Володимир Чеповий
спільно інвестувати
 
Володимир Полевий
захистити свій бізнес
 
Юрій Гусєв
розповісти про свій бізнес
 
Світлана Власова
розвивати свій бізнес
 
Олексій Чуєв
включитися у бізнес-події
Вівторок, 30 січня 2018 16:29

Особливості національного “кешбеку”

Незначне зростання економіки України, що ми спостерігали минулого року, не дуже втішає

Реформи затягнулися, трудова міграція за межі країни зростає, соціальні стандарти знижуються. І, незважаючи на те що українці — наполеглива та працелюбна нація, ситуація в країні практично не покращується, а просування європейським шляхом розвитку вкрай повільне

Чого ж не вистачає Україні для дійсно радикальних змін, для потужного розвитку власного виробни­цтва, для експортної експансії та врешті-решт для створення українського економічного дива? Однією з найсерйозні­ших перешкод можна сміливо вважати тіньову економіку, яка спотворює самі основи еконо­мічної конкуренції, фактично вбиває чесний бізнес, блокує надходження інвестицій до країни. Для подолання цього глобального явища (а за оцін­ками Асоціації незалежних професійних бухгалтерів АССА, частка нелегальної економіки в країні складає близько 46%) необхідні рішучі та послідовні комплексні заходи.

Одним з них має стати виховання культури сплати податків, підвищення соціаль­ної відповідальності як бізнесу, з одного боку, так і громадян — з іншого. Так, вражає поточна ситуація в роздрібній торгівлі, коли часто навіть великі торгові мережі можуть видати покупце­ві замість фіскального касового чека “псевдофіскальний”, що не зареєстрований у базі даних Державної фіскальної служби або взагалі спрощений товарний чек ФОПу. Це не лише може свідчити про використання ле­гальних схем для ухиляння від оподаткування, але й наводить на сумніви щодо легальності походження товару. Найчастіше товар у таких “оптимізаторів” — контрабандний, який потрапив до країни або зовсім без сплати податків, або ж із суттєвим зани­женням бази оподаткування.

Відсутність дієвого механізму контролю за обсягами реаліза­ції товарів, навіть за наявності законодавчої вимоги застосову­вати реєстратори розрахункових операцій (РРО), призводить до масових порушень через невида­чу фіскальних чеків або видачу незареєстрованих чеків. Законо­давчі ініціативи, спрямовані на розширення застосування РРО, внаслідок відсутності належного контролю за їхньою реалізацією показали свою низьку ефектив­ність. Така ситуація та можли­вість незастосування касових апаратів призводять до суттєвого заниження задекларованих тор­говими підприємствами обсягів доходу і, як наслідок, до штуч­ного зменшення частки сплати податків суб’єктами спрощеної системи оподаткування (ССО) в офіційній статистиці та створюють враження, що нібито частка податків цих компаній в загальному обсязі сплачених податків є незначною. А це, зви­чайно ж, не відповідає дійсності.

Змінити ситуацію на краще можливість є, і в цьому має до­помогти так званий “кешбек”. Мабуть, багато хто вже чув про дану законодавчу ініціативу, але не всі ще точно розуміють її суть. Що ж таке “кешбек” по-українськи? Якщо говорити коротко, це — дієвий механізм, що має спонукати покупця ви­магати фіскальний чек.

Україна — не єдина країна в світі, що намагається вирішити цю проблему. Є різні підходи щодо її вирішення. В деяких країнах передбачені значні штрафи за неотримання фіс­кального чека. Так, якщо ви ку­пуєте щось в Італії, то для запо­бігання великим неприємностям не забудьте покласти до кишені цей маленький папірець. Італій­ський поліцейський може пере­вірити наявність фіскального чека у покупця. За його відсут­ності оштрафують як продавця, так і покупця. Деякі інші країни заохочують покупців отримува­ти фіскальний документ мате­ріально. У Литві з січня цього року впроваджено лотерею для покупців: достатньо зареєстру­вати отриманий фіскальний чек на офіційному державному сайті та взяти участь у розіграші лотереї. Щотижня визначають­ся переможці, які отримують грошові призи. Але, мабуть, чи не найдієвішим є досвід Півден­ної Кореї, що і лежить в основі концепції “кешбек”. Покупець перевіряє отриманий касовий чек на предмет того, чи він дійсно є фіскальним, у офіційній відкритій базі даних. Якщо це не так, то на продавця наклада­ється штраф, а покупець в стис­лий термін отримує гарантовану фінансову винагороду. Завдяки цьому підходу Південна Корея буквально за декілька місяців провела в країні загальну фіска­лізацію та навела лад у роздріб­ній торгівлі.

В Україні про ідею “кешбе­ку” вперше заговорили навесні 2017 р., після того, як Інститут соціально-економічної транс­формації (ІСЕТ) опублікував своє дослідження, в якому було проаналізовано досвід багатьох країн щодо зменшення мож­ливостей ухиляння від сплати податків. Серед інших рекомен­дацій був згаданий принцип заохочення покупця вимагати касовий фіскальний чек. А в жовтні минулого року ІСЕТ опублікував “Концепцію щодо стимулювання покупця отриму­вати фіскальний чек (кешбеки)”.

Вказана законодавча іні­ціатива передбачає просту та ефективну процедуру перевірки фіскального чека покупцем у відкритій базі даних ДФС. У разі відсутності реєстрації касового чека в такій базі даних продав­ця штрафуватимуть на 200% вартості проданого товару, по­купець же, в свою чергу, отримає гарантовану винагороду у роз­мірі 100% від вартості покупки, тобто фактично отримує такий товар безкоштовно. Цікаво? Так. Ефективно? Без сумніву.

Зараз вже зареєстровані депу­татські законопроекти, спрямо­вані на впровадження “кешбе­ку”, #6757 та #6759. Схожий законопроект також підготов­лений Міністерством фінансів України. Він наразі проходить процедуру погодження в Кабі­неті міністрів. Сподіваємось, що найближчим часом ми побачи­мо його на розгляді у Верховній Раді.

Серед комплексних заходів по детінізації економіки країни поряд із ініціативами по “кеш­беку” зареєстрована ще низка законопроектів, що спрямовані на контроль та максимальну ле­галізацію ланцюжка постачання товарів “виробник — кінцевий реалізатор” або “імпортер — кін­цевий реалізатор”.

Для запобігання зловживан­ням великих торгових компаній (мереж) ССО та фактично для відокремлення таких підпри­ємств від справжнього малого бізнесу 27 вересня 2017 р. за­реєстровано законопроект #7142. Цю ініціативу не усі сприйняли однозначно, документ викликав цілу бурю суперечок. Депута­ти — автори законопроекту від­редагували низку норм законо­проекту і 23 січня 2018 р. надали можливість ознайомитись з його оновленим варіантом. Норми проекту #7142 мають на меті зобов’язати підприємства ризикових категорій застосо­вувати РРО та в обов’язковому порядку мати первинні при­ходні документи на свій товар. Також оптові торгові компанії не матимуть змоги перебувати на ССО, що виглядає цілком логічним з урахуванням того, що всі оптовики мають зареєстрова­ні ТОВ. До ризикових категорій відносять лише підприємства тих галузей, що мають найви­щий ризик заниження податків через неправомірне використан­ня ССО: електроніка, ювелірні вироби та лікарські препарати.

За певними джерелами, по­над 90% продажів ювелірних виробів здійснюється виключно через фізичних осіб — підприєм­ців. Такої ситуації немає навіть в сегменті продажу харчових продуктів, які є товарами пер­шої необхідності! Також з метою легалізації продажів великої частини імпортної побутової техніки та електроніки, яка ввозиться на територію України нібито для особистих потреб або із застосуванням різних “сірих” схем ухилення від оподаткуван­ня, активно використовуються ФОПи — платники єдиного по­датку — так звані “піджаки”, або “мурахи”.

Соціально важливою проблемою є обіг в Україні великої частки фальсифікованих лікарських препаратів, реалі­зація яких згідно з діючим законодавством є можливою навіть через аптечні пункти без застосування РРО з використан­ням ФОПів — платників єдиного податку. Така надана законо­давством можливість створює загрозу насамперед найвищим соціальним цінностям — життю та здоров’ю громадян України, які не мають фактично ніяких важелів впливу на торгівлю фальсифікованими лікарськими препаратами та навіть не зна­ють, що купують саме фаль­сифіковані ліки. Відсутність контролю за фактом продажу лікарських засобів кінцевому споживачу із застосуванням РРО та видачею фіскального касо­вого чека, відсутність обов’язку підтвердження первинними документами факту придбан­ня ФОПами лікарських засобів призводить до неможливості доведення факту придбання фальсифікату кінцевим спожи­вачем безпосередньо в пункті їх продажу та надає можливість напівлегального збуту таких “лікарських засобів”.

Слід зазначити, що у сегмен­ті складної побутової техніки (електроніки) вже запровадже­на вимога щодо обов’язкового застосування касових апаратів при продажу таких товарів. Та, на превеликий жаль, ця норма фактично досі не діє. Ідеться про досить відому постанову Кабміну #231 від 16.03.17 р., що набрала чинності у травні ми­нулого року. Продавці складної побутової техніки часто-густо просто ігнорують норми законо­давства без будь-яких наслідків для себе. Згідно з дослідженням аналітичного центру “Тест”, з 20 найбільших інтернет-магазинів встановили РРО та видають фіскальні чеки лише вісім (!). На численні запити до ДФС щодо виконання постанови #231 над­ходять відповіді про недостат­ність персоналу для тотального контролю за дотриманням цієї важливої норми. У вирішенні такої проблеми дійсно якнай­краще зможе допомогти згадана вище ініціатива “кешбек”.

В цілому, європейський досвід використання спрощеної систе­ми оподаткування свідчить про те, що без використання касових апаратів можуть працювати лише підприємці, які працюють виключно на себе та не мають найманих працівників. Сферою діяльності таких самозайнятих осіб можуть бути незначні побу­тові послуги або дрібна торгівля. Хоча, наприклад, в Болгарії при купівлі овочів на відкритих рин­ках вам обов’язково видадуть фіскальний касовий чек. Але, говорячи про Україну, вважаєть­ся доцільним залишити право працювати без касового апарата ФОПам на спрощеній систе­мі оподаткування не лише на ринках, але і в МАФах площею до 30 кв.м. Усі інші зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування, тим більше що реєстрація ТОВ займає стільки ж часу, що і ФОП, а послуги бух­галтера при невеликих оборотах також практично однакові.

Водночас розширення фіс­калізації означає додаткові витрати для торгових точок, що пов’язані з придбанням та обслуговуванням касових апара­тів. Звичайно, ця особливість не додає оптимізму підприємцям, ба більше — часто викликає про­тистояння та організацію черго­вих “майданів”, що проводяться і за потреби, і без. У багатьох країнах держава компенсує вар­тість придбання РРО суб’єктам малого бізнесу, надаючи таким чином підтримку та заохочуючи дрібних підприємців цивілізо­ваними методами вирішувати проблему легалізації роздрібного товарообігу. Так, в тій же Литві при широкому застосуванні касових апаратів, що вартували, до речі, не так вже й дорого — EUR39, держава компенсувала витрати на придбання та запуск цього обладнання.

Українські депутати теж запропонували підтримати вітчизняних малих підприємців і з цією метою зареєстрували законопроект #7281. Він спрямо­ваний на запровадження норми про компенсацію вартості встановлення касового апарата суб’єктами підприємницької діяльності, для яких це не є обов’язковим. Тобто ініціати­ва спрямована стимулювати застосування РРО передусім ФОПами, що ведуть чесний бізнес. Компенсувати витрати передбачається через зменшен­ня сплати єдиного податку на 50%, але не більше трьох про­житкових мінімумів.

Суттєвим є також питання легальної роботи інтернет-магазинів. Практично кожен з нас стикався з ситуацією, коли неможливо визначити офіційного власника сайту, пред’явити претензії щодо не­якісного товару, а часто і взагалі повернути товар згідно з вимо­гами законодавства про захист прав споживачів. Такі занадто “вільні” умови функціонування інтернет-торгівлі призводять до чисельних зловживань та сприяють торгівлі контрафактним товаром. Виникають суттєві проблеми з точки зору як мож­ливого захисту прав споживачів, так і перевірок таких суб’єктів господарювання контролюючи­ми органами щодо дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, податкового, валютного та іншого законодав­ства.

Законопроектом #6754 запро­ваджуються чітка ідентифікація конкретного продавця товарів або послуг з метою реалізації та захисту прав споживачів та забезпечення можливості здій­снення контролю дотримання вимог податкового законодав­ства суб’єктами електронної комерції, а також механізмі реагування з боку державних органів на порушення вимог щодо оприлюднення інформації, що має бути доведена до спожи­вачів товарів інтернет-магазинів через призупинення доступу до інтернет-сайтів. Запровадження вказаних механізмів дозволить створити рівні конкурентні умо­ви для господарської діяльності в сфері електронної комерції та унеможливить продаж товарів дистанційним способом в тіні без будь-якої відповідальності для продавця цих товарів.

Олег Іваненко,
иректор Української асоціації виробників електротехніки

Дополнительная информация

  • Автор: Олег Іваненко
Прочитано 716 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.