один з найголовніших критеріїв. Об’єднавши таких людей, ми зможемо досягти колосальних результатів.

Треба вміти мріяти, але при цьому знаходити в собі сили зробити перший крок до цієї мрії. У нас часто люди мріють, але пливуть за течією в інший бік та навіть бояться зробити перший крок. Я вважаю, що з цього починається інша Україна.  

Дополнительная информация

  • Автор: Володимир Чеповий, Олексій Чуєв
Прочитано 887 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.