business brand 1mln 6

 
Володимир Чеповий
спільно інвестувати
 
Володимир Полевий
захистити свій бізнес
 
Юрій Гусєв
розповісти про свій бізнес
 
Світлана Власова
розвивати свій бізнес
 
Олексій Чуєв
включитися у бізнес-події
Понеділок, 27 листопада 2017 08:14

“Щоб розвиватися, треба бігти з усіх ніг”

Володимир Цой,
співвласник і президент групи компаній “MTI”

Володимир Цой
51 рік
Співвласник і президент групи компаній “MTI”
“MTI” є багатопрофільною групою, що зай­мається дистрибуцією техніки, продажем взуття та аксесуарів. 
До складу “MTI” входять мережі магазинів “Інтертоп”, Ecco, Plato, Kidditop, а також мережі бутиків преміум-класу Ermenegildo Zegna і Bally.

У лютому 1991 р. Володимир Цой разом з партнерами зареєстрували компанію “Союз-сервіс”, яка через п’ять років була перейменована в відому нині “MTI” (Mega Trade International).

Компанія торгувала широким асортиментом продукції — від томатної пасти до електроніки, а зараз найпопулярнішим та найбільш упізнаваним її брендом є мережа взуттєвих магазинів “Інтертоп”, яка налічує вже понад 120 магазинів в Україні та Казахстані.

Крім того, “MTI” активно розвиває мережу Protoria, в яку входять 28 офлайн- і сім інтернет-магазинів в Україні. Серед проектів Protoria — розвиток монобрендових магазинів Huawei, Samsung, “Київстар”.

Володимир Цой налагодив відносини з більш ніж 50 світовими брендами, співпрацює з українськими дизайнерами, розвиває власні бренди взуття та аксесуарів.

Пройшовши всі кризи разом з українською і світовою економікою, пан Цой навчився швидко приймати рішення і адаптувати бізнес під нові умови: в його взуттєвому напрямку збільшується частка українських виробників, він продовжує вірити в Україну та цитує, кажучи про своє ставлення до країни, англійського письменника Льюїса Керролла: “Треба бігти з усіх ніг, щоб залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти, як мінімум, удвічі швидше”.

В інтерв’ю БІЗНЕСу Володимир Цой розповів, що він очікує від українського ринку і якою бачить ситуацію в країні за десять років.

Про зміни

У 2014 р. виникло відчуття, що бажання бізнесу і держави нарешті збіглися. Тоді ми змінили багато внутрішніх процесів і стали відкритішими. Повертатися до того, що було, вже не хочемо.

Але зараз дуже багато скепсису з боку “білого” бізнесу, адже держава, замість того щоб заохочувати такий спосіб ведення бізнесу, часто саме на цей сегмент нацьковує силові структури.

Про українське взуття

Ми збільшили частку українського взуття в нашій мережі. Цей тренд має бізнес-складову. Виготовляючи взуття тут, можна спілкуватися з виробником, контролювати весь процес і якість від початку і до кінця.

Наше виробництво нічим не гірше європейського. Саме тому багато європейських виробників шиють частину свого взуття саме в Україні.

Про віру в Україну

Звичайно, я вірю в Україну. Якби це було не так, я давно б розпродав усі свої активи, навіть з великим дисконтом, і поїхав би в якусь спокійнішу юрисдикцію. Але ми не просто працюємо тут, ми відкриваємо нові напрямки, ми розвиваємося.

Я готовий працювати зі стартапами і цікавими проектами, причому брати участь не тільки своїми інвестиціями, але й часом, ідеями, допомогою. Мені це цікаво!

Про ситуацію через десять років

Що буде за десять років? Україна повинна стати частиною глобального ринку, а для цього необхідно змінюватися. Тільки підганяючи свої процеси під світові стандарти, Україна має шанс стати успішною економікою в глобальному розрізі.

Країні треба зробити величезний ривок, тому що у неї немає великого запасу часу.

Про інвесторів

Потрібно змінювати себе. Багато що залежить як від бізнесу, так і від держполітики. Сліпе копіювання навіть європейської моделі не зовсім правильне. Щоб нарощувати внутрішнє виробництво і залучати інвестиції в країну, одного фіскального стимулювання недостатньо.

Адже іноземний інвестор не порівнює нашу країну десять років тому і зараз. Він дивиться на те, що зараз в Україні і в інших країнах, і обирає, де краще працювати.

Про ризики і свій шлях

Мені стає дуже прикро, коли, спілкуючись з різними західними інституціями, чую, що всі активи з так званих країн колишнього Радянського Союзу “токсичні”.
І для іноземців бізнес на території цих країн пов’язаний з великими ризиками.

З одного боку, Україну підтримують міжнародні інститути, з іншого боку, ми маємо розуміти, що не завжди ці інститути хочуть, щоб Україна швидко встала на ноги.

Багато хороших ініціатив були перекреслені, щоб притримувати економіку України як якийсь сировинний придаток. Тому треба будувати свій шлях і обирати рішення на свою користь.

Дополнительная информация

  • Номер: Бизнес №48 от 27.11.2017
Прочитано 547 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.