2806 b ua 3

Вівторок, 30 січня 2018 13:55

“Ми плануємо поступово замістити всю свою продукцію, яка зараз представлена на полицях магазинів, новою очищеною сіллю”

Вікторія Луценко, виконуючий обов’язки директора державного підприємства “Артемсіль”

 Вперше за 136-літню історію існування в квітні минулого року держпідприємство “Артемсіль” очолила жінка — Вікторія Луценко, яка до цього майже рік працювала на посаді заступника директора ДП “Артемсіль” з фінансових питань. На посаді директора вона прийняла головний виклик, який встав перед підприємством, — повну втрату найбільшого, російського, ринку збуту. Відтоді, щоб утримати виробничі та фінансові показники підприємства на стабільному рівні, для 40% обсягу загального виробництва солі треба знайти нових покупців і зберегти майже 3-тисячний колектив, який четвертий рік поспіль працює в прикордонній зоні з АТО.

— З якими почуттями ви приймали нову посаду? Чи не було страху, що не впораєтесь?

— Звісно, я хвилювалась. “Артемсіль” — це унікальне підпри­ємство з великим виробничим і кадровим потенціалом, хоч і переживає зараз непрості часи. Тому я розуміла, що для мене це велика відповідальність і шанс щось змінити на краще. На підприємстві є хороша команда, а в мене є бажання роз­вивати виробництво та достатньо енергії, щоб не впустити цей шанс. Тому це призначення мене радше мотивувало, ніж лякало. Крім того, я не новачок в управлінні великими про­цесами.

— За минулий рік ДП “Артемсіль” наростило виробництво солі на 9% — до 1,72 млн т, а чистий прибуток — майже вдвічі. Як вдалося покращити фінансовий результат?

— Через втрату російського ринку головною метою мину­лого року стало збереження обсягів виробництва на попе­редньому рівні (1,624 млн т). А для цього, чесно кажучи, по­трібно було добряче попрацювати.

За рік нам вдалося наростити виробництво завдяки пере­орієнтації поставок з російського ринку на внутрішній ри­нок і в Європу (Польщу й Угорщину). Річний приріст відван­тажень на європейські ринки склав 435 тис.т.

— На російський ринок “Артемсіль” поставляла харчову сіль і технічну, а в європейські країни — лише технічну…

— Так, ми перекрили обсяги поставок продукції суто в фі­зичному вираженні. Проте це дозволило отримати вищу рентабельність та більший прибуток, наростити валютні над­ходження в державу. Відкритим лишається питання про по­дальшу диверсифікацію поставок харчової солі. Фізично ані Україна, ані країни СНД наразі не можуть повністю замістити обсяги поставок харчової солі, що йшли на російський ри­нок. Тому ми націлені на пошук нових ринків збуту.

Якщо розглядати ринки Європи, то, судячи з маркетинго­вих досліджень, наша продукція на полицю європейських магазинів не встане. Тут є кілька стримуючих факторів. Окрім того що наша пачка солі виглядає непрезентабель­но, вона ще й не “вписується” в європейський менталітет. Справа в тому, що Європа звикла споживати вакуумно-виварювальну сіль (так звану марку “Екстра”). Для того щоб “вписатися” в європейський менталітет і почати по­ставляти свою продукцію на цей ринок, ми працюємо над покращенням зовнішнього вигляду пачки солі та її вмісту.

— Будете змінювати упаковку для європейського ринку?

— Ні. За кордоном живуть наші співвітчизники, які впізна­ють пачку серед інших товарів. Тому зовнішній вигляд ми не

змінюємо, а лише покращуємо якість упаковки. Для цього підприємство закупило нову пакувальну лінію в італійської компанії Betti.

Що стосується вмісту, то нещодавно “Артемсіль” вста­новила і запустила кілька фотосепараторів на двох рудниках (#1,3 та #4). Це обладнання дозволить нам по­збавитися ангідридів (включення природного походжен­ня. — Ред.) в харчовій солі. Загальні інвестиції в нього склали 23,5 млн грн.

Незабаром з’явиться очищена сіль у картонній пачці, яка не просипається (зараз проводимо наладку нового об­ладнання). Більш того, ми плануємо поступово замістити всю свою продукцію, яка зараз представлена на полицях магазинів, новою очищеною сіллю.

— Чи подорожчає пачка солі для кінцевого споживача?

— Цінова політика підприємства націлена на те, щоб споживач не відчув подорожчання солі. При цьому я не виключаю, що наша продукція може подорожчати в ці­лому. Адже в останнє ціни переглядались 1 квітня 2017 р. Навіть в умовах неодноразового підвищення залізнич­них тарифів, які у собівартості солі займають 50%, ми не переглядали цінову політику. Навпаки — працювали над зниженням затрат, що дозволило нам утримати ба­ланс по рентабельності виробництва і навіть підвищити працівникам зарплату. За рік зарплати на підприємстві виросли на 38%. Якщо на початок 2017 р. в середньому вона складала близько 7,4 тис.грн., то на початок 2018 р. зросла до 11,5 тис.грн.

— Коли відбудеться повний перехід на виробництво очи­щеної солі?

— Наша мета — до кінця 2018 р. повністю перейти на випуск очищеної солі.

— Який обсяг інвестицій для цього потрібен?

— На закупівлю та введення в експлуатацію нового облад­нання з фотосепарації потрібно, як мінімум, 30 млн грн.

— Чи ведете ви переговори про поставку очищеної солі на європейський ринок?

— Попередні, звичайно, ведемо. Проте ми плануємо почати із насичення саме українського ринку. Далі будемо виходи­ти на ринки Білорусі та країни Північної Європи, а згодом запропонуємо нашу сіль іншим європейським партнерам.

— Які це будуть обсяги?

— Якщо ми вийдемо на європейський ринок із харчовою сіллю, то це буде наша перемога. Наразі дуже рано говори­ти про якісь значні обсяги поставок.

— Чи конкурентна по ціні на європейському ринку про­дукція вашого підприємства?

— Наша харчова сіль на полицях українських магазинів ко­штує 5-6 грн./кг. Для порівняння: середня ціна аналогічної солі в Германії — 13 грн./кг, в Польщі — 11 грн./кг, в Румунії — 10 грн./кг, в Угорщині — 9,5 грн./кг. Тому в нас є “ціновий люфт”, з яким ми можемо виходити на європейський ринок.

— Які ще ринки перспективні для підприємства?

— З точки зору експорту харчової солі нам цікаві також ринки Америки й Китаю.

До речі, ми зараз перебуваємо в активному перего­ворному процесі з однією крупною торговою мере­жею США. Звичайно, ми розуміємо, що конкурува­ти на цих ринках буде складно, оскільки логістика “з’їсть” більшу частину прибутків.

Крім того, ми ведемо перемовини зі споживачами з Болгарії, які зацікавлені в придбанні як харчової, так і технічної продукції. Зараз відпрацьовуємо ва­ріанти скорочення логістичних витрат.

— Минулої весни “Артемсіль” поставила в Алба­нію пробну партію солі. Чи вдалося закріпитися на цьому ринку?

— Поки контракту із Албанією не підписано. Наразі вирішуємо логістичні питання.

Слід розуміти, що пошук ніші на полиці для нашої харчової солі — це, радше, іміджеві проекти. Для “Артемсолі” важливо “зробити” обсяги, які дозволя­ють отримати прибутки. А це можливо лише в кате­горії технічної солі.

Якщо поглянути на товарну структуру виробництва, то харчова сіль у дрібному фасуванні історично займає лише 11-15% в загальному обсязі виробництва. І навіть висока рентабельність цієї продукції не може забезпе­чити виконання усіх наших зобов’язань перед персо­налом і державою через незначні обсяги продажів.

 — Чи вдалося налагодити стабільні поставки тех­нічної солі для європейських хімічних підпри­ємств Borsod Chem (Угорщина) та “Новацький хімзавод” (Словаччина)?

— Європейські хімічні заводи однозначно заці­кавлені працювати з нами. Питання в іншому — хі­мічний склад нашої солі відрізняється від солі, яку вони використовують у своєму виробництві.

На відміну від європейських заводів, український хімічний завод ТОВ “Карпатинафтохім”, що відновив роботу минулого року, запустився з тим же облад­нанням і з тим же технологічним процесом, які існу­вали раніше. Тому наша сіль чудово їм підходить.

Зараз нам потрібно доганяти європейців і модерні­зувати свої виробничі потужності під них.

— 2016 р. 35% виробленої продукції реалізовува­лося в Україні, решта — за кордон. Чи змінилася структура збуту в 2017 р.?

— Минулого року на український ринок було від­вантажено 55% від загального обсягу виробництва, а 45% — на експорт. Такі зміни відбулися завдяки відновленню поставок на ТОВ “Карпатинафтохім” (за рік туди було відвантажено близько 100 тис.т) та збільшенню поставок солі облавтодорам (річ­ний приріст склав 24 тис.т). В цілому, за минулий рік Україна наростила споживання солі на 226 тис.т, що на 31% більше показника 2016 р.

Подальше економічне зростання в Україні дає нам підстави сподіватися на збільшення відвантажень солі на український ринок в 2018 р.

“Для “Артемсолі” важливо “зробити” обсяги, які дозволяють отримати прибутки. А це можливо лише в категорії технічної солі”

— Скільки було інвестовано у 2017 р. і які інвести­ційні плани на 2018 р.?

— У 2017 р. нам вдалося освоїти 106 млн грн., що втричі більше, ніж за 2016 р. Що стосується 2018 р., ми прорахували, що можемо собі дозволити осво­їти 174 млн грн. капітальних інвестицій. Усі кошти буде спрямовано на модернізацію обладнання та капітальні ремонти виробничих будівель. Крім того, в наших планах на поточний рік отримати техніко-економічне обґрунтування і провести проектні ро­боти з придбання і установки вакуумно-виварного обладнання.

— Які виробничі плани на 2018 р.?

— Наше завдання на 2018 р. — зберегти обсяги ви­робництва. Зараз ми собі ставимо мінімальну план­ку на рівні 2017 р. (1,714 млн т солі).

Дополнительная информация

  • Автор: Наталія Шевченко
Прочитано 683 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.