Перейти к основному содержанию

Нотатки про поля: аграрії пройдуть екзамен карантином без особливих втрат

пт, 04/17/2020 - 12:50

Ірина Вершеліс, генеральний директор ТОВ “ТАС Агро”

Стрімке поширення коронавірусу, падіння біржових індексів, скорочення інвестицій та зменшення попиту на світових ринках відчутно впливає на аграрний сектор. Адже українська аграрна галузь сильно інтегрована у глобальні економічні процеси.

Більша частка вітчизняної сільськогосподарської продукції експортується і залежить від світових цін. Проте драматизувати ситуацію не потрібно: озимі культури засіяні та мають непогані сходи. Хоч погодні умови зимового періоду були недостатньо сприятливими, а тому врожайність може скоротитись на 20%, втім є вірогідність, що ці втрати можна буде компенсувати яровими культурами.

Серед позитиву можу констатувати незначне зниження вартості нафтопродуктів, що здешевить проведення весняно-польових робіт. Хоча і негативу вистачає, адже через девальвацію гривні вже зараз дорожчають засоби захисту рослин, сільськогосподарська техніка, насіння тощо. До того ж і перспективи відкритого ринку землі можуть виявитися не такими вже й райдужними.

Екзамен без втрат

Найбільше під час кризи втратять малі сільгоспвиробники та дрібні фермери, а от великі компанії зможуть спокійно це пережити, виконати свої зобов’язання, в тому числі перед пайовиками, в повному обсязі.

Але в будь-якому випадку прогнозувати в поточних умовах непросто. Нікому наразі невідомо, як зміниться ціна сільськогосподарської продукції на ринку і коли закінчиться карантин. Головне, на мою думку, не панікувати. Нині деякі представники нашої галузі хапаються за голову і не знають, що робити, в той час як багато інших пристосовуються до умов, що склалися.

Криза — це не лише проблеми, а й додатковий виклик для бізнесу. Я впевнена, що наш агрохолдинг пройде цей складний екзамен без втрат, адже усі можливості для успішної роботи і розвитку ми маємо.

Звісно, світова криза, що розгортається на наших очах, — це колосальний стрес для аграріїв і вітчизняної економіки, яка не встигла оновитися від потрясінь 2014-2015 років. Певна річ, що для мінімізації наслідків економічної кризи владі негайно потрібно приймати відповідні рішення.

Перш за все, це податкові канікули, збільшення державного замовлення та підтримка капітального будівництва. Окрім тактичних кроків, слід працювати системно та стратегічно. Зокрема, лібералізувати податкове законодавство, започаткувати програми підтримки відкриття нового бізнесу та запровадити дешеві кредитні програми для підприємств. Після впровадження цих заходів економіка зможе перезавантажитися, а бізнес мінімізувати втрати і в найкоротші терміни відновити свою роботу, наповнюючи бюджет та створюючи нові робочі місця.

Ціна земельного питання

Державі є над чим працювати в широкому сенсі цього слова. От, наприклад, усі ми чекали на зняття мораторію. Приємно, що це таки відбулося. Бо найважливіше — це дозвіл громадянам України повною мірою розпоряджатися своїм земельним паєм. Окрім цього, створені передумови для банківського кредитування під заставу земельних ділянок сільгосппризначення, що надасть власникам землі кращий доступ до фінансових ресурсів.

Але закон наповнений антиринковими обмеженнями. Загалом до 2024 року (дозвіл на придбання земельних ділянок для юридичних осіб та збільшення граничних площ до придбання) ні про який ринок землі говорити не приходиться. Так, нині середнє фермерське господарство обробляє 500-1500 га, проте з 01 липня 2021 року народні депутати дозволяють купувати фізичній особі лише 100 га.

Дуже прикро, що законотворці лімітували права сільгосптоваровиробників щодо придбання земельних наділів лише 10 тис.га. Обмеження площі земель у власності фізичної чи юридичної особи стримуватимуть інвестиції та позбавлять можливості швидко трансформувати земельний банк із оренди у власність. Також нас, як аграрну компанію, хвилює питання практичної реалізації переважного права орендарів на викуп орендованих земельних ділянок.

Окрім аграрних підприємств, від запровадження такої редакції закону не виграють землевласники. Адже юридичні особи будуть допущені до ринку землі через чотири роки, а іноземці, можливо, після референдуму. Банки будуть кредитувати фізичних осіб дуже обмежено. Тому значного попиту на придбання землі в перші роки не буде. Як результат, вартість землі буде низькою.

Читайте також

Буржуазно-націоналістична революція в Україні відбулася, панове!

вт, 10/20/2020 - 15:25
Володимир Полевий, головний редактор журналу БІЗНЕС Реформа децентралізації, а особливо її фіскальна частина, подарувала нам неочікувані результати: перерозподіл податків дав поштовх колаборації підприємців на місцевому рівні. Сухі цифри про майже 75% працівників, які задіяні в МСП, та про 60% товарів і послуг, що створюються МСП, нарешті отримали шанс матеріалізуватися в організаційні зміни у суспільстві.

ПУМБ один з перших прийняв рішення для підтримки МСБ

вт, 10/20/2020 - 14:03
Віктор Харковець, керівник з мікрокредитування департаменту малого бізнесу ПУМБ

Тандем на мільйон: Як партнерська програма Kernel трансформує аграрний ринок

пн, 10/19/2020 - 15:53
Сергій Вітер, керівник проєкту Open Agribusiness (Kernel) Україна сьогодні є одним із провідних постачальників сільськогосподарської продукції у світі. Ми маємо всі шанси ще більше розширити свою присутність на міжнародних ринках АПК, адже потенціал для зростання врожайності стратегічних експортних культур досить великий.

Ратификация Стамбульской конвенции потребует изменения законодательства Украины - эксперты

пн, 10/12/2020 - 13:59
В Украине достаточно законов, которые защищают права групп, подвергающихся насилию. Но для выполнения этих законов от власти требуется настойчивость и последовательность, считает управляющий̆ партнер компании "Правовые партнеры» Андрей Доманский.

Бюро кратне: БЕБ і економічна контррозвідка

вт, 09/29/2020 - 13:23
Володимир Полевий, головний редактор журналу БІЗНЕС

Пар і поради: доля ТЕС залежить від реалізації плану скорочення викидів

ср, 09/23/2020 - 12:19
Кшиштоф Роґульскі, директор консалтингової компанії Doradztwo Gospodarcze Krzysztof Rogulski Україна приєдналась до Енергетичного Співтовариства. Це також означає впровадження для великих теплових електростанцій і електроцентралей жорстких європейських нормативів щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Інакше кажучи — впровадження масштабних та дорогих проєктів з екологічної модернізації.