2806 b ua 3

Четвер, 30 листопада 2017 16:47

“Локомотивом розвитку України може бути лише нова індустріалізація”

Перш ніж “дати країні” першу тонну титанової руди, компанія близько десяти років займалася отриманням всіх дозвільних документів та розвідкою родовища на Кіровоградщині

П’ять років тому в Україні з’явився новий гірничозбагачувальний комбінат з видобутку ільменітових руд, що використовуються у виробництві титану.  Власне, відкриття комбінату стало можливим після приходу в компанію “Велта” Андрія Бродського, який згодом став одним з її акціонерів. Пан Бродський розповів, як відбувалося становлення “Велти”, які роки були найтяжчими і що його тримає в Україні.

Ідея створення бізнесу

На початку 2004 р. разом зі своїми партнерами я торгував металопродукцією, а точніше — сталевими трубами. Якось до мене в офіс зайшов один мій знайомий із тоненькою папочкою в руках. В ній були кілька аркушів паперу, на яких було розписано “бізнес-план” зі створення гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) з видобутку ільменіту — основної сировини для виробництва титану. Тоді я не мав жодного уявлення, що таке титанова руда, проте мені дуже хотілося перейти від торгівлі до виробництва. А зі словом “титан” у мене з дитинства були дуже цікаві асоціації з космосом і чимось серйозним і неземним. Пізніше з’ясувалося, що титан — це перш за все не метал, а хімія. Тоді ж, у 2004 р., я загорівся ідеєю будівництва ГЗК.

Спочатку ми подовжували ліцензію на розвідку Бирзулівського родовища, а потім вели геологорозвідку. Згодом стали проектувати комбінат і лише в 2011 р. почали будівництво (загальний обсяг інвестицій в будівництво ГЗК склав $122 млн). Запуск комбінату номінальної потужності 185 тис.т ільменіту на рік відбувся весною 2012 р. А друга черга, що дозволила розширити потужності до 270 тис.т ільменіту на рік, була запущена в 2013 р.

Про найскладніші періоди становлення компанії

Найскладнішими були 20142015 рр. Власне, 2014 р. почався із російської агресії проти України, а закінчився великою пожежею, що знищила дві третини виробничих потужностей нашого підприємства. Тому цей рік став для нас шоковим. В свою чергу, 2015 р. додав нам шокового стану — розпочалося хвилеподібне падіння ринку титанової сировини. Порівняно з нашими планами і очікуваннями, закладеними в початковій фінансовій моделі, ціни знизилися більш ніж вдвічі. А враховуючи те, що було знищено дві третини нашого виробництва, компанія в цей період фактично виживала.

Але “Велта” вижила і звелась на ноги, виробничі потужності ми відбудували і запустили в 2016 р. Тому це був критичний і водночас життєствердний період в становленні компанії. Ми втримали бізнес, не втратили колектив і продовжили розвиватися. Це було випробування для мене, як власника, і для всього колективу компанії.

Про знакові періоди для компанії

Пік розвитку ринку титанової сировини припав на 2012-2013 рр. Проте в цей час ми тільки запускали комбінат і виводили його на проектні виробничі потужності. Тому сповна скористатися усіма перевагами ринку ми не встигли.

Про мотивацію працювати в Україні

Я патріот, і мені комфортно жити і працювати в Україні. Звісно, мені подобається далеко не все, що тут відбувається, особливо в економіці. Але я бачу в Україні велику перспективу.

У мене ніколи не було конкретних планів виїхати з України. На початку 1990-х років, коли відбувалася масова еміграція, така думка закрадалася, але вона була абсолютно не конкретною і швидко зникла. Адже навіть тоді я розумів, що таких можливостей, як в Україні, у мене не буде ніде.

Бачення майбутнього компанії

За п’ять років я бачу “Велту” вертикально інтегрованою високотехнологічною компанією, яка займається не лише видобутком сировини, а й переробкою титанової руди у кінцеву продукцію. Я дуже хочу, щоб подібні вертикально інтегровані виробництва “Велти” були не тільки в Україні, а й ще в кількох країнах.

Про майбутнє України

Україну я теж бачу високотехнологічною державою, яка постійно розвивається. Я дуже хочу, щоб ми подолали ті штучні економічні труднощі, які є зараз. Хочу, щоб за п’ять років Україна стала індустріальною країною, адже останнім часом вона розвивається виключно в агарному напрямку. Аграрний бізнес, безумовно, важливий, але, на жаль, він не може стати тим локомотивом, який витягне країну зі складного економічного стану.

Таким локомотивом може бути лише нова індустріалізація України.

Наталія Шевченко

Дополнительная информация

  • Номер: Бизнес №48 от 27.11.2017
Прочитано 797 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.