Перейти к основному содержанию

Життя та гаманець: Економічні сценарії порятунку країн від COVID-19

вт, 07/07/2020 - 14:41

Ніхто не знає, які методи боротьби з пандемією та її економічним впливом є більш дієвими. Ця невизначеність нагадує військовий термін “туман війни”.

На момент укладання цього матеріалу в світі виявлено 9,1 млн випадків захворювання на COVID-19. Понад 470 тис. з них — летальні. Наприклад, 2009-2010 рр. від пандемії вірусу A/H1N1 за офіційними даними ВООЗ загинуло 18,5 тис. людей. Більш відомий як “свинячий грип”, він практично збігся у часі з фінансовою кризою 2008-2009 рр. та додав економічних втрат на сотні мільярдів, якщо не на трильйони доларів. А перший коронавірус, тяжкий гострий респіраторний синдром SARS-CoV-1, хоч і не спричинив стількох людських втрат, але через нього тільки Гонконг і Сінгапур “недорахували” 2003 р. $3,7 млрд та $4,9 млрд ВВП відповідно.

Прогнози щодо COVID-19 сходяться тільки в одному: його наслідки будуть ще важчими. Азійський банк розвитку оцінює негативний вплив пандемії на економіку у $5,8-8,8 трлн, що дорівнює падінню світового ВВП приблизно на 6,4-9,7%. Кембріджська бізнес-школа Джаджа нещодавно опублікувала дослідження, за яким втрати світового ВВП можуть скласти від $3,3 трлн (при оптимістичному сценарії) до $82 трлн протягом наступних п’яти років.

Деякі політики порівнюють коронакризу з воєнними часами. Про сам вірус і про реальні масштаби зараження точної інформації немає ні в кого. Ніхто не знає, які методи боротьби з пандемією та її економічним впливом є більш дієвими. Ця невизначеність нагадує військовий термін “туман війни”, коли місцезнаходження військ ворога та його плани невідомі. Вчені все ще досліджують новий вірус, експериментують із засобами лікування та вакцинами. Уряди так само експериментують із рестартом економік.

Світовий досвід показує, що уряди змушені обирати власні стратегії боротьби. Деякі кроки є унікальними для окремих країн, деякі — однаковими, але всі шукають баланс заходів, який допоможе максимально зберегти як здоров’я громадян, так і їхні “гаманці” — бізнеси та робочі місця.

Непорівняльний аналіз

Спочатку ми планували зробити рейтинг країн, які справляються з COVID-19 найкраще, з найменшими втратами для економіки. Проте таке порівняння буде некоректним.

По-перше, йдеться про чутливу тему людського життя. Не можна сказати, що Ісландія є найкращою тільки тому, що має лише 10 загиблих.

По-друге, ситуація є динамічною. І ті країни, які зараз вважають “успішними”, завтра можуть перестати бути такими.

По-третє, новий коронавірус прийшов до різних країн в різний час. Тому дехто мав певну фору та міг краще підготуватись.

Не варто забувати й про те, що комусь просто більше поталанило. Про це говорить, зокрема, канадський політолог Філіп Ліпсі. В статті для журналу Foreign Policy він вказує, що низька смертність в деяких країнах може виявитись результатом не дій урядів, а банального везіння. І навпаки. “Може бути так, що ключовий внесок зробили декілька пасажирів із кашлем, які на ранній стадії пандемії летіли через Мумбай до Мілану”, — каже він.

Факторів, які можуть змінити характер проходження пандемії, безліч, і не всі вони працюють однаково. Багато експертів погоджуються, що країни, де проводилось масове щеплення БЦЖ, показують менш гостре проходження хвороби. Наприклад, східні землі Німеччини виявились “стійкішими”, ніж західні.

grafik poryatunok

Ще є теорія, згідно з якою країни, що зіткнулись із SARS, мали необхідний досвід та встигли підготуватись до чогось схожого. Також вважається, що острівним державам, як-то Новій Зеландії, Японії, Ісландії, а також континентальній Австралії, легше впоратись з пандемією через можливість швидко заблокувати авіа- та морські перевезення. Натомість є приклад Великої Британії, яка наразі посідає п’яте місце в світі за загальною кількістю виявлених хворих на COVID-19 (після США, Бразилії, Росії та Індії).

Економічне виживання

COVID-19 додав до рецесії, про яку вже кілька років попереджали економісти, неприємну особливість. Під час класичних криз різні компанії з однієї галузі страждають по-різному. Але навряд чи ми зустрічались із ситуацією, коли зупиняються одразу цілі галузі. Втрати Голівуду від карантину, наприклад, навесні склали $20 млрд.

Неординарність кризи вимагає неординарних заходів з боку урядів. Вони не є оригінальними, проте вражають їхні масштаби. З початком локдауну країни вдались до часткового покриття заробітних плат, податкових пільг для бізнесу, спеціальних кредитних ліній тощо.

Підтримка робочих місць

Найбільші побоювання урядовців викликає масове безробіття. Це означає не тільки падіння соціальних стандартів і політичну нестабільність, але й більш повільне відновлення після кризи. Тому деякі уряди здійснюють часткову оплату заробітної платні найманим робітникам приватних компаній.

Найбільш взірцевою у цьому контексті вважається Німеччина. Держава оплачує до 60% заробітної платні працівників у випадку Kurzarbeit (“короткої роботи”) — вимушеної відпустки через закриття компанії, скорочення виробництва чи радикального скорочення годин праці. В останніх двох випадках, коли робітник отримує певні гроші від роботодавця, держава доплачує саме різницю між реальним доходом та 60% його попередньої ставки. Для робітників із дітьми частка доплат дещо вища — до 67%. І хоча експерти погоджуються, що вижити на такі суми працівникам роздрібної торгівлі чи індустрії гостинності важче, ніж високооплачуваним робітникам виробничих компаній, але все ж це краще, ніж виплата по безробіттю.

Нещодавно уряд прийняв рішення про поступове збільшення сум для тих, хто знаходитиметься в режимі Kurzarbeit понад сім місяців, — до 80% та 87% відповідно. Це говорить про те, що в Німеччині усвідомлюють тривалий характер кризи.

Поки що схема доплат обмежена 12 місяцями та, схоже, що вона працює. Безробіття в квітні збільшилось до 6,3%. Для країни це багато, проте якщо порівняти із цифрами США (14,7%), Греції (14,4%), Іспанії (14,8%), Туреччини (13,2%) або навіть Франції (8,7%), то ситуація є значно кращою.

Німеччина спирається на успішний досвід під час фінансової кризи 2008-2009 рр. Але зараз обсяги допомоги значно більші. Якщо в травні 2009 р. схожі виплати отримували 1,5 млн робітників, то у травні цього року — 7,3 млн.

Подібні програми запровадили Франція, Італія, Нідерланди, Австрія, Польща тощо. У Франції нині близько 8,6 млн робітників отримують доплати від держави, які покривають частину їхніх втрат від скорочення робочих годин або вимушеної безоплатної відпустки. Виплати сягають до 84% базової докризової зарплати, але не перевищують €4,6 тис. на місяць.

Австрія здійснює доплати навіть у більшій частці — до 90%. На думку Олівера Штеттеса з Інституту економічних досліджень Кельна, саме це допомогло країні зупинити майже двократний ріст безробіття порівняно із 2019 р.: його рівень вдалося скоротити із 12,8% у квітні до 11,5% у травні 2020 р.

Досягнення Польщі вражають ще більше: у квітні рівень безробіття склав лише 2,9%. За даними порталу сountryeconomy.com, це четвертий найкращий показник у світі.

Критики доплат стверджують, що держави дарма витрачають кошти на неефективні компанії, які повинні природним шляхом припинити своє існування; що безробіття однаково зросте, коли закінчаться бюджетні кошти; і що схеми доплат дають можливості для махінацій. І якщо з першими двома твердженнями можна сперечатись, то для останнього привід все ж є.

Франція вже зіткнулась із тим, що компанії подавали занижені дані щодо робочих годин працівників, або завищували їхні зарплати, щоб отримати максимум допомоги. Експерти оцінюють, що близько 10% із всіх виплат отримані незаслужено, а міністерка праці Франції Мюріель Пеніко вже оголосила про перевірку даних близько 50 тис. компаній з числа тих, які отримують допомогу.

Податкові пільги для бізнесу

Одночасно в багатьох країнах відбулось скорочення, відтермінування або тимчасове звільнення компаній від сплати податків. Одним з найкращих прикладів є сусідня Польща. В рамках програми “Антикризовий щит” мікробізнес та індивідуальні підприємці були звільнені від сплати соціального внеску (відомий як ZUS — від назви управління соціального захисту країни), якщо їхній прибуток у березні впав вдвічі порівняно з лютим.

У квітні-травні програму продовжили, але зі змінами. Наприклад, скасоване максимальне обмеження щомісячних надходжень для самозайнятих підприємців, яке давало їм право на звільнення від ZUS. При цьому залишилась умова, що чистий щомісячний дохід з лютого не може перевищувати $1,77 тис. Аналогічні стимули отримали і більші компанії. Як повідомив посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцкі в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”, держава дозволила їм не платити внески на соціальне страхування за робітників протягом трьох місяців. Крім того, органи місцевого самоврядування Польщі задіяли власні податкові стимули для підприємців — звільнення від сплати або скорочення місцевих податків, а також звільнення від сплати оренди.

Окремої уваги заслуговують довгострокові заходи — Польща відтермінувала введення податку на роздрібні продажі до кінця року, а також схвалила запровадження податку на виведений капітал (ПнВК) з 2021 р.

Знижують податкі й інші країни. В середині червня уряд Австрії запровадив додаткові стимули для компаній, які коштуватимуть бюджету країни €12 млрд. Наприклад, мінімальну ставку податку на прибуток скорочено з 25% до 20%, а податки на інвестиції — до 14%. Уряд Німеччини схвалив тимчасове зменшення ПДВ з 19% до 16%, яке діятиме з 1 липня до 31 грудня 2020 р. Решта світу також розглядає такі заходи.

Кредитні лінії

Внаслідок кризи компанії зіткнулись зі скороченням продажів. Розуміючи це, уряди почали пропонувати кредитні лінії для підтримки оборотного капіталу бізнесу. Такі позики йдуть окремо або разом із фінансуванням часткової зайнятості. Також вони можуть бути як із відсотками, так і безвідсотковими.

Уряд Австралії, наприклад, пропонує малому та середньому бізнесу з оборотом до 35 млн американських доларів безвідсоткові кредитні лінії до $172 тис. Кредит надається терміном на три роки із відстрочкою початку платежів на шість місяців. При цьому уряд не вимагає від підприємців застави для забезпечення позички.

Велика Британія пообіцяла виступити в якості гаранта підтримки малого бізнесу на суму близько $1,5 млрд. У програмі беруть участь понад 40 банків, які надають підприємцям кошти у вигляді позик або овердрафту. При цьому уряд заборонив позичальникам вимагати від отримувачів заставу для сум менше $313 тис. Через це деякі банки почали підвищувати відсоткові ставки до цілком українських 35% річних. Федерація малого бізнесу Великої Британії наразі бореться за те, щоб відсотки за позиками в межах програм підтримки під час коронакризи не перевищували 6%. Кредити надаються на термін від трьох місяців до 10 років.

gr pr

Знову ж таки, не можна обійти увагою Польщу. Уряд вже запровадив невеликі безвідсоткові кредити на суму близько $1,2 тис. для мікропідприємців. Загалом на підтримку мікро-, малого та середнього бізнесів Польща запланувала спрямувати $19 млрд. Це втричі перевищує суму, яка виділена на аналогічні програми для великого бізнесу.

Головний критерій отримання допомоги в Польщі — це падіння оборотів компанії чи індивідуального підприємця на 25% або більше в будь-який місяць після 1 лютого 2020 р. Також закони вимагають, щоб кінцеві бенефіціари компанії-отримувача мали громадянство країни, яка входить до Європейської економічної зони. Із виділених сум близько 40% складатимуть власне позички, які потрібно повертати. Решта є субсидіями. Цікаво те, що компанії матимуть право не повертати до 75% загальної допомоги за умови збереження ділової активності та зайнятості протягом року.

Субсидії на перенесення виробництва

Скасування авіаперевезень та зупинка морського транспорту через непрацюючі порти стали неприємною “родзинкою” коронакризи. Різке скорочення відвантажень товарів, передусім з Китаю, порушило ланцюги постачання десятків, якщо не сотень тисяч компаній. БІЗНЕС вже писав, що через це все більше американських компаній почали замислюватись над тим, як замінити Китай у своєму “ланцюгу”.

Поки що заміна постачальників є особистою справою бізнесменів. Втім, Японія вже створила прецедент державної підтримки перенесення виробництва з Китаю. Навесні уряд країни прийняв пакет заходів з порятунку економіки, в якому передбачено $2,2 млрд на релокацію виробничих потужностей. Левову частину цих коштів отримають компанії, які повернуть виробництво до Японії, а близько 10% піде тим, хто перенесе бізнес в інші країни Південно-Східної Азії. Наразі невідомо про успішність цих стимулів, адже їх запроваджено лише у квітні.

Кошторис боротьби

За даними ресурсу Statista.com, станом на 19 червня 2020 р. вартість заходів по стимулюванню економіки переважно сягає 4-5% річного ВВП країн G20. Хоча є й винятки.

Наприклад, зараз американський Конгрес розглядає законопроєкт, який передбачає виділити $3 трлн на боротьбу з COVID-19, щоправда, це включає в себе і видатки на заходи з охорони здоров’я. Пакет стимулів вартує 12% ВВП США.

Японії порятунок обійдеться ще дорожче. Прийнятий в квітні план економічної підтримки бізнесу передбачає витрати та податкові пільги у розмірі майже $1,1 трлн. Це майже вдвічі більше, ніж запланував на схожі програми Китай, та становить 21% ВВП країни.

Урок для нас

Країни уважно придивляються до заходів одна одної та оцінюють доцільність копіювання. Для України проблема в тому, що ми не маємо ані такого позитивного балансу бюджету, як Німеччина, ані такої підтримки з боку ЄС, як Польща. Тому відтворити їхні заходи ми не можемо. Потрібно знаходити свій шлях.

Найгірше те, що дії українських урядовців не йдуть в межах чітко окресленої стратегії, а є механічним відтворенням кроків інших країн. Тому урядові рішення скидаються на хаотичні та неосмислені рухи. Це, як і невиправданий оптимізм заяви про створення 500 тис. робочих місць, підриває і без того невисоку довіру бізнесу та громадян.

Програма дій має виходити з реалій українського бюджету, найбільш свіжої наукової інформації про природу вірусу та довгострокової перспективи — рестарту економічного життя. Власне, чесна розмова про COVID-19, ситуацію в економіці та план дій стала основою вдалого досвіду Нової Зеландії, про який вже чимало написано. Неприємна для української влади реальність у тому, що простих рішень бути не може. Але хтось їх має приймати.


КРИЗА У ЦИФРАХ: СВІТ ТА УКРАЇНА

Цифри падіння світової економіки продовжують встановлювати антирекорди. Прогнози на 2020 р. невтішні, і з кожним новим релізом вони лише погіршуються. Україна, з її сировинним характером зовнішньої торгівлі та залежністю від імпорту споживчих товарів, схоже, акумулює увесь негатив.

1

2

3

4

 

 

Читайте також

Операція “Локалізація”: пошуки золотої середини

вт, 09/22/2020 - 09:11
Підприємці готові до локалізації, а от замовники їхньої продукції побоюються зниження конкуренції

Коронна фаза: COVID-19 ставить політиків і бізнес перед надскладним вибором

пт, 09/18/2020 - 22:48
Людство сьогодні вирішує, що важливіше: рятувати економіку чи планету

Тютюновий бунт: вітчизняна тютюнова галузь з легкої руки влади тріщить по швах

пт, 09/04/2020 - 10:22
Боротьба держави за податки з виробників сигарет не дає відчутного ефекту, а лише підриває галузь

Сяйво чистого розуму: інформаційно-просвітницький проєкт АТ “Фармак” — “Екошкола”

вт, 09/01/2020 - 15:53
Журнал БІЗНЕС представляє першого учасника ТОП-10 спецпроекту "Ековідповідальне рішення"   Виклик Допомогти в реалізації стратегії сталого розвитку держави, створивши освітню програму по усвідомленому використанню природних ресурсів і сталого розвитку шкіл.

Коло еколо: бізнес, у якого на меті не тільки прибуток

вт, 09/01/2020 - 14:00
Журнал БІЗНЕС представляє ТОП-10 компаній, що стали переможцями спецпроекту "Ековідповідальне рішення"

Смітник історії: людство відкидає звичне відношення до відходів

вт, 09/01/2020 - 13:44
Як змінюються ідеологічні, промислові, споживацькі тренди і який вплив на довкілля вони матимуть у найближчому майбутньому