“Своє майбутнє ми вбачаємо в інноваціях, пов’язаних зі створенням альтернатив сигаретам”

ПрАТ “Філіп Морріс Україна” протягом двох останніх років є третім найбільшим платником податків в Україні. Разом з ТОВ “Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн” компанія сплатила у 2017 р. до державного бюджету 15,4 млрд грн. податків і зборів

Як вдається тримати позиції та з якими проблемами зіштовхуються представники тютюнової індустрії, розповіла Наталія Бондаренко, директор з корпоративних зв’язків компанії “Філіп Морріс Україна”

— Наприкінці минулого року Президент України під­писав Закон #2245, яким були внесені суттєві зміни до системи оподаткування тютюнових виробів. Як “Філіп Морріс Україна” оцінює новий Закон і які наслідки для ринку ви прогнозуєте?

— Ми, як представники тютюнової індустрії, розуміємо, що імплементація вимог Директиви ЄС про ставки ак­цизного податку на рівні не менше €90 за 1 тис. сигарет, як це передбачено Угодою про асоціацію, є неминучою.

Але якщо взяти два останні роки, то ставка податку під­вищувалась щорічно на 40%. У 2014 р. галузь взагалі “пе­режила” три підвищення акцизу протягом року. Я добре пам’ятаю, як це робилося, — похапцем, до останнього дня точились палкі дискусії в Комітеті ВР з питань по­даткової та митної політики, зміни вносилися “з голосу”… Нам, як великому виробнику та платнику податків, така тотальна непередбачуваність не дозволяла скласти фі­нансові плани, зробити прогнози щодо діяльності тощо.

Цього року Верховна Рада затвердила для тютюнової ін­дустрії восьмирічний план поступового підвищення акци­зу до €90 за 1 тис.шт.: у 2018 р. підвищення складає 29,7%, надалі податок буде підвищуватись на 20% щорічно.

Такий шлях проходили і зараз проходять усі країни ЄС. І займало це 12-15 років. Кожна з країн намагалася макси­мально відстрочити фінальне підвищення. Понаднормо­ве збільшення акцизного податку не виправдовує себе з точки зору наповнення бюджету, при цьому виникає за­гроза отримати потік контрабандних сигарет.

— Як позначилося на надходженнях від акцизу підви­щення ставок?

— Торік акциз підвищився на 40%, і логічно припустити, що мали відповідно зрости і надходження до бюджету. Але насправді відрахування від тютюнової галузі збільшились лише на 18,4%: імовірно, люди скоротили споживання тю­тюнових виробів, курці перейшли на дешевші бренди, до того ж підвищився рівень нелегальної торгівлі…

Тому ми прогнозуємо, що цього року і “Філіп Морріс Україна”, і галузь в середньому збільшать відрахування до бюджету на 13-14%. Тобто росту на 30% не відбудеться за об’єктивних причин.

“Інциденти на кшталт тих, який відбувся у нас з ДФС, можуть залишити Україну без великого виробника і платника податків”

— Якщо держава буде дотримуватись прийнятого пла­ну на вісім років, наскільки комфортним він буде для “Філіп Морріс Україна”, як виробника і великого плат­ника податків?

— Скажімо так: це максимально розумний компроміс, яко­го зараз можна досягти. Я маю дуже великі сподівання, що Міністерство фінансів і профільний Комітет ВР дотриму­ватимуться цього плану при складанні кошторису держа­ви на черговий рік. Але ми всі розуміємо, що ставки вста­новлені в гривні, а мета, якої треба досягти відповідно до Директиви ЄС, фіксована в євро. Є інфляція, курсові коли­вання і є побоювання, що питання знову буде виноситись на публічну дискусію, пропонуватимуться різні варіанти перегляду плану.

Тому ми, знов-таки, пропонуємо дивитися на досвід євро­пейських країн, де вихід на “директивні” ставки був трива­лішим. Саме так, на наш погляд, і треба робити — головне виконати встановлений восьмирічний план, досягти вста­новленого у гривнях рівня податку, продемонструвати своє прагнення до виконання європейських директив. Далі можна буде передбачати продовження дії плану.

— Тобто ви припускаєте, що виконання плану з Закону #2245 у гривнях може бути не виконано, наприклад, внаслідок коливань курсу національної валюти?

— Так, це можливо. До речі, розуміють це і в уряді. Кабінет міністрів взагалі пропонував встановити ставки в євро. Ми послідовно виступали проти такої новації. Адже знецінен­ня гривні означає зниження купівельної спроможності та доступності будь-яких товарів. А ціна на тютюнові вироби лише непрогнозовано зростатиме. Треба рухатися посту­пово, згідно із затвердженим підвищенням ставок, а ближ­че до 2025 р. вирішувати питання, встигаємо ми виконати зобов’язання чи треба піднімати питання продовження плану.

— Ми маємо приклади Польщі, Німеччини, країн Бал­тії, де після підвищення податків на тютюнові вироби стрімко зростав тіньовий обіг. Наскільки реальною є загроза для України?

— Загроза реальна і нагальна. Протягом 2017 р., за на­шими підрахунками, тіньовий обіг тютюнової продук­ції в Україні був мінімальним — 1%. А лише за грудень 2017 р. він зріс до 3,1%. Наступного року він може збіль­шитися до 5%. Сигарети нелегально ввозять в Україну з Молдови, Білорусі та РФ, де ставки акцизного податку ниж­чі, ніж в Україні. Молдова підвищує ставки не такими темпа­ми, як ми, а країни Митного союзу взагалі не мають якихось зобов’язань перед ЄС.

— Зараз ДФС звинувачує “Філіп Морріс Україна” у неспла­ті 635 млн грн. податків. Звідки така сума?

— 2015 р. ми отримали дозвіл від ДФС на ведення діяльності в митному режимі переробки. Цей режим передбачає митний контроль над сировиною, яка ввозиться, контроль над усією продукцією, яка відправляється на експорт, контроль кож­ного кроку підприємства. Тоді у “Філіп Морріс Україна” були вільними десь 70% виробничих потужностей, адже 2015 р. був не найкращим для економіки. Наш менеджмент зробив усе можливе, щоб отримати від Philip Morris International більше замовлень в рамках групи. І PMI, зважаючи на рівень нашого виробництва, рівень підготовки персоналу, розмістила в нас замовлення для Японії та Єгипту.

Нам вдалось зберегти робочі місця та навіть додатково найняти близько 100 працівників, збільшити податкові від­рахування, збільшити валютні надходження приблизно на $90 млн на рік, а планували збільшити до $300 млн на рік.

Але наприкінці строку дії дозволу в нас почалася перевірка дотримання режиму переробки. Виникла така ситуація: один департамент ДФС видав нам дозвіл на роботу в режимі пере­робки, а інший (департамент аудиту) поставив цей дозвіл під сумнів. І вирішив нарахувати нам 635 млн грн. додаткових по­датків.

Ситуація для нас незрозуміла і прикра. Ми виносили ці пи­тання на самий вищий рівень — навіть підняли його на зустрічі Президента України з представниками бізнесу в Вашингтоні. Після цього була створена робоча група, до якої увійшли представники нашої компанії і ДФС. Але до розгляду питання по суті ми ще не дійшли.

— І як до цього поставилися у Philip Morris International?

— “Філіп Морріс Україна” залишилась без додаткових експортних контрактів, що з огляду на те, що приблиз­но на 30% потужності не завантажені, дуже прикро. Крім того, треба зважати, що кожного року у Philip Morris International вирішують, яку з фабрик у якій з країн закри­вати. Керівництво групи робить все для збереження рента­бельності загального бізнесу.

На жаль, інциденти на кшталт тих, який відбувся у нас з ДФС, можуть залишити Україну без великого виробника і платника податків.

— Провідні тютюнові компанії підтримують заходи, що сприятимуть скороченню споживання тютюнових виро­бів. Чому ви це робите і чи є у вас побоювання, що такі дії “знищують” ринок?

— Наша компанія завжди чітко дотримувалась умов від­повідального маркетингу. Ми говоримо і робимо все, щоб сигарети не були доступні неповнолітнім. У Philip Morris International діє так званий Мarketing Сode (Маркетинго­вий кодекс), правила якого є зазвичай жорсткішими, ніж обмеження щодо реалізації сигарет, встановлені на рівні національних законодавств. Наша аудиторія — це виключ­но повнолітні курці.

Своє майбутнє Philip Morris вбачає в наших інноваціях, пов’язаних зі створенням і просуванням альтернатив си­гаретам. Наприклад, першим продуктом, який компанія запустила на українському ринку, був IQOS — як альтер­натива для курців, що потенційно може знижувати ризики, пов’язані з курінням.

— Зараз є законопроект #4030а, який вводить суттєві обмеження для торгівлі тютюновими виробами. Ви його підтримуєте?

— Основна теза цього документа — заборона тютюнової викладки на вітрині, спрямована на те, щоб прибрати си­гарети з поля зору споживача. Але до таких ініціатив треба ставитись зважено, адже в Україні більше 70 тис. роздрібних реалізаторів сигарет. Це дозволяє заробляти цим людям за­для забезпечення їхніх сімей. Введення жорстких обмежень призведе до скорочення кількості реалізаторів і збільшить безробіття.

Є такий показник, як поширення куріння (smoking incidence), який підраховують різні міжнародні організації. Аналіз на­слідків жорстких обмежень торгівлі не доводить впливу цьо­го обмеження на пришвидшення зменшення поширеності куріння. Тобто результати таких ініціатив є сумнівними. Крім того, міжнародний досвід свідчить, що заборона викладки призводить до підвищення цінової конкуренції між вироб­никами і популяризації дешевих сигарет, що суперечить пріоритетам громадського здоров’я. Зауважу, що нові брен­ди за таких умов розвивати буде дуже складно, виробники, які вже займають сталі позиції на ринку, отримають очевидні конкурентні переваги, а нові гравці з невідомими брендами опиняться у вкрай важких та несправедливих умовах.