Перейти к основному содержанию

Дуже фінансовий рік: 2019-й банківський сектор завершив з рекордним прибутком (ч. І)

сб, 05/09/2020 - 20:47

 Банківський сектор заробив 60 млрд грн, активно залучаючи ресурси та скорочуючи кредитування бізнесу

Торік вітчизняний банківський сектор завершив з рекордним прибутком у майже 60 млрд грн. Це — ледь не втричі більше за фінансовий результат 2018 р., коли банки заробили 22,3 млрд грн. За словами Катерини Рожкової, першої заступниці голови НБУ, зростання прибутку обумовлене високою операційною ефективністю банків за низьких відрахувань до резервів. При цьому на заробіток від інвестування в ОВДП припадає лише 12% доходів держбанків.

Хто на чому?

Слід зазначити, що більше половини прибутку всієї банківської системи згенерував націоналізований ПриватБанк, який заробив майже 33 млрд грн. Заробіток найближчого переслідувача “Привату” Райффайзен Банку Аваль у 7 разів скромніший — 4,7 млрд грн. Прибутки решти банків удвічі менші за результат “Аваля”.

За даними НБУ, 2019 р. активи банківського сектору в гривневому еквіваленті збільшились на 9,6% — з 1,36 трлн грн до 1,49 трлн грн. Але слід враховувати, що за цей період гривня укріпилася з 27,69 грн/USD до 23,69 грн/USD. Тому задля коректного аналізу варто розглядати основні балансові показники не консолідовано, а з точки зору курсів національної та іноземної валюти.

Розглянемо ситуацію із залученням ресурсів від фізичних та юридичних осіб. За даними НБУ, на 1 січня 2020 р. обсяг коштів фізичних осіб у національній валюті в банках склав 314,8 млрд грн. Роком раніше гривневий депозитний портфель фізосіб становив 267,6 млрд грн. Тобто маємо досить солідне річне зростання в 17,6%. Найактивніше кошти вкладників у гривні залучав ПриватБанк (+16,2 млрд грн), на другому місці — також державний Ощадбанк (+6,7 млрд грн).

Портфель валютних коштів фізичних осіб на початок року трохи перевищував $10 млрд. Роком раніше цей показник складав $8,7 млрд. Тобто можна констатувати річне зростання валютної складової депозитного портфеля громадян майже на 15%. Отже, незважаючи на укріплення національної валюти, що відбувалося впродовж усього минулого року, громадяни не поспішали конвертувати заощадження з валюти у гривню. Загалом, обсяг коштів населення суттєво збільшився у ресурсній базі банків, незважаючи на постійне зниження відсоткових ставок за депозитами. Це може свідчити про зростання довіри населення до банків.

pribuli vchasno 1

А що ж з коштами бізнесу? Станом на початок поточного року суб’єкти господарювання та небанківські фінансові установи тримали у банках 334,3 млрд грн, що на 19,5% більше, ніж на початок 2019 р. Валютний портфель також збільшився з $5,4 млрд до майже $8 млрд, тобто на 48%! Цікаво, що за приростом коштів юридичних осіб як у гривні, так і у валюті лідирують державні Ощадбанк та Укргазбанк! Швидше за все, це пов’язано з тим, що наприкінці 2019 р. російський “Газпром” перерахував НАК “Нафтогаз України” майже $3 млрд згідно з рішенням Стокгольмського арбітражу. Хай там як, але приріст залучених банківським сектором коштів за підсумками минулого року досить значний.

Куди ж банки розміщували залучені ресурси? На початок поточного року портфель кредитів у національній валюті, виданих юридичним особам, становив 227,6 млрд грн. Для порівняння: роком раніше цей показник дорівнював 240,6 млрд грн. Тобто маємо зменшення кредитного портфеля у національній валюті на 5%. Портфель кредитів у валюті на початок 2020 р. становив $8,1 млрд. Роком раніше — $8,5 млрд. Отже, знову ж таки, маємо скорочення майже на 5%. Таким чином, на тлі значного притоку клієнтських коштів до банківського сектору минулого року, маємо констатувати чергове зменшення обсягів кредитування бізнесу. Оновлена банківська система так і не спромоглася відновити повноцінне кредитування економіки, незважаючи на регулярне зниження Нацбанком облікової ставки. Водночас деякі банки продемонстрували зростання кредитного портфеля. Так, за приростом кредитування економіки у гривні лідирують ПриватБанк, Альфа-Банк, ОТП Банк та ПУМБ. Валютні кредитні портфелі найбільше приростили ПУМБ, Райффайзен Банк Аваль та Креді Агріколь Банк.

Натомість банківський сектор досить активно кредитував населення. З відомих причин таке кредитування відбувається майже виключно у національній валюті. За підсумками 2019 р. портфель кредитів фізичним особам збільшився зі 105,8 млрд грн до 137,5 млрд грн, тобто майже на 30%! Отже, високодохідне споживче кредитування стало головним драйвером заробітків банків на активній стороні балансу. Слід зазначити, що погоду на ринку споживчого кредитування робили з півтора десятки банків. Найактивніше портфелі споживчих кредитів нарощували ПриватБанк, Універсал Банк (monobank), Альфа-Банк, ПУМБ та інші.

Звичайно, споживче кредитування не могло поглинути весь обсяг ресурсів, залучених банківським сектором від фізичних осіб та бізнесу. Значна частка була розміщена у високоліквідні державні папери — ОВДП та/або депозитні сертифікати НБУ. Можливо, така консервативна поведінка банків була на краще, бо це дозволило банківському сектору підійти до нинішньої кризи з рекордно високим запасом ліквідності.

Перевірка кризою

pribuli vchasno 1

У Нацбанку запевняють, що банківська система має достатній запас міцності, аби пережити нинішню кризу. Зокрема, у перший день карантину, 12 березня, Олег Чурій, заступник голови НБУ, наголосив: “У банківській системі України є близько 200 млрд грн та $9 млрд надлишкової ліквідності. Банки наразі готові до ймовірної фінансової кризи, хоча відтоку депозитів не відбувається”. Разом із тим навіть у випадку настання кризи Нацбанк заявив про готовність підтримати банківську систему за допомогою кредитів рефінансування. За тиждень після посилення карантинних заходів регулятор заборонив банкам впроваджувати обмеження за депозитами, термін за якими сплив. “Ми заборонили банкам упроваджувати будь-які обмеження за депозитами, термін яких закінчився. Тобто якщо у вас закінчився депозит, можете робити з ним усе що завгодно: продовжити, зняти. Жодних обмежень немає. Протягом останніх 10 днів у банківській системі практично немає відтоку депозитів”, — зазначив голова НБУ Яків Смолій 20 березня. Регулятор обрав тактику частих заспокійливих комунікацій, яка, схоже, спрацювала й дозволила запобігти паніці. Головна теза зводилася до того, що різноманітних жорстких обмежень, які традиційно запроваджувалися під час криз, цього разу не буде! “Банківська система має достатньо ліквідності, аби підтримати економіку та населення. Банківська система є достатньо капіталізованою, аби витримати тимчасові ускладнення, які можуть виникнути у зв’язку з обмежувальними заходами. НБУ не бачить будь-яких підстав вводити обмеження”, — заявила, у свою чергу, Катерина Рожкова. Навряд чи такі заспокійливі “меседжі” з боку НБУ спрацювали би, якщо б реальність відрізнялась від заяв: порожні банкомати, зачинені відділення, неповернення коштів тощо. Чи не єдиний “прокол” банківської системи полягав у відсутності готівкової валюти у касах банків. Банкіри пояснювали це технічними складнощами. Справа в тому, що зазвичай готівкову валюту завозили в Україну пасажирськими літаками. Після припинення регулярного авіасполучення в середині березня на тлі ажіотажу на валютному ринку виник дефіцит готівкової інвалюти. Регулятор узяв вирішення цього питання на себе. Поставки валюти було налагоджено за кілька днів: регулятор почав надавати касам системно важливих комбанків готівку. Тим часом до кінця березня ситуація на валютному ринку заспокоїлася. Ціна спокою — понад $2 млрд, витрачених з резервів НБУ, та девальвація гривні до рівня початку 2019 р. Стабілізації ситуації істотно посприяло голосування у парламенті за законопроекти, спрямовані на продовження співпраці з МВФ.

pribuli vchasno 3

У Нацбанку запевняють, що банківська система готова підтримати громадян та бізнес, взявши на себе незручності, пов’язані з так званими “кредитними канікулами”, які було запроваджено парламентом для населення та бізнесу. Згідно із Законом #533, прийнятим Верховною Радою 17.03.20 р., “кредитні канікули” передбачають два етапи реструктуризації заборгованостей клієнтів перед банками. За словами пані Рожкової, перший етап реалізується вже зараз — це відстрочення сплати відсотків і тіла кредиту тим, хто потребує цього на період карантину. Другий етап — власне реструктуризація, її буде реалізовано вже після скасування карантину, коли бізнес почне відновлювати роботу. Тут передбачаються індивідуальні умови продовження термінів перенесення платежів. У Нацбанку вважають, що відновлення платоспроможності клієнтів, які потрапили у скрутне фінансове становище, можливе не раніше III кварталу 2020 р. До кінця вересня регулятор не вважатиме, що кредити, які реструктуруються, є дефолтними. Відповідні зміни були внесені до Положення НБУ #351, яким регулюється формування резервів.

Продовження читайте тут

Читайте також

Ландшафт для МСБ

пн, 11/02/2020 - 12:56
Українським МСБ опікуються міжнародні кредитори та уряд. Чи достатньо підприємцям такої підтримки?

Великий малий: відновлення економіки світ покладає на МСБ

чт, 10/29/2020 - 14:00
Попри руйнівні наслідки коронакризи малий та середній бізнес продовжує тримати економіку країн у всьому світі. Україна — не виключення

Код доступності: 5-7-9

пн, 10/26/2020 - 14:38
Запустивши програму доступного кредитування мікро- та малого бізнесу, влада зазнала критики і була змушена змінювати її формат.

Тримай кишеню ширше: де МСБ взяти кредит, якщо банки відмовили

пн, 10/26/2020 - 14:28
Рішення на будь-який смак пропонують фінансові компанії. В Україні бум небанківського кредитування бізнесу.

Корпоративні інвестиційні фонди — шлях МСБ до фінансування

пн, 10/26/2020 - 14:10
Сергій Позняк, власник заставного сервісу Cronvest Проблематика існуючої банківської системи давно відома. І обумовлена вона чіткими факторами, що утворилися всередині як окремо банківської, так і фінансової системи взагалі. Зокрема, це низький ступінь довіри до банківських установ у зв’язку з втраченими громадянами, за різними даними, від $50 млрд до $80 млрд тільки на депозитах під час “банкопаду”. Не кажучи вже про кошти компаній, що навіки згинули на розрахункових та кореспондентських рахунках компаній.

Безготівкова місія: банки підхоплюють бум e-комерс

пт, 10/23/2020 - 16:35
Торгівля переходить в онлайн, а банківникии пропонують нові варіанти безготівкових розрахунків для МСБ