Володимир Чеповий
спільно інвестувати
 
Володимир Полевий
захистити свій бізнес
 
Юрій Гусєв
розповісти про свій бізнес
 
Світлана Власова
розвивати свій бізнес
 
Олексій Чуєв
включитися у бізнес-події
Середа, 29 листопада 2017 15:40

ТАКТовна стратегія

 Знайти свою нішу і розвиватися в ній — універсальна формула успіху будь-якого бізнесу

Саме таким шляхом пішов Володимир Олійник, власник компанії “ТАКТ”. За більш ніж два десятиліття компанія виросла від постачальника різних матеріалів до виробника металопрокату для машинобудівного сектора. Всупереч усім кризам, “ТАКТ” інтенсивно розвивається і реструктурується в своїй унікальній ніші.

Цікавість до підприємницької діяльності у Володимира Олійника була завжди. Проте реалізувати повною мірою свої бізнес-амбіції йому вдалося лише у 1995 р. із заснуванням компанії “ТАКТ”. Як згадує пан Олійник, до цього він працював в іншій компанії, яка припинила свою діяльність, і він опинився перед вибором, чим займатися далі. На обмірковування бізнесідеї власник витратив більше півроку, цікавився юридичними нюансами, вивчав потреби ринку і розглядав існуючі можливості виробників. “Після того як я двічі “впав”, вирішив, що третій мій прихід у бізнес буде успішним”, — розповідає Володимир Олійник. Так і сталося.

Стартовий капітал його бізнесу — торгівлі матеріалами (фарбами, розчинниками, акумуляторами, автомобільними шинами, дизельним паливом, бензином) — склав $1 тис. Ці кошти пішли на оренду приміщення для офісу, найом кількох співробітників, купівлю меблів і факсу. На оборотний капітал грошей не було. Але тоді саме починався період бартеру. Дуже скоро компанія зіткнулася з тим, що машинобудівні заводи, які переживали кризу, не могли розраховуватися грошима при поставках товарів. Вони розраховувалися сортовим металом, який лежав на складах, тому компанія “ТАКТ” змушена була зайнятися його реалізацією. Причому на той час на українському ринку достатньо активно розвивався сегмент прокату будівельного призначення (арматура, балки, кути, швелери), тобто ця товарна ніша була освоєна. А на ринку металопродукції для потреб машинобудування (круги, квадрати, шестигранники, полоси) системних компаній не було. Цю невідповідність і помітив Володимир Олійник, і з 2000 р. “ТАКТ” повністю сконцентрувався на цьому сегменті. “Ми стали першою компанією, яка зосередилася на продажах стального прокату з конструкційних і інструментальних марок сталі для різних напрямків машинобудування”, — згадує власник компанії, відзначаючи, що тут, радше, спрацювали інтуїція і розуміння процесів циклічності у вітчизняній промисловості.

Далі компанія налагоджувала зв’язки із виробниками специфічної металопродукції для машинобудівників (Донецьким металургійним заводом, Донецьким металопрокатним заводом, компаніями “Істіл”, “Криворіжсталь” і “Дніпроспецсталь”) і відкривала свої склади. Зараз це сім майданчиків в Україні, де знаходиться понад 2 тис. найменувань металопродукції.

А у 2008 р. виникла ідея побудувати виробничий цех і самостійно виготовляти калібрований металопрокат і прокат зі спеціальною обробкою поверхні. “Ми бачили, як у 2008 р. машинобудівні заводи, потерпаючи від кризи, змушені були закривати свої допоміжні цехи, — говорить Володимир Олійник. — В той же час “ТАКТ” відкривав цех, і ми змогли запропонувати заводам необхідну їм продукцію”. Тобто фактично операції із закупівлі і обробки металу машинобудівні заводи “віддали на аутсорсинг” “ТАКТу”.

Тоді ж, у 2008 р., “ТАКТ” почав закуповувати верстати для металообробки і будувати цех, але почалась криза, і запуск нових потужностей відбувся лише в 2013 р. Розвиток виробництва застопорився на етапі оформлення оренди землі, що зайняло аж три роки.

Фінансову кризу 2008 р. компанія пройшла без втрат. Хоча за один місяць продажі різко знизилися. “Ми нічого не продавали у збиток, тому що торгували специфічним товаром”, — розповідає Володимир Олійник. Усі борги вдалося забрати, і згодом компанія почала закуповувати все те, що інші виставляли на продаж за зниженою ціною. “Криза — це унікальні можливості, — зауважує Володимир Олійник. — До нового року (2009 р.) ми перебудувалися і пішли вперед”.

Більш тривалі кризові явища спіткали компанію (як і всю економіку) у 2013 р. Протягом 2013-2015 рр. продажі продукції скоротилися, і компанія втратила близько 40% збуту (у натуральному вираженні). Ситуація з продажами стабілізувалася в середині 2015 р., коли намітився невеличкий приріст реалізації, а відчутний підйом економіки почався лише весною 2016 р.

“За 2016 р. “ТАКТ” наростив обсяг продажів на 35% (порівняно з 2015 р.)”, — зазначає пан Олійник. Він очікує, що цього року продажі збільшаться на 15% (порівняно з 2016 р.). Таким чином, згідно із прогнозами, у поточному році компанія досягне і перевершить рівень продажів 2013 р. Це пояснюється тим, що машинобудівникам вдалося переорієнтуватися на інші ринки збуту, налагодивши контакти з багатьма іноземними компаніями. На думку пана Олійника, наразі немає передумов для зменшення споживацького попиту на ринку.

Що стосується стратегічних планів “ТАКТу”, то цього року компанія розробила візію на п’ять років і до 2021 р. планує розширити потужності з виробництва каліброваного прокату та прокату із спеціальною обробкою поверхні, а також освоїти випуск нової продукції. “Наша програма розвитку пов’язана із імпортозаміщенням і передбачає інвестування протягом п’яти років”, — говорить Володимир Олійник. Діяльність розділиться на два напрямки — управляюча компанія “ТАКТ” буде займатися оптовою торгівлею металопрокатом для потреб машинобудування, а виробничі площадки — виготовляти металопрокат та готові вироби на його основі.

Мотивація залишатися працювати в Україні

Компанія “ТАКТ” є моїм дітищем, а жоден розсудливий “батько” не покине своє “дитя”. Якщо “дитину” не можна перемістити, то потрібно жити тут. Я неодноразово їздив за кордон, але у мене ніколи не виникало думки, щоб там залишитися чи перемістити туди бізнес. Та й неможливо це, за великим рахунком. Наше підприємство достатньо велике, виробничі площі розташовані в Дніпрі, Харкові, Києві, Мелітополі і Донецьку.

Про проблеми “непереборної сили”

У нас є фінансування, є можливості інтенсивно розвиватися, але компанію стримують бюрократичні глухі кути. Це — оформлення землі, підведення електроенергії та інші труднощі. Здається, що революція минула, а система залишається тією ж, як і три роки тому. Це засмучує. Ми придбали нове обладнання два роки тому, і воно досі лежить на складі, а ми ходимо безкінечними колами, намагаючись оформити оренду землі. Хоча за ці два роки компанія вже закінчила б будівництво нового цеху, запустила виробництво нової продукції, почала заробляти кошти і відраховувати податки.

Усвідомлення державності

Я вважаю, що Україна як держава склалася в 2013 р. Саме тоді українці зрозуміли, ким вони є і куди вони рухаються. Всі попередні роки свідчать про те, що ми не розуміли цього. А якщо немає візії, немає цілі, то й руху як такого фактично не відбувається. Європейські цінності — це наші цінності, на які ми орієнтуємось. Я впевнений, що з цього шляху Україна не зійде.

Побажання молодим підприємцям

По-перше, не треба сумніватися, треба сміливо відкривати свою справу. По-друге, потрібно любити своє діло і вірити в його успішність. Якщо ці фактори збігаються, то все стане на свої місця і процеси підуть. Мене часто запитують: звідки я знав, що треба почати виробництво і виготовляти продукцію, що через роки буде затребувана ринком? Чесно скажу: я не знав. Я міг лише здогадуватися про це. Але для цього й існують візії, щоб припустити, як воно буде за 10, 20, 30 років. Відповідно, бізнес-інтуїція не зовсім стосується математичних підрахунків. Всі фактори важливі, але якщо ми тільки рахуємо і не прислухаємося до своєї інтуїції, то бізнесу не буде взагалі.

Як зробити Україну кращою

Варто завершити почату децентралізацію. Приймати рішення повинні люди на місцях. Звісно, нам ще треба очистити від корупції суди, прокуратуру, податкову та інші державні органи. Це той процес, який свого часу пройшли всі цивілізовані країни світу. Шкода тільки, що ми не почали цього робити 20 років тому.

Проте, в України є чудові перспективи виправити існуючу ситуацію найближчими роками. Але варто розуміти, що швидко такі “революційні” кроки зробити неможливо. Хоча такі перемоги, як ProZorro та нова поліція, нам дуже потрібні. Але хотілося б, щоб нових перемог було більше та щоб вони швидше ставали частиною нашого життя.

Про БІЗНЕС

Я передплачую тижневик БІЗНЕС з 1995 р., фактично з року заснування компанії “ТАКТ ”. Я ще пам’ятаю такий приємний випадок: у 1995 р. тижневик розігрував призи серед передплатників, і я виграв два калькулятори Citizen. Досі про це згадую. Читаю журнал БІЗНЕС протягом усіх цих років, і дуже радий, що він і досі виходить. Дай Бог, щоб БІЗНЕС залишався незалежним і щоб висвітлював всі процеси, що відбуваються з українським бізнесом.

Наталія Шевченко

Дополнительная информация

  • Номер: Бизнес №48 от 27.11.2017
Прочитано 496 раз
Другие материалы в этой категории: « Неформатна справа Погляд у майбутнє »
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.