Перейти к основному содержанию

Цифровізація проти корупції: Виклики для нового керівника Держгеокадастру

чт, 07/16/2020 - 11:55

Призначення Романа Лещенка головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру — вже друга заміна за часів перемоги “Слуг народу”.

Своїм розпорядженням 10 червня Кабінет міністрів призначив головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) Романа Лещенка. Це вже друга заміна за часів перемоги “Слуг народу” — попередній керівник, Денис Башлик, пропрацював на цій посаді лише півроку. Щоб налагодити роботу Держгеокадастру, новому керівнику доведеться подолати кілька значних викликів.

Немає інформації — немає ринку

Земельний кадастр — це інформація про місцезнаходження земельних ділянок, їхню оцінку та класифікацію, а також відомості про факт отримання або припинення права власності на них. Для більшості звичайних громадян, особливо у містах, цієї інформації достатньо. Проте, якщо ми говоримо про місцеве самоврядування та ведення підприємницької діяльності на землі, то нюансів значно більше. Геопросторові дані можуть містити багато шарів інформації. Особливо важливими є межі.

Інформація у земельному кадастрі повинна показувати чіткі кордони ділянок, прив’язані до географічних координат. Це потрібно не тільки для “боротьби за межу” із сусідами. Межі територіальних громад є фізичними межами їхніх повноважень. Інколи ці межі перетинаються, і, наприклад, якщо цим спірним клаптиком є дорога, то відповідального за її стан можна й не знайти.

За оцінками експертів, в Україні станом на весняний період 2020 р. було оцифровано близько 75% земельних ділянок різних форм власності. До 1 серпня цього року Держгеокадастр повинен завершити інвентаризацію всієї землі, включно із близько 10 млн га сільсь­когосподарських земель, що залишаються у власності держави. Отже, це перший великий виклик для нового керівника.

zemla

Також, за наявною інформацією, межі міст, наприк­лад, чітко окреслені лише у 5-6% випадків. Тож окрім переведення у цифровий формат існуючих земельних ділянок, є ще питання виправлення помилок. Адже інколи межі кадастрових рай­онів не відповідають межам населених пунктів відповідно до встановлених проєктів землеустрою.

Ще експерти зазначають, що відомості про ґрунтові ресурси не співпадають із картою. Але тут необхідно відзначити ще одну проб­лему — науково достовірне обстеження ґрунтів в Украї­ні востаннє проводилось у середині 1960-х років.

Ціна обмежень

Наступним викликом є один із найважливіших інформаційних шарів, про який згадують тільки експерти. Це так звані обмеження на використання земельної ділянки. Передусім вони стосуються природоохоронних земель, земель оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду та водоохоронних зон. Втім, можуть бути обмеження й іншого типу. Наприклад, якщо на вашій ділянці розташовано лісосмугу, або під нею проходить магістральний газопровід, чи є високовольт­на повітряна лінія (ПЛ) над нею, ви матимете заборону на ведення певних видів дія­льності. Відповідно, інформація про такі обмеження є критично важливою для покупців земельних ділянок. Від неї буде залежати і ціна.

Найважливіше те, що, за деякими джерелами, інформація про обмеження на використання земельних ділянок в кадастрі заповнена лише на 1-2%. Причина не в тому, що хтось не бажає вносити дані про ПЛ над своєю ділянкою. Наприклад, відсутність інформації про водоохоронні зони допомагає безконтрольно зорювати береги річок. Само собою, орендарі або власники таких ділянок зацікавлені, щоб відомості про обмеження на використання їхніх ділянок не потрапили до електронного земельного кадастру.

Усюдисуща корупція

Внесенням відомостей займаються державні кадастрові реєстратори, офіційні працівники Держгеокадастру. Їхню допомогу або невтручання можуть спробувати купити. Свіжий приклад. Пресслужба прокуратури Київської обл. повідомила про затримання начальника міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м.Ірпені Головного управління Держгеокадастру в Київській обл. за фактом вимагання та одержання хабаря. Держслужбовець мав сприяти швидкій реєстрації 97 земельних ділянок. При цьому йшлося про доволі невелику суму — 48,5 тис.грн.

А у березні цього року НАБУ та САП провели обшук у Головному управлінні Держгеокадастру в Сумській обл. Слідство вважає, що посадовці зловживали службовим становищем на користь приватної компанії та вивели з державної власності 2 тис.га земельних ділянок у Роменському районі.

Новий очільник Держгеокадастру розуміє становище у галузі та називає боротьбу з корупцією головним пріоритетом. “Перше, з чого почну свою роботу на посаді, — це боротьба з розкраданням нашого спільного скарбу — державних земель”, — заявив Роман Лещенко у колонці для “Інтерфакс-Україна”.

river 2826926 1280

Заради справедливості слід зазначити, що попереднє керівництво намагалось боротись із корупцією шляхом запровадження принципу екстериторіальності. Згідно з ним, документація на реєстрацію земельних ділянок подається лише в електрон­ній формі через особистий кабінет, а державний кадастровий реєстратор обирається електронною системою у випадковий спосіб, щоб уникнути підкилимних домовленостей. Проте після тижня роботи, за словами керівника Держгеокадастру, було виявлено суттєві “технічні проблеми”, які заважають реалізації проєкту. Про деталі не повідомлялось, але здається, такі речі частіше є результатом свідомих помилок у алгоритмах для саботажу ініціативи, ніж прорахунками при проєктуванні. Так чи інакше, екстериторіальність тимчасово “вимкнули”.

Тотальна цифра

Окрім боротьби з корупцією, пан Лещенко назвав пріоритетом розробку та ухвалення законодавства для передачі органам місцевого самоврядування державних земель, а також переведення всіх процесів управління земельними ресурсами “в цифру”.

Про необхідність розбудови цифрової інфраструктури геопросторових даних українські фахівці говорять давно, а їхні розробки свого часу називали передовими для світу. Але досвід із запуском принципу екстериторіальності показує, що це буде непросто. Крім того, така інфраструктура в її пов­ноцінному форматі коштуватиме декілька мільярдів доларів.


На весну 2020 р. було оцифровано близько

75%

земельних ділянок різних форм власності


Повноцінний формат да­них означає, що окрім коо­рдинат земельних ділянок, мають бути шари відомостей про їхній якісний стан, рельєф, а також лісові угіддя, корисні копалини тощо. Наприклад, в один клік можна дізнатись, яку культуру висаджено на ділянці сільськогосподарського призначення. Не менш важливими для підприємців є відомості про обмеження на використання ділянок або про наявну інфраструктуру навколо них. Якщо такі дані будуть доступні та ще й сумісні з інфраструктурою геопросторових даних ЄС, відповідно до директиви INSPIRE, це дозволить потенційним інвесторам отримувати повну картину можливостей, які дає використання земельної ділянки.

З небес на землю

В умовах кризи питання коштів на цифровізацію буде головним. На початку травня, за інформацією порталу “Наші гроші”, Держгеокадастр остаточно скасував тендер на аерофотозйомку більшої частини території України — понад 400 тис.кв.км. Очікувана вартість послуг мала становити понад 276 млн грн. Вперше результати тендеру скасували через лише одну заявку на участь. Вдруге — через скорочення витрат на програму “Проведення земельної реформи” у 2020 р. у зв’язку з коронавірусом. Тож навряд чи варто очікувати, що на старт вільного продажу землі сільськогосподарського призначення влітку 2021-го Україна вийде з “цифровим дивом”.

Перед Романом Лещенком стоять надважливі завдання по викоріненню корупції у Держгеокадастрі та напов­ненню земельного кадаст­ру цінними відомостями про земельні ділянки, їхні географічні координати та особливо про обмеження на їхнє використання. Наразі новий керівник служби знаходиться на посаді буквально декілька тижнів, тому ми не можемо давати оцінки його роботі. Бажаємо йому успіхів та будемо слідкувати за реформами в Держгеокадастрі.

Читайте також

Виростити «єдинорогів»: Партнерство бізнесу та освіти розвиває культуру стартапів

пн, 11/09/2020 - 12:39
Партнери освітньо-стипендійної програми CIG R&D LAB — керівники «Львівської політехніки», компаній Tech StartUp School та Chernovetskyi Investment Group — про те, чим їх вразили проєкти-переможці, в чому синергія вишів та бізнесу та перспективи співпраці.

Експортні варіанти: хто і як просуває "Made in Ukraine"

вт, 09/29/2020 - 12:00
БІЗНЕС розібрався, хто в Україні займається лобіюванням інтересів експортерів-виробників, та яких успіхів та невдач вони досягли.

Операція “Локалізація”: пошуки золотої середини

вт, 09/22/2020 - 09:11
Підприємці готові до локалізації, а от замовники їхньої продукції побоюються зниження конкуренції

Коронна фаза: COVID-19 ставить політиків і бізнес перед надскладним вибором

пт, 09/18/2020 - 22:48
Людство сьогодні вирішує, що важливіше: рятувати економіку чи планету

Тютюновий бунт: вітчизняна тютюнова галузь з легкої руки влади тріщить по швах

пт, 09/04/2020 - 10:22
Боротьба держави за податки з виробників сигарет не дає відчутного ефекту, а лише підриває галузь

Сяйво чистого розуму: інформаційно-просвітницький проєкт АТ “Фармак” — “Екошкола”

вт, 09/01/2020 - 15:53
Журнал БІЗНЕС представляє першого учасника ТОП-10 спецпроекту "Ековідповідальне рішення"   Виклик Допомогти в реалізації стратегії сталого розвитку держави, створивши освітню програму по усвідомленому використанню природних ресурсів і сталого розвитку шкіл.