Тінистий агросектор

Бізнес & Влада
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Найбільше бюджет України втрачає від офшорних схем, від контрабандних схем, та порушення митних правил, від тіньового ринку землі та агропродукції та скруток. Від цих схем бюджет втрачає приблизно 200 - 250 млрд гривень на рік.

З цієї тези розпочалося перше засідання дискусійного клубу “Бізнес та влада”, що виходить кожного вівторка на каналі АТР. Першим пунктом дискусії стала проблема тіньового ринку оренди сільгоспземлі, яка за оцінками аналітичних центрів обертається для бюджету збитками у вигляді не отриманих податків на суму від 22 до 37 мільярдів гривень.

“Де факто ринок є, 10 відсотків земель вже мають власників. Існують схеми, я вам щонайменше чотири можу назвати: це розпаювання, емфітевзис , отримання кредиту під заставу прав на сам пай, також була діра в мораторії, коли люди протягом пів року купували землі” - розповів Іван Мірошниченко.

Комерційні угоди за принципами схем існують і практикуються в нашій країні весь час  її існування і враховуючи повну відсутність законодавчого забезпечення цих схем і елементарних механізмів захисту прав учасників чорного ринку, на тлі цієї ситуації формується основна причина, з якої в нашій країні ще є люди які виступають проти запровадження відкритого ринку землі.

“І фермери і навіть пайщики і навіть мешканці міст, вони відверто не вірять в якісь добрі наміри влади. Вони думають що іх надурять, як їх дурили і продовжують дурити із тією ж  приватизацією” - зазначив Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

Звісно якщо додати до цього вибіркове дотування певних великих підприємств накшталт “Нашої ряби” Косюка, під лозунгом допомоги маленьким сільгосп виробникам, то формується тотальна недовіра до будь яких ініціатив з запровадження ринку.

“Це не правильно - Два роки розповідати про те що ми підтримуємо маленьких фермерів, а натомість заплатити одній компанії 2 мільярди, а на фермерів  виділити 400 мільйонів і розраховувати на те, що хтось повірить в те що ринок землі зроблений для маленьких фермерів, а не для олігархів.” - Михайло Соколов.

Втім, проблему вибіркового доступу до фінансового ресурсу та фірмового українського лобізму кумів у бізнесі якщо і можна вирішити, то точно не посадками, яких українці чекають майже весь час незалежності, а вирішити саме введенням ринку землі.

“Земля як актив у нас не приймає обігу в фінансовому русі. Не як застава, не як ресурс, це ми зараз говоримо про десятки мільйонів гектарів” - повідомив Іван Мірошниченко,  народний депутат України.

Близько десяти відсотків території України складають землі, придатні для ведення сільського господарства, зараз іх обіг у ділових процесах заблоковано мораторієм, тому станом на сьогодні країна має гігантський ресурс для розвитку бізнесу, який законсервовано і вирішення цього питання остаточно цементує в цілому справедлива недовіра до влади, яку всіляко провокують посадовці вибірковим дотуванням холдингів близьких до влади бізнесменів, накшталт Косюка.

“Запровадження мораторію знижує продуктивність сільського господарства на 6 відсотків на рік, а якщо брати загалом за 18 років - то в нас мала би бути продуктивність в два рази вище” - зазначив Олег Невієвський,  професор Київської школи економіки, експерт проекту Світового банку.

Ще одна структурна проблема що виникає внаслідок дії мораторію - це небажання бізнесменів вкладати в виробництво та у меліорацію, через відсутність права власності на землю.

“Додана вартість, яка генерується у нас зараз в аграрному секторі - у 3 рази нижче, ніж в США і в 5 разів менша ніж в Німеччині і Франції” - повідомив Олег Невієвський, професор Київської школи економіки.

Міф про нашу безальтернативну відсталість та аграрність народжується саме через такі умови. Вибірковий доступ до фінансового ресурсу, який диктує неможливість використовувати землю як заставу у банку, відсутність права власности, а як наслідок можливості передати актив у спадок - і на виході маємо обкладений ризиками фермерський бізнес, який накачують міфами та справедливими побоюваннями популисти від політики.

“Те що є зараз - це не припустимо. Люди не можуть скористатися своїм конституційним правом власності на землю. Ми живемо в задзеркаллі, ми критикуємо мораторій і одночасно продовжуємо те, що до нього призвело” - Іван Мірошниченко.

Список позицій на яких повинні наполягати бізнесмени повинні базуватися на безумовній рівності учасників ринку, щоб політичне лоббі нарешті замінила здорова конкуренція.

Український виробник та власник землі повинен бути рівноправним та конкурентним покупцем, тобто мати доступ до фінансів, як і всі інші. І по-друге людина повинна мати альтернативу, не продати землю, а під цю землю взяти гроші, побудувати свій бізнес - Іван Мірошниченко.

Тож питання імплементації цих реформ лежить виключно в площині компетенцій нової, ще не остаточно сформованої влади і першим випробуванням на чесність та компетентність для нових керманичів повинна стати інвентаризація земель державного фонду, де як показує практика панує суцільна анархія.

“Наш Держгеокадастр вперто не проводить інвентаризацію! По їх власним даним 20% приватних земель нікуди не внесено - вони не знають що з ними відбувається, і ще 70% відсотків державних теж нікуди не внесено” - зазначив Михайло Соколов.

Але окрім непорозумінь із ринком землі - держава провокує і ще низку схем, серед яких популярні з 2016 року схеми ухилення від сплати ПДВ, так звані скрутки.
Ця схема, за допомогою якої мінімізується сплата ПДВ  - вже третій рік вирує по країні і годує перш за все регіональних силовиків, що чітко видно по іх деклараціях.

Телефоном журналіст Ярослав Бугаков озвучив компанії “Олсідс” та “Королівський смак”, яких було помічено  за скупкою агропродукціі за готівку на відповідному онлайн ресурсі. А дружина голови Кіровоградської ДФС Тертичного, до повноважень якого входить боротьба з цими явищами - виявилась чималим латифундистом, маючи в активі земель на 60 000 квадратних метрів та пакет активів в агро бізнесі.

Обидві компанії мають дуже неоднозначну репутацію. За власником компанії “Олсідз” Вячеславом Петріще ще з 90х тягнеться шлейф скандальних подій, від конфліктного розставання з першим партнером греком Теодором Маргелосом, який втратив бізнес одразу після розірвання ділових стосунків із Петріще, до загадкової смерті іншого партнера в компанії “Зерноторгова компанія” Рябухіна. Останній, за інформацією джерел був рушійною силою “Зерноторговой компанії” яка була заснована бізнесменами після розставання Петріще із греком Маргелосом. Але в 2005 році помер від сердечного приступу, після чого Петріще швидко перехватив керування компанією в свої руки, а дружина загиблого майже одразу після інциденту продала свою частку в бізнеси компанії “Кернел”. Хобі бізнесмена - полювання, саме на ньому він заводить ділові знайомства з чиновниками і не гребує публічно хизуватись такими зв’язками. До його орбіти потрапив навіть колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі, за допомогою якого Петріще намагався отримати землю в порту “Південний”. Втім відносини з колишнім губернатором Одещини швидко зіпсувалися і виділення землі для “Олсідс” зупинилось в судах.

Також декілька разів на компанію “Олсідс” порушувала кримінальні справи Державна фіскальна служба, за махінації із сплатою податків та продажу продукції за кордон за заниженими цінами, що також мало на меті оптимізацію податкового навантаження, але кожного разу розслідування зупинялись.

Не менш цікавою є персона власника компанії “Королівський смак” Віктора Короля. За інформацією різних джерел, Король після Майдану проплатив посаду начальника ДФС Кіровоградської області і таким чином забезпечив собі імунітет від будь яких переслідувань за махінації з податками. Якщо подивитись на декларацію виконуючого обов’язки начальника Кіровоградськоі ДФС Віктора Тертичного, то можна побачити гігантські земельні наділи в 84 200 метрів квадратних, якими володіє його дружина Оксана Тертична, та кілька аграрних підприємств в її власності, що дуже дивно як для дружини посадовця, в компетенцію якого входить саме контроль дотримання законності ведення бізнесу саме аграрними підприємствами.

Діяльність Віктора Короля також займала своє місце в кримінальних новинах. Так при будівництві заводу з переробки сої, в 2017 році було скоєно напад та нанесено тяжкі тілесні ушкодженння екологічному активісту Михайлу Берчуку. Цей випадок увійшов в список 55 випадків насильства проти активістів, який було складено після замаху на Катерину Гандзюк, майже всі національні ЗМІ тоді приїхали до села Власівка щоб знати репортаж, але в ефір пішов лише матеріал німецької Дойче Веллє під назвою “Локальні герої”. Телеканали “Інтер” та “Зік” матеріал присвячений нападу на активіста що стався серед білого дня - не пропустив.

Майже кожна компанія, помічена в готівкових розрахунках - має або близькість до чиновників, або скандальні кейси у своєму минулому, більш того - близькість керівництва таких компаній до фіскалів додає способів заробити корупційних грошей.

Три роки тому, коли ми змінили систему оподаткування - багато пішло в тінь, тоді через прокладки, через офшори було виведено більше мільярда гривень валютної виручки. - повідомив Іван Мірошниченко.

Майже кожна з проговорених позицій - це історія про те, як реальні гроші, що генерує країна - течуть повз фіскалів та державного бюджету, осідаючи у руках кримінальних структур та корумпованих силовиків. Ці гроші недоотримує бюджет і політики, які у таких випадках роблять те що і завжди - додають нові податки для бізнесу, замість детінізації чорних ринків та грошей.

На цей час рівень загальнодержавних видатків складає 43 відсотки від ВВП, при тому що провідні економісти рекомендують оптимальну цифру для України  - до 37% від ВВП, для швидкого зростання економіки.. Відповідно близько 100 мільярдів зайвих держава збирає з бізнесу та громадян і неефективно їх розподіляє. Неможливо вже нічого  додатково збирати з бізнесу, навпаки - необхідно терміново скорочувати шкідливі прямі видатки Олег Гетман, економіст.

Початкова цифра в суму збитків від 200 до 250 мільярдів гривень формується саме за рахунок проблем із ринком землі, податкових махінацій, махінацій з офшорами та неефективного використання зібраних державою податків. І ситуація,  у якій опиниться нова українська влада після парламентських виборів - буде унікальною тим, що більше немаєї куди піднімати податки, а єдиний можливий шлях реформ - це зробити більш ефективне адміністрування ділових процесів в країні, знижувати шкідливі прямі податки та вивести величезний чорний ринок землі у “біле поле”.

 

Ярослав Бугаков

Журналіст розслідувач