Перейти к основному содержанию

В Україні держава – великий споживач промислових товарів

пт, 06/25/2021 - 15:20

Денис Морозов, перший заступник Генерального директора ІНТЕРПАЙП

Запит державних компаній на інноваційні та технологічно складні продукти стимулює їхню розробку і пропозицію. Але в глобальній економіці зовсім не держава відіграє вирішальну роль для розвитку інноваційності компаній, а власне, ринок, попит.

Основа конкуренції на глобальних ринках

Очевидно, що без інновацій на експортних ринках немає конкурентоспроможності. Нам потрібно пропонувати такий продукт і такий сервіс, який схочуть купити саме у нас, і не тільки в Україні, але і в будь-якій точці світу.

П'ятнадцять років тому, коли ніхто ще не говорив про Green Deal, а кліматичні проблеми не обговорювалися на високому рівні, ІНТЕРПАЙП почав будувати новий електросталеплавильний завод. Вже тоді ми розуміли, що буде рости попит на більш складні продукти: колеса для високошвидкісного руху, труби для вилучення важкодоступних вуглеводнів і т.д. А значить, буде потрібна якісніша сталь. Сьогодні електросталеплавильний спосіб виробництва сталі – найбільш інноваційний та екологічний. Економічні вимоги співпали з екологічними – інновації дали синергію.

П'ять років тому ми почали розвивати власний R&D для виробництва продуктів спеціально під вимоги клієнтів, інвестуємо в найсучасніші технології виробництва. Що рухає компанією? Бажання на рівних конкурувати на глобальних ринках.

Мислимо глобально, діємо локально

Держава може стимулювати споживання інноваційних продуктів держкомпаніями. І у нас є успішні приклади – Нафтогазу ми поставляємо преміальні продукти з високогерметичною різьбою. Таку продукцію ми вже поставляємо Turkish Petroleum, в країни Середньої Азії, виходимо на ринок США.

Роль держави – встановлювати прозорі правила гри для національних виробників, боротися з торговими обмеженнями проти українських експортерів, а також обмежувати експорт сировини і стимулювати переробку в Україні. Це не тільки дозволить створювати нові висококваліфіковані робочі місця, а й капіталізувати самі підприємства, вкладаючись в їхній технологічний розвиток.

З точки зору розвитку українська промисловість в основному належить до четвертого технологічного укладу. Однак існує безліч прикладів підприємств, які працюють в рамках п'ятого технологічного укладу, який передбачає повне проникнення цифрових технологій.

Мова переважно про експортоорієнтовані компанії і цілі галузі, які вже вбудовані або вбудовуються в глобальні ланцюжки поставок. Ці компанії добре розуміють, що без цифровізації виробничого процесу вони не конкурентоспроможні.

На власному досвіді

Будучи великим українським експортером високотехнологічної продукції, ми вже більше десяти років зайняті цифровою трансформацією виробничих процесів. Ключові цілі перетворень – ефективне і раціональне використання ресурсів, відповідність вимогам і очікуванням клієнтів і, як наслідок, успішна конкуренція на експортних ринках. Без цифрових технологій вже не обходиться жоден основний процес – починаючи від фінансового планування і закінчуючи виробництвом і ремонтами.

Для управління виробництвом у нас є його «цифровий двійник» (Digital Twin). У кожної одиниці продукції є своя цифрова копія в єдиній ERP-системі. Там же зберігається інформація про кожне замовлення і технічні характеристики продукції. В онлайн-режимі можна простежити, де саме знаходиться конкретна труба або колесо і які операції вона пройшла. Це дозволяє планувати кожну операцію з максимально ефективним використанням ресурсів.

Діджиталізуємо і ланцюжок поставок. Інформація про кожну відвантажувальну партію формується в ERP-системі, туди ж вносяться дані про авто. В'їжджаючи на територію заводу, водій отримує пропуск з QR-кодом, куди «вшита» вся інформація на замовлення. Після завантаження в цеху рух автомобіля аналізується і відслідковується за допомогою gps-навігації. Діджиталізація логістики за короткий час дозволила компанії скоротити число запізнень за відвантаженнями європейським клієнтам в десять разів.

Ще один проєкт – єдина система інтелектуального обслуговування обладнання. У спеціальному модулі зберігається вся інформація про обладнання та його поточний стан. Дані надходять в систему як автоматично від датчиків на обладнанні, так і вносяться вручну; відмічаються всі простої. Система аналізує великі масиви даних і підказує, коли і яке обладнання вимагає обслуговування. Це скорочує час аварійних простоїв ліній, дозволяє ефективно планувати ремонтні роботи і закупівлю запчастин.

Загалом ефективне управління операційною діяльністю будується на двох китах – правильному обліку (сировини, продукції у виробництві або запчастин для закупівлі) і грамотному плануванні. І те, і інше неможливо уявити в наш час без використання технологій. Світ змінюється щомиті, і виживають на глобальних ринках лише ті, хто за ним встигає.

 

Читайте також

Жіноче лідерство як ключовий фактор продовольчої безпеки

пт, 08/13/2021 - 10:10
Анна Бабіч, менеджер з корпоративних комунікацій у Центральній та Східній Європі компанії Corteva Agriscience

Навести лад у некомерційних закупівлях: за крок до стратегії

пн, 07/19/2021 - 17:32
Антон Шрамко, заступник директора, керівник напрямку консалтингу з закупівель та ланцюга постачань, KPMG в Україні

В Україні держава – великий споживач промислових товарів

пт, 06/25/2021 - 15:20
Денис Морозов, перший заступник Генерального директора ІНТЕРПАЙП

Корпоративне рефінансування – чому ставки 10-15% у гривні для бізнесу стають реальністю?

ср, 06/09/2021 - 10:10
Адріан Козловський, заступник директора відділу інвестицій та ринків капіталу, KPMG в Україні

Довіряй, але перевіряй: як перевірка контрагента може врятувати бізнес

ср, 05/26/2021 - 13:22
Тетяна Андріанова, СЕО Nota Group, голова комітету корпоративної безпеки групи компаній «Октава», член правління Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України

Гранти підтримають бізнес під час пандемії

ср, 05/12/2021 - 10:53
Світлана Олєйнікова, керуючий партнер групи компаній Synergy Universe / Synergy Development Consulting, про грантові програми для бізнесу під час пандемії