Середа, 29 листопада 2017 11:35

Вино, віра і реформи

Винороб в четвертому поколінні і засновник бренда “Вина Гулієвих” Роберт Гулієв вважає, що складнощі роблять бізнес тільки сильнішим, а чесність — вигіднішим 

У 2017 р. компанія планує випустити 14 млн пляшок ігристого вина — це близько 38% українського ринку. План на 2018 р. — 18 млн пляшок ігристого вина. Про бачення сьогодення і майбутнього, про роль реформ і силу досвіду пан Гулієв розповів БІЗНЕСу.

Про силу бренда

Я винороб в четвертому поколінні. Мої батьки — родом з Кахетії, а всі тамтешні мешканці мають якесь відношення до виробництва вина. У хорошому сенсі, я був приречений займатися виноробством. Усвідомлення поняття “бренд” відбулося, коли я потрапив в такі французькі провінції, як Коньяк і Шампань. Тоді я дуже позаздрив, що у них є така традиція — дорожити брендами. Приїхавши в Одесу, почав глибше вивчати історію Одеського коньячного заводу — в результаті з’явився коньяк “Шустов”. На етикетках усіх хороших вин вказується не тільки місце виробництва, а й прізвище автора. Так народилася ідея створити фамільний бренд. Я пишу своє прізвище не тому, що я сноб або хочу увічнити себе. Ні, я це роблю тільки для того, щоб споживач розумів, що я відповідаю за свій продукт і стежу за його якістю.

Про революцію

Ми вітали всі революційні події, це як ковток чистого повітря. Хоча бізнесмени завжди намагаються бути поза політикою. Це єдина можливість не бути занадто вразливими, адже яка б влада не прийшла, ти не маєш права залежати від неї.

Про зміни

Нова Україна — це новий настрій. До 2014 р. була постійна тривога, що до тебе можуть прийти. Те, що відбулося, в результаті більше трансформувалось в інформацію. Коли потрапляєш в складну ситуацію, починаєш більше думати, більше працювати, нейрони рухаються швидше. Саме в такий складний момент народилася ідея повести себе нестандартно і запросити партнерів для спільного бізнесу. Тоді ми вибрали тактику, яка стала нашою стратегією. Нині під нашими прапорами виробляється продукція під дуже багатьма торговими марками.

Про патерналізм

Загальні скиглення, що все погано і що треба знайти винного, — підсумок патерналізму як похідної “совкового” минулого. Близько третини населення нашої країни досі сповідують цю радянську тему, навіть не усвідомлюючи це. Патерналізм — це найнеприємніше, що перекочувало з минулого життя.

Про кризу і зростання

Саме в кризові моменти можна рости, адже споживач звертає увагу на вітчизняний продукт і з’являються нові можливості.

Про віру в Україну

Я вірю не тільки в майбутнє, але і в теперішнє України. Ми — унікальна країна з 30% запасів світового чорнозему. Саме тому починати треба з земельної реформи. Всі знають, що Україна має величезний потенціал в землі, але розпоряджатися нею погосподарськи ми досі не вміємо.

Про песимізм

У наших держорганах працювали мільйони людей, і в якийсь момент всі вони опинилися або люструваними, або за бортом. Вони невдоволені, і це невдоволення генерують і поширюють навколо себе. Але симпатії людей завжди на боці тих, хто щось робить. У 2019 р. ми відчуємо серйозні зміни. Єдиний спосіб послабити вплив олігархату — це прийняти сценарій від великих міжнародних організацій в обмін на проведення реформ.

Про реформи

З точки зору звичайних людей, реформи — це благо, яке от зараз візьме і на них звалиться. Ні! Реформи — це жити по кишені, це важливо зрозуміти і пройти. Найстрашніше вже позаду, зараз ми спостерігаємо тренд на поліпшення. Щось відбувається, треба вміти це помічати. Держава призвичаїлася збирати гроші в бюджет. Раніше ми конкурували з компаніями, які не платили податки. Це складно, адже у них немає витрат, вони можуть дозволити собі продавати шампанське по 49 грн. за пляшку, тоді як у нас вона коштує 70 грн. Коли робиш чесно — продукт завжди дорожче.

Про білий бізнес

Чесним бути вигідно. Але якщо робиш чесно і платиш податки — продукт дорожче. Ми завжди платили податки, тому що ми боягузливі і хочемо займатися бізнесом, а не спілкуватися з прокуратурою і міліцією. Зараз ситуація змінилася, і бізнесмени це помічають. Ми просто менше про це говоримо в порівнянні з політиками.

Про повагу

В Україні спостерігається хронічна неповага до бізнесу, і це треба міняти. Всі ці структури, які все життя брали мзду, вважали підприємців злодіями. І це перетворилося в стереотип: якщо бізнесмен, то він або олігарх, або злодій, або кровопивця. На цифри же ніхто не дивиться: скільки компанія виробила, скільки податків перерахувала до бюджету, скільки робочих місць створила.

Про безвіз

Не вірю в паніку й у “всі виїдуть”. Хто хоче і може — нехай їде, вчиться тому, що не вивчив тут, практикує мови, набуває навички та досвід. Рано чи пізно вони повернуться сюди, в свою країну. У слов’ян недарма є поняття родового маєтку, де ти пустив коріння… Лани широкополі, і Дніпро, і кручі… Важливо не загрузнути в депресії і не розчинитися в патерналізмі.

Про здоров’я

Важливо популяризувати тему здоров’я і доносити її бізнесу. Підприємці повинні розуміти, що від їхнього здоров’я залежить благополуччя всієї країни. А здоров’я — в регулярному вживанні невеликої кількості правильного вина.

Олексiй Чуєв

Дополнительная информация

  • Номер: Бизнес №48 от 27.11.2017
Прочитано 261 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
NOT ROOT---counter < 0 ---not Root, not-buy, counter fail---9---0

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.