Володимир Чеповий
спільно інвестувати
 
Володимир Полевий
захистити свій бізнес
 
Юрій Гусєв
розповісти про свій бізнес
 
Світлана Власова
розвивати свій бізнес
 
Олексій Чуєв
включитися у бізнес-події
Вівторок, 06 лютого 2018 10:39

Посібник із захоплення світу

В історії однієї з найдорожчих компаній світу почалася нова епоха. Чи буде в ній місце для України?

Схожі на лабіринти торгові зали, товар, який потрібно збирати самому, ресторан у кожному магазині та фірмові фрикадельки з брусничним дже­мом. Одразу зрозуміло, про який бренд ідеться. Світової попу­лярності IKEA досягла завдяки трьом чинникам: особистості та бізнес-талантам засновника, вдалій маркетинговій стратегії та жорсткій ціновій політиці. Хоча друге і третє теж з’явилося завдяки першому.

Як компанія, що народилася у розпал Другої світової війни, розрослася до міжнародної бізнес-імперії, і чи відкриється найочікуваніший магазин в Україні?

Хлопчик із сірниками

Історію створення компанії має вивчити кожен, хто влаштовуєть­ся на роботу в IKEA. За корпо­ративною легендою, засновник бренда Інгвар Кампрад почав займатися бізнесом дуже рано, ще у п’ятирічному віці. Хлопчик купував дешеві сірники у Сток­гольмі та перепродавав їх сусідам у рідному шведському селищі. Гроші на першу велику партію товару він отримав від тітки.

Біографи пана Кампрада зазна­чають, що змалечку він був дуже економним та постійно відкладав гроші на “розширення бізнесу”. До 1943 р. назбиралася досить значна сума, і 17-річний юнак, позичивши ще трохи грошей у батька, засну­вав власну компанію. Підприємство отримало назву “Ingvar Kamprad Elmtaryd Agunnaryd”, або ж просто IKEA.

Новостворена компанія про­давала поштою найрізноманіт­ніші товари: від годинників до насіння. Перший маркетинговий досвід молодий бізнесмен отри­мав, коли закупив у Франції ве­лику партію дешевих кулькових ручок. Кредит у 500 крон, взятий на розширення справи, треба було повернути. Тоді Інгвар роз­містив у місцевій газеті оголо­шення, у якому було сказано, що кожен, хто прийде на презента­цію ручок, отримає безкоштовно каву та булочку. Реклама подіяла. Партію товару розпродали дуже швидко, хоча під час своєї “спецоперації” Інгвар ледве не вліз у ще більші борги. Відвідува­чів було дуже багато, а обіцянку про каву та булочку потрібно було виконувати.

Інгвару Кампраду приписують винайдення ще одного класичного маркетингового інструмента — рекламного каталогу. Саме він придумав розсилати потенційним клієнтам буклет “Новини від IKEA”, у якому йшлося про асор­тимент компанії.

Меблевим бізнесом IKEA стала в 1948 р. У повоєнному світі меблі були потрібні всім, але далеко не кожен міг їх собі дозволити. Тому пан Кампрад вирішив зробити ставку на максимальне здешев­лення товару. Він замовляв меблі у невеличких підприємств, які не могли виставляти великі ціни. Таким чином компанії вдалося отримати суттєву конкурентну перевагу. Продавалися меблі IKEA на спеціалізованих ярмарках, куди власник компанії намагав­ся потрапляти всіма правдами і неправдами. За деякий час пан Кампрад пішов ще далі. Він від­крив власний завод, на якому збирав меблі з деталей, замовлених у різних виробників. Так вдалося ще суттєвіше знизити ціни.

img1122

Свої перші гроші Інгвар Кампрад заробив на сірниках у 5-річному віці. А вже у 2006 р. вінпотрапив до п’ятірки найбагатших людей світу за версією “Forbes”

Справжня IKEA

Перший фірмовий магазин IKEA було відкрито в 1958 р. у шведському місті Ельмхульт. Тоді ж з’явилася і чергова “фішка” компанії: покупці могли випро­бувати меблі, перш ніж придбати їх. За два роки у тому ж магазині відкрився перший ресторан, де за доступну ціну пропонувалися традиційні місцеві страви. Ця особливість IKEA зберігається досі.

У 1963 р. IKEA почала міжна­родну експансію — компанія від­крила перший магазин у столиці Норвегії Осло. Трохи згодом ком­панія вийшла на ринки сусідніх Данії та Швейцарії.

Одна з найважливіших у формуванні концепції IKEA подій сталася в 1965 р. Обороти компа­нії досягли 70 млн крон, поблизу Стокгольма відкривався найбіль­ший на той час фірмовий магазин. Інгвар Кампрад подбав про все: обрав зручний час роботи, щоб клієнти могли без перешкод діс­татися за місто, продумав дизайн та усілякі приємні дрібнички. Але IKEA на той час вже була попу­лярною, тому на відкриття завітало дуже багато відвідувачів. Персонал ледве справлявся з навантажен­ням, і пан Кампрад вирішив дозволити покупцям брати товар прямо зі складу. Ідея виявилася напрочуд вдалою, і цю практику вирішили запровадити в усіх магазинах мережі. Також, щоб мі­німізувати транспортні витрати та пошкодження товару при переве­зенні, в IKEA стали продавати усі меблі розібраними. Для клієнтів, які не хотіли платити спеціалістам за збирання предметів інтер’єру, в кожну упаковку вкладали детальну інструкцію. Це стало ще одним трендом, який вплинув на всю меблеву індустрію.

Пам’ятаючи про перший ре­кламний досвід, засновник ком­панії приділяв все більше уваги маркетингу і виводив на ринок нові і нові товари. Паралельно з цим фірмові магазини з єди­ною концепцією з’являлися в інших країнах. У 1974 р. демо­кратичні шведські меблі почали продавати у Німеччині, за рік — в Австралії, ще згодом — у Канаді та Австрії.

1i

 Втеча зі Швеції

IKEA всіляко підкреслює своє шведське походження. Особливе ставлення до рідної країни про­являється навіть у меню ресто­ранів. Але формально компанія не є шведською з початку 1970-х років. 1973 р. пан Кампрад на знак протесту проти шведського законодавства та податкової по­літики “емігрував” до Швейцарії, а головний офіс переніс до Данії. Тоді ж почався процес юридичної трансформації бізнесу для захисту від зовнішніх загроз. У 1982 р. було створено групу компаній IKEA, в якій поєдналося декілька взаємопов’язаних структур. Усі підприємства IKEA ввійшли до холдингу INGKA Holding B.V., акції якого належали фонду Stiching INGKA Foundation/Stiching IKEA Foundation. Вод­ночас торгова марка, концепція та інша інтелектуальна власність дісталися іншому фонду — Inter IKEA Systems. Фонду родини Кампрадів належить холдингова компанія Inter IKEA Holding S.A., що має дочірнє підприємство Inter IKEA Group. До складу останньої входить Inter IKEA Systems, якій належить франшиза, за якою працюють усі магазини IKEA.

Незважаючи на те що успіх компанії тісно пов’язаний із особистістю засновника, той не прагнув авторитарного управ­ління. 1986 р. Інгвар Кампрад залишив посаду президента та генерального директора IKEA i перейшов до INGKA Holding B.V. Його посаду обійняв новий керівник — Андерс Муберг.

Інгвар Кампрад повернувся до Швеції тільки 2013 р., після смерті своєї дружини Марга­рет. Того ж року він повністю відійшов від справ, передавши управління компанією дітям. Його “протест” тривав до 2015 р., коли він вперше за довгий час офіційно заплатив 6 млн швед­ських крон податку на прибуток.

3i

Гра на розширення

У 1985 р. у компанії було вже 60 магазинів, де працювали біль­ше 100 тис. співробітників. Того ж року IKEA відкрила для себе новий великий ринок, засну­вавши перший магазин у США. Загалом 1980-ті роки можна вважати періодом, коли шведські меблі остаточно завоювали Євро­пу. І тому менеджмент компанії переключився на азіатський на­прямок.

Перший китайський мага­зин IKEA відкрився у Пекіні у 1998 р. Враховуючи специфіку країни, до звичної бізнес-моделі довелося внести певні корективи. Не обійшлося і без курйозів. Так, у 2011 р. у ЗМІ з’явилася новина про те, що китайські підприємці підробили цілий магазин IKEA. Вони оформили чотириповерхову будівлю у фірмовому стилі, ви­користали корпоративні кольори та основні принципи концепції IKEA. Правда, у ресторані замість традиційних європейських страв подавали китайські. Але всі зусил­ля окупилися. Зараз китайський напрямок демонструє найшвидші темпи росту і є одним із найпри­бутковіших для шведського ри­тейлора. У Китаї знаходиться 80% найбільших фірмових магазинів IKEA. В 2017 р. китайська мережа нараховувала 19 торгових точок.

У 1999 р. 158 магазинів IKEA вже працювали у 29 країнах. Загальний штат перевищив 50 тис. працівників. Наприкінці тисячоліття керівництво компанії провело символічну акцію вдяч­ності. Доходи від продажів усіх своїх магазинів по всьому світу за 9 жовтня 1999 р., що склали €84, 5 млн, розділили між усіма співробітниками групи компаній. У подальшому подібні акції стали важливою складовою корпоратив­ної соціальної відповідальності.

В 2000 р., після декількох не­вдалих спроб, які почалися ще за часів СРСР, та скандалів компанія запустилася у Росії. Тоді ж IKEA вирішила просувати й електронну комерцію, відкривши перший інтернет-магазин для користува­чів зі Швеції та Данії.

Протягом 2000-х років компа­нія розвивалася прискореними темпами. 2004 р. було відкрито ювілейний, 200-й, магазин у американському місті Нью-Гейвен. До 2017 р. мережа IKEA збільшилася до 355 магазинів у 29 країнах. Їх роботу забезпечують 149 тис. співробітників. За рік усі магазини IKEA у світі відвідують 817 млн покупців.

Найбагатша людина Швеції

У 2017 р. Інгвара Кампрада було визнано найбагатшою людиною Швеції за версією шведського ділового журналу “Veckans Affärer”. Авто­ри рейтингу оцінили статки засновника IKEA у 620 млрд крон, або ж близько €62 млрд. Раніше він неодноразово фігурував у списках “Forbes”, 2006 р., наприклад, потрапив­ши до п’ятірки найбагатших людей світу. 27 січня 2018 р. один з найексцентричніших мільярдерів в історії пішов з життя після нетривалої хворо­би. Втім, пан Кампрад вибу­довував свою меблеву імперію так, щоб вона могла примно­жуватися незалежно від того, хто буде нею керувати.

Ще один “складний” ринок

2017 р. IKEA опублікувала офіційну заяву про наміри відкрити магазин в Україні. Інформпростір вибухнув об­говореннями на тему “як все обернеться цього разу”. Адже потрапити до Украї­ни компанія намагається не вперше.

Ще у 2005 р. меблевий гігант планував побудувати фірмо­вий магазин між Києвом та Борисполем. Активну участь у просуванні компанії брав навіть тодішній президент Віктор Ющенко. Повідомлялося про плани IKEA інвестувати близько $300 млн у будівництво столичного магазину та близько $1 млрд у розвиток української мережі. Але відкриття торгових площ довелося відкласти на невизначений термін — “не до­мовились”, як тоді говорили про причини зміни планів компанії. Була і друга спроба — в Одесь­кій області. Але в результаті у 2010 р. IKEA продала всі свої українські активи данській деревообробній компанії DDS та румунському виробнику Plimat.2i

Наразі шведський ритейлор не розголошує деталей щодо розвитку українського напрям­ку. “IKEA постійно вивчає можливості для розширення бізнесу в різних країнах. Наш вихід на український ринок зараз — це відповідь на високий попит з боку багатьох українців на доступні товари для дому. Як ми повідомляли, IKEA вивчає варіанти найсприятливішої бізнес-моделі, яка б дозволила компанії реалізувати плани у Києві вже протягом одного-двох років. Рішення про подальші кроки буде прийнято з ураху­ванням результатів досліджен­ня ринку та уподобань україн­ських споживачів”, — відповіли у компанії на офіційний запит БІЗНЕСа.

Україна — не перший “склад­ний” напрямок для IKEA. Але враховуючи, що шведські меблі, які зараз потрапляють на український ринок з інших кра­їн через мережу посередників, користуються величезним попи­том, бізнес-інтереси ритейлора більш ніж зрозумілі. До того ж наполегливість та вміння мис­лити на декілька кроків наперед завжди були одними з найсиль­ніших рис Інгвара Кампрада. Тому далі буде...

Дополнительная информация

  • Автор: Валентина Дудко
Прочитано 1431 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.