Четвер, 30 листопада 2017 13:22

“Ми завжди розуміли, що першопрохідцем бути важко”

У 2008 р. екс-міністр охорони здоров’я вирішив побудувати в Україні першу приватну онкологічну клініку з надсучасним обладнанням

За дев’ять місяців у лікарні вже був перший пацієнт. Зараз справу Юрія Спіженка продовжують його дочка та зять. Про історію онкологічного центру, його розвиток та плани на майбутнє БІЗНЕС у розповіли Наталія та Олег Спіженки.

— Як з’явився онкологічний центр “Клініка Спіженко”?

Олег Спіженко: У нас прекрасна історія. Батько Наталії, Юрій Прокопович Спіженко, все життя займався практичною медициною. Він хірург, онколог, був міністром охорони здоров’я. Світ динамічний, з кожним роком з’являються нові технології, які дозволяють робити операції, що раніше були недоступні. Операції стають успішнішими, а життя пацієнта — якіснішим. Одна з таких новацій — “Кіберніж”, робот, що дозволяє видаляти надскладні пухлини із максимальним збереженням ураженого органу. Про нього дізнався Юрій Прокопович, і у нього виникло сильне бажання побудувати в Україні клініку, де можна було б використовувати таке обладнання.

Звичайно, бюджет такої клініки був надзвичайно великий. Йому довелося продати значну частину своїх активів, взяти чималий кредит. Усвідомлюючи складність реалізації такого проекту, він зібрав усю родину і розказав про свою ідею, зауваживши, що у Німеччині така лікарня вже успішно працює.

Але ризики були великі. Раніше таку клініку намагалися побудувати у Болгарії і Польщі, але там це не вдалося. У Туреччині були спроби, але з першого разу теж нічого не вийшло. Тому він звернувся до нас за підтримкою, щоб все організувати та продумати, і врешті-решт зробити.

Наталія Спіженко: Батько відбувся в усіх іпостасях. Він був справжнім патріотом, хотів це дійсно зробити для людей. Це велика рідкість, коли хірург впроваджує роботизовану техніку, що має замінити людські руки. Тому ми всі як один погодилися, хоча завжди розуміли, що першопрохідцем бути важко.

— Коли з’явилася клініка?

О.С.: Ідея виникла у серпні 2008 р., а вже у вересні 2009 р. ми прийняли першого пацієнта. Все було дуже швидко, динамічно, але це абсолютно у стилі Юрія Прокоповича. Все відбулося за дев’ять місяців.

— Скільки було інвестовано у клініку?

О.С.: Це була дуже велика сума, лише на першому етапі — більше $30 млн.

— Які періоди були найважливішими для розвитку вашої справи?

Н.С.: Ми все дуже ретельно плануємо на три-п’ять років наперед, щоб завжди бачити перспективу. Коли ми лише починали, були першою клінікою у Східній Європі. Запуск “Кіберножа” — це був зліт і перший успіх.

О.С.: За вісім років нашого існування було два глобальних періоди: клініка під керівництвом Юрія Прокоповича та клініка, якою керує Наталія Спіженко. На кожному з цих етапів були свої глобальні успіхи.

Найперша перемога, яку ми відчули всі разом, сталася у 2010 р., коли Юрій Прокопович зібрав усіх колег з України та Європи і оголосив звіт за перший рік роботи. Тоді ми посіли перше місце в Європі по якості операцій, проведених з “Кіберножем”. Це був успіх. Ми також стали першим європейським онкологічним центром, який впровадив операції на всіх локалізаціях на “Кіберножі”. Справа в тому, що кожен центр у Європі спеціалізується на чомусь одному: голові, очах, простаті тощо. А ми пішли далі — кожних три місяці відкривали нові методи застосування “Кіберножа”. Так, одним з досягнень було видалення пухлин з двох нирок одночасно та метастазу з головного мозку, і все це за один тиждень при повному збереженні всіх уражених органів, ще й при тому, що пацієнтці 27 років і вона за рік до операції народила дитину. Унікальність цього випадку в тому, що Клініка Спіженко на тиждень саме для цього пацієнта перетворилася на центр нейрохірургії, центр урології, центр гінекології, центр радіохірургії та онкології — і все в одній лікарні. Це дійсно світовий рівень. Ніхто не вірив, що в Україні це взагалі можливо. Всі думали, що це черговий проект, коли можна закупити обладнання, “відмити” гроші, і на цьому все закінчиться.

На жаль, Юрій Прокопович пішов з життя швидко, у молодому віці. Ну що таке 60 років для чоловіка? Тоді, у 2010 р., дійсно було важко. Філософія клініки на той момент вже була розроблена, але вона лише задавала орієнтири для руху. Тоді ми розробили план п’ятирічного розвитку клініки, де передбачалося створення центру променевої терапії, хіміотерапії, нейрохірургії, загальної хірургії з метою поєднання всіх методів лікування онкології в одному місці — і це нам вдалося.

Друга лінія успіху припала на 2017 р., коли ми впровадили всі методи лікування онкологічних захворювань: від первинної діагностики і до надскладних нейрохірургічних операцій.

— Скільки пацієнтів пройшло через вашу клініку за ці роки?

О.С.: З самого початку ми хотіли оцифрувати все, що тільки можна. Наука має творитися на базі точних підрахунків, а не якихось фантомних цифр. І тому з першого дня роботи лікарні ми користуємося Медичною інформаційною системою, яка дає можливість не лише акумулювати необхідну інформацію, а ще й бути доступними пацієнтові у будь-якій точці Землі, де є інтернет. Наразі 57 тис. пацієнтів вже отримали послуги в нашій клініці.

Н.С.: У нашу клініку приїжджають пацієнти з 32 країн. Наші результати лікування та діагностики на високому рівні сприймають у Європі. Як правило, результати обстежень, отримані в інших клініках, треба переробляти для європейських лікарень. З перших днів ми робили акцент на науковому обґрунтуванні нашої медичної діяльності, тим більше що в багатьох клінічних випадках ми це робили вперше — якщо не в Україні, то в світі в цілому. Саме тому на базі нашого центру в Клініці Спіженко є три наукові кафедри, де ми навчаємо лікарів та студентів. Я вважаю, що ми, українці, — розумні та професійні. Нам потрібні дві речі: класне обладнання та навчання лікарів.

— Зараз часто говорять про те, що в Україні збільшується кількість онкологічних захворювань. Чи підтверджує цю тезу ваша внутрішня статистика?

О.С.: Почнемо трошки з іншого. Найголовніша проблема в тому, що в нас немає культури профілактики, немає культури візитів до лікаря без причини. А в Європі та й в усьому світі це буденність. Для європейців нормально раз на рік піти до сімейного лікаря.

Наш побут, навколишнє середовище, на жаль, не стають кращими. Ми використовуємо все більше електронної техніки, що невідомо як впливає на наше здоров’я. Звичайно, рівень захворюваності росте.

— Але зараз наче існує мода на здоровий спосіб життя?

О.С.: “Покриття” здоровим способом життя в Україні складає 3-5%. У Європі — 30-40%. Це дуже правильно і добре, але в онкології важливий ще й інший фактор — регулярність діагностики та ранні скринінги всього тіла. Як правило, ранні стадії онкології проходять безсимптомно, і не кожний сімейний лікар зможе одразу на це вказати, тому профілактичний візит до онколога має бути обов’язковим, як би це з першого погляду не виглядало моторошно.

Н.С.: Добре, що з кожним роком відсоток людей, які цікавляться своїм здоров’ям, збільшується. Але цього все одно недостатньо. Має бути державна національна програма збереження здоров’я.

— Ви казали, що складаєте довгострокові плани розвитку. Що плануєте на наступні п’ять років?

Н.С.: Через п’ять років ми хочемо мати університетську клініку. Лікарі в нас розумні. І дуже шкода, коли наші молоді кадри їдуть закордон. У нас в клініці є практика. Їм потрібно лише надати теоретичні знання, щоб вони з ними могли приходити та працювати в Україні, а не їхати за кордон.

О.С.: Величезна проблема в тому, що молодим фахівцям нема де навчатися. Зараз дуже важко знайти кваліфіковане медичне училище. Якщо ти не хочеш потрапити у конвеєр фінансової поруки або корупції, тобі буде важко. А інакше зараз ніяк. Тому ми хочемо зробити так, щоб студент вступав не за гроші, щоб тут не було платного навчання, щоб була нормальна стипендія.

Н.С.: Якщо він не здає тести, його просто відраховують. Тому що це — медичний інститут. Тут ціна помилки — здоров’я людини.

О.С.: Будувати ще одну клініку — нереально. Питання не в грошах і не в інвестиціях. Питання у тому, хто буде там працювати. От приїжджають інвестори з Німеччини чи Туреччини, у яких є величезне бажання побудувати щось схоже. Але знайти навіть головну медсестру для нової клініки — величезна проблема.

Валентина Дудко

Дополнительная информация

  • Номер: Бизнес №48 от 27.11.2017
Прочитано 878 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
NOT ROOT---counter < 0 ---not Root, not-buy, counter fail---9---0

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.