business head ads

Як мінімізувати схеми по ухилянню від сплати податків при роздрібній торгівлі?

Бізнес & Влада
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

 Черговий випуск програми «Бізнес та Влада» був присвячений ключовим схемам при роздрібній торгівлі. За оцінками МЕРТ роздрібна торгівля – один з найбільш тінізованих секторів економіки, тіньова частка у цьому секторі перевищує 40%, при загальному рівні  у 32% від ВВП.

Представниками провідних аналітичних центрів ІСЕТ та CASE було напрацьовано дослідження — оцінка найбільших схем по мінімізації податків в Україні:

sdfg

Як ми бачимо — втрати бюджету від несплати податків при сірому імпорті сягають 75 млрд гривень на рік, за даними минулих періодів. В той же час за даними 2018 року обсяги збільшились і вже перевищують 100 млрд гривень на рік, ці розрахунки за кілька тижнів будуть опубліковані дослідниками, які завершують оновлені розрахунки.

Ці товари, які потрапляють на територію України без сплати податків – розповсюджуються на ринках, торгівельних площадках, інтернет-магазинах тощо.

Це відбувається або повністю «в чорну» — коли товари реалізує фізична особа і не сплачує взагалі нічого (окремі ринки, деякі інтернет-магазини), або «у сірий спосіб» — коли товари реалізують ФОПи, занижуючи свої обороти, сплачуючи податки частково (офлайн та онлайн магазини), або у напівбілий спосіб, коли фірми-одноденки оформлюють майже справжні документи на нелегально ввезений товар і далі товар реалізується офіційними каналами.

На початку дискусії журналіст-розслідувач, Ярослав Бугаков, оприлюднив відео сюжет, на якому він зробив низку тестових закупівель у торгівельних мережах Золотий Вік, Укрзолото, Хелен Марлен, Символ, КЮЗ, Столична Ювелірна Фабрика, Аурум  і повідомив, що всі ці мережі не надали йому фіскального чеку. Було надано різного типу розрахункові документи – товарні чеки від ФОПів, квитанції від ТОВ тощо, в той час як неймовірним виглядає те, що всі вони не досягають обороту у 1 млн гривень на рік, після якого вони мають встановити РРО згідно законодавства.

Учасники дискусії, провідні фахівці у цих питаннях, розповіли про своє бачення проблеми та можливих рішень:

Сергій Бадрітдінов, директор MTI, голова комітету роздрібної торгівлі СУП повідомив, що ювелірний бізнес холдингу MTI – Пандора – весь фіскалізований та за їх оцінками його доля приблизно 15% від всього сектору. За даними статистики за перше півріччя 2018 року весь обіг ювелірної продукції був 400 млн гривень, в той час як обіг нашого бізнесу з цієї цифри – 343 млн гривень. Нескладно підрахувати – що близько 85% ювелірного бізнесу – знаходиться у тіні. – зазначив Сергій.

Ринок одягу та взуття – тут у тіні за нашими оцінками близько 40%. Компанія Інтертоп, яка входить до групи компаній MTI – завозить в Україну приблизно 20% товарів від загального обсягу, якщо брати по вартості, але за кількістю – це лише близько 3%. Стає зрозуміло – наскільки зазвичай занижується митна вартість. Білому бізнесу працювати все складніше. – резюмував Сергій.

Володимир Дубровський, старший економіст аналітичного центру CASE-Ukraine, фахівець Економічної експертної платформи зазначив, що дійсно проблема існує, і вона масштабна, але те, що ми бачимо – це лише вершина айсберга. Те що ми бачимо – це торгівля через ФОП, а те що не бачимо – це торгівля товаром без сплати податків із «білими» документами від «фірм-одноденок», які легко оформлюють документи на будь-який товар. І обсяги таких продажів не менші за ті, які можливо побачити.

Якщо брати загальну суму втрат бюджету від несплати податків на митниці – значна частка товарів там – це ті, які вже давно мають бути фіскалізовані. Наприклад нафтогазова група – давно мають мати РРО, електронну систему контролю – але і у цьому секторі тіньовий сегмент близько 40%, ті самі заправки, які видають псевдочеки, ті самі зловживання.  Тому рішення не лежить на поверхні, проблема ширша, ніж фіскалізація – необхідний комплекс заходів – від інституційної реформи ДФС та митниці – до покращення податкового законодавства. – повідомив Володимир

Данило Гетманцев, доктор юридичних наук, професор кафедри фінансового права КНУ ім. Тараса Шевченка наголосив, що тіньова економіка – це не лише проблема у роздрібній торгівлі, це те – що пронизує все суспільство багато років. Це такий суспільний договір між громадянами та державою. Представники влади займаються корупцією і закривають очі на тіньові схеми, а бізнес та громадяни – мінімізують податки та терпляче відносяться до корупції. Але це не може тривати вічно. Ми бачимо де наша країна перебуває за світовими рейтингами – і у цьому винуваті ми самі.

Перший крок має зробити держава і розірвати це замкнене коло.

Тіньова економіка – це патологія, яки живить корупцію і живиться корупцією, ми повинні це припинити.

Необхідно забезпечити макроекономічну стабілізацію, провести низку інституційних змін, зокрема провести податкову амністію, забезпечити тотальну діджіталізацію всіх процедур адміністрування, стимулювання кешлесс, реформа митниці, зміни до архаїчного трудового права, зменшити необгрунтовано високі штрафи за трудові відносини тощо. Це все не швидко, але ми маємо стати на цей шлях та рухатись по ньому – зазначив Данило.

Надія Бедричук, керівник Асоціації прямого продажу, член Української Ради Бізнесу повідомила, що члени їх асоціації – це десятки тисяч дистрибютрів, які багато років працюють як самозайняті особи. Вони нічого не порушують і чесно працюють, і з їх боку є повне нерозуміння тих пропозицій, коли пропонується ліквідувати спрощену систему оподаткування або запровадити тотальну фіскалізацію для боротьби із порушниками.

Проблема, яку піднято колегами, щодо тінізації роздрібного сектору – вона дійсно є, але вона не має простого рішення. Одне з рішень може бути – спрощення загальної системи оподаткування. Дрібний бізнес, який підростає у цих умовах – не хоче переходити на загальну систему, бо вона надто складна для малих підприємців. І вони вимушені вигадувати якісь схеми.

Рішення – видавати всім фіскальні чеки – не працює. Як ми бачимо на прикладі побутової техніки – чеки запровадили, але їх не видають. Тому такі прості рішення – не робочі.

Необхідно проведення досліджень, необхідно напрацювання системних рішень, з урахуванням всіх переваг та можливих втрат від них. Необхідно вирішувати проблему мінімізації податків при продажу товарів, але ці рішення мають бути збалансованими – наголосила Надія.

За результатами обговорення учасниками дискусії було сформульовано низку пропозиції щодо рішень, які комплексно мають вирішити проблему. Наступному Парламенту фахівці пропонують у першу чергу реалізувати наступні завдання:

  • Провести інституційну реформу податкової та митниці, забезпечити співробітникам гідні заробітні плати, автоматизувати процеси, забезпечити постійне відеоспостереження тощо
  • Ліквідувати Податкову міліцію та інші економічні підрозділи у правоохоронних органах, створити єдину аналітичну службу по розслідуванню економічних злочинів
  • Посилити боротьбу із корупцією, зокрема через швидкий запуст Антикорупційного суду та перезавантаження НАЗК
  • Запровадити критерії, за якими можливо буде розрізнити площадки та псевдоплощадки, франшизу та псевдофраншизу
  • Реалізувати заходи по стимулювання безготівкового обігу національної валюти
  • Лібералізувати трудове право, забезпечити свободу трудового договору, зменшити штрафні санкції при трудових відносинах до оптимального рівня
  • Відкрити знеособлену інформацію з митних баз для зменшення зловживань із заниженою митною вартістю
  • Фіскалізувати виключно ризикові категорії товарів або платників, забезпечити контроль за ризикоорієнтованими підходами
  • Стимулювати покупця отримувати фіскальний чек, реалізувати модель позитивного фінансового стимулювання покупця (Кешбек для покупця)
  • Спрощувати загальну систему оподаткування, наближаючи її до спрощеної
  • Забезпечити тотальну діджіталізацію всіх процедур адміністрування, зокрема запровадити РРО третього покоління (смартфони та планшети у якості РРО) та електронний tax invoice

Гетман Олег

Економіст, фахівець Економічної експертної платформи