Вівторок, 30 січня 2018 16:47

Нічим крити

Баланс зовнішньої торгівлі товарами — хронічно дефіцитний. Перманентна девальвація гривні не допомагає

 Україна продає за кордон менше товарів, аніж купує. Цей дисбаланс є хронічним. За останні роки невеликий профі­цит утворився лише один раз — за підсумками 2015 р., після стрімкої девальвації гривні. Зараз негативне сальдо знову зростає. За даними Держстату, від’ємне сальдо (перевищення імпорту над експортом) зовніш­ньої торгівлі України товарами за 11 місяців 2017 р. (січень — листопад) збільшилося більш ніж в 2,2 разу порівняно з по­казником аналогічного періоду 2016 р. — до $5,2 млрд. Очевид­на причина — імпорт зростає повільніше за експорт. Так, за звітний період експорт товарів збільшився на 20,6%, або на $6,8 млрд, і склав $39,5 млрд, а імпорт — на 27,5%, або $9,6 млрд, і склав $44,7 млрд.

Товарний дисбаланс

Глобальна причина такого дис­балансу полягає у структурі експорту та імпорту. Україна експортує переважно дешеву сировину, тоді як імпортує дорогу продукцію із високою доданою вартістю. Ще кілька років тому в структурі експорту домінувала металургійна сиро­вина, зараз — продукція АПК. Так, за звітний період виручка від експорту сільгосппродукції склала $16,4 млрд, тобто більше 41% експорту товарів! Частка продукції металургійної галузі складає 23%. Для порівняння: частка машинобудування у структурі експорту — лише 11,4%.

У 2017 р. збільшилися об­сяги експорту товарів усіх товарних груп, що пов’язано зі значним зростанням поставок на зовнішні ринки: продукції АПК та харчової промисловос­ті — на $2,6 млрд (на 19,5%), продукції металургійного комплексу — на $1,5 млрд (на 20,0%), мінеральних продук­тів — на $1,2 млрд (на 48,8%). Тобто найактивніше зростає саме експорт сировини.

Водночас експорт продукції зі значною доданою вартістю не вражає динамікою, хіба що за винятком “різних промислових товарів”, поставки яких зросли на $867,2 млн, або на 87,6%. Так, обсяги експорту продукції машинобудування збільшилися лише на $269,6 млн (на 6,8%), продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості — на $119,0 млн (на 6,8%), продукції легкої промисловості — на $113,3 млн (на 13,0%), деревини, паперової маси та виробів з неї — на $26,7 млн (на 1,7%).

У свою чергу, найбільша частка у структурі імпорту припадає на “машини, устатку­вання та транспортні засоби” — більше 27%. Причому збільшен­ня обсягів імпорту товарів цієї категорії у 2017 р. склало 31%!

На другому місці — “міне­ральні продукти”, або енер­гоносії: частка у структурі імпорту — майже 24%, а при­ріст обсягів — 51%! Варто зазна­чити, що крім “традиційного” газу Україна імпортує 80% бензину!

На третьому місці — імпорт продукції хімічної промисло­вості. На неї припадає 19,5%. Причому імпорт таких товарів зріс на 16%. Цьому є об’єктивна причина — ефективне сільське господарство потребує сучас­них добрив та засобів захисту рослин. До речі, харчів Україна імпортує теж чимало — 8,5% сукупного імпорту! Причому розвиток сільського господар­ства також потребує сучасної техніки, що купується за кордо­ном… Тобто нетто-ефект впливу АПК на торговельний баланс країни не такий однозначний, як здається на перший погляд. Класичний приклад — медовий експорт. Хоча його обсяги зрос­тають, але заводи із переробки меду, лабораторії тощо оснащу­ються переважно імпортними комплектуючими.

Географічна структура

У Держстаті зазначають, що зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами зі 221 країни! Показово, що майже з усіма найбільшими торговель­ними партнерами Україна має від’ємний баланс, тобто продає менше, ніж купує… Головний торговельний партнер Украї­ни — Європейський Союз. Але баланс — від’ємний, і “мінус” зростає. Так, обсяг експорту товарів до країн ЄС за січень — листопад минулого року збільшився на 30% (до майже $16 млрд), тоді як імпорт товарів з країн ЄС — на 23% (до $19 млрд).

Цікаво, що минулого року збільшилися обсяги торгівлі між Україною та Російською Феде­рацією: за січень — листопад 2017 р. сумарний товарообіг зріс майже на 29% — до $9,4 млрд. Баланс, на жаль, — не на ко­ристь України… Обсяг експорту товарів до РФ збільшився на 12% — до $3,6 млрд,тоді як зростання імпорту товарів з РФ перевищило 38% — до $6,3 млрд.

Основними торговельними партнерами України у 2017 р. були також Китай, Туреччина та США. На них припадає відповідно 8,4%, 4,0% та 3,6% зовнішньоторговельного обо­роту товарів у січні — листопаді 2017 р. Зовнішньоторговель­ний оборот товарів з Китаєм у звітному періоді збільшився на 19,7% порівняно з показником аналогічного періоду минулого року та склав $7,1 млрд.

Але і тут баланс негативний! Експорт товарів зріс на 17,5%, до $2,0 млрд, а імпорт у той же час — на 20,6%, до $5,1 млрд. Отже, сальдо торгівлі товара­ми — –$3,1 млрд.

У січні — листопаді 2017 р. обсяг зовнішньої торгівлі з Ту­реччиною збільшився на 17,9% у порівнянні з показником ана­логічного періоду 2016 р. і досяг $3,3 млрд. Хоч тут маємо про­фіцит! Експорт товарів збіль­шився на 19,5%, до $2,2 млрд, а імпорт — на 15%, до $1,1 млрд. Отже, позитивне сальдо торгівлі товарами — $1,1 млрд. Але якщо врахувати туристичні послуги, то баланс ризикує кардинально змінитися не на нашу користь…

Зовнішньоторговельний обо­рот товарів з США у звітному періоді збільшився на 58% — до $3 млрд. Але сальдо — у глибо­кому мінусі… Експорт товарів зріс на 92%, усього до $746 млн, тоді як імпорт — на 49,2%, до $2,3 млрд.

Як бути

За канонами класичної ма­кроекономіки, торговельний баланс мав би регулюватися валютним курсом. Зростання курсу долара, тобто знецінен­ня гривні, мало б приводити до відповідного здорожчання імпорту і, відповідно, зменшен­ня попиту на нього всередині країни. Але це можливо, коли є реальна альтернатива імпор­ту, наявність товарів власного виробництва у самій країні. Наприклад, зі зростанням кур­су з 8 грн./USD до 28 грн./USD умовний імпортний мобільний телефон, що коштував $100, мав подорожчати у 3,5 разу — з 800 грн. до 2800 грн. Водно­час вартість вітчизняного ана­логу зросла б не так відчутно, і він отримав би конкурентну перевагу! Але для цього вітчиз­няний виробник такої групи товарів має існувати! Якщо його нема, теоретично він мав би виникнути, аби зайняти вільну нішу. Однак це немож­ливо без значних інвестицій. Хто їх вкладе у період кризи, без державної підтримки у рамках політики імпортоза­міщення? Приватний бізнес, особливо дрібний та середній, інвестує радше у торгівлю, аніж у виробництво… Тому класич­на макроекономіка в україн­ських реаліях не спрацьовує. Гривня знецінюється, а попит на імпортні товари не зменшу­ється. Теоретично можна було б запровадити ввізні мита на імпорт. Проте на практиці це виллється у зростання контра­бандних поставок, частка яких і так досить значна і, до речі, не враховується в офіційному торговельному балансі.

Наразі найреальнішим сце­нарієм виглядає балансування від’ємного товарного балансу за рахунок експорту послуг. Йдеться насамперед про вели­чезний IT-потенціал України. До речі, знайти інформацію про виручку від експорту таких послуг у офіційних джерелах (НБУ, Держстат та ін.) проблематично. За даними IT-комітету EBA, за січень — вересень минулого року експорт IT-послуг склав майже $2 млрд. Це — четвер­та частина всього експорту послуг з України за вказаний період. До речи, цей показник на 17,5% більший, ніж за ана­логічний період 2016 р. Таким чином, минулого року (знову ж за січень — вересень) частка IT-галузі становила майже 6% у загальній структурі екс­порту. Тішить, що у країни є резерви для зростання. Нема поки реального бажання державних органів підтрима­ти зростаючу галузь. Наразі можна частіше почути про виїзд ІТ-компаній з країни через тиск правоохоронних та фіскальних органів.

Дополнительная информация

  • Автор: Дмитро Гриньков
Прочитано 803 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
NOT ROOT---counter < 0 ---not Root, not-buy, counter fail---9---0

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.