2806 b ua 3

Четвер, 30 листопада 2017 16:07

“Бачимо себе через п'ять років холдингом, біля дверей якого буде стояти черга західних інвесторів”

Для Сергія Вовченка, в минулому банкіра, а зараз голови наглядової ради компанії “Молочний Альянс”, молочна галузь і її специфіка не були чимось невідомим.

Нинішні співвласники і керівники “Молочного Альянсу” (окрім пана Вовченка серед них — Федір Шпиг, Олександр Деркач та ін.) завжди ставили амбітні цілі та рухали компанію вперед. Наприклад, у 2012 р. був запущений новий завод “Яготинське для дітей”, який зараз утримує перше місце на ринку молочного дитячого харчування. У 2015 р. два підприємства “Молочного Альянсу” одними з перших отримали дозвіл на експорт продукції до Євросоюзу. Сергій Вовченко впевнений, що через п’ять років на експорт в Європу будуть працювати вже п’ять підприємств компанії.

— Як виникла ідея і проходило становлення вашого бізнесу?

Ідея виникла спонтанно, коли ми працювали в банку “Аваль”, кредитували аграрний комплекс і переробні підприємства. Більш-менш добре знали галузь, бо ми були найбільшими кредиторами агропромислового комплексу наприкінці 1990-х — початку 2000-х років. До нас сам звернувся голова правління Яготинського маслозаводу з проханням прийти до них основним акціонером, купити більш ніж 50% акцій, щоб інвестувати в розвиток цього підприємства. В 2000 р. ми, головні акціонери банку “Аваль”, придбали контрольний пакет акцій заводу, за рік — контрольний пакет акцій Золотоніського маслоробного комбінату, ще за два роки до нас прийшов Пирятинський сирзавод, потім — Городенківський. Власне, у 2007 р. ми завершили формування молокопереробного холдингу з придбанням акцій Баштанського сирзаводу. Але серйозно почали займатися цим бізнесом, коли продали банк “Аваль”. З’явилися гроші, ми їх почали вкладати в розвиток, і, можна сказати, з 2007 р. почалася інтенсивна розбудова холдингу.

— І що собою являє компанія зараз?

— З гордістю можемо сказати, що ми — #1 на молочному ринку України. Тому що за ці роки вклали в оновлення і розвиток наших підприємств близько 1 млрд грн. Крім того, $21 млн інвестували в будівництво “з нуля” нового заводу дитячого харчування. Впевнений, що на ринку більше ніхто не інвестував стільки коштів в розвиток молокопереробної галузі. По дитячому харчуванню “Молочний Альянс” беззаперечний лідер з часткою 36-38% ринку дитячого рідкого молочного харчування. По продукції з незбираного молока ми теж #1 на ринку. По сирах — трошки здали свої позиції, стали менше випускати сирів після того, як розпочалася війна і повністю закрився російський ринок. Але все одно ми в трійці лідерів з виробництва сирів в Україні.

— Які періоди були найважчими?

— Найважчим був період з кінця 2013 р., коли стало зрозуміло, що Росія почала утискати нас. І перша половина 2014 р. була дуже важкою через те, що закрився ринок РФ, була незрозуміла, важка ситуація в Україні, люди не знали, куди витрачати кошти, намагалися економити. І у нас знизилася реалізація на внутрішньому ринку, а на нові ринки ми були ще не готові виготовляти і поставляти продукцію.

Ми продавали в Росію ще до липня 2014 р., потім ще до вересня поставляли продукцію в Крим. Згодом і Крим закрився, і довелося скоротити закупівлю сировини і виробництво молочних продуктів. Якщо в 2013 р. ми переробили 510 тис.т молока, то в 2014 р. — всього 365 тис.т молока. Виробництво скоротилось більш ніж на 30%.

— А як спрацювали у 2016 р.?

— Трохи наростили виробництво, добавили 7%. У 2017 р. також, думаю, буде плюс 7% до показника 2016 р. Поступово нарощуємо виробництво, оскільки відкрили нові ринки і на внутрішньому ринку реалізація продукції також зростає. На жаль, не сирів. Сири в країні продаються важко, тому що ціна висока. Але за рахунок продукції з незбираного молока, дитячого харчування ми трохи зростаємо.

Взагалі географія нашого експорту — більше 40 країн. Цього року ми експортували в 28 країн. В тому числі вважаю великою перемогою те, що в 2015 р. два підприємства компанії (Золотоніський комбінат і Завод дитячого харчування) пройшли аудит єврокомісарів і отримали дозвіл на поставки в Європу. І цього року ці заводи були серед лідерів з продажу молочної продукції в Європу. Зокрема, продали в ЄС більше 1 тис.т масла. Це великий успіх як для України, так і для нашого холдингу.

— Чи просувається робота з китайським ринком?

— Робота просувається успішно, але важко. Нагадаю: ми з 2012 р. почали підготовку до роботи на китайському ринку. На Золотоніському маслоробному комбінаті витратили майже $1,5 млн, щоб зробити спеціальну лінію по виготовленню глибоко демінералізованої сироватки. Завод дитячого харчування підготував для китайського ринку молоко тривалого зберігання. Але не були підписані міжурядові угоди. Їх підписали тільки в 2016 р. На початку цього року нам відкрили доступ, і наразі, з одного боку, добре, що 10-11% валютної виручки нам дає китайський ринок. З іншого боку, погано, що поставляємо лише один продукт — суху сироватку. Але ми сподіваємось, що зусилля, яких ми докладаємо, — участь у виставках тощо, принесуть свої результати. Компанія орієнтується на ринки Близького Сходу і Північної Африки. Туди ми продаємо і масло, і молоко тривалого зберігання, і суху сироватку, і сухе молоко. Також будемо продавати і тверді сири. Адже спеціально для них розробили чеддерні сири, які підлягають глибокому заморожуванню і можуть довго зберігатися. Цю технологію ми поглиблюємо зараз на двох заводах, щоб збільшити експорт на ці ринки. Сподіваюся, що за два, максимум три роки ми будемо експортувати на ринки Близького Сходу та Північної Африки до 300 т чеддерної продукції на місяць. Це наша мета.

— Що мотивує вас залишатися і працювати в Україні?

— Я ніколи не думав про те, щоб виїхати. Та, власне кажучи, і пропозицій не було.

Якби мені було 33, я міг би про це думати, а в 58 хочеться все-таки бути тут. Тут, слава Богу, в мене ще мама і тато живі, тут діти, друзі, бізнес. Я вільно володію англійською мовою, дружина — взагалі викладач англійської. І проблем би не було жити в якійсь країні. Але чомусь я про це не думаю. Крім того, ми дійсно вклали дуже багато сил, енергії, вклали душу і в банк “Аваль”, і в молочний бізнес. І ми хочемо тут давати результат для дітей, для онуків.

Рано чи пізно війна закінчиться. Столітня війна ж закінчилася… І потроху буде ставати краще.

— Яким бачите ваш бізнес через п’ять років?

Ми хочемо бачити всі наші підприємства відкритими для ринків Євросоюзу. Також ми подали заявку, щоб отримати ліцензію для експорту продукції в США. Хотілося б, щоб у нас було достатньо натуральної молочної сировини з високотоварних ферм, а не з дворів.

Я не бачу найближчим часом нашого технічного розширення, тобто придбання нових виробничих потужностей. Через те, що наразі з урахуванням експортних поставок ми переробляємо 1 тис.т молока за добу, влітку переробляли 1,5 тис.т. Можемо переробляти 2,2 тис.т молока за добу. Тому розширяти виробничі потужності не будемо, але будемо розширяти асортиментний ряд. Поставили собі за мету кожного року виходити на ринок, як мінімум, з трьома абсолютно новими продуктами з незбираного молока. Плануємо випустити групу елітних сирів на зразок європейських. Бачимо себе за п’ять років холдингом, біля дверей якого стоїть черга західних інвесторів, щоб ми взяли їх до себе в долю або продали якийсь пакет акцій. І ми знаємо, що так буде. У нас команда висококваліфікована, тому впевнені, що цього досягнемо.

— А яким буде майбутнє України?

— Я хочу, щоб закінчилася війна. І вона закінчиться.

Хочу, щоб наша країна стала реально європейською. Щоб зникла корупція, яка тисне на всіх. Щоб була відкрита конкуренція. Щоб влада була сервісною, а не такою, яка збирає податки. Я хочу, щоб кількість населення в Україні повернулася до цифри 45 млн. Щоб на наших підприємствах не було дефіциту робітничих професій, тому що зараз це велика проблема. На всіх заводах у нас найвищі в регіоні зарплати, але все одно люди шукають кращої долі десь за кордоном. І щоб діти й онуки залишалися тут і не шукали реалізації своїх потенціалів, знань, талантів за кордоном.

— Що ви побажали б іншим бізнесменам: що треба робити, щоб Україна стала кращою?

— По-перше, вчитися. По-друге, працювати кожного дня не задля того, щоб обійти конкурента нечесним шляхом, а задля того, щоб допомогти конкуренту, щоб він піднімався на вищі щаблі, що, відповідно, не даватиме іншим залишатися внизу. Я побажав би всім партнерам по бізнесу терпіння, здоров’я і дослухатися один до одного.

Алла Силивончик

Дополнительная информация

  • Номер: Бизнес №48 от 27.11.2017
Прочитано 665 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.